Ухвала суду № 102395560, 20.12.2021, Деснянський районний суд міста Києва

4-с/754/169/21

Справа № 754/14516/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

20 грудня 2021 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Гринчак О.І.

за участю:

секретаря судових засідань Чехун Ю.В.

представника скаржника Штронди А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), стягувач: ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), стягувач: ОСОБА_1 .

Скарга обґрунтована тим, що у провадженні Деснянського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про повернення банківських вкладів. На підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва у справі № 2-2322/2015 було видано виконавчий лист від 19.11.2015 про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 202607,61 дол. США.

23.03.2016 за вказаним виконавчим документом постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 49483795.

17.10.2016 постановою про арешт коштів боржника було накладено арешт на всі відкриті рахунки ПАТ КБ «Приватбанк», а також на кошти на рахунках в інших банках.

17.10.2016 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було накладено арешт на все майно ПАТ КБ «ПриватБанк».

24.11.2016 постановою про передачу матеріалів виконавчого провадження виконавче провадження № 49483795 було передано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

22.12.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельським Є.С. при примусовому виконання виконавчого листа № 2-2322/2015 від 19.11.2015 було виведено виконавче провадження № 49483795 з примусового виконання.

22.12.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельським Є.С було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Відповідно до постанови було припинено чинність арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.10.2016 (ВП № 49483795) та постановою про опис та арешт майна боржника від 03.11.2016 та постановою про арешт майна боржника від 05.12.2016. Однак арешт коштів боржника, накладений постановою від 17.10.2016 не скасовувався.

Згодом стягувач ОСОБА_1 звернулася із заявою про відкриття виконавчого провадження до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в результаті якого 02.06.2017 було відкрито виконавче провадження № 54059254.

23.06.2017 виконавче провадження № 54059254 було закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.

23.06.2021 АТ КБ «Приватбанк» з відповіді АБ «Південний» № 232-001-27680БТ-2021 дізнався, що на рахунках АТ КБ «Приватбанк», відкритих в АБ «Південний», діють арешти коштів, зокрема арешт коштів, накладений постановою про арешт від 17.10.2016 в межах виконавчого провадження № 49483795, яке перебувало на виконанні в Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

АТ КБ «Приватбанк» звернувся із заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про зняття арешту коштів, накладеного постановою від 17.10.2016 в межах виконавчого провадження № 49483795. Однак станом на 30.08.2021 будь-якої відповіді отримано не було.

Згідно з постановою від 22.12.2016 виконавче провадження завершене на підставі п. 11 ч. 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру). Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на день винесення постанови) у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається. Тому, скаржник зазначає, що арешт на кошти повинен був бути знятий. Крім того, оскільки рішення суду було фактично виконане підстави для дії арешту коштів відсутні, а вказаний арешт перешкоджає АТ КБ «Приватбанк» розпоряджатись своїми рахунками.

З огляду на зазначене скаржник просить:

1. Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в незнятті арешту від 17.10.2016 в межах виконавчого провадження № 49483795;

2. Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винести постанову про скасування арешту коштів, накладеного постановою від 17.10.2016 в межах виконавчого провадження № 49483795.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 06.09.2021 прийнято до розгляду скаргу; призначено справу до розгляду на 17.09.2021; зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в п`ятиденний строк з дня отримання ухвали надати суду засвідчену копію ВП № 49483795.

У судове засідання 17.09.2021 з`явився представник скаржника, інші учасники справи не з`явилися, копії матеріалів виконавчого провадження не надійшли; розгляд справи відкладено на 09.11.2021.

22.09.2021 від представника скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії відповіді Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 18.08.2021 № 02.1-33/18487.

09.11.2021 розгляд справи не відбувся з об`єктивних причин. Справу призначено до розгляду на 06.12.2021.

У судове засідання 06.12.2021 з`явився представник скаржника, інші учасники справи не з`явилися. У розгляді справи оголошено перерву до 20.12.2021.

06.12.2021 від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надійшли пояснення на скаргу, згідно з якими державний виконавець просить відмовити у задоволенні скарги.

У судове засідання 20.12.2021 з`явився представник скаржника, інші учасники справи не з`явилися, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

23.03.2016 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 49483795 щодо виконання виконавчого листа № 2-2322/2015 від 19.11.2015, виданого Деснянським районним судом міста Києва, про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 202 607,61 доларів США (а.с. 8).

