Рішення № 102388088, 29.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 р. № 400/6466/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Миколаїввтормет" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов від 29.04.2021 року № 232662, від 05.07.2021 року № 281807, від 02.08.2021 року № 281908,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства "Миколаїввтормет" (надалі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач) з позовними вимогами про визнання протиправною та скасування постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 29.04.2021 року № 232662.

Ухвалою суду від 16.08.2021 року позовну заяву приватного підприємства "Миколаїввтормет" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

02.09.2021 року на виконаня ухвали суду від 16.08.2021 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано докази сплати судового збору в сумі 2270,00 грн. та докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Крім того, на виконання ухвали суду від 16.08.2021 року надано уточнену позовну заяву, згідно якої просив суд визнати протиправними та скасування постанов від 29.04.2021 року № 232662, від 05.07.2021 року № 281807, від 02.08.2021 року № 281908.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм заборонено та видача відповідного дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових не передбачена, тому позивач не міг його отримати. Крім того, вказав, що в день проведення вагового контролю 24.03.2021 року транспортний засіб MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 у відповідності до вимог чинного законодавства був переданий ним у користування іншій особі ТОВ "Джит Транс", а тому позивач у спірних відносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абз. 14 ч. 1 ст. 60 “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-ІІІ. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 13.09.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/6466/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час перевірки був виявлений факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, тому дії посадових осіб при проведенні рейдової перевірки були здійсненні з додержанням вимог чинного законодавства та відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", постанов КМУ №1567 від 08.11.2006 року, № 879 від 27.06.2009 року, тому спірні постанови прийняті правомірно та скасуванню не підлягають.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 , позивачу на праві власності належить транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Крім того, на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 , позивачу на праві власності належить причіп марки KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_4 .

24.03.2021 року посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укратрансбезпеки (Вінницька область) на а/д М-12 "Стрій-Знам`янка" 423 км. + 647 м. проведено перевірку автомобіля марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_5 , що належать приватному підприємству "Миколаїввтормет" під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 269278 від 24.03.2021 року, яким під час перевірки виявлено порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Актом №269278 від 24.03.2021 року встановлено, що перевозився соняшник.

Як вбачається з довідки про зважування, повна допустима маса транспортного засобу 44 т, - фактична 42,830 т, осьове навантаження на строєну вісь нормативно допустиме 24,0 т, фактичне 25,380 т.

Таким чином, під час габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення навантаження на строєну вісь.

Згідно товарно-транспортної накладної від 24.03.2021 року №326 перевізником зазначено ТОВ "Джит Транс".

21.04.2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укратрансбезпеки (Миколаївська область) направлено запрошення на адресу ПП "Миколаїввтормет" для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 29.04.2021 року.

Вказане повідомлення отримано позивачем 23.04.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Південним міжрегіональним управлінням Укратрансбезпеки (Миколаївська область) прийнято постанову № 232662 від 29.04.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500, 00 грн. до ПП "Миколаїввтормет" за порушення абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

05.05.2021 року посадовими особами Подільського міжрегіонального управління Укратрансбезпеки (Вінницька область) на а/д М-12 "Стрій-Знам`янка" 423 км. + 647 м. проведено перевірку автомобіля марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_6 з причепом марки KASSBOHRER, реєстраційний номер НОМЕР_7 , що належать ОСОБА_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 285508 від 05.05.2021 року, яким під час перевірки виявлено порушення абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Актом №285508 від 05.05.2021 року встановлено, що перевозився соняшник.

Як вбачається з довідки про зважування, повна допустима маса транспортного засобу 44 т, - фактична 41,480 т, осьове навантаження на строєну вісь нормативно допустиме 11,0 т, фактичне 11,600 т.

Таким чином, під час габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення навантаження на строєну вісь.

Згідно товарно-транспортної накладної від 05.05.2021 року №10 перевізником зазначено ПП "Миколаїввтормет".

30.06.2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укратрансбезпеки (Миколаївська область) направлено запрошення на адресу ПП "Миколаїввтормет" для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 05.07.2021 року.

