Рішення № 102390568, 30.12.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 року м. Київ № 640/22606/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних

ситуацій у Дніпропетровській області

до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

про застосування заходів реагування,

УСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, місто Покров, вул. Гагаріна, 2 Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до повного усунення порушень.

Позов обґрунтований тим, що встановлені порушення не є формальними, стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, надзвичайної ситуації та аварії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

08 вересня 2021 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшов відзив на позов, в якому відповідач наполягає на вжитті дій по усуненню встановлених порушень та на відсутності підстав для вжиття заходів реагування.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 22 червня 2021 року по 25 червня 2021 року відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» проведено позапланову перевірку Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - AT КБ «ПриватБанк») за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Гагаріна, 2.

На підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 17 червня 2021 року № 5 проведено позапланову перевірку AT КБ «ПриватБанк».

Актом перевірки об`єктів AT КБ «ПриватБанк» щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 25 червня 2021 року № 58 встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі -j ППБУ), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1- 1.32-01), Національного стандарту України «Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності», наказ ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 22 вересня 2020 р. № 232 (далі - ДСТУ 9047:2020), постанови Кабінету Міністрів України № 440 від 05.06.2013 року «Про затвердження Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-! технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки»! (далі - ПКМУ №440), постанови Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 №819 «Порядок проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту» (далі - Порядок проведення навчання), а саме:

пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не здійснюється підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ, що змонтована в приміщеннях, а саме: не виконано вимірювання значення електричного опору ізоляції між гальванічно незв`язаними колами ППКП та оповіщувачів (п. 5.9.1.7 гл. 5.9 розд. 5 ДСТУ 9047:2020), загроза - пожежа;

абзацу 1 частини 2 статті 57 КЦЗУ - не зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що дає право на початок використання об`єкта нерухомості (пп.1,2 ПКМУ № 440), загроза - надзвичайна ситуація, аварія;

пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗУ; пункт 10 Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 819 - керівник та посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту не пройшли функціональне навчання з питань цивільного захисту, загроза - надзвичайна ситуація, аварія.

Стаття 57 Кодексу цивільного захисту України - приміщення суб`єкта господарювання експлуатуються без декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки; ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності - пожежа.

За результатами перевірки державним інспектором складено акт перевірки від 25 червня 2021 року № 58 (далі - Акт № 58).

Відповідно до статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

За статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що застосування таких заходів реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливе тільки на підставі судового рішення адміністративного суду.

Звернення суб`єкта владних повноважень до адміністративного суду можливе у випадках визначених законом. Наведені положення статті 70 Кодексу цивільного захисту України є одним з тих випадків, коли орган контролю може (якщо для цього є підстави) застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування тільки шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

З огляду на завдання адміністративного судочинства такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування заходів реагування, у даному випадку повне зупинення. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Судом встановлено, що актом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 25 червня 2021 року № 58 встановлено порушення: пункту 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ - не здійснюється підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ, що змонтована в приміщеннях, а саме: не виконано вимірювання значення електричного опору ізоляції між гальванічно незв`язаними колами ППКП та оповіщувачів (п. 5.9.1.7 гл. 5.9 розд. 5 ДСТУ 9047:2020), загроза - пожежа; абзацу 1 частини 2 статті 57 КЦЗУ - не зареєстровано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, що дає право на початок використання об`єкта нерухомості (пп.1,2 ПКМУ № 440), загроза - надзвичайна ситуація, аварія; пункту 8 частини першої статті 20 КЦЗУ; пункт 10 Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 819 - керівник та посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту не пройшли функціональне навчання з питань цивільного захисту, загроза - надзвичайна ситуація, аварія.

Водночас, відповідач на підтвердження усунення порушень надає акт № 16 від 15 березня 2021 року, складений ГУ ДСНС за результатами проведення планового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в приміщенні за адресою: Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Гагаріна, 2, Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".

В Акті № 16 від 15 березня 2021 року позивачем наведений опис 15 виявлених порушень за об`єктом, тоді як в Акті № 58 від 25 червня 2021 року лише 3.

