Рішення № 102387262, 30.12.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 року м.Київ № 320/9849/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.02.2021 № 103650004838 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 04.02.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати ОСОБА_1 у загальний страховий стаж період роботи у колгоспі ім. Кірова з 28.06.1988 по 01.05.1989, та з 26.08.1991 по 04.03.1992.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він досяг 50-тирічного віку, та має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до вимог ч.1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки має страховий стаж більше 25 років, та спеціальний трудовий стаж більше 10 років. Рішенням відповідача від 10.02.2021 № 103650004838 йому відмовлено у призначені пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують право на пільгове пенсійне забезпечення. Позивач не погоджується з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення та стверджує, що ним разом із заявою про призначення пенсії надано відповідачеві документи, які підтверджують його роботу на посадах за Списком № 1 у періоди з 11.02.1997 по 26.02.1999, з 24.09.2001 по 07.07.2004, з 21.08.2009 по 09.07.2016. Також, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача періоди його роботи у колгоспі ім.Кірова з 28.06.1988 по 01.05.1989, з 26.08.1991 по 04.03.1992, з огляду на те, що він проходив службу в армії.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , подав відзив на позовну заяву, у якій зазначив, що позивач, при зверненні з заявою про призначення пільгової пенсії, не надав пільгових довідок про підтвердження спеціального стажу. До страхового стажу не враховано період роботи позивача у колгоспі ім.Кірова з 28.06.1998 по 01.05.1989 та з 26.08.1991 по 04.03.1992, оскільки відсутні номер та дата документу у трудовій книжці. З наведених обставин відсутні підстави для призначення позивачеві пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП – НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданим Ровеньківським МВ УМВС України в Луганській області 03.04.2002 (а.с. 11-15).

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 29.06.1988 (а.с. 17-32), позивач здійснював наступну трудову діяльність:

- з 28.06.1988 - прийнятий в члени колгоспу ім. Кірова трактористом 3 кл.

- 01.05.1989 - звільнений у зв`язку із призивом в ряди Радянської армії;

- 26.08.1991 - прийнятий у члени колгоспу ім. Кірова водієм 3-го класу;

- 04.03.1992 - звільнений за власним бажанням;

- 13.01.1995 - прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем;

- 29.03.1995 - переведений гірником підземним 2 р. з повним робочим днем;

- -21.07.1995 - переведений учнем гірника очисного вибою підземного 4 р. з повним робочим днем;

- 30.08.1995 - переведений гірником очисного вибою підземного 4 р. з повним робочим днем;

- 22.01.1997 - звільнений за власним бажанням;

- 11.02.1997 - прийнятий гірником очисного вибою 5 р. з повним робочим днем під землею;

- 26.02.1999 - звільнений за власним бажанням;

- 24.09.2001 - прийнятий гірником очисного вибою з повним робочим днем під землею;

- 07.07.2004 - звільнений за власним бажанням;

- 21.08.2009 - прийнятий гірником очисного вибою підземним 5 розряд з повним робочим днем під землею;

- 29.12.2011 - звільнений у зв`язку із переведенням у відокремлений підрозділ «Шахта імені М.В. Фрунзе» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»;

- 30.12.2011 - прийнятий гірником очисного вибою підземним 5 розряд з повним робочим днем під землею;

- 09.07.2016 - звільнений у зв`язку із зміною місця проживання.

Спеціальний трудовий стаж також підтверджується довідкою ОК-5 з 2000 року по вересень 2014 року. Оскільки з вересня 2014 року припинили повноваження державні органи у зоні АТО, трудовий стаж позивача на посаді гірника очисного вибою відокремлений підрозділ «Шахта імені М.В. Фрунзе» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» зараховано лише по вересень 2014 року. Станом на 01.09.2014 спеціальний стаж позивача складає 11 років 10 місяців (а.с. 36-42).

Також, вищевказаний трудовий стаж позивача підтверджується наступними архівними довідками: довідкою ОП Шахти № 81 Київська № 2071 від 29.06.2021; довідкою ОП Шахти № 81 Київська № 2072 від 29.06.2021; довідкою ОП Шахта № 81 Київська № 2073 від 29.06.2021; довідкою ОП Шахти № 81 Київська № 2074 від 29.06.2021; довідкою про доходи за 1995-1996 роки № 2075 від 29.06.2021; довідкою Шахта № 71 Індустрія № 1117 від 22.04.2021; довідкою ОП шахта імені Космонавтів № 1306 від 24.05.2021; довідкою ОП ОСОБА_2 Фрунзе № 1819 від 25.06.2021; довідкою про доходи ОП ОСОБА_2 Фрунзе № 1820 від 25.06.2021; довідкою про доходи ОП ОСОБА_2 Фрунзе № 1822 від 25.06.2021 (а.с. 43-62).

