Ухвала суду № 102404064, 29.12.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 грудня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/10137/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Петренко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Толстової О.І.

представника позивача - Джулай М.В.,

представника відповідача - Жовнірович В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому питання про поновлення строку для звернення до суду в адміністративній справі

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Кіровоградської обласної прокуратури, вул. В. Пермська,4, м. Кропивницький,25006

про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградської обласної прокуратури, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Кіровоградської обласної прокуратури щодо не нарахування та не виплати йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 16.04.2021 по 04.10.2021; стягнути з Кіровоградської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення П`ятого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі № 420/22/20 у розмірі 326 310,32 грн.

Разом з позовом до суду подано заяву про поновлення строку для звернення до суду (а.с.52-56).

Ухвалою суду від 20.12.2021 року призначено до розгляду питання про поновлення строку для звернення до суду (а.с.68).

Від представника прокуратури до суду надійшла заява про застосування строку позовної давності (а.с.104).

В судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про поновлення строку для звернення до суду, представник відповідача проти заявленого клопотання заперечив.

Вивчивши подані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За характером спірних правовідносин і їх суб`єктним складом даний спір є публічно-правовим спором з приводу проходження і звільнення з публічної служби, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Водночас, ч.1 ст.233 КЗпП України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Про необхідність застосування тримісячного строку позовної давності для звернення працівника до суду із заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався, офіційно розтлумачено і в Рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень ст. 233 КЗпП України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу.

Проте слід мати на увазі, що, відповідно до статей 3 і 221 КЗпП України, в порядку, передбаченому главою XV цього Кодексу, підлягають розгляду індивідуальні трудові спори працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої приналежності.

За приписами ч. 1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України справи, що виникають з трудових правовідносин, суди розглядають у порядку цивільного судочинства. При цьому норми Цивільного кодексу України визначають загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257) та передбачають можливість установлення законом для окремих видів вимог спеціальної позовної давності (стаття 258), яка може бути скороченою або більш тривалою за загальну позовну давність.

Виходячи з цього, встановлений у ч.1 ст. 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору.

Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

З огляду на те, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою ч.5 ст.122 КАС України, відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах ч.1 ст. 233 КЗпП України.

В ході судового розгляду встановлено, що фактично ОСОБА_1 був ознайомлений з наказом керівника Кіровоградської обласної прокуратури №411к від 15.09.2021 року про скасування наказу про звільнення з посади та прийняття рішення про поновлення його на посаді 05.10.2021 року.

Представник позивача вказує, що в зв`язку з фактичним виконанням рішення про поновлення позивача на посаді, 18.10.2021 року на адресу відповідача направлено заяву про здійснення нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення /постанови П`ятого ААС від 15.04.2021 р. у справі №420/22/20/ відповідно до вимог ст.ст.235,236 КЗпП України, на що 23.10.2021 року отримано відповідь про відсутність підстав для задоволення вимог вказаної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно ч. 9 ст. 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Відповідно, днем подання позову є день безпосереднього подання позовної заяви в суд першої інстанції або здачі його на пошту чи передачі іншими відповідними засобами зв`язку.

Судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 передана до оператора поштового зв`язку 04.11.2021 року, відповідно до квитанції №6808 (а.с.57).

Зі змісту листа ТОВ «Двадцять п`ять годин» наданого на адвокатський запит від 16.12.2021 року, встановлено, що лист з доданими документами на адресу Кіровоградського ОАС /25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна,40/ згідно ПН№6808 було отримано кур`єром 04.11.2021 року. Однак через відсутність кур`єрів, лист було доставлено одержувачу 07.12.2021 року (а.с.118).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 03.05.2018 в справі №826/6380/17.

Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

З позовної заяви та доданих до неї документів встановлено належні та допустимі докази щодо поважності причин пропуску для вчасного звернення до суду з вказаним адміністративним позовом, які унеможливили своєчасне звернення до суду.

Отже судом встановлено обставин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк, а тому клопотання представника позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 240,294 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду у межах справи №340/10137/21 та поновити строк звернення до суду.

Ухвала окрему оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко