Вирок № 102397903, 04.01.2022, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/9154/21

№ 1-кп/183/1475/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2022 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Гузоватого О.І.,

за участю секретаря судового засідання Тен І.О.,

розглянувши в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12021048080000072 від 27 грудня 2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, маючого на утриманні чотирьох малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , такого, що не має судимості,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України,

в с т а н о в и в:

У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, повністю згоден із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката Павлова Є.Г. ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч. 1 ст. 394 КПК України, подав письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно нього у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_6 не заперечував проти такого розгляду, про що надав відповідну заяву.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.12.2021 року, у відповідності до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, призначено до судового розгляду у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що 25 грудня 2021 року у період часу приблизно з 17 години 15 хвилин до 18 години 00 хвилин ОСОБА_1 перебував на стаціонарно обладнаній зупинці громадського транспорту, розташованій на перехресті вул. Лесі Українки та вул. Української в с. Голубівка Новомосковського району Дніпропетровської області, разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 .

В цей час ОСОБА_1 побачив у кишені одягненої на ОСОБА_6 куртки паспорт громадянина України та у нього раптово виник протиправний умисел, спрямований на його викрадення з корисливих мотивів.

Цього ж дня, а саме 25 грудня 2021 року приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , скориставшись тим, що ОСОБА_6 перебував в безпорадному стані внаслідок алкогольного сп`яніння, діючи умисно, таємно, з лівої зовнішньої кишені одягненої на ньому куртки викрав паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , серія НОМЕР_2 , виданий Новомосковським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 12 грудня 2003 року.

Після цього, ОСОБА_7 з вказаним паспортом місце скоєння кримінального правопорушення залишив.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у незаконному заволодінні будь-яким способом паспортом при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 3 ст. 357 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що вчинене ОСОБА_1 кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_1 , суд визнає його щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Крім того, суд також бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який є особою такою, що не має судимості, свою вину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.

Тому, з урахуванням особливостей даного кримінального правопорушення та обставин його вчинення, особи обвинуваченого та його ставлення до скоєного, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, оскільки останній офіційно не працює, а також арешту, оскільки зазначений вид покарання передбачає реальну ізоляцію особи. За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді обмеження волі на рівні мінімальної межі санкції ч. 3 ст. 357 КК України, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуваннямз мінімальним строком, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального проступку, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.

Також, за наявності пом`якшуючої покарання обставини, суд не вбачає необхідності призначення ОСОБА_1 покарання в межах найбільшої санкції ч. 3 ст. 357 КК України.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи зі змісту вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді обмеження волі на вищевказаний строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному правопорушенню відсутні.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 , серія НОМЕР_2 , виданий Новомосковським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 12 грудня 2003 року, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_6 .

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок суду учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Суддя О.І. Гузоватий