17.10.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № № 49483795 при примусовому виконанні:

- наказу № 904/9386/14, виданого 08.04.2015 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІВЕР» грошових коштів у розмірі 137 000 доларів США, що еквівалентно 2 465 967,53 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015 грошові кошти у розмірі 490 549,81 грн., пені в сумі 4795 доларів США, що еквівалентно 86308,86 гри., пені в сумі 17169,00 грн., 63635,90 грн. судового збору, а всього 3 123631,10 грн., дата приєднання до зведеного виконавчого провадження 17.10.2016, та

- виконавчого листа № 2-2322/2015, виданого 19.11.2015 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 202607,61 доларів США, дата приєднання до зведеного виконавчого провадження 17.10.2016,

накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках, що належать боржнику ПАТ КБ «Приватбанк» у межах суми 282 060,21 доларів США та 104330,05 грн.

Слід також зауважити, що у постанові про арешт коштів боржника від 17.10.2016 ВП № 49483795 стягувачами вказані: Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІВЕР» та ОСОБА_1 . У постанові також зазначено, що постановою державного виконавця від 17.10.2016 виконавчі провадження № 49483795 та 50674173 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованості об`єднано у зведене виконавче провадження № 52671745. Постановою державного виконавця від 25.04.2016 № 50674173 з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 416 495,70 грн. Постановою державного виконавця від 31.03.2016 № 49483795 з боржника стягнуто виконавчий збір у розмірі 20260,76 доларів США. Окрім того, в ході здійснення виконавчого провадження № 50674173 з боржника стягнуто та перераховано на користь стягувача 571 354,71 грн. та 82603,16 доларів США та на користь держави виконавчий збір у розмірі 312 165,65 грн. Таким чином, сума, що підлягає стягненню за зведеним виконавчим провадженням з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій становить 282 060,21 доларів США та 104 330,05 грн. (а.с. 12-14).

Таким чином, із постанови про арешт коштів боржника від 17.10.2016 ВП № 49483795 вбачається, що державним виконавцем здійснювалися дії у зведеному виконавчому провадженні з виконання наказу № 904/9386/14, виданого 08.04.2015 Господарським судом Дніпропетровської області, та виконавчого листа № 2-2322/2015, виданого 19.11.2015 Деснянським районним судом м. Києва.

Також 17.10.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 49483795 при примусовому виконанні:

- наказу № 904/9386/14, виданого 08.04.2015 Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРІВЕР» грошових коштів у розмірі 137 000 доларів США, що еквівалентно 2 465 967,53 грн. (по курсу НБУ станом на 05.02.2015 грошові кошти у розмірі 490 549,81 грн., пені в сумі 4795 доларів США, що еквівалентно 86308,86 гри., пені в сумі 17169,00 грн., 63635,90 грн. судового збору, а всього 3 123 631,10 грн., дата приєднання до зведеного виконавчого провадження 17.10.2016, та

- виконавчого листа № 2-2322/2015, виданого 19.11.2015 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 202607,61 доларів США, дата приєднання до зведеного виконавчого провадження 17.10.2016,

накладено арешт на все майно боржника ПАТ КБ «Приватбанк» у межах суми 282 060,21 доларів США та 104330,05 грн. (а.с. 18-19).

24.11.2016 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження, згідно з якою виконавче провадження № 49483795 було передано до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, оскільки згідно з даними ЄДРВП на виконанні у цьому відділі перебуває зведене виконавче провадження № 50691884 (а.с. 21, 22).

22.12.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельським Є.С. винесено постанову про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження, згідно з якою виведено виконавче провадження № 49483795 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2322/2015 від 19.11.2015, виданого Деснянським районним судом міста Києва із зведеного виконавчого провадження № 50691844, яке веде Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 26).

22.12.2016 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Осельським Є.С було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві. Відповідно до цієї постанови було припинено чинність арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 17.10.2016 (ВП № 49483795) та постановою про опис та арешт майна боржника від 03.11.2016 та постановою про арешт майна боржника від 05.12.2016 (а.с. 29, 30).

Однак, як зазначає скаржник, арешт коштів боржника, накладений постановою від 17.10.2016 не скасовувався.

Згодом стягувач ОСОБА_1 звернулася з заявою про відкриття виконавчого провадження до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Київ, в результаті якого 02.06.2017 було відкрито виконавче провадження № 54059254 (а.с. 31).

23.06.2017 виконавче провадження № 54059254 було закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду (а.с. 34).

28.07.2021 АТ КБ «Приватбанк» звернувся з заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про зняття арешту коштів, накладеного постановою від 17.10.2016 в межах виконавчого провадження № 49483795 (а.с. 41-42).

Оскільки станом на 30.08.2021 скаржник відповіді від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не отримав, тому звернувся до суду із цією скаргою.

За приписами частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд у даній справі враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими саме за правилами адміністративного судочинства слід розглядати справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених у зведеному виконавчому провадженні, в якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних видів судочинства (див. постанови від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13 і № 5028/16/2/2012, від 14 листопада 2018 року у справі № 707/28/17-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 657/233/14-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16 і від 19 червня 2019 року у справі № 64/229).

