Рішення № 102391772, 15.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2021 року м. Київ № 640/13313/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клименчук Н.М., за участю секретаря судового засідання Турчин М.М.,

за участі представників сторін:

позивач - Іванченко О.І.

відповідач - Александров О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"

до Державної служби морського та річкового транспорту України

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису, стягнення коштів на відшкодування шкоди,

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної служби морського та річкового транспорту України (далі - Відповідач), у якій просить суд:

- визнати дії посадової особи Державної служби морського та річкового транспорту України, а саме головного спеціаліста відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України Кондаловського В.Ф. по складанню акту огляду судна, яке здійснює плавання (експлуатується) на внутрішніх річкових водних шляхах України від 13.03.2020 № UA-KHE-042 за формою «А» з додатком - актом огляду судна, яке здійснює плавання (експлуатується) на внутрішніх річкових водних шляхах України за формою «Б» та по винесенню припису від 19.03.2020 року № 2 - протиправними;

- скасувати припис №2 від 19.03.2020, виданий головним спеціалістом відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України Кондаловським В.Ф. ;

- стягнути з Державної служби морського та річкового транспорту України на користь Приватного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Укррічфлот» 790 564,18 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він категорично не погоджується з діями відповідача та з виявленими порушеннями, недоліками, достатністю підстав для заборони експлуатації судна, вважає дії головного спеціаліста Кондаловського В.Ф. незаконними, вчиненими з перевищенням повноважень, в супереч встановленому законодавством порядку, а виявлені порушення та недоліки надуманими, встановленими без достатнього співвідношення їх змісту та відповідності вимогам законодавства.

Зокрема, позивач вказує на те, що оскаржуваний Припис №2 від 19.03.2020 складено неуповноваженою особою - головним спеціалістом відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України Кондаловським В.Ф. , що є порушенням вимог п. 1.4. Положення про порядок видання обов`язкових для виконання посадовим особами приписів щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань безпеки судноплавства та контроль за їх виконанням, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 09 червня 2003 року № 428 (далі - Положення № 428).

А оскільки Припис №2 від 19.03.2020 складено не уповноваженою особою, дії головного спеціаліста Кондаловського В.Ф. по складанню та видачі Припису, в тому числі в частині заборони з 19.03.2020 експлуатації судна «Орель-3», є незаконними, протиправними та такими, що здійснені з перевищенням встановлених п. 1.4. Положення № 428 повноважень, в супереч ч. 2 ст. 19 Конституції України і підлягають визнанню протиправними, а Припис №2 від 19.03.2020 безумовному скасуванню.

Також, позивач посилається на те, що Акт «А» та Акт «Б» складено неуповноваженою особою - головним спеціалістом відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України Кондаловським В.Ф. , що свідчить про порушення вимог п. 1.2. Інструкції про огляду суден, які здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх річкових водних шляхах України, затвердженої Наказом Міністерства транспорту України від 19 квітня 2001 року № 225, у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 22 грудня 2015 року № 549 (далі - Інструкція № 225).

Зважаючи на те, що головний спеціаліст Кондаловський В.Ф. не входить до кола осіб, що мають право відповідно до п. 1.2. Інструкції складати Акти (Акт «А», Акт «Б»), його дії по фіксації юридичних фактів і відображення їх в Актах та Приписі є незаконними та такими, що здійснені в порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо збитків, яких зазнав позивач, внаслідок неправомірних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, то, як вказує позивач, внаслідок неправомірних дій головного спеціаліста Кондаловського В.Ф. та необґрунтованого затримання судна, заборони його експлуатації в період з 12.03.2020 по 28.03.2020 - дату надання дозволу на рух по внутрішнім водним шляхам України в напрямку порту Запоріжжя позивачу, завдано матеріальної шкоди в загальному розмірі 790 564,18 грн., яка пов`язана з простоєм судна в продовж 16 днів та витрат, що виникли у зв`язку з цим, що пов`язані із забезпеченням життєдіяльності судна та екіпажу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав того, що ним правомірно встановлено порушення вимог законодавства.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

13.03.2020 за результатами огляду самохідного судна «Орель-3» головним спеціалістом відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України Кондаловським В.Ф. складено:

- акт огляду судна, яке здійснює плавання (експлуатується) на внутрішніх річкових водних шляхах України № UA-KHE-042 за формою «А» (далі - «Акт «А») та додаток до Акту «А», який складається у разі наявності невідповідностей судна вимогам законодавства

- акт огляду судна, яке здійснює плавання (експлуатується) на внутрішніх річкових водних шляхах України (далі - ВВШ), за формою «Б» (далі - «Акт Б»).

