Ухвала суду № 102405719, 31.12.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6139/21

УХВАЛА

31 грудня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук О.К.

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" №1722/17-01 від 15.10.2014 року, складене ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Одночасно з позовною заявою позивач подав клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом. Зазначає, що про оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "Р" №1722/17-01 від 15.10.2014 року дізнався лише у травні 2021 року.

Ухвалою від 03.06.2021 суд залишив позовну заяву без руху, вказавши, що її недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду обґрунтованого пояснення щодо підстав пропуску строку звернення до суду, з доказами поважності такого пропуску, доказів надсилання відповідачу листом з описом вкладення копії позовної заяви з доданими до неї документами, та доказів сплати судового збору за вимоги майнового характеру в розмірі 3456,76 грн, або документів, які підтверджують звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ухвалою від 27.07.2021 суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду та відкрив провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Одночасно з відзивом на позов від Головного управління ДПС у місті Києві надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду.

В обгрунтування клопотання відповідач зазначив, що оскаржене податкове повідомлення-рішення форми "Р" №1722/17-01 від 15.10.2014 року надіслане на адресу позивача 15.10.2014 рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення №03031 10942454 та повернулося до контролюючого органу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання 17.11.2014 року. Вважає, що процесуальний строк оскарження зазначеного рушення слід визначати з цієї дати. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначає що у Постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року справа №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20) сформований правовий висновок про те, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є строком давності, який має матеріально - правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду, оскільки пункт 56.18 статті 56 ПК України не встановлює процесуальних строків, а лише закріплює право платника податків на оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення в суді в будь-який момент після його отримання із застереженням про те, що реалізація такого права за загальним правилом стає неможливою поза строками давності, які закріплені в статті 102 ПК України. Вказує також, що у цій постанові Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і вважає за необхідне сформулювати такий правовий висновок. Враховуючи вищезазначене вважає, що відсутні підстави для поновлення строку та звернення із позовною заявою про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2014р. №1722/17-01 відповідно до частини третьої та четвертої статті 123 КАС України.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує таке.

Ухвалою від 03 червня 2021 року Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" №1722/17-01 від 15.10.2014 року ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишив без руху, вказавши що її недоліки можуть бути усунуті шляхом подання до суду обґрунтованого пояснення щодо підстав пропуску строку звернення до суду, з доказами поважності такого пропуску.

Ухвалою від 27.07.2021 Хмельницький окружний адміністративний суд визнав поважними причини пропуску строку звернення позивача до адміністративного суду та відкрив провадження в адміністративній справі за позовом

Підставою для поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення форми "Р" №1722/17-01 від 15.10.2014 року слугував той факт, що зазначене рішення позивач отримав після 14 травня 2021 року до суду звернувся 27 травня 2021 року, в межах шестимісячного строку, визначеного статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У клопотанні про залишення позову без розгляду відповідач не надав докази отримання позивачем податкового повідомлення-рішення форми "Р" №1722/17-01 від 15.10.2014 року раніше 14 травня 2021 року, або оскарження ним зазначеного рішення в адміністративному порядку.

Посилання відповідачем на правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформовану у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 (адміністративне провадження №К/9901/19455/20), як на підставу для залишення зазначеного позову без розгляду у зв`язку з попуском строку давності, передбаченого пунктом 102.1 статті 102 ПК України суд вважає безпідставним.

У вказаній постанові від 26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати вказав, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду; норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.

Таким чином, враховуючи правову позицію Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, сформовану у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, суд вважає, що порушення визначеного пунктом 102.1 статті 102 ПК України строку давності, який є матеріальним , а не процесуальним, не може слугувати підставою для застосування до позивача наслідків, передбачених статтями 122 і 123 КАС України.

Враховуючи викладене, у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду необхідно відмовити.

Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у місті Києві про залишення позову без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддя О.К. Ковальчук