Рішення № 102404778, 16.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/12697/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

секретаря судового засідання - Оніщенко В.В.

представника позивача - Кучерява Т.В.

відповідача - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Полтавської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної прокуратури щодо невиплати ОСОБА_2 середнього заробітку за період з 23.04.2021 по 06.09.2021 включно.

- стягнути з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 23.04.2021 по 06.09.2021 включно, з відрахуванням податків та зборів.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Прийнято рішення розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 22.11.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що на підставі судового рішення у справі №440/500/21, яким визнано протиправним та скасовано наказ Полтавської обласної прокуратури від 24.12.2020 №1147к про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокурати Полтавської області, позивача було поновлено на посаді прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 31 грудня 2020 року. Проте рішення суду від 22.04.2021 у справі №440/500/21 в частині поновлення на посаді з 31.12.2020, яке підлягало негайному виконанню, фактично було виконане лише 07.09.2021, а наказ про поновлення на роботі від 07.09.2021 №913 не містить положень щодо виплати позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 23.04.2021 по 06.09.2021.

01.11.2021 до суду надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача проти позову заперечував, мотивуючи свою позицію тим, що наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №40 днем початку роботи окружних прокуратур визначено 15.03.2021. Наказом Генерального прокурора від 17.02.2021 №2ш внесено зміни до структур та штатних розписів обласних прокуратур. Вказаним наказом у структурі та штатному розписі Полтавської обласної прокуратури виключено Кобеляцьку, Кременчуцьку, Лубенську, Миргородську, Полтавську місцеві прокуратури. Одночасно в структурі та штатному розписі Полтавської обласної прокуратури визначено Глобинську, Диканську, Кременчуцьку, Лубенську, Миргородську, Полтавську та Решетилівську окружні прокуратури. Зазначення у судовому рішенні на момент його постановлення неіснуючої посади створювало об`єктивні причини неможливості його виконання. З огляду на зазначене рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №4405000/21, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 , було оскаржене в апеляційному порядку. Вказане рішення залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2021, повний текст постанови отримано відповідачем 19.08.2021. Таким чином, відповідач наполягав на тому, що позивачем не доведено наявності вини у діях, бездіяльності органу під час поновлення працівника на посаді на підставі судового рішення, а тому, на думку відповідача, відсутні порушення вимог статті 236 КЗпП України з боку Полтавської обласної прокуратури, та, відповідно, підстави для виплати позивачу середнього заробітку у зв`язку з несвоєчасним виконанням судового рішення /а.с. 31-33/.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов з підстав обґрунтованості позовних вимог, зазначивши, що виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці; закон пов`язує таку виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на позов, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_2 з квітня 2006 року по вересень 2014 року та з жовтня 2019 року по 30.12.2020 працював в органах прокуратури України на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки позивача /а.с. 13-16/.

Наказом Полтавської обласної прокуратури від 24.12.2020 №1147к з посиланням на статтю 11 Закону України "Про прокуратуру", підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" ОСОБА_2 звільнено з посади прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, яку він обіймав тимчасово, на час відпустки для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, основного працівника ОСОБА_3 , на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 грудня 2020 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №440/500/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2021, адміністративний позов ОСОБА_2 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано наказ Полтавської обласної прокуратури від 24.12.2020 №1147к про звільнення ОСОБА_2 з посади прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, яку він обіймав тимчасово, на час відпустки для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, основного працівника ОСОБА_3 , на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 грудня 2020 року;

поновлено ОСОБА_2 на посаді прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 31 грудня 2020 року;

стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 грудня 2020 року по 22 квітня 2021 року в розмірі 70636,80 грн з відрахуванням обов`язкових платежів;

в іншій частині позовних вимог відмовлено;

допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 31 грудня 2020 року та стягнення з Полтавської обласної прокуратури заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 17206,40 грн з відрахуванням обов`язкових платежів.

Наказом Полтавської обласної прокуратури від 07.09.2021 №913к скасовано наказ від 24.12.2020 №1147к про звільнення ОСОБА_2 , поновлено ОСОБА_2 на посаді прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 31.12.2020 /а.с. 12/.

У зв`язку із несвоєчасним виконанням судового рішення від 22.04.2021 у справі №440/500/21, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Пунктом 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Правові положення аналогічного змісту містяться також в статті 235 Кодексу законів про працю України, якою передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно статті 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі по тексту - Порядок).

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт 8 Порядку).

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Відповідно до абзацу третього пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Висновки щодо правозастосування

З аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавством передбачено обов`язок роботодавця негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника у разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.

Негайне виконання судового рішення полягає у тому, що таке рішення підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а негайно з моменту його прийняття.

Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Наведена правова позиція підтверджується також висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17 червня 2020 року у справі №521/1892/18.

З огляду на зазначене, після прийняття рішення Полтавським окружним адміністративним судом від 22.04.2021 у справі №440/500/21 у Полтавської обласної прокуратури, як роботодавця, виник обов`язок добровільно і негайно виконати це рішення в частині поновлення позивача на роботі та виплатити середній заробіток у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду від 22.04.2021 у справі №440/500/21 в частині поновлення позивача на роботі виконано 07.09.2021.

При цьому, факт несвоєчасного виконання рішення про поновлення ОСОБА_2 на посаді відповідач не заперечує.

Разом з тим, відповідач зазначає, що невиконання вказаного рішення зумовлене тим, що у судовому рішенні на момент його постановлення зазначено неіснуючу посаду, що, на його думку, створювало об`єктивні причини неможливості його виконання.

З приводу вказаних доводів відповідача суд зазначає, що судове рішення про поновлення на посаді підлягає негайному виконанню та жодним чином не може ставитися в залежність від будь-яких обставин, за виключенням непереборних.

Більш того, суд зауважує, що станом на 07.09.2021 (фактичну дату поновлення позивача) посади прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокурати Полтавської області не існувало, однак, відповідач все ж таки поновив ОСОБА_2 на цій посаді, що свідчить про відсутність поважних причин несвоєчасного виконання рішення суду.

Враховуючи встановлені чинним законодавством гарантії обов`язковості виконання судових рішень, суд зазначає, що затримка виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника тягне обов`язок роботодавця виплатити такому працівникові середній заробіток за весь час затримки.

При цьому, суд зауважує, що належній реалізації особою конституційного права на працю кореспондує обов`язок для роботодавця дотримуватися законодавчо закріплених норм оплати праці найманим робітникам.

З метою забезпечення виконання гарантій держави щодо захисту від незаконного звільнення законодавцем закріплено право працівника, якого було незаконно звільнено, на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Така гарантія міститься у статті 235 КЗпП України та породжує обов`язок для роботодавця нарахувати та виплатити незаконно звільненому працівникові середній заробіток, який би він мав отримати за умови, якби його право на працю не було порушене внаслідок такого звільнення. Дана норма по своїй суті та функціональному спрямуванню має на меті компенсувати особі втрачений заробіток та поновити, наскільки це можливо, порушені права на достатній, гідний життєвий рівень.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 Кодексу законів про працю України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, згідно статті 236 Кодексу законів про працю України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №802/1183/16-а та від 05 березня 2020 року у справі №280/360/19.

Також стаття 236 Кодексу законів про працю України не містить застережень щодо того, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі. Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов`язок, який не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

З огляду на викладене, посилання відповідача на відсутність у штатному розписі посади, як на підставу невиконання рішення, є необґрунтованими.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 11 червня 2020 року у справі №816/1895/18 та від 10 травня 2019 року у справі №816/1791/17.

Враховуючи викладене, відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливість своєчасного виконання рішення про поновлення позивача на посаді, а тому суд приходить до висновку, що позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №440/500/21 починаючи з 23.04.2021 (наступний робочий день після прийняття рішення у справі.

При визначенні періоду, за який належить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, суд зазначає таке.

Оскільки суд встановив несвоєчасне виконання відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №440/500/21 в частині поновлення позивача на посаді, граничною датою періоду затримки, за який належить стягнути середній заробіток, є дата, яка передує дню поновлення позивача на посаді, тобто 06.09.2021.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 23.04.2021 по 06.09.2021.

Згідно довідки Полтавської обласної прокуратури від15.02.2021 №21-37вн21, середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 905,60 грн а.с. 35/.

Як встановлено вище, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі підлягає стягненню за період з 23.04.2021 по 06.09.2021.

За таких умов на користь ОСОБА_2 належить стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у розмірі 82 409,60 грн (905,60 грн х 91 робочий день).

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи зі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної прокуратури (вул.1100-річчя Полтави 7 м.Полтава ЄДРПОУ 02910060) - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної прокуратури щодо невиплати на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за період з 23.04.2021 року по 06.09.2021 року включно.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Полтавської обласної прокуратури середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 23.04.2021 року по 06.09.2021 року включно у загальній сумі 82 409,60 (сума вказана без відрахування податків та зборів).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 грудня 2021 року.

Суддя І.С. Шевяков