Рішення № 102394449, 12.11.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

12.11.2021 Єдиний унікальний номер 206/154/21

Єдиний унікальний номер судової справи: 206/154/21

Номер провадження: 2/205/1759/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовомОСОБА_1 до Новокодацького відділення державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Дніпрі, Центрального відділення державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про скасування постанов та зняття арештів та заборон відчуження майна,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Новокодацького відділення державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Дніпрі, Центрального відділення державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про скасування постанов та зняття арештів та заборон відчуження майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 05.06.2008року між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» було укладено Кредитний договір ML № -301/241/2008 та в забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором було укладено Договір Іпотеки ML № -301/241/2008, посвідчений Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною. Предметом іпотеки за цими договорами є квартира АДРЕСА_1 .

На виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 514-6 та у відповідності з рішенням Загальних зборів акціонерів ЗАТ «ОТП Банк» змінило своє найменування на ПАТ «ОТП Банк».

27.01.2012 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено Договір купівлі - продажу кредитного портфелю, відповідно до якого АТ «ОТБ Банк» відступило права, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відповідно, прийняло права кредитора за кредитним договором ML № -301/241/2008 від 05.06.2008 року.

Далі позивач зазначає, що станом на момент подання позову, вона сплатила всі кошти, що підтверджується листом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за № 700/14-43 від 02.10.2018 року. У зв`язку з чим позивач звернулася до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни з приводу виключення запису з Державного реєстру іпотек та Державного реєстру заборон нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 . Однак, у вчиненні виконавчих дій було відмовлено на підставі того, що на квартиру АДРЕСА_1 , були накладені арешти виконавчими службами міста Дніпра. Зняття арешту у позасудовому порядку неможливо, через відсутність в органах державної виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження, у якому здійснено накладення арешту, оскільки таке провадження закінчено і знищено.

У зв`язку з вищевикладеним позивач змушена звернутися до суду та просити суд скасувати постанови, а саме: постанову серія та номер 39476573 від 22.08.2013 року Новокодацького відділення державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Дніпрі, про арешт майна боржника індексний номер та оголошення серії та номер 39476573 від 22.08.2013 року заборони на його відчуження; постанову ВП № 51342870 від 18.05.2018 року Новокодацького відділення державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Дніпрі про арешт майна боржника індексний номер 35239559 від 18.05.2017 року та оголошення заборони на його відчуження; постанову серія та номер 43022470 від 24.04.2014 року Центрального відділення державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про арешт майна боржника серія та номер 43022470 від 24.04.2014 року заборони на його відчуження, та зняти арешт та заборону відчуження з майна боржника з квартири АДРЕСА_1 , індексний номер 5240578 від 22.08.2013 року, що накладено на підставі постанови серії та номер 39476573 від 22.08.2013 року Новокодацьким відділенням державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Дніпрі про арешт майна боржника індексний номер 5240578 від 22.08.2013 року та оголошення заборони на його відчуження; зняти арешт та заборону відчуження з майна боржника з квартири АДРЕСА_1 , індексний номер 35239559 від 18.05.2017 року, що накладено на підставі постанови серії та номер 51342870 від 18.05.2017 року Новокодацьким відділенням державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Дніпрі про арешт майна боржника індексний номер 35239559 від 18.05.2017 року та оголошення заборони на його відчуження та зняти арешт та заборону відчуження майна боржника з квартири АДРЕСА_1 , індексний номер 12632339 від 24.04.2014 року, що накладено на підставі постанови серії та номер 43022470 від 24.04.2014 року Центрального відділення державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про арешт майна боржника індексний номер 12632339 від 24.04.2014 року та оголошення заборони на його відчуження.

Представник Новокодацького відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк подав відзив на позовну заяву, в якому просив виключити їх із числа відповідачів та залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а також, у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду також не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві названа сторона зазначає про повне підтримання позовних вимог та просить здійснити розгляд справи за її відсутності.

Представник Новокодацького відділення державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Дніпрі, також подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. У такій заяві названа сторона не визнає позов, та просить у його задоволені відмовити у повному обсязі.

Представник Центрального відділення державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки судові не повідомили, письмових пояснень до суду подано не було.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, судове засідання не з`явилася, про час та дату судового засідання повідомлялася належним чином, надіслала до суду письмову заяву про проведення судового засідання без її участі.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань від такого учасника справи до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 30.06.2021 року вирішено залучити до участі у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»(03150, м. Київ, вул.. Фізкультури, буд. 28Д).

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів, та аргументів сторін, суд ухвалює рішення виходячи із наступного.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 05.06.2008року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено Кредитний договір ML № -301/241/2008 та в забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором було укладено Договір Іпотеки ML № -301/241/2008, посвідчений Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною. Предметом іпотеки за цими договорами є квартира АДРЕСА_1 .

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року № 514-6 та у відповідності з рішенням Загальних зборів акціонерів ЗАТ «ОТП Банк» змінило своє найменування на ПАТ «ОТП Банк».

Судом також встановлено, зо 27.01.2012 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено Договір купівлі - продажу кредитного портфелю, відповідно до якого АТ «ОТБ Банк» відступило права, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відповідно, прийняв права кредитора за кредитним договором ML № -301/241/2008 від 05.06.2008 року.

