Ухвала суду № 102399571, 04.01.2022, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1578/21 пров. №2/478/45/2022

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

04 січня 2022 року Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Сябренко І.П. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування моральної шкоди,

В с т а н о в и в:

29.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він 21.07.2021 року замовив послугу (виконання робіт), а саме виготовлення поліграфічної продукції та надання пов`язаних із нею послуг у ФОП ОСОБА_2 , що діє на підставі виписки про державну реєстрацію ФОП, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2017 року, номер 21010000000028958. Підтвердженням укладання даного правочину є виставленням ФОП ОСОБА_2 рахунку № 134 від 16.07.2021 року, який був оплачений позивачем згідно платіжного доручення № 73 від 21.07.2021 року в сумі 10000,00 грн.

03.09.2021 року в момент отримання товару (в період гарантійного строку) позивач виявив що робота виконана ФОП ОСОБА_2 неякісно, оскільки на виготовленій поліграфічній продукції було відсутнє захисне покриття. При виявлені вказаного недоліку товар було залишено у продавця (виконавця) для усунення недоліків в термін до 10.09.2021 року, але станом на 23.12.2021 року зазначений товар так і не був отриманий позивачем.

13.09.2021 року позивач звернувся до відповідача з усною заявою про розірвання договору купівлі-продажу і повернення сплачених грошових коштів у розмірі вартості неякісного товару, але остання в категоричній формі надала свою відмову. Враховуючи незаконні дії ФОП ОСОБА_2 та невиконання умов договору, позивач 12.10.2021 року звернувся до останньої з письмовою заявою про розірвання публічного договору купівлі-продажу та вимогою щодо повернення йому грошових коштів за сплачений товар, яку було відповідачем проігноровано.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 10000 грн в якості повернення сплаченої за товар належної йому грошової суми та стягнути з відповідача на його користь 5000 грн в якості відшкодування моральної шкоди.

Вивчивши матеріали позовної заяви, приходжу такого висновку.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, встановлених у ст.ст.175 і 177 ЦПК України.

Позовну заяву ОСОБА_1 , подано без додержання вимог ст.ст.175 і 177 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується.

Пред`являючи позов з двома самостійними вимогами майнового характеру (стягнення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування моральної шкоди) позивач не зазначив ціну позову, яка визначається загальною сумою, яка стягується.

У відповідності до вимог ч.4 ст.177 ЦПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пред`являючи позов з двома самостійними вимогами майнового характеру (стягнення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування моральної шкоди), позивач не додав до позовної заяви документів, які свідчать про оплату судового збору. Крім того, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору по даній справі на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Особливості регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, механізм їх захисту та основи державної політики у сфері захисту прав споживачів визначені в Законі України «Про захист прав споживачів».

Частиною 3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що 16.07.2021 року між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено в усній формі договір на надання послуг (виконання робіт) по виготовленню поліграфічної продукції та надання пов`язаних із нею послуг.

У п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (п.17 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Сукупній аналіз вказаних вище положень Закону України «Про захист прав споживачів» та зміст позовної заяви та доданих до неї документів дає підстави суду дійти висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами, за своїм змістом не є споживацьким, оскільки відповідно до умов наведеного договору виконавцем робіт та виробником товару є саме ФОП ОСОБА_2 , а не фізична особа ОСОБА_2 до якої заявлено позовні вимоги.

Крім того, позивачем не зазначено доказів, які б вказували про те, що зазначену продукцію ним було замовлено для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю, оскільки як вбачається з наведеного, договірні відносини виникли саме між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 (відповідно до платіжного доручення №73 від 21.07.2021 року про оплату за поліграфічну продукцію, платник - ФОП ОСОБА_1 , одержувач - ФОП ОСОБА_2 )

Таким чином, враховуючи що позивачем не доведено що вказану продукцію ним замовлено для задоволення особистих потреб, а не потреб, пов`язаних з виконанням підприємницької діяльності, та з огляду на те, що відповідач ОСОБА_2 не є ні виробником товару, ні його продавцем, суд вважає що на вказані правовідносини, що виникли між сторонами, не поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів», тому позивач не звільнений від сплати судового збору.

Судом також враховується, що Законом України «Про захист прав споживачів» регулюються відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлюються права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин визначених ЦК України.

З урахуванням наведених обставин, вважаю, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, у зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції 01.01.2021 року), зі змінами та доповненнями, розмір ставки судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908,00 грн та не більше п`яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 11350,00 грн.

Тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру (стягнення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування моральної шкоди) в розмірі 1816,00 грн. - на р/р UA568999980313131206000014412, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37992030, Код класифікації доходів 22030101, Отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/тг смт. Казанка/22030101.

Відповідно до ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

Зміст позову - це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст.16 ЦК України).

Разом з тим, позивачем не конкретизовано підставу позову (чим позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача ОСОБА_2 ), а також не зазначені докази, що підтверджують вказані обставини (ч.5 ст.175 ЦПК України) як і не вказано в позові, які права позивача порушені саме відповідачем, з огляду на виникнення договірних відносин з ФОП ОСОБА_2 та сплати коштів за виконану роботу за її рахунок.

Згідно ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви не додано екземпляра позовної заяви та документів, що додаються до неї для відповідача.

Враховуючи, що правила ст.177 ЦПК України щодо неподання копій документів поширюються лише на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтва, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльності органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відповідач повинен надати суду копію позову та копії всіх документів, що додаються до позовної заяви, відповідно до кількості відповідачів.

За таких обставин згідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 , підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя

П о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сплаченої за товар грошової суми та відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

Оригінал квитанції про сплату судового збору надати до Казанківського районного суду Миколаївської області.

У випадку невиконання вимог ухвали у зазначений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернена позивачу.

На ухвалу в частині, що стосується зобов`язання зі сплати судового збору може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Дата складення ухвали - 04.01.2022 року.

Суддя І.П. Сябренко