Рішення № 102389726, 31.12.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 грудня 2021 року № 520/24470/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м. Харків,61002), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 43315445) від 18 листопада 2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 62728184.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18 листопада 2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 62728184 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 29.11.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено розгляд справи.

Представник відповідача правом подання до суду відзиву на позов або будь-якої заяви не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи не прибув, про дату, час та місця слухання справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Як передбачено положеннями ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до приписів ч.5 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження” рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року по справі №520/2051/2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум з 01.01.2018 року; визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у виплаті з 05.03.2019р. ОСОБА_1 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р.; зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити пенсію ОСОБА_1 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, починаючи з 05.03.2019 р. з врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 по справі № 520/2051/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року у справі №520/2051/2020 позивачем 29.07.2020 отримано виконавчий лист про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум з 01.01.2018 року.

Позивачем у позовній заяві вказано, що 04.08.2020 року отриманий виконавчий лист було подано для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 05.08.2020 за поданим позивачем виконавчим листом було відкрито виконавче провадження ВП №62728184 пунктом 2 якої зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів, а саме здійснити перерахунок пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум з 01.01.2018 року.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що постановою державного виконавця від 17.11.2020 року виконавче провадження ВП №62728184 закінчено, у зв`язку з виплатою належних позивачу коштів.

Позивач, вважаючи зазначену постанову протиправною, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із відповідним позовом.

Так, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року по справі №520/6430/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови – задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про закінчення виконавчого провадження від 17.11.2020 року ВП №62728184.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» встановлено, що зазначене судове рішення не було оскаржено в апеляційному порядку на у встановлені законодавством строки набрало законної сили.

Суд зазначає, що зі змісту вказаного судового рішення вбачається, що в рамках розгляду справи було встановлено обставини того, що 02.09.2020 року до Відділу надійшла відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №2000-0303-6/56774 від 18.08.2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 по 03.09.2019, визначеного станом на 01.03.2018 рік. Зазначено, що сума доплати за перерахунком становить 85310,93 грн. Доплату за період з 07.07.2020 року по 31.08.2020 року в розмірі 5002,06 грн. включено до виплатної відомості, яку буде профінансовано в вересні поточного року. З 01.09.2020 року пенсія буде виплачуватись з урахуванням рішення суду. Доплату за період з 01.01.2018 по 06.07.2020 в розмірі 80308,87 грн. буде проведено за наявності виділення коштів на цю мету з Державного бюджету України.

Отже, державний виконавець, розглянувши надані боржником документи, дійшов до висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило про виконання рішення суду в частині перерахунку пенсії, зазначивши, що судові рішення виконуються органами Пенсійного фонду України в межах покладених зобов`язань.

Також, державний виконавець зазначив, що територіальні управління Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями розпорядника коштів у частині виплати пенсії. До їх повноважень входить призначення, перерахунок та формування відомостей на виплату пенсії в порядку, визначеному отримувачем (через відділення Укрпошти або банківські установи, які пройшли конкурсний відбір). Після проведення нарахування надається бюджетний запит на виділення коштів для виплати пенсій у порядку, визначеному Пенсійним фондом України.

Державний виконавець зауважив, що здійснюючи свою діяльність на підставі законодавства управління послуговується лише тим порядком і формами, які визначає законодавець та діє в межах покладених повноважень і відповідно до норм чинного законодавства.

Однак, суд в рамках розгляду справи №520/6430/21 дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про закінчення виконавчого провадження від 17.11.2020 року ВП №62728184 винесена передчасно, без вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду в повному обсязі.

Суд зазначає, що приписами ст. 78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, обставини встановлені судом в рамках розгляду справи №520/6430/21 є такими, що не підлягають доказуванню.

Матеріали справи свідчать, що постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 24.05.2021 року було відновлено виконавче провадження ВП №62728184.

Також, судом встановлено, що постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 02.11.2021 року по виконавчому провадженню ВП №62728184 накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф за невиконання рішення суду у розмірі 5100,00 грн., зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

В подальшому, постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 18.11.2021 року по виконавчому провадженню ВП №62728184 накладено на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області штраф за невиконання рішення суду у розмірі 10200,00 грн.; зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Водночас, суд наголошує, що зі змісту вказаної постанови вбачається зазначення державним виконавцем обставин того, що від боржника не надійшло жодного документа про виконання постанови.

Як встановлено судом під час розгляду справи державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) постановою від 18.11.2021 року закінчив виконавче провадження ВП №62728184 з примусового виконання виконавчого листа №520/2051/2020 від 29.07.2020 року на підставі п.11 ч.1 ст. 39 та ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» як таке, що не може бути виконане без участі боржника. Також, вказано про направлення до Головного управління Національної поліції у Харківській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Позивач, вважаючи зазначену постанову протиправною, звернувся до суду з даним позовом. При цьому, позивачем наголошено на обставинах того, що судове рішення боржником виконано не було у повному обсязі, присуджені до сплати судом кошти йому виплачено не було та боржника не стягнуто, а спірна постанова державного виконавця була винесена в один день із постановою про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн., а отже відповідачем не було дотримано встановленого десятиденного строку для можливості виконання вказаної постанови боржником.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Як передбачено положеннями ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Як передбачено приписами ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до приписів п.11 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

При цьому, приписами ч.3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Судовим розглядом справи встановлено, що спірними у даній справі є обставини фактичного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області судового рішення у справі №520/2051/2020.

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів постановами Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 02.11.2021 року та від 18.11.2021 року по виконавчому провадженню ВП №62728184 до боржника було застосовано штрафи у розмірі 5100,00 грн та 10200,00 грн відповідно за не виконання рішення суду в повному обсязі.

Однак, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що державним виконавцем було вчинено відповідні дії на виконання встановленого приписами ч.3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язку щодо повторної перевірки наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», виконання рішення боржником.

Водночас, суд наголошує, що ухвалою суду від 29.11.2021 року судом, зокрема, було витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) належним чином засвідчені копії виконавчого провадження ВП № 62728184 та витребувані докази зобов`язано надати безпосередньо через канцелярію суду до судового засідання.

З огляду на положення ч. 1 ст. 268 КАС України, якою визначено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку, судом ухвалу від 29.11.2021 року було направлено на офіційну електронну адресу відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Також, протокольною ухвалою суду, постановленою без видалення до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулось 21.12.2021 року, було повторно витребувано від відповідача докази.

Однак, суд зазначає, що відповідачем вимог ухвал суду виконано не було та витребуваних доказів до суду не надано.

Відтак, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів дотримання встановленого приписами Закону України «Про виконавче провадження» обов`язку щодо перевірки виконання боржником власної постанови про накладення штрафу та в цілому судового рішення, а передчасно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 18.11.2021 року.

Крім того, суд вважає обґрунтованими посилання позивача на обставини того, що відповідачем протиправно було винесено і постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн., і постанову про закінчення виконавчого провадження в один день , що відбулось 18.11.2021 року.

Вказані обставини, на переконання суду, свідчать на користь того, що постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 18 листопада 2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 62728184 є протиправною, а відтак, підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16,м. Харків,61002), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправною та скасування постанови – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 43315445) від 18 листопада 2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 62728184.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.