Так, вказаними Актами встановлено наступні обставини, як невідповідності вимогам законодавства:

- необхідно оновити маркування місця збору екіпажу;

- необхідно відкоригувати згідно суднових процедур Розпис по тривогам;

- двері на місток кл.А, що автоматично зачиняються -не відповідають класу;

- двері в агрегатну кл.А -не відповідають класу;

- у надбудові та MB двері кл.А (всього 6) не відповідають класу;

- відсутня процедура щодо використання вибухонебезпечної УКХ станції;

- на Плані протипожежного захисту і рятувальних засобів необхідно внести коректури щодо реальної обстановки;

- відсутній сертифікат перевірки протипожежної сигналізації;

- відсутній 1 переносний пінний комплект;

- відсутній пристрій для перевірки теплових датчиків;

- сертифікат перевірки газоаналізатора у копії;

- відсутнє свідоцтво про мінімальний склад екіпажу для плавання на ВВШ. Плавання на ВВШ виключно з лоцманом;

- на борту відсутній лоцман;

- у капітана-наставника та повара відсутні кваліфікаційні документи в повному обсязі;

- на борту судна публікації не в повному обсязі та деякі не актуалізовані.

За наслідками огляду судна та складання Актів, винесено припис № 2 від 19.03.2020 року (далі - «Припис»), яким запропоновано усунути виявлені порушення та недоліки для безпечної експлуатації судна.

Зокрема, Приписом запропоновано усунути виявлені наступні порушення:

- відсутня процедура щодо використання вибухонебезпечної УКХ станції;

- на Плані протипожежного захисту і рятувальних засобів необхідно внести коректури щодо реальної обстановки;

- відсутнє свідоцтво про мінімальний склад екіпажу для плавання на ВВШ;

- на борту відсутній лоцман;

- у капітана-наставника та повара відсутні кваліфікаційні документи в повному обсязі;

- у надбудові та MB двері кл.А (всього 6) не відповідають класу.

Крім того, як зазначено в Акті «А» судно «Орель-3» з 13.03.2020 затримано, а згідно Припису з 19.03.2020 - заборонено його експлуатацію.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Функції, повноваження, права та обов`язки Морської адміністрації визначені, зокрема Законом України «Про транспорт» та Положенням про Державну службу морського та річкового транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 1095 (далі - Положення № 1095).

Згідно з частинами 1 та 7 Закону України «Про транспорт» підприємства транспорту зобов`язані забезпечувати безпеку життя і здоров`я громадян, безпеку експлуатації транспортних засобів, охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи та організації - відправники небезпечних вантажів зобов`язані подати перевізнику достовірну інформацію про вантаж з метою забезпечення безпеки його перевезення та інформацію про заходи на випадок аварій під час перевезення небезпечних вантажів. Підприємства, установи та організації - відправники, перевізники та одержувачі небезпечних вантажів мають виконувати вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки їх перевезення та мати засоби і мобільні підрозділи для запобігання виникненню аварійних ситуацій під час перевезення таких вантажів або ліквідації наслідків аварії.

Відповідно до статті 161 Закону України «Про транспорт» державний нагляд (контроль) за діяльністю суб`єктів господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів (у тому числі небезпечних), юридичних та фізичних осіб проводиться шляхом планових, позапланових, рейдових перевірок (перевірка на дорозі).

Планові та позапланові перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами (на автомобільному транспорті - також фізичними особами - суб`єктами господарювання) та юридичними особами вимог законодавства про транспорт проводяться на підставі переліку питань, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Для проведення заходу державного нагляду (контролю) оформлюється посвідчення (направлення).

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на наземному транспорті, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, мають право:

безперешкодного доступу до всіх транспортних засобів і об`єктів суб`єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб (на автомобільному транспорті - також фізичних осіб - суб`єктів господарювання) з метою перевірки додержання вимог законодавства та міжнародних договорів України з питань безпеки на транспорті;

перевіряти в робочий час суб`єктів господарювання, юридичних та фізичних осіб з питань, віднесених до їх компетенції;

пред`являти суб`єктам господарювання, фізичним та юридичним особам вимоги щодо здійснення передбачених законодавством заходів з питань безпеки на транспорті;

одержувати від суб`єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудиту, матеріали та інформацію з відповідних питань;

складати акти перевірок суб`єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб;

видавати в установленому порядку обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, пов`язаних з порушенням правил безпеки на транспорті;

забороняти експлуатацію транспортних засобів (крім автомобільного транспорту), виконання робіт та надання послуг;

направляти в установленому законодавством порядку матеріали про порушення вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки руху до відповідних органів для вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності;

залучати до перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, громадських організацій, науково-дослідних, дослідно-конструкторських та проектних установ, експертних організацій тощо (за згодою);

здійснювати інші повноваження, визначені законами та покладені на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, або на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, Президентом України.

Відповідно до підпункту 30 пункту 4 Положення № 1095, однією із функцій Морської адміністрації є складання в установленому порядку актів та видання обов`язкових для виконання приписів щодо усунення порушень і недоліків, пов`язаних з порушенням правил безпеки на морському та річковому транспорті (крім суден флоту рибної промисловості), та здійснення контролю за виконанням таких приписів.

Посадові обов`язки, права, функції та повноваження головного спеціаліста відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Морської адміністрації визначені відповідною посадовою інструкцією, затвердженою наказом Морської адміністрації від 10.09.2018 № 48.

До обов`язків головного спеціаліста відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Морської адміністрації, відповідно до зазначеної посадової інструкції, серед інших належать:

- складання в установленому порядку актів та видання обов`язкових для виконання приписів щодо усунення порушень і недоліків, пов`язаних з порушенням правил безпеки на морському та річковому транспорті (крім суден флоту рибної промисловості), та здійснення контролю за виконанням таких приписів;

- здійснення в установленому порядку огляду суден (крім суден флоту рибної промисловості) тощо.?

Аналізуючи наведене вище слід дійти висновку, що головним спеціалістом відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-Азовського міжрегіонального управління Морської адміністрації Кондаловським В. Ф. видано припис щодо заборони експлуатації судна «Орель-3» та складено акти за результатами огляду судна за формами «А» та «Б» на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про транспорт», Положенням про Державну службу морського та річкового транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 № 1095, та посадовими інструкціями.

Отже, позовні вимоги в частині форми припису та акті форми «А» та «Б» є необґрунтованими.

Стосовно посилання позивача на порушення вимог п. 1.4 Положення № 428, то згідно вказаного пункту право видавати приписи мають Голова Державної служби морського та річкового транспорту України (далі - Морська адміністрація), його заступники, керівники територіальних органів Морської адміністрації та їх заступники, державні інспектори Морської адміністрації, на яких покладені функції здійснення державного нагляду за виконанням вимог чинного законодавства та міжнародних договорів України, інших нормативно-правових актів з безпеки судноплавства.

Водночас, Положення про порядок видання обов`язкових для виконання посадовим особами приписів щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань безпеки судноплавства та контроль за їх виконанням, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 09 червня 2003 року № 428, розроблене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2017 року № 1095 "Про утворення Державної служби морського і річкового транспорту України".

Отже, Положення № 428 не суперечить Постанові КМ України № 1095.

За наведених обставин, безпідставними є доводи позивача стосовно відсутності повноважень у головного спеціаліста відділу державного контролю (нагляду) за безпекою судноплавства і дипломно-паспортних та адміністративних послуг у сфері водного транспорту в Херсонському морському порту Чорноморсько-азовського міжрегіонального управління Державної служби морського та річкового транспорту України Кондаловського В.Ф. по складанню акту огляду судна.

Стосовно змісту та характеру порушень зафіксованих в актах форми «А» та «Б», суд зазначає наступне.

Порядок огляду суден, які здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх річкових водних шляхах України, підстави для заборони та обмеження експлуатації суден визначені Інструкцією про огляд суден, які здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх водних шляхах України, затвердженою наказом Міністерства транспорту України від 19.04.2001 № 225, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 07.05.2001 за № 400/5591 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 22.12.2015 № 549) (далі - Інструкція № 225).

Заборона чи обмеження експлуатації (плавання) судна передбачена розділом ІІІ Інструкції № 225.

