Рішення № 102387732, 30.12.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/19055/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, в якій позивач просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до управління Державної казначейської служби у Галицькому районі м.Львова про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого згідно з квитанцією від 21.02.2019 у розмірі 9684,00 грн.

Ухвалою від 09.11.2021 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 30.12.2021 суд відмовив представнику відповідача у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Позивач зазначає, що вперше придбав житло та при укладенні договору безпідставно (помилково) сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна. Позивач вважає, що має право на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості квартири у розмірі 9684,00 грн.

13.12.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечив. Відзив обґрунтований тим, що позивач уже є набувала право власності на житло на підставі договору дарування, а тому підстави для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у вимірі випадку, який розглядається, відсутні.

Дослідивши та об`єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

21.02.2019 між позивачем та громадянином ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (далі – договір).

Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений державним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Серафин Л.В. та зареєстрований за №246.

При укладанні зазначеного договору позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9684,54 грн., що підтверджується копією квитанції від 21.02.2019 б/н.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 12.07.2021 б/н, в якій просив повернути помилково сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі в розмірі 9684,54 грн.

За результатами розгляду зазначеної заяви відповідач листом від 12.08.2021 №1300-5604-8/71810 повідомив, що 26.09.2020 набрали чинності зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» №866 від 23.09.2020 та вказав, що з долучених документів вбачається, що позивач вже набував у власність житло, а тому підстави для повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування відсутні.

Виходячи з наявності підстав для повернення помилково сплаченого до бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з такого.

Відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з пунктом 8 статті 2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" об`єктом оподаткування для платників збору, визначених у пункті 9 статті 1 вказаного Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Ставки збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для таких суб`єктів встановлюються у розмірі 1 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного у пункті 8 статті 2 вказаного Закону (пункт 10 статті 4 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування").

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).

Суд зазначає, що 26.09.2020 набрала чинності постанова КМУ «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» №866 від 23.09.2020 (далі – постанова №866). Разом з тим, судом встановлено, що договір купівлі продажу нерухомого майна, а саме – квартири АДРЕСА_3 укладено 21.02.2019, тому, на переконання суду, релевантною у спірній ситуації є редакція Порядку №1740, яка діяла до набрання чинності постановою №866.

Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до інформаційної довідки №265313421 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованої 10.07.2021, позивач є власником квартири АДРЕСА_4 .

Між тим, підставою для виникнення права власності на зазначену квартиру є договір дарування від 07.09.2003, посвідчений приватним нотаріусом Циганенко В.В.

Суд зауважує, що поняття «придбавання майна» конкретизовано з набранням чинності положень постанови №866, яка, як зазначив суд, у спірному випадку не є релевантною, оскільки спірні правовідносини виникли до її прийняття.

Іншими словами, у період виникнення спірних правовідносин у законодавстві України була відсутня дефініція «придбавання майна», проте системний аналіз використання цього поняття у законодавстві України дозволяє зробити висновок, що цей термін на відміну від більш широкого поняття «набуття майна», означав не будь-який спосіб набуття майна, а конкретний - купівля-продаж, в той же час як набуття майна внаслідок приватизації, спадкування, дарування тощо поняттям «придбавання майна» не охоплюється.

За таких обставин суд висновує про помилковість доводів відповідача стосовно відмови у поверненні сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, викладених у листі від 12.08.2021 №1300-5604-8/71810.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач 21.02.2019 вперше придбав нерухоме майно, а саме – квартиру АДРЕСА_5 за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в розмірі 9684,54 грн.

Частиною 2 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15).

Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (постанови Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/6965/14, від 27 листопада 2018 року у справі №807/997/16, від 15 липня 2019 року у справі №804/14556/15, від 20 листопада 2019 року у справі №826/9457/18, від 22 листопада 2019 року у справі №815/4392/15, від 23 грудня 2019 року у справі №815/3145/15, від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18, від 5 травня 2020 року у справі №1340/4044/18, від 23червня 2020року у справі №820/1545/16, від 6 серпня 2020 року у справі №805/3147/16-а).

Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанова Верховного Суду від 7 лютого 2020 року у справі №826/11086/18).

Виходячи з наведеного, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу у поверненні грошових коштів у розмірі 9684,54 грн., оформлене листом від 12.08.2021 №1300-5604-8/71810.

Із урахуванням зазначеного, вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 9684,54 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 908 грн.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні грошових коштів у розмірі 9684 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 54 коп., оформлене листом від 12.08.2021 №1300-5604-8/71810.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 9684 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 54 коп. згідно з квитанцією від 21.02.2019.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 30 грудня 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик