Ухвала суду № 102387144, 29.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про розстрочення виконання судового рішення

"29" грудня 2021 р. Справа №0940/1365/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про розстрочення виконання рішення в адміністративній справі за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» про стягнення податкового боргу в розмірі 1 576 718,61 грн., -

В С Т А Н О В И В:

02.12.2021 року Державна установа «Коломийська виправна колонія (№41)» (далі - заявник) звернулася в суд із заявою про розстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 за №0940/1365/18.

Подана заява мотивована наявністю обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, а саме фактичною відсутністю коштів для своєчасного погашення заборгованості. Зазначено, що неможливість погасити на даний час заборгованість та наявність арештованих банківських рахунків ускладнює подальшу діяльність Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» в тому числі своєчасну виплату заробітної плати працівникам, забезпечення засуджених належними побутовими та санітарними умовами проживання і побуту. Зважаючи на те, що основним завданням виправної колонії є виконання покарань у виді позбавлення волі на певний строк та у зв`язку з незначними надходженнями від своєї діяльності, заявник просить розстрочити строком на один рік виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 за №0940/1365/18.

23.12.2021 року та 29.12.2021 року заявником подано суду клопотання про долучення додаткових доказів.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представник ГУ ДПС в Івано-Франківській області в судове засіданні не з`явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 23.12.2021 проти задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення заперечував, з підстав наведених у поданому на адресу суду письмовому запереченні. Зазначав, що заявником не надано жодних доказів на підтвердження обставин, що є підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу та не враховано норми статті 100 ПКУ. Просив у задоволенні заяви відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про можливість розгляду зазначеної заяви без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву про розстрочення виконання судового рішення, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 стягнуто з Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» в дохід Державного бюджету податковий борг в загальному розмірі 1 576 718,61 гривень.

Вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили.

Відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначає стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною 3 статті 378 даного Кодексу, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим адміністративним судом способом. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

Під встановленням або зміною способу чи порядку виконання судового рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, раніше встановленим судом.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Як встановлено судом зі змісту заяви, та усних пояснень представника заявника наданих 23.12.2021, підставою для звернення з такою заявою до суду до суду є скрутне матеріальне становище заявника.

Однак, суд зазначає, що питання розстрочення або відстрочення виконання рішення суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом із тим підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин.

Положеннями статті 5 Податкового кодексу України, яка встановлює співвідношення податкового законодавства з іншими законодавчими актами, визначено пріоритет понять, правил, термінів та положень цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування.

Отже, норми статті 100 Податкового кодексу України, якими врегульовано правила розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків є спеціальними нормами щодо доказів як підстав для відстрочення податкового боргу (п. 100.5 Податкового кодексу України) та порядку погашення податкового боргу (п.100.7 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідно до пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 затверджено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що в даному випадку положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави відстрочення розстрочення боргового зобов`язання судом, однак вказані підстави не є вичерпними та мають застосовуватися в сукупності з нормами матеріального права, оскільки положеннями Податкового кодексу України, а саме статтею 100, врегульовано загальні підстави розстрочення та відстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011, постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17.

Основними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення, на які посилається відповідач є відсутність належних коштів для своєчасного погашення заборгованості та наявність заборгованості перед Державною установою «Коломийська виправна колонія (№41)».

На підтвердження обґрунтованості заяви про розстрочення виконання судового рішення, складного матеріального становища та наявної заборгованості до матеріалів справи заявником надано наступні документи:

- довідку про дебіторську та кредиторську заборгованість по Державній установі «Коломийська виправна колонія (№41)», згідно якої заборгованість підприємств, які здійснюють діяльність на території установи, перед відповідачем, станом на 30.11.2021 року, становить 849 830,07 грн.;

- договори на використання праці засуджених для виконання робіт і послуг з ТОВ «Лісова компанія «Лаванда» від 04.10.2021 року, з ТОВ «Берг Фрут» від 08.11.2021, з ФОП ОСОБА_1 від 04.04.2021, з ТОВ «Світове Дерево» від 11.10.2016, з ДП «Підприємство ДКВСУ (№41)» від 04.10.2021, договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг з ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВСУ» від 19.11.2021 та, відповідно, довідки про наявну заборгованість вказаних підприємств перед Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)»;

- лист Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.12.2021 №5к/вих/05/9415, згідно якого зазначено, що відповідно до поданих розрахунків до бюджетного запиту на 2022 рік враховано тільки суму 954 710,57 грн. за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» та суму 184 617,41 грн., для погашення заборгованості згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 за №0940/1365/18.

На підтвердження вжиття підприємством активних заходів щодо покращення фінансового стану, Державною установою «Коломийська виправна колонія (№41)» надано копії: - претензій від 01.11.2021 №14/2346 адресованої ТОВ «Лісова компанія «Лаванда», №14/2356 адресованої ДП «Підприємство ДКВСУ (№41)», №14/2355 адресованої ФОП ОСОБА_1 , від 29.11.2021 №14/2526 адресованої ТОВ «Берг Фрут» з вимогою погасити в повному обсязі наявний перед установою борг;

- звернення заявника від 20.12.2021 №4/2726 до Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про необхідність додаткового виділення коштів;

- листа Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 22.12.2021 року №5к/вих/05/9415 згідно якого зазначено, що відповідно до поданих розрахунків до бюджетного запиту на 2022 рік враховано тільки суму 954 710,57 грн. за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» та суму 184 617,41 грн. для погашення заборгованості згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 за №0940/1365/18.

Окрім цього відповідно до довідки від 30.11.2021 №4/2563 відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» протягом 2019-2021, податковий борг в сумі 1 576 718,61 грн., установою погашено частково в сумі 443 965,44 грн., непогашена сума боргу складає 1 132 753,17 грн.

Відповідно до поданої податковим органом довідки про борг Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» від 23.12.2021, сума заборгованості станом на 23.12.2021 року становить 1 125 956,76 грн.

З аналізу наданих представником заявника документів, підприємство на даний час вживає всіх можливих заходів для виділення йому додаткових коштів та стягнення коштів з підприємств, у яких наявна заборгованість перед виправною колонією.

Вказані вище обставини суд вважає такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, а розстрочення його виконання матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та надасть в подальшому можливість акумулювати кошти для погашення відповідачем суми податкового боргу.

З огляду на вищенаведене та зазначені в поданій заяві про розстрочення виконання судового рішення обставини, а також подані представником заявника докази на підтвердження таких обставин, які в сукупності з встановленими обставинами свідчать про скрутне фінансове становище заявника, суд дійшов до висновку про наявність об`єктивних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та підтверджують те, що заявник не має можливості виконати рішення суду.

Суд звертає увагу представника Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, що розстрочення виконання рішення суду не звільняє відповідача від його виконання.

Відповідно до частини 5 статті 378 КАС України, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

При вирішенні заяви про розстрочення виконання судового рішення, суд, також, враховує вжиття Державною установою «Коломийська виправна колонія (№41)» активних заходів щодо покращення фінансового становища підприємства, шляхом звернень з проханням додаткового виділення коштів та стягнення коштів з підприємств, у яких наявна заборгованість перед виправною колонією. Такі обставини на переконання суду, свідчать про намагання відповідача не допустити накопичення нових боргів, погасити податковий борг перед позивачем, а не ухилитись від його сплати чи уникнути виконання рішення cуду.

Таким чином, враховуючи підстави, на які посилається заявник щодо розстрочення виконання згаданого судового рішення, з метою дотримання розумного балансу між інтересами позивача та реальними можливостями Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» погасити заборгованість, а також з огляду на те, що боржник належним чином підтвердив факт перебування підприємства у важкому фінансовому становищі, не уникає виконання рішення, а навпаки, шукає способи погашення заборгованості, що, у свою чергу, є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов`язань щодо сплати заборгованості, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення заяви та розстрочення виконання судового рішення строком на 12 місяців шляхом сплати платежів рівними частинами.

Керуючись ст.ст.243, 248, 250, 256, 293-295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» про розстрочення виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі №0940/1365/18 задовольнити.

Розстрочити виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 у справі №0940/1365/18 за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» про стягнення боргу в розмірі 1 576 718, 61 грн., строком на 12 місяців шляхом сплати платежів рівними частками до 29.12.2022 року.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.