Так, відповідно до п. 3.1 Інструкції № 225 інспектор повинен заборонити вихід судна у плавання до усунення порушень:

1) у разі відсутності чинних суднових документів:

свідоцтва про право власності на судно (або його нотаріально завіреної копії);

свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України;

класифікаційного свідоцтва;

свідоцтва про мінімальний склад екіпажу судна (для самохідних суден);

2) у випадках, якщо:

судно не укомплектоване екіпажем відповідно до встановленого мінімального складу екіпажу;

відсутні чинні кваліфікаційні документи членів екіпажу;

члени екіпажу судна не підготовлені до дій за судновими тривогами;

капітан (судноводій) або старший (змінний) механік судна перебуває у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння;

на борту судна відсутній лоцман (в районі обов`язкового лоцманського проведення, якщо лоцманське проведення для судна є обов`язковим);

на борту судна відсутня необхідна кількість судноводіїв з документами, які надають право самостійного плавання на певних дільницях водних шляхів, по яких судно здійснює рейс;

стан корпусу судна, його механізмів, обладнання та пристроїв не відповідає вимогам безпеки судноплавства;

стан машинного відділення судна є пожежонебезпечним;

відсутні маркування, написи та знаки, необхідні для боротьби за живучість судна і евакуації людей;

відсутні або несправні суднове аварійне, протипожежне обладнання, суднові рятувальні засоби, засоби локалізації та ліквідації аварійних розливів нафти;

не забезпечений вільний доступ до рятувальних засобів, мірильних трубок, пожежних кранів та водостічних отворів, засобів боротьби за живучість судна, а також вільних шляхів евакуації і посадки людей у рятувальні засоби;

судно завантажено понад вантажну марку або з порушенням вимог до остійності та міцності корпусу;

кількість осіб на борту перевищує кількість, встановлену судновими документами та забезпечену рятувальними засобами;

кількість пасажирів високошвидкісного судна перевищує кількість місць для сидіння;

судно не відповідає габаритам суднового ходу, встановленим обмеженням експлуатації, зокрема за станом погоди та районом плавання.

Як вбачається з оскаржуваного Припису № 2 від 19.03.2020 року, позивачу запропоновано усунути виявлені наступні порушення та недоліки для безпечної експлуатації судна:

- відсутня процедура щодо використання вибухонебезпечної УКХ станції;

- на Плані протипожежного захисту і рятувальних засобів необхідно внести коректури щодо реальної обстановки;

- відсутнє свідоцтво про мінімальний склад екіпажу для плавання на ВВШ;

- на борту відсутній лоцман;

- у капітана-наставника та повара відсутні кваліфікаційні документи в повному обсязі;

- у надбудові та MB двері кл.А (всього 6) не відповідають класу.

Отже, відсутність на самохідному судні «Орель-3» свідоцтва про мінімальний склад екіпажу для плавання на ВВШ та лоцмана надавало відповідачу право на прийняття припису на заборону його експлуатації.

Позивач зазначає, що обов`язок мати в наявності на борту судна «Орель-3» свідоцтва про мінімальний склад екіпажу для плавання на внутрішніх водних шляхах України не передбачено нормативними актами,

Щодо свідоцтва про мінімальний склад екіпажу для плавання на ВВШ, суд зазначає наступне.

Вимоги щодо безпеки судноплавства, суднових документів та кваліфікації членів екіпажів суден, що експлуатуються на внутрішніх водних шляхах встановлені Правилами судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затвердженими наказом Міністерства транспорту України 16.02.2004 №91, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 12.07.2004 за № 872/9471 (далі - Правила № 91).

Кожне судно або з`єднання плавучого матеріалу, за винятком суден складу, що штовхається, крім штовхана, відповідно до пункту 1.2.1 Правил № 91, повинні управлятися особою, що має необхідну для цього кваліфікацію - судноводієм.

Пунктом 1.10.1 Правил № 91 встановлено, що одним із документів, який має бути на судні є свідоцтво про мінімальний склад екіпажу.

Питання щодо форми та процедури видачі посвідчення судноводія торговельного судна, яке допущено до плавання судноплавними річковими внутрішніми водними шляхами визначені Положенням про порядок видачі посвідчення судноводія торговельного судна, яке допущено до плавання судноплавними річковими внутрішніми водними шляхами, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 07.10,2014 № 490, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2014 за № 324/26101.

Процедура видачі свідоцтв про мінімальний склад екіпажу суден, а також його визначення встановлені Порядком визначення мінімального складу екіпажу судна, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України 10.11.2014 № 575, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.11.2014 за № 1507/26284 (з змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 26.04.2016 №158), (далі - Порядок № 575).