Вказане повідомлення отримано позивачем 02.07.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Південним міжрегіональним управлінням Укратрансбезпеки (Миколаївська область) прийнято постанову № 281807 від 05.07.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500, 00 грн. до ПП "Миколаїввтормет" за порушення абзацу 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

02.06.2021 року посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укратрансбезпеки (Дніпропетровська область) на а/д Н-11, 83 км. + 700 м. проведено перевірку автомобіля марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_8 з причепом марки KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_9 , що належать ОСОБА_2 під керуванням водія ОСОБА_3 .

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 261506 від 02.06.2021 року, яким під час перевірки виявлено порушення абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Актом №261506 від 02.06.2021 року встановлено, що перевозився соняшник.

Як вбачається з довідки про зважування, повна допустима маса транспортного засобу 44 т, - фактична 41,59 т, осьове навантаження на одиночну вісь нормативно допустиме 11,0 т, фактичне 12,97 т.

Таким чином, під час габаритно-вагового контролю було встановлено перевищення навантаження на одиночну вісь.

Згідно товарно-транспортної накладної від 02.06.2021 року №01/06-26 перевізником зазначено ПП "Миколаїввтормет".

26.07.2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укратрансбезпеки (Миколаївська область) направлено запрошення на адресу ПП "Миколаїввтормет" для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який відбудеться 02.08.2021 року.

Вказане повідомлення отримано позивачем 30.07.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Південним міжрегіональним управлінням Укратрансбезпеки (Миколаївська область) прийнято постанову № 281908 від 02.08.2021 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000, 00 грн. до ПП "Миколаїввтормет" за порушення абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем постановами від 29.04.2021 року № 232662, від 05.07.2021 року № 281807, від 02.08.2021 року № 281908, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваних постанов від 29.04.2021 року № 232662, від 05.07.2021 року № 281807, від 02.08.2021 року № 281908, суд виходить з наступного.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України “Про автомобільний транспорт” від 05 квітня 2001року №2344-III (надалі - Закон №2344).

Закон №2344 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону №2344).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №2344 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Статтею 1 Закону № 2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб`єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі Порядок - № 1567).

Відповідно до п. 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п. 8 вказаного Положення).

Розпорядженням КМУ №1378-р від 16.12.2015 року «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному зранспорті (Уктрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість на виконання Уктрансбезпекою.

У відповідності до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 196-р «Про оитимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком, зокрема, Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (Миколаївська область).

Відповідно до п. 4 Порядку № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону № 2344 та п. 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України “Про автомобільний транспорт”; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення визначені ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ “Про дорожній рух” з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року № 2862-IV “Про автомобільні дороги” (надалі - Закон № 2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 “Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування” (далі - Порядок № 879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктами 3, 4, 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5%, до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

В ході судового розгляду встановлено, що притягнення позивача до адміністративно-господарської відповідальності у вигляді штрафу стало результатом виявлення 24.03.2021 року, 05.05.2021 року та 02.06.2021 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки факту надання послуг з внутрішньо вантажних перевезень без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону № 2344, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно вагових норм від 5%, але не більше 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (акт № 269278, №285508); перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу (акт № 261506).

У відповідності до ст. 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Відповідно до абз. 14 ч.1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, суб`єктом юридичної відповідальності за ст. 60 Закону № 2344 є автомобільний перевізник.

Згідно статті 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Таким чином, автомобільний перевізник це не завжди власник автомобіля, це особа, яка його використовує, тобто здійснює перевезення пасажирів чи (та) вантажів цим транспортним засобом.

Відповідно до п.п. 20-21 Порядку № 1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Таким чином, акт перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення.

В процесі розгляду справи було встановлено, що згідно ТТН від 24.03.2021 року №326 перевізником зазначено ТОВ "Джит Транс".

Тобто, 24.03.2021 року транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_5 використовувася саме ТОВ "Джит Транс".

