Вирок № 102394466, 30.12.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/8/15-к

Провадження № 1-кп/185/5/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Самоткан Н.Г..

секретаря судового засідання Перепелиці О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040370002881 від 13 червня 2013 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кобилки Глушківського району Курської області, громадянина України, одруженого, із вищою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України,

за участю:

прокурорів Андруша Я.В., Гриценка А.М., Широкорада В.В.,

Ларченка Я.І.. Шевченка С.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника адвоката Остапулі Н.П.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого адвоката Киричка Г.О.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті і підтриманого прокурором під час судового розгляду, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що о 12 годині 02 хвилини 13 червня 2013 року достовірно знаючи, що Комплектуюча трансформаторна підстанція - 293 (далі - КТП - 293) та територія садового товариства «Меліоратор» не входить в зону обслуговування Павлоградського РЕМ, перебуваючи на своєму робочому місці, розташованому в приміщенні Павлоградського РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Харківська, 116, діючи із злочинною недбалістю, не передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї діяльності, хоча повинний був і міг їх передбачити, ігноруючи вимоги законодавчих, нормативних актів і технічних регламентів з питань безпеки життєдіяльності та охорони праці та вимог своїх посадових обов`язків щодо виконання робіт з підвищеною небезпекою, приймає рішення направити бригаду ОВБ в складі електромонтера ОСОБА_2 та водія за сумісництвом електромонтера ОСОБА_3 , які не ознайомленні із зазначеними схемами електромережі, до КТП -293 для проведення його огляду. Після того, як о 12 годині 50 хвилин 13 червня 2013 року електромонтер ОСОБА_2 доповів диспетчеру ОСОБА_1 про те, що на КТП-293 пошкоджено шлейф на роз`єднувачі КТП - 293 фази «С» в сторону КТГІ - 293, обвинувачений ОСОБА_1 о 12 годині 51 хвилині 13 червня 2013 року, перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні Павлоградського РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Харківська, 116, надав команду електромонтеру ОСОБА_2 про відключення роз`єднувача Р-17, який також належить садовому товариству «Меліоратор». Електромонтер ОСОБА_2 о 12 годині 54 хвилині доповів диспетчеру про те, що він виконав операцію по відключенню роз`єднувача Р-17.О 13 годині 00 хвилин 13 червня 2013 року обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці в приміщенні Павлоградського РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Харківська, 116, дав команду електромонтеру ОСОБА_2 перевірити відсутність напруги та встановити переносні заземлення №№18, 19 з обох сторін роз`єднувача Рктп-293 (одне в сторону КТП, друге в сторону лінії). Електромонтер ОСОБА_2 , взявши покажчик напруги та заземлення, піднявся в корзині підйомника АПТ-14 до роз`єднувача Рктп - 293. Зі сторони повітряної лінії 10 кВ відсутність напруги не перевірив. Заземлення в сторону Рктп-293, та в сторону лінії 10 кВ не були встановлені. Після виконання робіт з ремонту шлейфу, на прохання голови садового товариства «Меліоратор» ОСОБА_4 змастити губки роз`єднувача Рктп - 293, електромонтер ОСОБА_2 наніс на викрутку мастило та наблизився з нею до губки роз`єднувача фаза «А» з боку лінії 10 кВ на відстань, що спричинила виникненню електричної дуги, в результаті якої електромонтер ОСОБА_2 був уражений електричним струмом та отримав термічний опік ЗБ-4 ст. 10-15% лівої верхньої кінцівки, області шиї та лопаток, внаслідок електротравми, ускладненої ампутацією лівої верхньої кінцівки до рівня верхньої третини передпліччя. Такого характеру травма за ознакою небезпеки для життя, протіканню травматичного процесу, а також по критерію стійкої втрати працездатності більше 1/3, відноситься до ступеню тяжких тілесних ушкоджень. Роботи, які виконувались бригадою у складі електромонтера ОСОБА_2 IV група з електробезпеки, та водія за сумісництвом електромонтера ОСОБА_3 . III група з електробезпеки, під керівництвом керівника диспетчерської групи (далі диспетчер) обвинуваченого ОСОБА_1 відносяться відповідно до п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 до робіт з підвищеною небезпекою. Допущені порушення керівником оперативно диспетчерської групи ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» Павлоградського району електричних мереж обвинуваченим ОСОБА_1 знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням події нещасного випадку з потерпілим ОСОБА_2 в частині: допуску до оперативного обслуговування електрообладнання робітників, які не знали їх схем, інструкцій з експлуатації, особливості конструкції; організація допуску електротехнічних робітників к електроустановкам, які не входять в зону їх обслуговування; вів оперативні переговори по каналам зв`язку не заведених під архіватор мови; не організував належним чином проведення робіт на кабельних лініях і діючих електроустановках.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.272 КК України, тобто порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувася, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч.2 ст.272 КК України, не визнав та пояснив, що на момент нещасного випадку з ОСОБА_2 працював керівником диспетчерської групи, все виконував згідно інструкції, правил та нормативних документів. 13 червня 2013 року перебував на робочому місці, перевірив документацію та провів інструктаж оперативному персоналу. Приблизно о 11.00 год. до нього звернувся інженер ОСОБА_5 та повідомив, що їх бригада, замінюючи електролічильник в садовому товаристві, не може перевірити його роботу, оскільки підгоріла фаза. Ним було прийнято рішення направити до товариства оперативну бригаду. Вся електрична мережа та пошкоджена лінія знаходились в його управлінні, і це входило до його компетенції та його прав. По приїзду електромонтер ОСОБА_2 доповів, що відгорів шлейф, ним була надана команда на переключення. Зв`язок на території товариства був нестійкий, його команди бригада чула, а він їх не чув, тому перемовини відбувались за допомогою мобільного зв`язку. Всі віддані ним накази записувались до оперативного журналу диспетчера. Його команда на відключення була записана на магнітофон, архіватор-мови. Бланки переключення не виписував, оскільки при таких обставинах - це необов`язково, проте запис в оперативний журнал диспетчера - це його обов`язок. Після отриманої команди на відключення ОСОБА_2 доповів, що роз`єднувач відключено. Він надав команду потерпілому перевірити напругу з обох сторін та заземлити мережу. Через півгодини йому повідомили, що ОСОБА_2 потрапив під напругу. Ним була надана команда ОСОБА_3 , щоб останній залишився на місці нещасного випадку. Голова садового товариства відвіз потерпілого до лікарні. В день нещасного випадку в його розпорядженні та розпорядженні ремонтно-оперативної бригади ОСОБА_2 були одні і ті ж схеми електромережі Л-22. На цих схемах електрична мережа садового товариства «Меліоратор» не була помічена іншими позначками, які б відмежовували саме цю мережу від електричних мереж, що перебувають у віданні Павлоградського РЕМ. Згідно схеми видно: якщо відключаєш роз`єднувач Р-17, то напруги в електричній мережі немає, при відключенні КТП-295 в електричній мережі напруга залишається. Пізніше ОСОБА_2 казав, що не використовував схем електричної мережі, проте в такому випадку переключення взагалі заборонено. Потерпілий ОСОБА_2 вважав, що напруга знята, тому приступив до ремонтних робіт, чому не встановив заземлення - йому невідомо. Невідомо чому не був заземлений автомобіль, не було «перемички», ОСОБА_2 піднявся в корзині, став змащувати з`єднання під напругою. Зі слів ОСОБА_3 , потерпілий ставав на перила вишки, потім його вдарило струмом. Коли ОСОБА_2 замкнув дві фази, тоді його вдарило током. ОСОБА_2 під час виконання ремонтних робіт говорив йому, що відключив саме вимикач Р-17, тобто ввів в оману щодо підготовки свого робочого місця. Він не надавав наказу ОСОБА_2 на змащування губкою з`єднання на електричній опорі, і це не входило до обов`язків електромонтера. Однією з причин нещасного випадку стало те, що потерпілий ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відключили не той роз`єднувач електричної мережі, іншими причинами нещасного випадку стало невиконання потерпілим технічних та організаційних дій, він не виконав усіх вказівок щодо підготовки робочого місця, без вказівок та дозволу виконав роботи по ремонту шлейфа та приступив без дозволу до виконання робіт по змащуванню губок роз`єднувача РКТП-293. Тобто ОСОБА_2 , не перевіривши відсутність напруги та не встановивши заземлення, нехтуючи правилами техніки безпеки і вказівок диспетчера, приступив до ремонтних робіт. Після нещасного випадку він надавав матеріальну допомогу на лікування потерпілому, грошові кошти він передавав головному інженеру РЕМ. Він телефонував по телефону, а не по радіозв`язку, так як там був поганий зв`язок. Він виконував все згідно інструкції, правил та нормативних документів. Він працював керівником диспетчерської групи.