Відповідно до пункту 3.2 Порядку № 575, свідоцтво оформлюються Морською адміністрацією, відповідно до району плавання:

- для суден, що здійснюють вихід судна в море та міжнародні рейси, - свідоцтво про мінімальний склад екіпажу;

- для суден, які здійснюють плавання на внутрішніх водних шляхах України,

- свідоцтво про мінімальний склад екіпажу судна, яке здійснює плавання на внутрішніх водних шляхах України;

- для суден, які здійснюють міжнародне плавання по річці Дунай, - свідоцтво про мінімальний склад екіпажу судна, яке здійснює міжнародне плавання по річці Дунай.

Дія Порядку № 575 поширюється на судна, які мають право плавання під Державним Прапором України, їх власників та судновласників, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті, під час визначення мінімального складу екіпажу суден, при якому допускається вихід судна в море, на внутрішні водні шляхи України та по річці Дунай і не поширюється на риболовні судна; військові кораблі та судна; спортивні судна; стоянкові судна та судна, конструкція яких не передбачає наявність екіпажу; малі/маломірні судна, які не здійснюють комерційне перевезення пасажирів; несамохідні судна.

Пунктом 3.8 Порядку № 575 встановлений обов`язок судновласника забезпечити присутність на борту судна мінімального складу екіпажу за чисельністю та кваліфікацією не нижче, ніж визначено свідоцтвом.

Враховуючи зазначене, Порядок № 575 розповсюджується та є обов`язковим, у тому числі і для суден типу «ріка-море», що мають право плавання під Державним Прапором України з 2016 року (з моменту набрання чинності останніми змінами до Порядку) та не є новими вимогами.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції, при виявлені вищезазначених порушень судну повинен бути заборонений вихід у плавання.

Отже, станом на час проведення перевірки, складання Актів та видання Припису № 2 від 19.03.2020 у позивача на самохідному судні «Орель-3» відсутнє свідоцтво про мінімальний склад екіпажу для плавання на внутрішніх водних шляхах України.

Вказана обставина підтверджується також тим, що під час розгляду справи відповідачем надано суду свідоцтво про мінімальний склад екіпажу для плавання на внутрішніх водних шляхах України № 000141 від 27.03.2020, яке видано самохідному судні «Орель-3», але вже після проведення перевірки та складання припису.

Суд також вважає необгрунтованим посилання ПАТ СК «Укррічфлот» в позовній заяві на документ «Safety Management Certificate» - як на свідоцтво про мінімальний склад екіпажу, оскільки «Safety Management Certificate» є свідоцтвом про управління безпекою і не має відношення до свідоцтва про мінімальний склад екіпажу.

Стосовно відсутності лоцмана на борту самохідного судна «Орель-3» під час здійснення перевірки судом встановлено наступне.

Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 Положення про державних річкових лоцманів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.01.2002 № 11 (далі - Положення про річкових лоцманів № 11, лоцманське проведення всіх суден (незалежно від прапора, під яким плаває судно, і форми власності судна) здійснюється при необхідності, з урахуванням вимог нормативних документів та з метою забезпечення безпеки судноплавства на річкових внутрішніх водних шляхах України, та здійснюється на річкових внутрішніх водних шляхах України, включаючи акваторії річкових портів, у тому числі гирлових і на підходах до них.

Кожне судно або з`єднання плавучого матеріалу, за винятком суден складу, що штовхається, крім штовхана, відповідно до пункту 1.2.1 Правил, повинні управлятися особою, що має необхідну для цього кваліфікацію - судноводієм.

Як вбачається з матеріалів справи, під час огляду самохідного судна «Орель-3» 13.03.2020 встановлено, що жоден з членів екіпажу не має чинних свідоцтва судноводія торговельного судна, що експлуатується на внутрішніх водних шляхах. Під час огляду на борту судна перебувала особа «капітан-наставник», яку представник судновласника представляв як особу, яка виконуватиме функції лоцмана. Водночас, відповідне посвідчення Державного річкового лоцмана, обов`язкова наявність якого передбачена пунктом 3.4 Положення про річкових лоцманів № 11, пред`явлено не було. Жодних підтверджень замовлення лоцманських послу також не було надано.

Водночас, з метою забезпечення безпеки судноплавства, наявність лоцмана на борту була обов`язковим.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги в цій частині також є необґрунтованими.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Повний текст судового рішення виготовлено 28.12.2021.

Суддя Н.М. Клименчук