Відповідно до відомостей з військового квитка серії НОМЕР_4 від 10.05.1989 позивач проходив військову службу у Радянській армії у період з 18.05.1989 по 30.05.1991 (а.с.33-35).

Позивач досяг 50-ти річного віку 10.01.2021, вважаючи свій страховий та спеціальний стаж достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із відповідною заявою.

Проте, рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Київській області №103650004838 від 10.02.2021 позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з ненаданням позивачем пільгових довідок про підтвердження спеціального стажу, невиконання позивачем мінімуму трудової участі у громадянському господарстві (а.с. 71).

Також, у рішенні зазначено, що за наданими документами страховий стаж заявника становить 25 років 1 місяць 14 днів. До страхового стажу не враховано період роботи у колгоспі ім. Кірова з 28.06.1988 по 01.05.1989 та з 26.08.1991 по 04.03.1992, оскільки відсутні підстави внесення записів про відпрацьовані трудодні, а саме, номер та дата документу. За наявного страхового стажу право на призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону ОСОБА_1 набуде у 63 роки.

При цьому, згідно з відомостями інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України: підсистема призначення та виплати пенсії, наданої відповідача, страховий стаж позивача становить 24 роки 7 місяців 7 днів (а.с.104-105).

Не погоджуючись з правомірністю такого рішення відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України), Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ), «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), Порядком застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637)

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік та 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Крім того, згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Згідно з частинами першою-другою статті 44 Закону № 1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Частиною першою статті 45 Закону № 1058 встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частина друга статті 45 Закону № 1058).

Згідно з частиною п`ятою статті 45 Закону № 1058 документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).

Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 визначено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Як зазначено вище, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв`язку з тим, що позивач не надав пільгових довідок про підтвердження трудового стажу.

З приводу чого, суд зазначає, що статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що | призначає пенсію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи. Є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано; періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону № 1788-ХІІ та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для пільгового стажу є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Підтвердженням (доказом), що позивач, у періоди, які не зараховані позивачу до пільгового стажу, працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжні. А також, у трудовій книжці зазначені витяги з наказів по підприємству про затвердження переліку робочих місць з пільговим пенсійним забезпеченням.

Водночас, за приписами Порядку № 637 довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише у разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 03.02.2021 у справі № 750/4692/17, постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 185/5276/16-а (2-а/185/13/17).

У свою чергу, трудова книжка та довідка ОК-5 позивача дають всі підстави для висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу роботи період роботи на Шахті 81 Київська з 13.01.1995 по 22.01.1997, на Шахті 71 «Індустрія» з 11.02.1997 по 26.02.1999, на Шахті ім. Космонавтів ДХК «Ровенькиантрацит» з 24.09.2001 по 07.07.2004, та на Шахті імені М.В. Фрунзе з 21.08.2009 по 09.07.2016, на посаді гірника підземного з повним робочим днем.

Проте, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області у своєму рішенні посилається на Порядок підтвердження наявного страхового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, затверджений постановою КМУ від 12.08.1993 № 637.

Відтак, відповідачем не прийнято до уваги, що доказом, що позивач у вищезазначені періоди (які не зараховані позивачу до пільгового стажу) працював повний робочий день на підземних роботах - є записи в його трудовій книжці. Водночас, уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці. З огляду на наведене, посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 не надано пільгові довідки про підтвердження спеціального стажу суперечить приписам чинного законодавства, оскільки такі довідки взагалі не потребуються при наявності трудової книжки та відповідних записів в ній, а також відмовляючи у призначенні пенсії протиправно посилається на Порядок підтвердження наявного страхового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, оскільки трудова книжка в наявності у позивача.

Таким чином, до пільгового стажу ОСОБА_1 відповідачем протиправно не зараховано періоди його роботи на Шахті 81 Київська з 13.01.1995 по 22.01.1997, на Шахті 71 «Індустрія» з 11.02.1997 по 26.02.1999, на Шахті ім. Космонавтів ДХК «Ровенькиантрацит» з 24.09.2001 по 07.07.2004, та на Шахті імені М.В. Фрунзе з 21.08.2009 по 09.07.2016, оскільки трудова книжка ОСОБА_1 містить всі записи про роботу позивача у перелічені спірні періоди на посадах, які віднесені до Списку № 1.

Також підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач посилається на те, що не було проведено атестацію робочих місць.

Зазначене спростовується наступним.

Відповідно до наказу № 391/к від 10.06.1998 «Про результати атестації робочих місць» на шахті АП № 71 «Індустрія» була проведена атестація робочих місць підземних працівників за Списком № 1 (а.с. 49-50).

Відповідно до наказу № 169 від 02.06.1997 року «Про результати атестації робочих місць» на шахті імені Космонавтів була проведена атестація робочих місць підземних працівників за Списком № 1 (а.с. 53-54).