Потерпілий ОСОБА_2 під час допиту в судовому засіданні пояснив, що він раніше працював з обвинуваченим у Павлоградському РЕМ. 13 червня 2013 року, працюючи електромонтером та перебуваючи в черговій зміні, отримав від ОСОБА_1 розпорядження на виконання ремонтних робіт в ТОВ «Меліоратор» по м. Павлограду, але ця територія не входить до обслуговування РЕМ, будь-якого письмового наряду про проведення робіт його бригада не отримувала. Приїхавши на місце виконання робіт, в телефонному режимі, оскільки рація не працювала, обвинувачений ОСОБА_1 наказав йому відключити напругу на вимикачі Р-17. В нього під час чергування були схеми всього міста. ОСОБА_1 в телефонному режимі наказав йому встановити заземлення з двох сторін, проте цього він не зробив. В процесі виконання ремонтних робіт диспетчер ОСОБА_1 сказав, що напруга відключена, треба працювати швидше та їхати звідти, у зв`язку з чим він не встановив заземлення. Він піднявся до опори, зробив шлейф, під час ремонту з`єднання був вражений електричною дугою, отримав опіки руки та шиї. Після травмування був доставлений до міської лікарні, де йому ампутували верхню кінцівку. В наступний час йому встановлена 3 група інвалідності з 40% втратою працездатності. Вважає, що отримані ним травми відбулись за вини диспетчера, який надав наказ на виконання робіт, яку він не повинний був виконувати.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 розповів, що 13 червня 2013 року о 11.45 годині ОСОБА_2 повідомив, що диспетчер ОСОБА_1 наказав їхати до товариства «Меліоратор». Вся бригада в той день підпорядковувалась диспетчеру ОСОБА_1 . Приїхавши на місце, було встановлено, що відгорів шлейф. Обвинувачений віддав розпорядження про ремонт цього шлейфу. Переговори в той день на місці випадку велись по мобільному телефону, оскільки був нестійкий зв`язок. Для виконання ремонтних робіт треба було відключити роз`єднувач Р-17 та встановити заземлення. Він бачив, як ОСОБА_2 разом з головою садового товариства пішли вимикати напругу, і ОСОБА_2 говорив, що вимкнув напругу. Коли ОСОБА_2 став проводити ремонтні роботи на опорі з`явилась напруга і потерпілий потрапив під напругу. В день нещасного випадку приїздила комісія з РЕМ з метою з`ясування обставин випадку. Він разом з комісією побачив, що роз`єднувач Р-17 не був виключений, оскільки цей роз`єднувач був зламаний.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 13 червня 2013 року, працюючи інженером по технічним перевіркам Павлоградського РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та виконуючи роботи щодо заміни електролічильника в садовому товаристві «Меліоратор», було встановлено, що відсутня напруга на проводі подачі напруги. Він зателефонував диспетчеру ОСОБА_1 та повідомив про це. Через деякий час приїхала оперативно-виїзна бригада у складі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Під час заповнення актів він почув тріск та побачив спалах: ОСОБА_2 відкинуло від електричної опори. Він одразу сповістив ОСОБА_1 , після чого відвіз ОСОБА_2 до лікарні.

Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 розповів, що працює головним інженером Павлоградського РЕМ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», на час нещасного випадку був керівником обвинуваченого. Після нещасного випадку з ОСОБА_2 було розслідування усіх обставин. Причиною цього випадку стало невиконання потерпілим правил безпеки. Ремонтні роботи, які виконував потерпілий, відносяться до робіт з підвищеною небезпекою. Територія садового товариства «Меліоратор» входить до території обслуговування Павлоградського РЕМ. Бригади РЕМ можуть обслуговувати територію і без письмової заявки абонентів, заявка може поступити як письмово так і усно. На час нещасного випадку обвинувачений ОСОБА_1 діяв згідно з інструкцією, персонал РЕМ має право переключення в електромережі, проте під час перевірки серверу після нещасного випадку було встановлено, що напруга в електричній мережі в той день дистанційно не відключалась. У садовому товаристві зв`язок не стійкий, без команди диспетчера електромонтер не має право продовжувати роботи. Обов`язок електромонтера перед початком ремонтних робіт перевірити відсутність напруги в електромережі. Електромонтер не має право працювати, не встановивши заземлення. При підготовці до роботи в електромережі електромонтер користується гумовими рукавичками, при виконанні вже самих робіт рукавички не використовуються, оскільки працівник в такому випадку захищений заземленням. В день нещасного випадку вранці при перевірці ним оперативного журналу факту будь-якої несправності вимикача Р-17 не було встановлено. Потерпілий ОСОБА_2 зробив помилку: він відключив не той роз`єднувач. Проте за інструкцією при будь-яких сумнівах при роботі в електромережі щодо роботи приладів електромонтер зобов`язаний припинити виконання робіт та доповісти про свої сумніви диспетчеру. Хід виконання робіт електромонтер записує в свій журнал, що не було зроблено потерпілим ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 розказав, що в день нещасного випадку з ОСОБА_2 він прибув у складі електроремонтної бригади до садового товариства з метою заміни електролічильника. В процесі заміни електролічильника стало відомо, що згорів шлейф. Пізніше приїхала електроремонтна бригада, у складі якої був електромонтер ОСОБА_2 . Він бачив, як останній ходив відключати напругу до роз`єднувача.

Свідок ОСОБА_8 пояснив, що він працює водієм в Павлоградському РЕМ. В день нещасного випадку його бригада прибула до садового товариства для заміни електролічильника, пізніше вже приїхала бригада з електромонтером ОСОБА_2 . Він бачив, як ОСОБА_2 ходив відключати роз`єднувач напруги. Він перебував в автомобілі, коли травмувало ОСОБА_2 , тому обставин отримання останнім травми він не бачив, лише почув в цей момент тріск та побачив, як вишка вже опускалась разом з лежачим в ній ОСОБА_2 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду повідомив, що в садовому товаристві «Меліоратор» в нього є дача. Влітку, точної дати не пам`ятає, через замкнення електричних проводів та знеструмлення товариства до товариства приїхала електроремонтна бригада. Під час виконання ремонтних робіт хтось попросив в нього солідол для змазування. Через деякий час він почув тріск і вибіг на допомогу, побачив, що одного з електромонтерів вже спускали з вишки, його було вражено струмом.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показав, що все обладнання споживача є оперативним віданням. Р17 можна було відімкнути персоналом РЕМ. В даній ситуації можна було відімкнути Р17, це повинна була зробити аварійна бригада. Є схема, яка знаходиться на диспетчерському пульті. В тій ситуації була надана така команда на заземлення, а чи проводилося заземлення, йому не відомо.

Згідно витягу з ЄРДР 13 червня 2013 року слідчим СВ Павлоградського ВП до реєстру були внесені відомості про злочин, передбачений ч. 1 ст. 272 КК України. У витязі зазначено, що 13 червня 2013 року до чергової частини Павлоградського відділу поліції надійшло повідомлення від медсестри міської лікарні № 4 м. Павлограда про те, що в цей день приблизно о 13.25 год. до приймального відділення було доставлено ОСОБА_2 з електротравмою, яку останній тримав при порушенні правил безпеки під час виконання робіт, які пов`язані з електропостачанням на території садового товариства «Меліоратор» /т.3 а.п. 1/

Згідно договору про постачання електричної енергії ВАТ ДТЕК «Дніпрообленерго» для споживачів Дніпропетровської області № 458 від 30 листопада 2010 року вбачається, що відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», укладено Договора про постачання електричної енергії з Садівничим товариством «Меліоратор». /т.5 а.п.2-9/.та /т.3 а.п.99-107/.

Відповідно до довідки КЗ «Павлоградська міська лікарня №4» ДОР» потерпілий ОСОБА_11 доставлений на лікування в медичний заклад 13 червня 2013 року з діагнозом: загальна високовольтна електротравма, електротермічний опік шиї, тулуба, лівої верхньої кінцівки і переведений до обласного опікового центру м. Дніпропетровська /т.3 а.п.9/.

Згідно копії виписки з історії хвороби потерпілий ОСОБА_2 перебував на лікуванні в КЗ «Дніпропетровська міська клінічна лікарня №2» ДОР» з 13 червня 2013 року по 25 липня 2013 року з діагнозом: електротермічний опік шиї, тулуба, лівої верхньої кінцівки 3-4 ступеня. Під час лікування було ампутовано ліву верхню кінцівку /т.3 а.п.46-47/.

При експертному дослідженні потерпілого ОСОБА_2 було встановлено, що потерпілому був спричинений термічний опік 3Б-4 ст. 10-15% лівої верхньої кінцівки, області шиї та лопаток, внаслідок електротравми, ускладненої ампутацією лівої верхньої кінцівки до рівня верхньої третини передпліччя. Такого характеру травма за ознакою небезпеки для життя, протіканню травматичного процесу, а також по критерію стійкої втрати працездатності більше 1/3, відноситься до ступеню тяжких тілесних ушкоджень. Ушкодження утворилися від дії високої температури при впливі технічної електрики (електротравма). Час спричинення електротравми відповідає терміну -13 червня 2013 року /т.3 а.п. 72-74/.

В ході проведення досудового розслідування була проведена судова технічна експертиза з питань охорони праці. Відповідно до висновку експерта, роботи які виконувались бригадою у складі електромонтера ОСОБА_2 та водія за сумісництвом електромонтера ОСОБА_3 під керівництвом диспетчерської групи ОСОБА_1 відносяться до робіт з підвищеною небезпекою.

При дослідженні матеріалів кримінального провадження і проведеного аналізу виробничої ситуації експертом було виявлено деякі відступи від вимог законодавчих та нормативних актів з питань охорони праці працівниками ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» та головою садового товариства «Меліоратор». Голова садового товариства «Меліоратор» ОСОБА_4 недотримав в повному обсязі вимог п.1.3.1, п.2.2.17, п.3.2.5, п.3.5.1 «Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 року №4 НПАОП 40.1-1.21.-98 в частині - не призначив особу відповідальну за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства.

Керівник оперативно-диспетчерської групи ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» Павлоградського району електричних мереж ОСОБА_1 не дотримав в повному обсязі вимог: ст..14 Закону України «Про охорону праці»; п.2.1, п.2.11, п.2.20, п.3.9, п.4.1, п.4.2, п.4.5, п.4.12, п.4.18 «Посадової інструкції керівника оперативно-диспетчерської групи району електричних мереж», затв. тех. дир. ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго»; п.2.1, п.2.2, п.2.3.18, п.2.3.16, п.2.3.22, п.2.4.10, п.2.4.11, п.4.1 «Посадової інструкції диспетчера оперативно-диспетчерської групи району електричних мереж», затв. Тех.директором ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» ОСОБА_12 від 20.02.2013 р.; п.5.1.1, п.5.1.5, п.6.1.1. «Правил безпечної експлуатації електроустановок», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.1997 року №257 ДНАОП 1.1.10-1.01.-97, та з внесенням змін та доповнень, затвердженими приказом комітету України по нагляду за охороною праці №26 від 25.02.2000 р. в частині: допуска к оперативному обслуговуванню електрообладнання робітників, які не знали їх схем, інструкцій з експлуатації, особливості конструкції; організації допуску електротехнічних робітників к електроустановкам, які не входять в зону їх обслуговування; не вів оперативні переговори по каналам зв`язку заведених під архіватор мови.

Водій-електромонтер оперативно-виїзної бригади ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» Павлоградського району електричних мереж ОСОБА_3 не дотримав в повному обсязі вимог ст. 6 Закону України «Про охорону праці»; п.2.5, п.2.10, п.2.13 «Инструкции по охране труда №26-05 водителя совмещающего обязанности электромонтера ОВБ», утвержденной приказом генерального директора ОАО «ЭК «Днепрооблэнерго» от 02.08.2010 г. «304б/114; п.4.6, п.5.1.1, п.6.1.1. п.7.1.1 «Правил безпечної експлуатації електроустановок», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.1997 року №257 ДНАОП 1.1.10-1.01.-97, та з внесенням змін та доповнень, затвердженими приказом комітету України по нагляду за охороною праці №26 від 25.02.2000 р. в частині: не отримав наряд-допуск на виробництво робіт з підвищеною небезпекою, не ознайомився з існуючою схемою мережі 10-04кВ та схемами підстанцій 35/10-6кВ; не переконався в виконанні технічних заходів з підготовки робочого місця.

Електромонтер оперативно-виїзної бригади ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» Павлоградського району електричних мереж ОСОБА_2 не дотримав ст.6 Закону України «Про охорону праці»; п.1.9, п.2.1, п.2.4, п.2.8, п.3.1, п.3.2 «Инструкции по охране труда №26-03 электромонтера ОВБ», утвержденной приказом ген.директора ОАО «ЭК «Днепрооблэнерго`от 02.08.2010 г. №304б/114; п.4.6, п.5.1.1, п.5.1.3, п.6.1.1, п.6.5.1, п.7.1.1 «Правил безпечної експлуатації електроустановок» », затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.1997 року №257 ДНАОП 1.1.10-1.01.-97, та з внесенням змін та доповнень, затвердженими приказом комітету України по нагляду за охороною праці №26 від 25.02.2000 р. в частині: не отримав наряд-допуск на виробництво робіт з підвищеною небезпекою, не ознайомився з існуючою схемою мережі 10-04кВ та схемами підстанцій 35/10-6кВ; не переконався в виконанні технічних заходів з підготовки робочого місця; не застосував засоби індивідуального захисту, не встановив заземлюючі пристрої.

