Ухвала суду № 102388093, 30.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 грудня 2021 р. справа № 400/675/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду від 15.04.2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

02.06.2021 року на виконання рішення суду видано виконавчий лист.

04.10.2021 року відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення до затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2022 рік. Заява мотивована відсутністю фінансового забезпечення для виконання рішення суду.

Суд прийняв заяву до розгляду.

Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 378 КАС України передбачено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, як вбачається з вищезазначених норм, підставою для відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють належне виконання рішення суду. В свою чергу, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочення вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

У постанові від 06.12.2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 року у справі № 819/150/17, при розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання відстрочення не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися наміри боржника, що свідчать про його бажання виконати рішення.

Суд враховує, що інститут відстрочення виконання рішення суду має на меті створити умови для належного і повного виконання рішення суду.

Відтак, відстрочення виконання рішення не звільняє боржника від його виконання, а лише його відтерміновує на певний час до настання певних обставин.

Як вбачається з заяви відповідача, на теперішній час виплачуються кошти за рішеннями суду, що надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області в листопаді 2019 року. Відтак, кошти для виконання рішення суду від 15.04.2021 року відсутні, що унеможливлює його виконання.

Відповідач не зазначив будь-яких конкретних обставин або подій, з настанням яких пов`язується його можливість виконати судове рішення, а без цього відстрочення виконання судового рішення буде просто дозволом на його невиконання, що суперечить цілям та завданням адміністративного судочинства.

Підстава відстрочення виконання рішення суду, що вказана відповідачем - до затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2022 рік, не може розцінюватись судом як обґрунтована підстава відстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 248, 378 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про відстрочення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 року у справі № 400/675/21 - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя А. О. Мороз