Рішення № 102389001, 31.12.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/14897/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /далі – позивач, ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 23 листопада 2021 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області /далі – відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області/ та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі – відповідач-2, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:

- визнання протиправними дій та бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в частині відмови у зарахуванні до стажу державної служби проходження служби в органах внутрішніх справ в період, коли ОСОБА_1 було присвоєні спеціальні звання з 02 жовтня 1993 року по 25 грудня 2006 року;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області скасувати рішення про відмову у зарахуванні стажу державної служби для перерахунку пенсії за іншим законом та винести нове рішення про зарахування стажу проходження служби в органах внутрішніх справ до стажу державної служби;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області включити до стажу державної служби період служби ОСОБА_1 в органах Міністерства внутрішніх справ з 02 жовтня 1993 року по 25 грудня 2006 року /а.с.36-44/.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернулася до відповідача із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №210/03.15-24 від 20 жовтня 2021 року відмовлено у переведенні на пенсію за іншим законом, оскільки за період з 04 серпня 1993 року по 25 грудня 2006 року відсутня інформація про належність посади до відповідних категорій державної служби та відповідно станом на 01 травня 2021 року стаж державної служби становить 09 років 04 місяці. З діями та бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у зарахуванні до стажу державної служби проходження служби в органах внутрішніх справ за період з 02 жовтня 1993 року по 25 грудня 2006 року позивач не погоджується та вважає їх протиправними.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач-1 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 80-82/ зазначив, що Головним управлінням було прийняте обґрунтоване рішення №210/03.15-24 від 20 жовтня 2021 року про відмову позивачу у переведенні на пенсію за іншим законом, оскільки за період з 04 серпня 1993 року по 25 грудня 2006 року відсутня інформація про належність посади до відповідних категорій державної служби.

Відповідач-2 позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 53-54/ зазначив, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №210/03.15-24 від 20 жовтня 2021 року відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за іншим законом. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позбавлено можливості надати обґрунтований відзив на позовну заяву, оскільки йому не відомі підстави та умови прийняття вказаного рішення.

Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд установив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.24/, з 26 грудня 2006 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с.88/.

Згідно із записами №№ 7-8 в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 03 липня 1978 року /а.с. 15-19/ ОСОБА_1 у період з 04 серпня 1993 року по 25 грудня 2006 року проходила службу в органах внутрішніх справ УМВС України в Полтавській області, що підтверджується довідкою УМВС України в Полтавській області №Т-485115/12/02-2021 від 19 липня 2021 року /а.с. 20/, витягом із послужного списку архівної особової справи колишнього працівника органів внутрішніх справ УМВС України в Полтавській області №Т-485/115/12/02-2021 від 19 липня 2021 року /а.с. 21-23/ та довідкою Головного управління НП в Полтавській області №1633/115/12/02-2021 від 30 вересня 2021 року /а.с. 25-26/.

12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , у віці повних 60 років, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про переведення її з одного виду пенсії на інший (з пенсії силових структур на цивільну) /а.с.86/. До вказаної заяви додала копії /а.с.87/: паспорту, ідентифікаційного номеру, трудової книжки, довідки про заробітну плату, про відкритий рахунок в банку №1633 від 30 вересня 2021 року, про джерела доходів з 01 липня 2000 року №1687 від 30 вересня 2021 року /а.с. 90/, про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року №1688 від 30 вересня 2021 року /а.с. 89/, про заробітну плату / розмір пенсії №256 від 12 жовтня 2021 року /а.с. 88/, про періоди роботи № 1689 від 30 вересня 2021 року /а.с.91/ та ін.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №210/03.15-24 від 20 жовтня 2021 року /а.с. 60-61, 85/ ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії згідно із Законом України "Про державну службу" № 889-VІІ від 10 грудня 2015 року, оскільки за період з 04 серпня 1993 року по 25 грудня 2006 року відсутня інформація про належність посади до відповідних категорій державної служби та відповідно станом на 01 травня 2021 року стаж державної служби становить 09 років 04 місяці, а також згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» основний розмір пенсії стане нижчим, ніж той, який виплачується ОСОБА_1 на даний час.

Не погодившись з діями та бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в частині відмови у зарахуванні до стажу державної служби проходження служби в органах внутрішніх справ в період, коли ОСОБА_1 було присвоєні спеціальні звання з 02 жовтня 1993 року по 25 грудня 2006 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який регулює особливості призначення пенсії державним службовцям, є Закон України "Про державну службу" № 889-VІІ від 10 грудня 2015 року /далі – Закон № 889-VІІ/.