Судом встановлено, що і підтверджено сторонами, що перевірка об`єкта в період 22 червня 2021 року - 25 червня 2021 року проведена позивачем за ініціативи AT КБ «ПриватБанк» (звернення від 08 червня 2021 року № Е.16.0.0.0/4-210608/10275 до позивача), який запросив ГУ ДСНС для проведення позапланової перевірки з метою встановлення усунення відповідачем виявлених раніше за Актом № 16 від 15 березня 2021 року порушень.

Також, відповідач зазначає про усунення порушень, встановлених актом від 25 червня 2021 року № 58, зокрема:

щодо порушення про нездійснення підтримання експлуатаційної придатності СПЗ, що змонтована в приміщеннях, то відповідачем було замовлено перевірку ізоляції кабелів, проводів силової і освітлювальної мережі в приміщенні за адресою: Дніпропетровська обл., м. Покров, вул. Гагаріна, 2, яку проведено Електролабораторією ПП "Ампер-Плюс". За наслідком відповідної перевірки Електролабораторією ПП "Ампер-Плюс" складено протокол від 14 червня 2021 року із наступним висновком: "Виміряний опір ізоляції кабелів, проводів силової і освітлювальної мережі в межах норми і відповідає вимогам ПТЕЕС»;

щодо порушення про відсутність зареєстрованої декларації, то в спростування зазначеного надано декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки за об`єктом нерухомості: приміщення відділення банку AT КБ "ПриватБанк" площею 196 кв.м., розташоване на першому поверсі житлового будинку за адресою: 53304, Дніпропетровська обл.. м. Покров, вул. Гагаріна, 2, яка зареєстрована Державною службою України з надзвичайних ситуацій № 00-260721-01626 від 26 липня 2021 року;

щодо порушення про навчання з питань цивільного захисту, то AT КБ "ПриватБанк" листом № E.DD.0.0.0.0/2-210610/14391 від 10.06.2021 року звернувся до Навчально-методичного Центру ЦЗ та БЖД із запитом на проведення позапланового функціонального навчання працівників на Дніпровських територіальних курсах ЦЗ та БЖД.

У відповідь листом Навчально-методичного Центру ЦЗ та БЖД № 1061/05 від 14 червня 2021 року відповідача було повідомлено про те, що можливість позапланового проходження функціонального навчання працівниками AT КБ "ПриватБанк" буде розглянута у другому півріччі поточного 2021 року.

Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.

Так, у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: "Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям".

Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст.5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.

Принцип пропорційності є універсальним і незмінним гарантом захисту основних прав і свобод людини за допомогою збалансованого обмеження прав і свобод та забезпечення гармонії в суспільстві

Вимога мінімальності державно-правового впливу на суспільні відносини означає, що засоби повинні бути якнайменш обтяжливими для суб`єктів права. В умовах правової держави заборона надмірного державного втручання у свободу особи розглядається як аксіоматична вимога: держава має право обмежувати право людини тільки тоді, коли це дійсно необхідно, і тільки в такому обсязі, в якому її заходи будуть співмірними з поставленою метою. Іншими словами, у цій сфері проголошується і діє принцип пропорційності (розмірності, адекватності).

Судом проаналізовано виявлені позивачем порушення в акті планової перевірки та позапланової перевірки, та встановлено, що на момент розгляду справи не усунуто одне порушення про навчання з питань цивільного захисту, то AT КБ "ПриватБанк" листом № E.DD.0.0.0.0/2-210610/14391 від 10.06.2021 року.

При цьому, встановлено, що AT КБ "ПриватБанк" листом № E.DD.0.0.0.0/2-210610/14391 від 10.06.2021 року звернувся до Навчально-методичного Центру ЦЗ та БЖД із запитом на проведення позапланового функціонального навчання працівників на Дніпровських територіальних курсах ЦЗ та БЖД. У відповідь листом Навчально-методичного Центру ЦЗ та БЖД № 1061/05 від 14 червня 2021 року відповідача було повідомлено про те, що можливість позапланового проходження функціонального навчання працівниками AT КБ "ПриватБанк" буде розглянута у другому півріччі поточного 2021 року.

Суд зауважує, що враховуючи усунення більшості порушень (крім однієї), застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, місто Покров, вул. Гагаріна, 2 Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» є необґрунтованим та не сумісним виявленим порушенням.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частин першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Аверкова