Ухвала суду № 102395002, 10.12.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6555/20

Провадження №2/369/967/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Волчко А.Я.

за участю секретаря Миголь А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чепусова Ю.А.. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» Білої Ірини Володимирівни, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» Білої Ірини Володимирівни, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги.

08.12.2021 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чепусова Ю.А. про забезпечення позову, в якій останній просив шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо наступного об`єкта нерухомого майна: земельна ділянка, загальною площею 0,0623 га, реєстраційний номер: 1886743580000, кадастровий номер: 8000000000:91:467:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер 03-7-02964 (бланк серії КВ №141048), виданий 16.06.2009, видавник: Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на підставі договору іпотеки (застереження про задоволення вимог іпотекодержателя), який був укладений 09 липня 2008 року ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством комерційним банком «Надра», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пацьорою Г.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за №1839 (разом із додатковими договорами) та відповідно до договорів про відступлення прав вимоги за цим договором іпотеки за заявами іпотекодержателя: товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014» (місцезнаходження: Україна, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, вулиця Промислова, будинок 5, поштовий індекс 08132, ідентифікаційний код юридичної особи: 39262141).

Представник заявника обґрунтовує заяву про забезпечення позову тим, що як вбачається із змісту позовної заяви, позивачем оскаржується правомірність договорів про відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, відповідно до умов яких Відповідач 2 ТОВ «Галичина-2014» стало іпотекодержателем нерухомого майна позивача - земельної ділянки, загальною площею 0,0623 га, кадастровий номер якої 8000000000:91:467:0019, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Предмет іпотеки).

Позивач вважає поточного іпотекодержателя - товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014» (Відповідач 2) - неналежним іпотекодержателем, який отримав права іпотекодержателя відповідно до договору, який має ознаки недійсності (що встановлюється судом в межах поточної справи). -

Але такий неналежний, на думку Позивача іпотекодержатель на даний час зареєстрований в Державному реєстрі речових прав, як іпотекодержатель Предмета іпотеки, належного Позивачу та до з`ясування судом в межах поточної справи питання щодо недійсності оспорюваного договору про відступлення прав за Договором іпотеки - має можливість звернути стягнення на Предмет іпотеки та здійснити його подальше відчуження добросовісному набувачу, що, враховуючі розмір статутного капіталу Відповідача 2 може істотно ускладнити або унеможливити поновлення порушених прав Позивача, у випадку такого звернення стягнення та відчуження Предмету іпотеки до рішення суду по даній справі (за умови можливого задоволення судом позовних вимог).

Можливість та намір Відповідача 2 звернути стягнення на Предмет іпотеки підтверджується Вимогою про усунення порушення (копію якої додано Позивачем до позовної заяви).

Враховуючи факт отримання позивачем від відповідача ТОВ «Галичина-2014» вимоги (повідомлення) про усунення порушення забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до Договору Іпотеки і повідомлення про звернення стягнення на Предмет іпотеки, відповідно до ст. ст. 35-38 Закону України «Про іпотеку» (копія вимоги додана до позовної заяви) - загроза звернення стягнення Відповідачем 2 на Предмет іпотеки є цілком реальною.

Враховуючи вищевикладене, просили заяву про забезпечення задовольнити.

Сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності відповідно до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо таке буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля перешкоджання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року №9«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяв про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків».

Необхідність застосування заходів забезпечення має визначатися фактичними обставинами справи, які свідчитимуть про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Така правова позиція щодо вирішення питання про співмірність забезпечення позову викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з тим, адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання договору про відступлення прав вимоги недійсним, тобто предметом спору в даній справі є вимоги немайнового характеру.

Разом з тим, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Незастосування заходу забезпечення даного позову шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо спірного нерухомого майна, яке перебуває в іпотеці, не призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, окрім того такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами.

З огляду на те, що, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить задовольнити позовні вимоги, які мають немайновий характер, а тому доводи позивача, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить або утруднить виконання судового рішення є безпідставними, оскільки у випадку задоволення позову судове рішення не підлягатиме примусовому виконанню (постанова Верховного Суду у справі № 372/1223/17 від 30 травня 2018 року).

Оцінивши надані докази встановлено, що відсутні підстави вважати, що незастосування вказаних у заяві позивача заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з чим вважаю, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб, оскільки він є необґрунтованим та не співмірним видом забезпечення позову у справі з огляду на те, що матеріали справи не містять переконливих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149,150-153,157, 260-261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чепусова Ю.А.. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» Білої Ірини Володимирівни, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина-2014» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: А.Я. Волчко