Рішення № 102393273, 16.11.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/15342/21

пр. № 2/759/5515/21

16 листопада 2021 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Войтенко Ю.В.,

за участі секретаря судового засідання Проневич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2021 року представник позивача АТ «Кредобанк» звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № CL-253065 від 10.01.2020 року в розмірі 163 462,47 грн., а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.01.2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-253065, відповідно до умов якого банк видав ОСОБА_1 кредит в сумі 118 900,08 грн. на строк до 09.01.2025.На виконання умов вищевказаного договору Банк свої зобов`язання по видачі відповідних сум кредиту виконав повністю. В порушення вимог закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 27.05.2021 за відповідачем утворилася заборгованість в загальному розмірі 163 462,47 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 116 810,08 грн.; заборгованості за відсотками - 46 652,39 грн. Також представник позивача зазначив, що 08 січня 2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву № CL-253065 на отримання готівкового кредиту, в якій зазначено інформацію про фактичні сімейні відносини та про факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 . Факт шлюбних відносин підтверджується штампом у паспорті ОСОБА_1 про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_2 від 22 липня 2011 року. В анкеті-заяві № CL-253065 зазначено про те, що ОСОБА_1 підтверджує своїм підписом, що суму отриманого нею кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди другого подружжя. З огляду на те, що на момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 перебувала у шлюбі, ОСОБА_2 є солідарним відповідачем іншого подружжя навіть у випадку відсутності окремого договору поруки. Така позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 205/5882/18. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором CL-253065 від 10 січня 2020 року в загальному розмірі 163 462,47 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 116 810,08; заборгованості за відсотками - 46 652,39.

Ухвалою суду від 30.07.20211 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін.

Позивач та відповідачі до судового засідання не з`явились, повідомлялись належним чином, про причини неявки до суду не повідомили.

Учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, яким одночасно сторонам роз`яснено їх процесуальні права на подачу відповідних заяв по суті справи у встановлені строки.

Засвідчена належним чином копія ухвали та копія позовної заяви з додатками надсилались судом на адресу місця реєстрації відповідачів. Відзив на позовну заяву, заяви з процесуальних питань від сторони відповідача до суду не надходили.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до вимог частини другої статті 247 вказаного Кодексу не здійснюється.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Судом встановлено, що 10.01.2020 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-253065, відповідно до умов якого банк видав ОСОБА_1 кредит в сумі 118 900,00 грн. на строк до 09.01.2025 року.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до умов договору, а саме пунктом 1 кредитного договору, Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти на умовах повторності та цільового характеру використання, а Позичальник зобов`язується використовувати кредит на цілі, вказані в цьому Кредитному договорі, повернути кредит, сплати проценти та інші платежі в строк та на умовах, визначених Кредитним договором.

Згідно з п. 2.1, 2.3 кредитного договору банк видає Позичальнику кредит у сумі 118 900,08 грн. на строк до 09.01.2025 року.

Відповідно до пункту 4.1 Кредитного договору за користування Кредитом Позивальник сплачує Банку відсотки за процентною ставкою 35 % річних.

АТ «Кредобанк» зобов`язання за договором виконав, надавши ОСОБА_1 10.01.2020 грошові кошти в розмірі 118 900,08 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1729012.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 6.1 кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим Договором.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до пункту 7.1 кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за цим кредитним договором Позичальник відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної діючої по кредитному договору процентної ставки, яка діяла у період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання позичальника за кожний день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника.

Згідно з пунктом 7.2 кредитного договору, за невиконання обов`язку, передбаченого п. 10.2 кредитного договору, Банк має право нарахувати позичальнику штраф в розмірі 5% від суми кредиту, що становить 5 945,00 грн..

Пунктом 8.1 кредитного договору передбачено, що за невиконання зобов`язань за кредитним договором позичальник несе повну відповідальність перед Банком усім належним йому майном, у тому числі грошовими коштами, на яке може бути звернено стягнення в порядку, передбаченому законодавством України.

Тобто сторони узгодили умови дострокового повернення кредиту, а також відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з вимогами статті 526 Цивільного кодексуУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті530, 631 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України).

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексуУкраїни кредитор протягом усього часу до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов`язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами за статтею 1048 ЦК України), що підлягає сплаті.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З дослідженого в судовому засіданні розрахунку заборгованості встановлено, що станом на 27.05.2021 за кредитним договором утворилася заборгованість в загальному розмірі 163 462,47 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту - 116 810,09 грн.; заборгованості за відсотками - 46 652,39 грн.

Стосовно стягнення суми заборгованості солідарно з відповідача ОСОБА_2 суд виходить з наступного.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно з частиною третьою якої, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).

За нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору - інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя.

Отже, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність.

При вирішенні спору про порядок виконання подружжям зобов`язань, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім`ї, суди повинні керуватися тим, що подружжя має відповідати за такими зобов`язаннями солідарно усім своїм майном.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 14-712цс19 та підтверджений Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 09 вересня 2020 року у справі № 14-127цс20, в постанові Касаційного цивільного Суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 205/5882/18.

ОСОБА_1 в анкеті-заяві № CL-253065 на отримання готівкового кредиту підтвердила своїм особистим підписом, що суму отриманого нею кредиту просить вважати дрібним побутовим правочином та є таким, що не потребує згоди другого із подружжя. За таких обставин cуд приходить до висновку про солідарну відповідальність відповідачів та стягнення заборгованості також і з її чоловіка ОСОБА_2 , як солідарного боржника у зобов`язанні.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № СL-253065 від 10.01.2020 у розмірі 163 462,47 грн.

Окрім того, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 16 346,24 грн. виходячи з наступного.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомогу.

Згідно ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи між адвокатським об`єднанням «Бізнес і право» та «АТ «Кредобанк» був укладений Договір про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року.

Доказів на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу в розмірі 15055,53 грн. та акту виконаних робіт представником позивача не надано, тому суд не вбачає підстав для задоволення заявлених вимог в цій частині.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 12, 13, 17, 76-80, 133, 137, 141, 259, 265, 273, 280-284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» суму заборгованості за кредитним договором №CL-253065 від 10.01.2020 у розмірі 136 462,47 грн., що складається із: 116 810,08 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 46 652,39 грн. - заборгованості за відсотками.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» сплачену суму судового збору в розмірі 2 451,94 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 22.11.2021.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» код ЄДРПОУ 09322277, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 27.

Відповідач-1: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач-2: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ю.В. Войтенко