Ухвала суду № 102403051, 04.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 січня 2022 р. Справа №200/19372/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аляб`єв І.Г., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради в якій просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги по догляду за ОСОБА_2 , як інвалідом І-ІІ групи внаслідок психічного розладу;

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 22.01.2021 №63 про відмову ОСОБА_1 у призначенні щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, відповідно до заяви від 06.01.2021;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.07.2021 №826 про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, відповідно до заяви від 02.07.2021.

Судовий збір позивачем не сплачено.

В позовній заяві позивачка як на підставу звільнення від сплати судового збору посилається на пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені спеціальним законом - Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону; стаття 22 зазначеного Закону регулює питання оскарження рішень підприємств, установ і організацій, які надають пільги.

Отже, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про сплату судовий збір» в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, підставою для звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою стала підстава відмови у призначенні щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що вимоги позивача не пов`язані з порушенням її права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17, в постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі №805/3982/17-а, постанові Верховного Суду від 19.10.2020 року в справі 240/934/20.

Висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, які прийняті в часі пізніше, мають перевагу над висновками Верховного Суду, які прийняті в часі раніше, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в справі №805/3982/17-а.

Отже, даний адміністративний позов з порушенням прав позивача як учасника бойових дій не пов`язаний.

З доданого до позову клопотання про відстрочення сплати судового збору позивачка, як на підставу посилається на п.3 ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другої вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Розглядаючи клопотання позивачки та обставини, викладені на її обґрунтування, суд зазначає, що позивачкою не надано доказів, які підтверджують зазначені у клопотанні обставини. Крім цього суд зауважує, що обставини викладені в клопотання повинні вказувати на відсутність коштів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності підстав для відстрочення сплати судового збору. Тому клопотання про відстрочення спати судового збору не підлягає задоволенню.

Отже, в порушення вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір позивач не сплатив судовий збір на відповідний рахунок в належному розмірі та не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Вказані недоліки підлягають усуненню.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 2270 гривні.

Отже, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 908 гривень (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У зв`язку з чим, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908 гривень за реквізитами вказаними на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що право позивача на отримання державної соціальної допомоги було порушено у 22.01.2020, з позовною заявою позивачка звернулася до суду 29.12.2021, тобто з порушенням шестимісячного строку.

В заяві про поновлення строку звернення до суду позивачка посилається на те, що в Україні встановлені обмеження у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби у зв`язку з чим вона була обмежена у свої можливості звернутися за правовою допомогою.

Разом з тим, викладені позивачем обставини не дають суду підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.

Процесуальне законодавство пов`язує строк звернення до суду з даним позовом з датою, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо посилань позивачки на карантинні обмеження, то строк звернення до суду може бути поновлений з підстав тривання карантину за умови підтвердження наявності обставин, що неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Обставина дії в Україні карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) само по собі не є безмовною підставою для поновлення процесуального строку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалі від 21.05.2021 у справі № 160/8296/20.

Позивачем не наведені обставини, що унеможливили її звернення до суду з позовом у встановлений процесуальний строк. Не додано доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений Кодексом адміністративного судочинства України строк з поважних причин.

Отже, клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом не свідчить про наявність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом поважними. В порушення вимог вказаного Кодексу докази поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом до клопотання не додані.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду також не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи Стаббігс та інші проти Великобританії рішення від 21.02.1986 справа, "Девеер проти Бельгії" рішення від 27.02.1980 року, "Голдер проти Сполученого Королівства" рішення від 21.02.1975 року).

На думку Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" (2006) необхідно досліджувати, чи можна вважати перебіг строку прогнозованим з точки зору заявника.

З огляду на таке та неповажність причин пропуску строку звернення до суду, наведених позивачем у заяві про поновлення цього строку, у задоволенні цього клопотання необхідно відмовити.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, позивачці до позовної заяви необхідно додати обґрунтовану заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними з доказами в підтвердження обґрунтування.

Згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду доказу сплати судового збору (оригінал квитанції) у розмірі 908,00 грн за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: Отримувач: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37967785, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA308999980313111206084005658, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними з доказами в підтвердження обґрунтування.

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.Г. Аляб`єв