Допущені порушення керівником оперативно-диспетчерської групи ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» Павлоградського РЕМ ОСОБА_1 та електромонтером оперативно-виїзної бригади ПАТ «ДТЕК «Дніпрообленерго» Павлоградського РЕМ ОСОБА_2 знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням події нещасного випадку з потерпілим ОСОБА_2 в частині: допустив к оперативному обслуговуванню електрообладнання робітників, які не знали їх схем, інструкцій з експлуатації, особливості конструкції; організації допуску електротехнічних робітників к електроустановкам, які не входять в зону їх обслуговування; не вів оперативні переговори по каналам зв`язку заведених під архіватор мови; не організував належним чином проведення робіт на кабельних лініях і діючих електроустановках /т.3 а.п.122-139/.

Експерт Шиба О.В. у судовому засіданні підтвердила свій висновок. Вона розглядала технологічний процес, хто і в якому випадку повинен був забезпечити безпеку праці. Поняття «оперативне обслуговування», якого, на її думку, не дотримався ОСОБА_1 , міститься в правилах безпечної експлуатації електроустановки. Вона керувалася тими нормативними актами, які їй були надані і додатково нічого не витребувала, не досліджувала посадову інструкцію ОСОБА_2 , а базувалась на матеріалах кримінального провадження. Не може відповісти на питання - чи пов`язана з балансовою належністю зона обслуговування, так як вона не електротехніком.

Суд вважає, що експертом Шибою О.В. при проведенні експертизи не враховані інструкції:

- по виконанню оперативних перемикань «Дніпрообленерго» від 10.04.2012 року, в якій надано визначення таких понять, як оперативне обслуговування, оперативні перемикання, підготовка робочого місця, допуск до роботи, визначено, яке обладнання знаходиться у віданні та оперативному управлінні диспетчера РЕМ, які розпорядження може надавати диспетчер, які операції можуть виконуватися без бланків перемикань;

- по складанню та веденню поопорних схем ВЛ 04-10 кВТ і однолінійних схем , в якій зазначено границі балансової належності обладнання;

- посадова інструкція електомонтера ОСОБА_2 .

Саме з цих підстав суд не бере до уваги зазначений доказ, а віддає перевагу висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 січня 2021 року № 19387/20-46/624/21-46/1553/21-46 за результатами проведення повторної судової експертизи з безпеки життєдіяльності та електротехнічної експертизи , яким встановлено, що:

- роботи, які виконувались 13 червня 2013 року електромонтером ОСОБА_2 по відновленню шлейфу на КТП-293 на території садівничого товариства «Меліоратор» відповідно до п.12. Постанови кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», відносяться до робіт підвищеної небезпеки.

- дії електромонтера ОВБ ОСОБА_2 перебувають у причинному зв`язку з настанням нещасного випадку, що мав місце під час виконання робіт 13 червня 2013 року та призвів до травмування ОСОБА_2 , який не виконав розпорядження диспетчера Павлоградського РЕМ ОСОБА_1 , що полягало у необхідності проведення ним ( ОСОБА_2 ) перевірки відсутності напруги та встановлені переносних заземлень №№ 18, 19, з обох сторін роз`єднувача Рктп-293, ОСОБА_2 самостійно прийняв рішення щодо проведення робіт із зміщування елементів роз`єднувача Рктп-293, струмові елементи якого лишились під напругою.

Зазначені дії ОСОБА_2 не відповідали вимогам: п. 7.1.1 «Правила безпечної експлуатації електроустановок», де зазначено, що під час підготовки робочого місця для роботи, яка вимагає знімання напруги, необхідно перевірити відсутність напруги на струмовідних частинах роз`єднувача та встановити заземлення; п. 3.1. «Інструкція по охороні праці № 26-03 електромонтера ОВБ», де зазначено, що забороняється самовільне проведення робіт, а також розширення робочого місця і об`єму завдання, визначеного нарядом або розпорядженням /т.6 а.п.64-72/.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2014 року визнано незаконними та скасовано пункти 1 наказу генерального директора Публічного акціонерного товариства ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» ОСОБА_14 від 22 липня 2013 року № 379а/1001, яким ОСОБА_1 оголошено догану за порушення п. 2.3.16 посадової інструкції в частині видачі розпорядження на проведення оперативних переключень на обладнанні і пристроях РЗА, п. 2.3.18 посадової інструкції в частині ведення оперативних переговорів по каналах зв`язку, не заведених під архіватор мови, п. 5.1.1 ПБЕЕ ДНАОП 1.1.10-1.01-97 в частині допуску до оперативного обслуговування електроустановок робітників, які не знають їх схем, п. 5.1.5 ПБЕЕ в частині організації допуску електротехнічних працівників до електроустановок, які не входять в зону їх обслуговування, відповідно до п.п.4.1, 4.2 посадової інструкції /т.1 а.п.55-63/.