Відповідно до наказу № 223 від 08.07.2002 року «Про результати атестації робочих місць» на шахті імені Космонавтів була проведена атестація робочих місць підземних працівників за Списком № 1 (а.с. 56-57).

Відповідно до наказу № 789 від 06.07.2007 року «Про атестацію робочих місць по умовам праці» на Шахті імені М.В. Фрунзе» була проведена атестація робочих місць підземних працівників за Списком № 1 (а.с. 64-65).

Також, суд звертає увагу на наступне.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442 не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 03.02.2021 у справі № 750/4692/17, постанові Верховного суду від 24.12.2020 у справі № 353/894/16-а.

Крім того, у спірному рішенні від 10.02.2021 № 103650004838 не зараховано до загального трудового стажу періоди роботи у колгоспі ім. Кірова з 28.06.1988 по 01.05.1989 та з 26.08.1991 по 04.03.1992.

З приводу чого, суд зазначає наступне.

Згідно архівної довідки сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Кірова ОСОБА_1 був членом кооперативу з червня 1988 року по квітень 1989 року, а також з вересня 1991 року по березень 1992 року, з 13 травня по 4 червня 1991 року служив в армії.

Згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до пункту 1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Пункт 2 вказаних Основних положень регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. Трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.

Усі записи у трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи у колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особою та печаткою (пункт 6).

Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу у трудову книжку і інші документи покладений на роботодавця (пункт 13).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 Про трудові книжки працівників відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Із матеріалів, наданих до суду вбачається, що відповідачем не зараховано позивачеві до страхового стажу роботу у колгоспі «імені Кірова» у періоди з 28.06.1988 по 01.05.1989 та з 26.08.1991 по 04.03.1992.

У той же час, із копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що позивачу у 1988 році зараховано трудову участь у колективному господарстві 130 днів, що дорівнює встановленому мінімуму 130 днів, а з травня 1989 по червень 1991 мінімальну участь не виконано з поважних причин - служба в армії, про що зроблено відповідний запис у трудовій книжці. Проте, ОСОБА_1 виконано наступні трудодні: у вересні 1991 - 14, у жовтні 1991 - 31, у листопада 1991 - 21, у грудні 1991 - 22, у січні 1992 - 22, у лютому 1992 - 26, у березні 1992 — 16 трудоднів.

Також, відповідно до військового квитка НОМЕР_4 від 10.05.1989, ОСОБА_1 проходив військову службу у період з 13.05.1989 по 04.06.1991

Згідно з ч. 1 ст.56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи у колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відмовляючи у зарахуванні до стажу роботи в колгоспі ім. Кірова за період з 28.06.1988 по 01.05.1989 таз 26.08.1991 по 04.03.1992 ГУ ПФУ в Київській області взагалі не врахував те, що у 1988 році мінімальна кількість трудоднів виконана, у 1989-1991 роки мінімальна кількість трудоднів не виконана у зв`язку із проходженням служби в армії, а за 1992 рік не враховано кількість трудоднів за фактичною тривалістю.

З огляду на те, що трудова книжка колгоспника є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, і трудова книжка позивача оформлена належним чином та містить відомості про трудову участь позивача у колективному господарстві відповідач протиправно не врахував вказаний період роботи позивача до його трудового стажу, а саме період роботи у колгоспі ім. Кірова з 28 червня 1988 року по 01 травня 1989 року, а також з 26 серпня 1991 року по 04 березня 1992 року.

Слід зазначити, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Відтак, відповідач протиправно не зарахував ОСОБА_1 до загального страхового стажу період його роботи у колгоспі ім.Кірова у періоди з 28.06.1988 по 01.05.1989 та з 26.08.1991 по 04.03.1992.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.02.2021 № 103650004838.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 04.02.2021; зарахувати ОСОБА_1 у загальний страховий стаж період роботи у колгоспі ім. Кірова з 28.06.1988 по 01.05.1989, та з 26.08.1991 по 04.03.1992, суд зазначає таке.

Відповідно до Рекомендації № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити позивача пенсію за віком на пільгових умовах.

Як було вказано вище, відповідно до частини статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи, що пенсійного віку позивач досяг 10.01.2021 та звернувся за призначенням пенсії протягом трьох місяців (04.02.2021), пенсія має бути призначена йому з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку - з 11.01.2021, внаслідок чого суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог у цій частині, з метою захисту порушеного права позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1816 грн, що підтверджується квитанцією про сплату від 20.08.2021 №0.0.2239525551.1 (а.с.81).

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.02.2021 №103650004838 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) у загальний страховий стаж роботу у колгоспі ім. Кірова у періоди з 28.06.1988 по 01.05.1989, та з 26.08.1991 по 04.03.1992.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 11.01.2021.

Стягнути за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.