Матеріалами справи підтверджено, що на примусовому виконанні у Новокодацькому відділення державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Дніпрі перебували у період з 22.08.2013 року по 17.11.2014 року виконавче провадження за № 39476573, у період з 06.11.2015 року по 17.02.2016 року виконавче провадження за № 49229844 та у період з 08.06.2016 року по 18.05.2017 року виконавче провадження № 51342870 з примусового виконання виконавчого напису № 2753 від 14.05.2013 року, вчиненого Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суми боргу 581 662 грн. 72 коп.

Судом також встановлено, а сторонами визнано, та підтверджено матеріалами справи, що в межах зазначених виконавчих проваджень державним виконавцем були винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Із матеріалів справи також вбачається, що постановами державного виконавця Новокодацькому відділення державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Дніпрі виконавчі документи були повернуті у зв`язку із дією Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». При цьому питання про скасування означених публічних обтяжень у вигляді арешту майна боржника органом державної виконавчої служби вирішені не були.

Судом також встановлено, що виконавчі провадження № 39476573, № 49229844 та № 51342870 були знищені у зв`язку із закінченням строку зберігання, у зв`язку із чим орган державної виконавчої служби позбавлений можливості винести постанову про скасування арештів та вилучити такі дані з баз відвідних державних реєстрів.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатись своєю власністю.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У відповідності до ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Суд зазначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

За правилами ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для знання арешту з майна є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Частиною 5 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в Постанові N 5 від 3.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», і з системного аналізу норм закону, що регулюють захист права власності чи іншого речового права від порушень, зокрема питання щодо звільнення майна з-під арешту, накладеного державним виконавцем в межах виконавчого провадження, існує два способи здійснення такого права: 1) на рішення та дії державного виконавця стороною виконавчого провадження може бути подана скарга, яка підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, крім випадків, коли розгляд таких скарг відбувається за правилами іншого судочинства (наприклад адміністративного судочинства); 2) особою, яка володіє на підставі закону чи договору майном чи речовим правом на майно, і яка не є стороною виконавчого провадження, подається позов про зняття арешту з майна. Причому відповідачами в справі за позовом про зняття арешту (звільнення майна з-під арешту) є боржник і особа, в інтересах якої накладено арешт на майно; а як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби; на позовні вимоги про зняття арешту з майна поширюється трирічний строк позовної давності, перебіг якого починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про арешт майна.

Тобто, у разі звернення до суду з даним позовом про звільнення майна з-під арешту у якості захисту речового права від виниклого порушення (за статтями 387, 391, 396 ЦК України) позивач такий позов повинен пред`явити до особи (осіб), від прав та обов`язків яких залежить обсяг, зміна чи припинення його прав, тобто, для даного випадку, відповідачами мають бути стягувач, в інтересах якого накладено арешт і який у зв`язку з накладенням арешту набув певні права щодо арештованого майна (право задоволення вимоги за рахунок такого майна в порядку і в черзі, встановленій законом).

Тобто позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача (відповідачів). У даному випадку позов мав бути пред`явленим до стягувача у виконавчому провадження, за яким було повернуто виконавчі документи стягувачеві, а Новокодацький ВДВС м. Дніпра Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) має бути залучений до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору.

На необхідності заміни органу ДВС на належного відповідача наголошувалось і у відзиві на позовну заяву. Суд вказує, що право обрання та визначення відповідачів належить саме позивачу, і суд за власною ініціативою не може залучати до розгляду в порядку позовного провадження у цивільній справі будь-яку особу в якості відповідача, адже суд першої інстанції має право лише за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 1,2 ст. 51 ЦПК України). В даному випадку позивач означеним правом не скористалась, будь-яких клопотань про зміну суб`єктного складу в межах розгляду даної цивільної справи до суду не подавала.

Таким чином позивач не дотрималася вимог процесуального закону, що регулює питання подання позову про виключення майна з-під арешту, оскільки даний позов про звільнення майна з-під арешту вона пред`явила до органу ДВС, а не до стягувача за виконавчим провадженням в інтересах якого і було накладено такі арешти. Тобто в даному випадку позовні вимоги були заявлені до неналежних відповідачів.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Пред`явлення позову до неналежних відповідачів є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належних відповідачів.

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають, а в задоволені позову суд вимушений відмовити в повному обсязі оскільки останній пред`явлений до неналежних відповідачів..

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. На підставі викладеного, суд вважає, сплачений судовий збір покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 328 ЦК України, ч. 1 ст. 141, ст.ст. 263, 264, ч.ч. 1-7 ст. 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до Новокодацького відділення державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у місті Дніпрі (місце знаходження: 49128, м. Дніпро, вул.. Юрія Кондратюка, буд. 108), Центрального відділення державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (місце знаходження: 49038, м. Дніпро, вул..Січеславська Набережна, буд.17/4), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна (місце знаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6/9), Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» місце знаходження: 03150, м.Київ, вул. Фзкультури, буд. 28Д), про скасування постанов та зняття арештів та заборон відчуження майна - відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати у справі віднести за рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.В. Мовчан