Посадовою інструкцією ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» диспетчера оперативно-диспетчерської групи району електричних мереж встановлені наступні положення:

1.4. Диспетчер ОДГ РЕМ під час чергування є особою, яка здійснює оперативне керівництво оперативним та оперативно-виробничим персоналом, який працює в електроустановках РЕМ, а також оперативним персоналом споживачів, згідно з інструкцією про взаємовідносини;

1.7. Диспетчеру ОДГ РЕМ під час чергування в оперативному відношенні підпорядкований весь операційний, оперативно-виробничий персонал РЕМ, та споживачів, згідно з інструкцією про взаємовідносини;

2.1. Диспетчер ОДГ РЕМ під час зміни відповідає за експлуатацію устаткування, що знаходиться в його оперативному керуванні або віданні, відповідно до ПТЕ оперативних та виробничих інструкцій, правил охорони праці та інших нормативних документів, а також за точне та своєчасне виконання оперативних розпоряджень вищого оперативного персоналу;

2.3.12. Здійснювати оперативне керування погодженої роботи електричних мереж і керувати безпосередньо підлеглим йому оперативним персоналом;

2.3.16. Надавати розпорядження чи дозвіл на проведення оперативних перемикань на устаткуванні чи віданні, давати дозвіл на підготовку робочих місць та допуск для проведення робіт на цьому устаткуванні;

2.3.17. Робити записи в оперативному журналі про всі проведенні перемикання з фіксацією часу початку та закінчення перемикань, згідно з інструкцією «Оперативному персоналу ОДГ РЖС ДОЭ о порядке ведения оперативных переговоров и записей»;

2.3.18. Оперативні переговори вести тільки по каналах зв`язку заведених під архіватор мови. /т.2 а.п.162-175/.

Згідно відповіді начальника Павлоградського РЕМ Аніканова В.В. від 16 січня 2019 року, 13 червня 2013 року переговори між диспетчером ОСОБА_1 та електромонтером ОВБ ОСОБА_2 велись з особистих мобільних телефонів, записи відсутні; записи по архіватору мови переговорів між диспетчером ОСОБА_1 та електромонтером ОВБ ОСОБА_2 на час знаходження в зоні звязку відсутні. /т.2 а.п.194-196/.

Інструкцією щодо складання та ведення поопорних схем ПЛ 04-10 кВ та віднолінених схем ТП, РП, ПС 35 у РС від 10 листопада 2011 року встановлено:

«5.3.8. При виявленні електромонтером ОВБ небезпечних опор, у тому числі й опор, на яких було замикання на землю, він зобов`язаний повідомити про них диспетчеру зміни, який робить із запису в оперативному журналі з оформленням листка огляду, де вказуються номери небезпечних опор. Після цього диспетчер зобов`язаний:

- відзначити небезпечні опори у відповідних примірниках схем ОДГ;

- передати листок огляду із переліком небезпечних опор у ПТГ РЕМ інженеру з підготовки виробництва» /т.2 а.п.200-211/.

Інструкцією з виробництва оперативних перемикань в електричних розподільних пристроях 0,4-150 кВ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» від 02 листопада 2012 року:

«2.25. У нормальному режимі роботи всі перемикання на обладнанні та пристроях РЗА, що знаходяться в управлінні диспетчера, повинні виконуватись за його розпорядженням. У разі встановлення (зняття) додаткових переносних заземлень відповідно до наряду-допуску береться дозвіл у диспетчера. Облік додаткових заземлень веде як диспетчер, і черговий із записом в оперативний журнал обох. /т.2 а.п.212-250/.

Заслухавши показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, вивчивши матеріали кримінального провадження, аналізуючи зібрані в ході досудового слідства та перевірені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 2 ст. 272 КК України як порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо таке спричинило тяжкі наслідки, не знайшло свого підтвердження та обвинувачений підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення з наступних підстав.

За змістом рішення Конституційного Суду України №12 рп/2011 від 20.10.2011 року, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частина 1 ст. 92 КПК України передбачає, що обов`язок доказування вказаних обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Статтями 7, 22 КПК України передбачено, що однією із засад кримінального судочинства є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Надані стороною обвинувачення докази ніяк не викривають обвинуваченого у причетності до порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо таке спричинило тяжкі наслідки.