Таким чином, суд дійшов висновку, що під час перевірки 24.03.2021 року відповідач не встановив, чи є позивач перевізником.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази стосовного того, що позивач здійснював вантажні перевезення транспортним засобом MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом марки KOGEL, реєстраційний номер НОМЕР_5 , тобто був перевізником, при цьому доведення яких, в силу вимог ч.2 ст.77 КАС України, покладено на відповідача, суд дійшов висновку, що позивач у спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України “Про автомобільний транспорт” і накладення на нього адміністративно-господарських штрафів, передбачених ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” є безпідставним.

Щодо твердження позивача про те, що перевозився сипучий вантаж, який може переміщуватись по всіх осях транспортного засобу під час руху, тому зважування не може дати достовірних результатів, суд зазначає наступне.

Автомобіль на ваги заїжджає повільно зі швидкістю 5-6 км на годину, тому така швидкість руху не може привести до зміщення вантажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 24.07.2019 року справі № 803/1540/16.

Щодо тверджень позивача про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваних постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу, суд зазначає наступне.

В актах перевірки відповідачем вказано, що перевезення 24.03.2021 року, 05.05.2021 року та 02.06.2021 року здійснено без відповідного дозволу.

За встановлених обставин, враховуючи відсутність у позивача дозволу на перевезення вантажу з перевищенням нормативних вагових обмежень, відповідач дійшов висновку, що до позивача має бути застосований адміністративно-господарський штраф на підставі абз. 14 та 15 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Таким чином, приймаючи оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідач виходив з того, що у спірних випадках при перевезенні позивачем вантажу з перевищенням вагових обмежень останній мав отримати відповідні дозволи на участь у дорожньому русі транспортного засобу.

Проте, доходячи вказаних висновків, відповідачем помилково не враховано, що у спірному випадку згідно ТТН позивачем здійснювалось перевезення вантажу - соняшник, тобто, вантажу, який за своїми характеристиками є подільним і може при завантаженні бути поділений на окремі частки без втрати або пошкодженні його властивостей, а тому, перевезення такого вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху заборонено.

Так, згідно абз. 3 п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Тобто, чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.

Суд зазначає, що головна мета такої заборони - збереження автомобільних доріг та попередження їх передчасного руйнування. Внаслідок цього й встановлено заборону з перевезення подільних вантажів з перевищенням габаритно-вагових норм без будь-яких винятків. Законодавець з метою збереження автомобільних доріг чітко встановив порядок перевезення таких вантажів, оскільки можливо безперешкодно розділити такий вантаж по різних автомобілях не перевищуючи їх технічні характеристики та не пошкоджуючи автомобільні дороги. Натомість, для неподільних вантажів така можливість відсутня, а тому, законодавством допускається перевезення таких вантажів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, але за умови отримання відповідного дозволу.

Таким чином, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф відповідно до абз. 14 та 15 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 року № 2344-III за відсутність такого дозволу.

На користь такого висновку свідчать і подальші зміни внесені Законом № 1534-IX від 03.06.2021 року до абз. 14 та 15 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 року № 2344-III. Так, законодавцем викладено абз. 14 та 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-IIІ у новій редакції із визначенням окремо відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу та окремо відповідальності за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні подільного вантажу.

За встановлених у справі обставин, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно оскаржуваними постановами застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф, оскільки перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм заборонено та видача відповідного дозволу на перевезення подільного вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових не передбачена, що свідчить про відсутність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого абз. 14 та 15 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-IIІ, у наведеній редакції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 814/1460/16 та постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.11.2021 року у справі №400/550/21.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,139,241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов приватного підприємства "Миколаїввтормет" (вул. 3 Слобідська, 51-а, кв. 41, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 33084791) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов від 29.04.2021 року № 232662, від 05.07.2021 року № 281807, від 02.08.2021 року № 281908 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 29.04.2021 року № 232662.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 05.07.2021 року № 281807.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 02.08.2021 року № 281908.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр-т Перемоги, 14, м. Київ 135, 01135, ідентифікаційний код 39816845) на користь приватного підприємства "Миколаїввтормет" (вул. 3 Слобідська, 51-а, кв. 41, м. Миколаїв, 54055, ідентифікаційний код 33084791) судові витрати в розмірі 2270 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.12.2021 року.

Суддя Г.В. Лебедєва