Згідно з частинами першою, другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі по тексту також Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У частині першій статті 447 та частині першій статті 448 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналогічно врегульовано вказане питання в частині першій статті 339 та частині першій статті 340 ГПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року, а саме: сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Аналіз правових норм, передбачених частиною першою статті 74 Закону № 1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447, 448 ЦПК України та статей 339, 340 ГПК України у редакціях від 03 жовтня 2017 року, дає підстави зробити висновок, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконані рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення за правилами цивільного судочинства, а якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства, відповідно.

Разом з тим ні в ЦПК України, ні в ГПК України не урегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII та Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, який був чинним на час відкриття виконавчого провадження.

За правилами цих законів передбачалися особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника.

Так, у статті 33 Закону № 606-ХІV передбачалося, що в разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкриті у кількох органах ДВС, об`єднання виконавчих проваджень у зведене здійснюється в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.

Відповідно до вимог статті 30 Закону № 1404-VIII у редакції, чинній на час накладення арешту на кошти боржника та розгляду цієї справи, виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

Детально дії виконавця на час вчинення виконавчих дій регламентувалися Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року за № 512/5 (далі - Інструкція), зокрема, пунктами 14, 16 розділу ІІІ.

Так, згідно з п. 14 розділу ІІІ Інструкції у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об`єднуються у зведене виконавче провадження та виконуються державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження. Про об`єднання виконавчих проваджень у зведене державний виконавець виносить постанову. У разі відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється зведене виконавче провадження, воно приєднується до зведеного виконавчого провадження, про що державним виконавцем виноситься постанова. Постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виносяться не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження щодо боржника, стосовно якого здійснюється виконавче провадження (зведене виконавче провадження). У разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, зокрема, якщо боржник та його майно перебувають на території різних адміністративно-територіальних одиниць, при об`єднанні виконавчих проваджень у зведене в установленому розділом IV цієї Інструкції порядку можуть утворюватись виконавчі групи. Наявність або відсутність іншого виконавчого провадження чи зведеного виконавчого провадження щодо одного й того самого боржника державний виконавець перевіряє за даними автоматизованої системи виконавчого провадження при відкритті виконавчого провадження. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника виявлено в іншому органі державної виконавчої служби, таке виконавче провадження передається на виконання до органу державної виконавчої служби, державним виконавцем якого відкрито перше виконавче провадження, або в порядку, визначеному розділом V цієї Інструкції. У разі якщо виконавче провадження щодо одного й того самого боржника перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень або відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження передається на виконання до цих відділів.

Згідно з п. 16 розділу ІІІ Інструкції за наявності підстав для закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою виконавця про виведення виконавчого документа зі зведеного виконавчого провадження.

Проаналізувавши вказані норми, можна зробити висновок, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикції, у яких вказані рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та кількості стягувачів.

Закон не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

За зведеним виконавчим провадженням виконавець вчиняє виконавчі дії щодо виконання усіх судових рішень, незалежно від того, за правилами якої юрисдикції і якими судами вони ухвалені.

Як зазначалося вище, згідно з постановою державного виконавця про арешт коштів боржника від 17.10.2016 ВП № 49483795, арешт накладено на кошти Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» у межах суми 282 060,21 доларів США та 104330,05 грн. у зведеному виконавчому провадженні з виконання наказу № 904/9386/14, виданого 08.04.2015 Господарським судом Дніпропетровської області, та виконавчого листа № 2-2322/2015, виданого 19.11.2015 Деснянським районним судом м. Києва, тобто під час виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Розгляд скарги лише в частині, яка стосується виконання саме рішення, ухваленого у порядку цивільного судочинства, закріпить правову невизначеність щодо порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця при виконанні зведеного виконавчого провадження і зобов`язує учасників виконавчого провадження одні й ті самі рішення, дії чи бездіяльність ДВС, виконавця чи приватного виконавця оскаржувати в судах різних юрисдикцій. При цьому порушується єдність зведеного виконавчого провадження, вилучаються окремо виконавчі документи, оскільки вони розглядаються окремо від зведеного виконавчого провадження.

Водночас статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині п`ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п`ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об`єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку у вищевказаних постановах, що в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на те, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, необхідно здійснювати у порядку адміністративного судочинства, скарга Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. 255, 263, 352 -354, 447 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 754/14516/14-ц за скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), стягувач: ОСОБА_1 , закрити.

Роз`яснити скаржнику його право на звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04.01.2022.

Суддя Деснянського районного

суду міста Києва Оксана ГРИНЧАК