На думку суду, інкриміновані у винуватість ОСОБА_1 порушення ним службових обов`язків, а саме те, що останній, як зазначено в обвинувальному акті: допустив до оперативного обслуговування електрообладнання робітників, які не знали їх схем, інструкцій з експлуатації, особливості конструкції; організував допуск електротехнічних робітників до електроустановок, які не входять в зону їх обслуговування; вів оперативні переговори по каналам зв`язку не заведених під архіватор мови; не організував належним чином проведення робіт на кабельних лініях і діючих електроустановках, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а встановлено, що вбачаються порушення роботи електромонтером ОСОБА_2 , який не виконав розпорядження диспетчера Павлоградського РЕМ ОСОБА_1 , що полягало у необхідності проведення ним ( ОСОБА_2 ) перевірки відсутності напруги та встановлені переносних заземлень, з обох сторін роз`єднувача Рктп-293. Саме ці дії ОСОБА_2 , згідно висновку експертів від 18 січня 2021 року № 19387/20-46/624/21-46/1553/21-46 перебувають у причинному зв`язку з настанням нещасного випадку, що мав місце під час виконання робіт 13 червня 2013 року та призвів до травмування останнього.

З врахуванням вищевикладеного, суд не може взяти до уваги висновок судової інженерно - технічної експертизи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності №1167 - 14 від 22 вересня 2014 року, зокрема те, що відповідно до неї, допущені порушення керівником оперативно диспетчерської групи ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» Павлоградського району електричних мереж ОСОБА_1 знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням події нещасного випадку з потерпілим ОСОБА_2 , оскільки вона суперечить висновку експертів від 18 січня 2021 року № 19387/20-46/624/21-46/1553/21-46.

Об`єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві; 2) наслідками у вигляді загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або у вигляді загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч.2 ст. 272 КК України); 3) причинним зв`язком між діянням і наслідками.

Відсутність причинного зв`язку між порушенням правил безпеки та наслідками виключає кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 272 КК України.

При цьому жоден з допитаних свідків не повідомив суду відомостей, які змогли б прямо чи непрямо підтвердити версію прокурора про злочинний умисел і мотив обвинуваченого на порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і будь-якими іншими доказами такий намір також не підтверджується.

В обвинувальному акті наявне посилання на «Посадову інструкцію керівника оперативно-диспетчерської групи району електричних мереж», затвердженої технічним директором ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», але не вказано, якісаме пунктипосадової інструкції порушив ОСОБА_1 , в чому саме полягало таке порушення, що призвело до травмування потерпілого ОСОБА_2 . Доказами, наданими стороною обвинувачення в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_1 порушив такі обов`язки, які б знаходилися у причинному зв`язку з настанням тяжких наслідків.

Тому суд вважає, що стороною обвинувачення не було доведено, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Згідно вимог ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах отриманих незаконним шляхом.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Вимогами ст. 370 КПК України, передбачено, що судове рішення ухвалюється судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя визнання особи винною у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у справі «Barberа, MesseguandJabardo v. Spain» від 6 грудня 1998 року (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, MesseguandJabardo v. Spain, judgmentof 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

В статті 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

Статтею 8 КПК встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, відповідно до приписів ч. 1 ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.

Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Аналіз всіх даних, покладених в обґрунтування обвинувального акту, не дозволяє суду дійти висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочинного діяння, а вищевказані докази суд вважає не достатніми для постановлення обвинувального вироку.

Також, суд враховує, що зі змісту рішень Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (п. 45), у справі «Авшар проти Туреччини» (п. 282), у справі «Веренцов проти України» (п.86), що є частиною національного законодавства України випливає, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів. Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність. Обвинувальний вирок може бути ухвалений тільки при умові надання стороною обвинувачення достатньої сукупності достовірних доказів, якими обґрунтовується доведеність всіх обставин, які підлягають встановленню у конкретному кримінальному провадженню.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 не доказана з переконливістю та безсумнівністю і підтверджена сукупністю належних, допустимих та достовірних (безсумнівно істинних) доказів.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим.

Враховуючи викладені обставини, на підставі ретельного дослідження наданих в ході судового слідства доказів, суд приходить до висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві особою, яка зобов`язана їх дотримувати, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки - не доведена, у зв`язку з чим обвинувачений підлягає виправданню у зв`язку із недоведеністю вчинення ним кримінального правопорушення.

Понесені процесуальні витрати, пов`язані з проведення експертиз, підлягають відшкодуванню за рахунок держави.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати невинуватим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Н.Г. Самоткан