Згідно з пунктом 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10 грудня 2015 року, який набрав чинності з 01 травня 2016 року, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №52, стаття 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 вказаного розділу встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, за наявності у особи певного стажу державної служби станом на 01 травня 2016 року (10 років для осіб, які на зазначену дату займають посади державної служби або 20 років незалежно від того, чи працює особа на державній службі станом на 01 травня 2016 року), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" від 19 грудня 1993 року №3723-ХІІ /далі – Закон № 3723-ХІІ/ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому для жінок зазначений вік становить шістдесят років (стаття 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Тобто до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли пенсійного віку (передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (62 роки - для чоловіків, 60 років - для жінок)) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років та на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців або стаж не менш як 20 років на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року відповідно до статті 90 Закону № 889-VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". При цьому у пункті 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII законодавець визначив, що для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, застосовується стаття 37 Закону 3723-ХІІ. В свою чергу у пунктах 10 та 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ перелічені умови щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби, за дотримання яких у сукупності особа має право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 04 квітня 2018 року у зразковій справі №822/524/18, у постановах від 03 липня 2018 року у справі №586/965/16-а та від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачами не заперечується наявність у позивача необхідної сукупності умов щодо віку та страхового стажу для призначення такої пенсії. Так, відповідно до змісту рішень розрахунку пенсій від 20 жовтня 2021 року /а.с.57/ вік позивача станом на 12 жовтня 2021 року становить понад 60 років та загальний страховий стаж становить 39 років 11 місяців 25 днів.

Як встановлено судом із змісту рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №210/03.15-24 від 20 жовтня 2021 року, єдиною підставою для відмови позивачу у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" стала недостатність стажу державної служби.

Пунктом 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

До травня 2016 року посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби, визначались Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 283 від 03 травня 1994 року /далі - Порядок №283/.

Згідно приписів пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів;.

Пунктом 3 Порядку № 283 встановлено, що до стажу державної служби включається також, зокрема час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.

Отже, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів внутрішніх справ та на посадах рядового та начальницького складу в органах внутрішніх справ.

Судом встановлено, що позивач у період з 04 серпня 1993 року по 25 грудня 2006 року проходила службу в органах внутрішніх справ УМВС України в Полтавській області.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що період служби позивача на посадах в органах внутрішніх справ УМВС України в Полтавській області з 04 серпня 1993 року по 25 грудня 2006 року підлягає зарахуванню до стажу державної служби, в тому числі для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

З огляду на наведені вище норми та встановлені у ході розгляду справи фактичні обставини і досліджені докази, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №210/03.15-24 від 20 жовтня 2021 року прийнято відповідачем-1 без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки наслідком вчинення відповідачем-1 дій та бездіяльності щодо відмови у зарахуванні до стажу державної служби проходження служби в органах внутрішніх справ в період, коли ОСОБА_1 було присвоєні спеціальні звання з 02 жовтня 1993 року по 25 грудня 2006 року стало прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області рішення №210/03.15-24 від 20 жовтня 2021 року та саме це рішення порушує права позивача, позовна вимога про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача-1 та зобов`язання скасувати рішення про відмову у зарахуванні стажу державної служби для перерахунку пенсії за іншим законом охоплюється визнанням судом такого рішення протиправним та його скасування.

Згідно із статтею 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі – Закон № 1058-IV/ передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При цьому суд враховує ту обставину, що в силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16 грудня 2020 року №25-1) /далі - Порядку №22-1/, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

З огляду на те, що у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивача про переведення на інший вид пенсії, є Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, то саме цей орган і має продовжити процедуру переведення позивача на інший вид пенсії, а тому у задоволенні позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області слід відмовити.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, керуючись частиною другою статті 9 та частиною другою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу державної служби позивача період її служби в органах внутрішніх справ, а саме: з 02 жовтня 1993 року по 25 грудня 2006 року, та повторно розглянути заяву позивача від 12 жовтня 2021 року про переведення на інший вид пенсії з урахуванням висновків суду.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову до суду позивач понесла витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ “Ощадбанк” №35384083 від 03 листопада 2021 року /а.с.27/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 на користь позивача підлягає сума в 454,00 грн.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська область, 33028, ідентифікаційний код 21084076) та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №210/03.15-24 від 20 жовтня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період її служби в органах внутрішніх справ, а саме: з 02 жовтня 1993 року по 25 грудня 2006 року, та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 жовтня 2021 року про переведення на інший вид пенсії з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.І. Слободянюк