Рішення № 102400023, 16.12.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/863/21

Провадження № 2/202/1223/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 грудня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Бєсєди Г.В.

за участю секретаря - Голобородько О.М.

представника позивача - Онищенка Д.Ю.

відповідача - ОСОБА_1

представника Дніпровської міської ради - Григоренко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, територіальної громади с. Лівенське у складі ОТГ в особі Нехворощанської сільської ради, треті особи: перша Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Воробйова Олена Олександрівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_1 , територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, територіальної громади с. Лівенське у складі ОТГ в особі Нехворощанської сільської ради, треті особи: перша Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Воробйова Олена Олександрівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що з січня 2007 року він проживав фактично однією сім`єю з рідним дядьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його дружиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою - АДРЕСА_1 . ОСОБА_3 з 2007 року внаслідок серцево-судинної хвороби та інсульту був паралізований та потребував цілодобового догляду. Вони жили однією сім`єю, оскільки були пов`язані спільним побутом та майном, мали взаємні права та обов`язки. ІНФОРМАЦІЯ_3 його рідний дядько - ОСОБА_3 помер. ОСОБА_4 , яка постійно проживала однією сім`єю із спадкодавцем, у строк, передбачений ст. 1270 ЦК України прийняла спадщину та не відмовлялась від неї. Крім того, ОСОБА_4 14.11.2017 року подала заяву приватному нотаріусу про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_3 . Звертав увагу суду, що після смерті ОСОБА_4 жодних інших спадкоємців не має. 31.07.2018 року він звернувся до першої дніпровської державної нотаріальної контори у м. Дніпро із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , однак постановою державного нотаріуса йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із відсутністю належного документального підтвердження факту проживання однією сім`єю.

Представник Дніпровської міської ради надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів спільного проживання з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Представник ОСОБА_2 з`являвся в судові засідання, позов підтримав та просив задовольнити. Надав суду пояснення, що відповідач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 . ОСОБА_1 не доглядала батька коли він хворів, у зв`язку із тим, що постійно проживала за межами України.

Представник територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради заперечував щодо задоволення позовних вимог та зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження своїх вимог.

Представник територіальної громади с. Лівенське у складі ОТГ в особі Нехворощанської сільської ради надав заяву про розгляд справи без їх участі.

ОСОБА_1 позов визнала частково. Зазначала, що позивач дійсно на протязі тривалого часу проживав фактично однією сім`єю з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті її батька вона постійно проживала за межами України. Повідомила суду, що ОСОБА_4 була дружиною її батька та не є її родичкою.

Представник першої Дніпровської державної нотаріальної контори надав заяву про розгляд справи без його участі.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Воробйова Олена Олександрівна в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, допитавши свідків, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Лівенської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, 28.09.2017 року.

Згідно заповіту від 30.12.2016 року, який посвідчено секретарем Лівенської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за № 41, ОСОБА_3 заповів своїй дружині - ОСОБА_4 усе своє майно.

14.11.2017 року ОСОБА_4 подала до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Воробйової О.О. заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Нехворощанської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, 10.02.2018 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй майно а саме: земельну ділянку загальною площею 0,36 га, яка розташована за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Лівенське, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії III-ПЛ № 028885, виданого Лівенською сільською Радою народних депутатів, 29.03.1997 року, зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 25; квартиру АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданого виконкомом міської Ради народних депутатів 12.12.1996 року; будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, спадкові справа № 214, зареєстровано в реєстрі за № 1628, виданого державним нотаріусом Дашивською В.М. 24.08.1985 року.

31.07.2018 року ОСОБА_2 звернувся до першої дніпровської державної нотаріальної контори у м. Дніпро із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 .

Постановою державного нотаріуса від 04.09.2018 року ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 не є спадкоємцем за заповітом, а також не відноситься до спадкоємця будь-якої із черг, визначених ЦК України.

Частиною 1 ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно довідки № 02-34/3-274 від 19.08.2020 року, яка видана виконавчим комітетом Нехворощанською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з січня 2007 року постійно проживав в АДРЕСА_1 разом з тіткою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_2 доглядав її, вони вели спільне господарство і мали спільний бюджет. Після смерті ОСОБА_4 здійснив її поховання.

В судовому засіданні в якості свідків було допитано ОСОБА_5 , ОСОБА_6 які повідомили суду, що ОСОБА_2 з 2007 року проживав фактично однією сім`єю з рідним дядьком - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його дружиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою - АДРЕСА_1 . Позивач здійснював догляд за дядьком та його дружиною, вони проживали однією сім`єю та мали спільний побут.

Враховуючи викладене, суд вважає доведеними позовні вимоги ОСОБА_2 щодо встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку АДРЕСА_1 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому позовні вимоги ОСОБА_2 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, територіальної громади с. Лівенське у складі ОТГ в особі Нехворощанської сільської ради, треті особи: перша Дніпровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Воробйова Олена Олександрівна про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на спадщину у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , проживав однією сім`єю із спадкодавцем - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку АДРЕСА_1 не менше п`яти років до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку загальною площею 0,36 га; яка розташована за адресою: Полтавська область, Новосанжарський район, с. Лівенське, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , право власності на будинок, який фактично розташований на земельній ділянці загальною площею 0, 36 га за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя: Г.В. Бєсєда