Ухвала суду № 102388216, 29.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

29 грудня 2021 р. № 400/8876/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., за участі секретаря судового засідання Ісламова І.О., розглянув адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Статус - Ойл", вул. Шевченко, 59-А, офіс 201,Миколаїв,54001,, до:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001, про:визнання протиправним та скасування наказу від 24.09.2021 № 1813-П; визнання дій протиправними,За участю представників:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Васильченко О.В.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «АЗС Статус-Ойл» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області з вимогами визнати дій відповідача щодо проведення 28.09.2021 фактичної перевірки ТОВ «АЗС Статус-Ойл» на підставі наказу від 24.09.2021 року №1813-П протиправним, визнати протиправним та скасувати наказ від 24.09.2021 №1813-П.

Свої позовні вимоги товариство обґрунтувало тим, що у наказі про призначення фактичної перевірки відсутні підстави для її призначення. Підставою для проведення фактичної перевірки є не нумероване позначення пункту та статті ПК України, а конкретні обставини, які в цьому підпункті розкриваються та мають об`єктивно існувати. В наказі №1867-П відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності товариства вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій була встановлена податковим органом. За відсутності підтвердження фактів порушення законодавства у ГУ ДПС у Миколаївській області відсутні правові підстави для здійснення перевірки. Зазначена позиція підтверджена судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №640/21536/19, від 19.11.2020 у справі №160/7971/19.

Від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17, яка дійшла висновку, що зазначена категорія справ не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до цієї постанови, на думку Верховного Суду, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Виходячи з наведеного Велика Палата Верховного Суду не погоджується із позицією судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову про протиправність наказу щодо призначення перевірки від 10 жовтня 2016 року № 1336, оскільки такий спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14).

Відповідно до ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, а відповідно до ст.6 Конвенції з прав людини, про захист прав людини і основоположних свобод, неможливо відмовити особі у розгляді судом спору про її цивільні права.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Повноважень суду, на відступ від правового висновку Верховного Суду, КАС України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачає.

За таких обставин, суд зобов`язаний врахувати правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №816/228/17 про неможливість розгляду в порядку адміністративного судочинства позовних вимог про оскарження наказу про призначення фактичної перевірки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача та закриття провадження у справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Одночасно з цим, суд вимушений констатувати, що він позбавлений можливості виконати вимоги ч.1 ст.239 КАС України про роз`яснення до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, оскільки відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, зазначений спір взагалі не підлягає судовому розгляду.

Разом з тим, суд роз`яснює позивачу, що згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Головного управління ДПС у Миколаївській області про закриття провадження по справі № 400/8876/21 задовольнити.

2. Закрити провадження по справі № 400/8876/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗС Статус - Ойл" до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу від 24.09.2021 № 1813-П; визнання дій протиправними, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко