Рішення № 102390611, 31.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 грудня 2021 року м. Київ № 640/15821/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомКиївського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Міст" пропро стягнення адміністративно-господарських санкцій та пеніВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «Міст» та просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «Міст» адміністративно-господарські санкції у розмірі 39 857,00 грн. та пеню у розмірі 360,00 грн.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на закони України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про зайнятість населення» та зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «Міст» не виконано норматив щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, не використано додаткових можливостей пошуку осіб з інвалідністю та не сплачено самостійно адміністративно-господарські санкції.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де останній вказує, що платіжним дорученням від 01.04.2021 №1497 здійснено сплату адміністративно-господарські санкції у розмірі 36 643,00 грн. Також, ТОВ «ДБК «Міст» у добровільному порядку сплачено решту суми боргу, а саме у розмірі 3 214,00 грн. згідно із платіжним дорученням №1667 від 22.06.2021. Загальна сума, яка була сплачена відповідачем становить - 39 857,00 грн. Одночасно, ТОВ «ДБК «Міст» вказує, що позивачем розраховано пеню на суму недоїмки 39 857,00 грн., а не на залишок - 3214,00 грн. Отже, сума пені, яка підлягає сплаті відповідачем становить 28,81 грн., яка, у свою чергу і була ним сплачена згідно із платіжними дорученнями №1668 від 22.06.2021, №1672 від 23.06.2021.

Справа вирішується на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ТОВ «ДБК «Міст» подано до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2020 рік, де у рядку 02 «середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб)» вказано 14, у рядку 03 «кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - зазначено 1, у рядку « 06» визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 39857,00 грн.

Як стверджує позивач, станом на час звернення до суду такі адміністративно-господарські санкції відповідачем не сплачено, у зв`язку із чим останньому нараховано пеню у період з 16.04.2021 по 28.05.2021 у розмірі 360,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зверне увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 3 статті 19 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно із частиною 1 статті 20 Закони № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту частини 2 статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

У відповідності до положень статті 20 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено та не заперечувалось позивачем, що відповідачем платіжним дорученням від 01.04.2021 №1497 здійснено сплату адміністративно-господарські санкції у розмірі 36 643,00 грн. Також, ТОВ «ДБК «Міст» у добровільному порядку сплачено решту суми боргу, а саме у розмірі 3 214,00 грн. згідно із платіжним дорученням №1667 від 22.06.2021. Загальна сума, яка була сплачена відповідачем становить - 39 857,00 грн.

Отже, наведене вказує, що ТОВ «ДБК «Міст» в повній мірі сплачено суму адміністративно-господарських санкцій, які заявлені до стягнення.

Що ж стосується суми пені, то суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що сума пені розрахована позивачем за період з 16.04.2021 по 28.05.2021. Разом з тим, як вже було вказано судом вище, відповідачем платіжним дорученням від 01.04.2021 №1497 здійснено сплату адміністративно-господарські санкції у розмірі 36 643,00 грн.

Звідси слідує, що розмір пені слід було обраховувати не із загальної суми адміністративно-господарських санкцій, а із залишку не сплачених ТОВ «ДБК «Міст» адміністративно-господарських санкцій, які становлять - 3214,00 грн.

Отже, з урахуванням наведеного розмір пені має становити 28,81 грн. (3214х0,021%)х43, де 0,021% - сума пені у відсотках за один день із розрахунку 6,5% (ставка НБУ)*120/100/360.

Між тим, пеня у розмірі 28,81 грн. сплачена відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями №1668 від 22.06.2021, №1672 від 23.06.2021.

Приймаючи до уваги наведене в своїй сукупності суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи наведене, а також з огляду на відсутність інших витрат суб"єкта владних повноважень під час звернення до суду, крім судового збору, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 142, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 104, код ЄДРПОУ 22869098) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельна компанія «Міст» (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, б. 68, код ЄДРПОУ 41852070) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева