Рішення № 102388086, 29.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2021 р. № 400/7096/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення ОСОБА_2 перерахунку та виплати пенсії за віком з врахуванням стажу та заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до матеріалів пенсійної справи, в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням всіх підвищень,індексації, надбавок та доплат, передбачених чинним пенсійним законодавством із здійсненням осучаснення пенсії;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію з урахуванням раніше виплачених сум, з врахуванням стажу та заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до матеріалів пенсійної справи, в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням надбавки до пенсії як дитині війни, індексації, передбачених чинним пенсійним законодавством із здійсненням осучаснення пенсії, починаючи з 07.10.2009 року на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року у справі № 400/4106/20 ГУ ПФУ в Миколаївській області було зобов`язано поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 07.10.2009 року. Листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 1400-0202-В/9055 від 04.02.2021 року надано довідку, згідно якої позивачу нараховано пенсію в розмірі 64,01 грн. на місяць. 17.02.2021 року представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок розміру пенсії з 07.10.2009 року, із застосуванням всіх підвищень індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 року відповідно до пенсійної реформи України та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ КБ “ПриватБанк”. Вказав, що рішення за результатом розгляду заяви управлінням не прийнято, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 01.09.2021 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/7096/21 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ст. 262 КАС України.

Вказаною ухвалою суд клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнив та звільнив ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви в адміністративній справі №400/7096/21.

До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року по справі № 400/4106/20 виплату пенсії позивачу поновлено з 07.10.2009 року у розмірі 64,01 грн. 17.02.2021 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням всіх підвищень індексації, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 року відповідно до пенсійної реформи України. 03.03.2021 року за результатами розгляду заяви про перерахунок пенсії від 17.02.2021 року на адресу позивача було направлено лист № 1400-0304-8/15252, в якому зазначено, що позивачу поновлено виплату пенсії з 07.10.2009 року, інших зобов`язань на відповідача не було покладено. Вказав, що Законом № 2148 було скасовано індексацію пенсій відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення і до ст. 42 Закону № 1058 введено норми щодо щорічної індексації пенсій починаючи з 2019 року. Крім того, позивачем не було надано документів, що підтверджують статус “дитини війни”, а тому вимога про перерахунок пенсії з врахуванням зазначеного підвищення є безпідставною.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував до 1999 року пенсію за віком.

У грудні 1999 року позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де постійно проживає.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області припинено виплату пенсії позивачу, у зв`язку із виїздом за кордон на постійне місце проживання.

18.08.2020 року позивач через представника звернувся до відповідача із заявою про поновлення йому виплати пенсії.

Листом від 10.09.2020 року відповідач відмовив позивачу у поновленні виплати пенсії, в якому зазначив, що позивачем, всупереч п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 не надано особисто чи через свого законного представника заяви про призначення/поновлення пенсії, паспорт (або інший документ, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Також, відповідач у листі повідомив, що законне представництво має місце лише щодо інтересів неповнолітніх, недієздатних і обмежено дієздатних осіб, які не в змозі вчиняти певні юридичні дії самостійно.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року у справі №400/4106/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не поновлення пенсії ОСОБА_2 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 07.10.2009 року. В решті позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року у справі №400/4106/20 позивачу поновлено виплату пенсії за віком в розмірі 64,01 грн. на місяць

17.02.2021 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії із застосуванням всіх підвищень індексації, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 року відповідно до пенсійної реформи України.

Листом від 03.03.2021 року № 1400-0304-8/15252 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повідомило позивача про те, що позивачу поновлено виплату пенсії з 07.10.2009 року. Зобов`язань щодо поновлення виплати пенсії з урахуванням всіх підвищень індексації, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, здійснення осучаснення пенсії з 01.10.2017 відповідно до пенсійної реформи України, а також ч. 2 ст. 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” судом на органи Пенсійного фонду не покладалося. В зв`язку з цим, підстави для перерахунку поновленого розміру пенсії з урахуванням всіх підвищень індексацій, надбавок та доплат передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни, здійснення осучаснення пенсії з 01.10.2017 року відповідно до пенсійної реформи України відсутні.

Не погоджуючись бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законі України "Про пенсійне забезпечення", якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року у справі №400/4106/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не поновлення пенсії ОСОБА_2 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 07.10.2009 року.

Таким чином, право позивача на отримання пенсії є безперечним.

Водночас, позивач вважає, що поновлена пенсія є значно меншою у зв`язку з чим і звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку із застосуванням всіх підвищень індексації, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 року відповідно до пенсійної реформи України.

Листом відповідача від 03.03.2021 року № 1400-0304-8/15252 повідомлено про те, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.11.2020 року у справі №400/4106/20 виконано без перерахунків підвищень, оскільки в результативній частині відсутні зобов`язання про перерахунок пенсії із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV).

Стаття 4 Закону №1058-IV передбачає, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно зі ст. 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до частини 2 статті 49 вказаного Закону, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).

Згідно з пунктом 1.5 Порядку №22-1, заява, зокрема про поновлення виплати пенсії, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Пунктом 2.8 Порядку №22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до п. 2.8 Порядку, у випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року.

У даному випадку, позивачу поновлено виплату пенсії за віком, визначення розміру якої передбачено статтею 27 Закону №1058-IV.

Згідно з ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.

Згідно з абзацами 4 та 5 частини 1 статті 40 Закону №1058-IV, для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Матеріалами справи підтверджено, що пенсія позивачу була призначена до набрання чинності Законом №1058-IV, у зв`язку з чим, для визначення заробітної плати для обчислення пенсії позивача, повинні застосовуватись норми законодавства, що діяло раніше.

Законом, що діяв до набрання чинності Законом №1058-IV, є Закон України «Про пенсійне забезпечення», який є чинним і на даний час.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії за віком призначаються в розмірі 55 процентів заробітку (стаття 64), але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії.

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету.

Відповідно до статті 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що визначається відповідно до статей 65-67 цього Закону, який громадяни одержували перед зверненням за пенсією.

Статтею 65 цього Закону передбачено, що середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться (за вибором того, хто звернувся за пенсією) за 24 останніх календарних місяці роботи підряд перед звернення за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом всіє трудової діяльності перед зверненням за пенсією, незалежно від перерв у роботі.

При цьому, суд враховує, що пенсія позивачу поновлювалась, а не призначалась.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем поновлено виплату пенсії позивачу у розмірі, встановленому станом на час припинення виплати такої пенсії - 64,01 грн. на місяць.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до статті 5 Закону №1058-IV, виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.

За нормами статті 7 цього ж Закону визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з врахуванням зазначених сум. За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з абзацом 3 частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому ч. 1, 2 ст. 42 цього Закону.

Вимогами частини 3 статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Виходячи з вимог вищенаведених положень законів, пенсія позивача не може бути меншою, встановленого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку розміру пенсійних виплат позивачу відповідно до норм пенсійного законодавства України.

Також відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з абзацом 5 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08 червня 2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Як слідує з наявних у матеріалах справи документів, при розрахунку пенсії за віком позивачу відповідач не врахував вказаних вище норм Закону №1058-ІV та Конституції України, протиправно встановивши розмір пенсії останньому лише 64,01 грн. грн при наявному стажі роботи.

Щодо вимог позивача про перерахунок пенсії з нарахуванням індексації відповідно до статей 27 та 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІ (далі по тексту - Закон №1282-XI) визначено правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Таким чином, Закон №1282-XI спрямований на підтримку купівельної спроможності населення України у зв`язку з подорожчанням споживчих товарів і послуг.

Як встановлено статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.07.2003 № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. Індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що з метою підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін та дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України здійснюється індексація грошових доходів, які не мають разового характеру, а саме пенсії, стипендії, оплата праці та інші.

Таким чином, при перерахунку пенсії позивача повинна здійснюватись її індексація, у відповідності до норм Закону №1282-XI.

Щодо вимоги позивача про перерахунок розміру пенсії з урахуванням надбавок як дитині війні, суд зазначає наступне.

За визначенням статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-IV, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Згідно постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2011 року №8, за приписами статті 1 Закону №2195-IV дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Тобто до категорії дітей війни належать громадяни України, які народилися у період із 03 вересня 1927 року по 02 вересня 1945 року. Для підтвердження статусу дитини війни у позивача судам необхідно встановити дату народження та належність до громадянства України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже він є дитиною війни та має право на гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Частиною першою статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (у редакції, чинній до 01.01.2015) було передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

У свою чергу, з 01.01.2015 редакцією цієї норми визначено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідачем не надано суду доказів нарахування та виплати позивачу надбавки до пенсії як дитині війни, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 у цій частині належить задовольнити.

Інших підвищень, надбавок та доплат, на які б позивач мав право, позивачем не конкретизовано та матеріали справи не містять доказів наявності у позивача права на інші підвищення, надбавки та доплати, а тому позовні вимоги у цій частині необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Щодо права позивача на осучаснення пенсії, відповідно до пенсійної реформи України, суд зазначає наступне.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” № 2148-VIII від 03.10.2017 року внесено зміни до статті 37 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", у відповідності до яких пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” № 2148-VIII від 03.10.2017 року доповнено пункт 3 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пунктом 4-7 згідно якого особам, пенсії/щомісячне довічне грошове утримання яким призначені відповідно до законів України "Про наукову і науково-технічну діяльність", розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.

З 01 жовтня 2017 року, згідно з пенсійною реформою в Україні, почато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.

На майбутнє передбачено автоматичний перерахунок пенсій з урахуванням зростання середньої зарплати та показника інфляції.

Таким чином, позивач з жовтня 2017 року набув права на осучаснення пенсії.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку про протиправність дій пенсійного органу щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку та виплаті пенсії за віком з врахуванням стажу та заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до матеріалів пенсійної справи, в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням надбавки до пенсії як дитині війни починаючи з 07.10.2009 року, та у здійсненні осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017р..

При цьому суд зазначає, що причиною порушення прав позивача на перерахунок та виплату пенсії стали протиправні дії відповідача (форма активної поведінки), а не бездіяльність, як помилково вважає позивач. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправними дії відповідача та зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що належним способом захисту прав позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_2 перерахунку та виплати пенсії за віком з врахуванням стажу та заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до матеріалів пенсійної справи, в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням надбавки до пенсії як дитині війни починаючи з 07.10.2009 року, із здійсненням осучаснення пенсії з 01.10.2017р. та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію з врахуванням стажу та заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до матеріалів пенсійної справи, в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням надбавки до пенсії як дитині війни починаючи з 07.10.2009 року, здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017р., та вчинити відповідні виплати на визначений пенсіонером банківський рахунок, з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часкового задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаціний код 13844159) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_2 перерахунку та виплати пенсії за віком з врахуванням стажу та заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до матеріалів пенсійної справи, в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 07.10.2009 року, та здійсненні осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області перерахувати та виплатити ОСОБА_2 пенсію з врахуванням стажу та заробітної плати для обчислення пенсії відповідно до матеріалів пенсійної справи, в розмірі не меншому ніж прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, з нарахуванням надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 07.10.2009 року, та здійснити осучаснення пенсії відповідно до пенсійної реформи України, починаючи з 01.10.2017р., та вчинити відповідні виплати на визначений пенсіонером банківський рахунок, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 29.12.2021 року.

Суддя Г. В. Лебедєва