Рішення № 102387134, 29.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2021 р. справа № 300/6471/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо здійснення перерахунку пенсії із застосуванням 70 відсотків грошового забезпечення, зобов`язання здійснити такий перерахунок з 01.01.2016, виходячи із 80 відсотків відповідної суми грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром, а також визнання протиправною відмову щодо перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки ізобов`язання здійснити з 01.12.2019 відповідний перерахунок пенсії згідно довідки про розмір грошового забезпечення №1625 від 30.08.2021, з урахуванням проведених платежів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі по тексту також – відповідач, орган пенсійного фонду, орган Пенсійного фонду України, Пенсійний орган, Головне управління ПФУ в області, Управління), в якому ставить просить:

- визнати протиправними дій щодо зменшення основного розміру пенсії з 80% до 70% від суми грошового забезпечення та зобов`язати перерахувати і виплачувати пенсію в основному розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року, з урахуванням проведених раніше виплат;

- визнати протиправними дії щодо виплати пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зобов`язати виплатити пенсію без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.01.2016;

- визнати протиправними дії щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" (надалі по тексту також – ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області", уповноважений орган) №1625 від 30.08.2021;

- зобов`язати перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 80% від суми грошового забезпечення на підставі довідки уповноваженого органу №1625 від 30.08.2021, з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.12.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером МВС України, якій отримує пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також – Закон №2262-XII), розмір якої на час призначення пенсії (березень 2014 року) розрахований із 80 відсотків складу грошового забезпечення ОСОБА_1 .

Надалі, з 01.01.2016, відповідачем протиправно, із помилковим застосуванням частини 2 статті 13 та статті 63 коментованого Закону, проведено перерахунок пенсії за вислугу років, зменшивши значення процентної складової грошового забезпечення із 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, наслідком чого стало невірне визначення розміру пенсії позивачу. ОСОБА_1 вважає такі дії Управління неправомірними, вчиненими всупереч нормам чинного законодавства, які грубо порушують його право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.

Так, від дня призначення пенсії положення Закону №2262-XII дійсно змінювалися, зокрема, максимальний розмір пенсії при її призначенні в значенні 80% від розміру грошового забезпечення в березня 2014 року зменшено до 70%. Разом з тим, визначення такого (останнього) розміру при обчисленні пенсії (70%) може застосовуватися лише до правовідносин, що виникли після 01.04.2014, тобто набрання ними чинності, та стосується питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Позивач наполягає на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за юридичним визначенням та змістом процедурами. Встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а потім 70 відсотків грошового забезпечення не стосується перерахунку вже призначеної пенсії.

Відтак, для перерахунку пенсії мають застосовуватись норми закону, які визначають її значення у відсотках відповідних сум грошового забезпечення, що діяли саме на момент первинного призначення пенсії, а розмір уже призначеної пенсії в процентному співвідношенні внаслідок чергових перерахунків не може бути зменшений навіть при зміні діючого законодавства, з огляду на незворотність дії нормативно-правових актів у часі.

Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", у відповідності до якої з 01.01.2016 мало місце здійснення спірного перерахунку, не змінювала і не вводила в дію нові відсоткові значення грошового забезпечення, із якого обраховується основний розмір пенсії.

У спірному випадку позивач наполягає на застосуванні правових висновків, викладених у постанові Верхового Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.04.2018 у справі №686/12623/17 (провадження №К/9901/849/147) і від 04.02.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №Пз/9901/58/18).

Перед поданням адміністративного позову ОСОБА_1 в серпні 2021 року звертався до Управління із заявою про перерахунок пенсії та відновлення відсоткового значення (80%) розміру грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія. Втім, у задоволенні такої заяви відповідач 20.08.2021 відмовив, протиправно мотивуючи тим, що після обмеження розміру пенсії 70-ма відсотками сум грошового забезпечення, змін до статті 13 Закону №2262-XII внесено не було.

Враховуючи вказане, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення при перерахунку розміру пенсії до 70 відсотків сум грошового забезпечення та зобов`язати Головне управління ПФУ в області здійснити перерахунок і виплату пенсії, виходячи із 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 1 січня 2016 року, з урахуванням проведених платежів.

Із посиланням на рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким визнано неконституційними частину 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", позивач наполягає на виплату йому з 01.01.2016 його перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром, зважаючи на те, що після 2017 року положення Закону №2262-XII таких обмежень не містять.

Окрім цього, ОСОБА_1 зазначає, що він в установленому порядку отримав від ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області" довідку №1625 від 30.08.2021 про розмір грошового забезпечення, встановленого станом на листопад 2019 року, за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення зі служби, "заступник начальника управління (апарат Головного управління Національної поліції в місті Києві)". Така довідка видана згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі по тексту також – Постанова №988, постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988). Втім, відповідач, розглядаючи звернення позивача, протиправно 04.10.2021 відмовив йому в здійсненні перерахунку пенсії на підставі згаданої оновленої довідки від 30.08.2021 за №1625. Оскаржувані протиправні дії Управління мотивувало тим, що, незважаючи на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №862/12704/18, яким з 19.11.2019 визнано протиправними та нечинними положення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (надалі по тексту також – Постанова №103, постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103), в органу пенсійного фонду відсутні законні підстави та повноваження на проведення такого перерахунку.

Разом з тим, посилаючись на положення частин 3, 18 статті 43, статті 63 Закону №2262-XII, вказуючи на зміну правового регулювання спірних правовідносин із перерахунку пенсій, зокрема, визнання в судовому порядку протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили пунктів 1, 2, 3, 6 3 Постанови №103, на переконання позивача, обставина надходження до органу пенсійного фонду відповідної заяви пенсіонера і нової довідки, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" (як уповноваженим органом, з лав якого звільнений ОСОБА_1 ) на підставі рішення Верховного суду України від 17.12.2019 у справі №160/8324/19 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, є безумовною підставою для обчислення і перерахунку з 01.12.2019 основного розміру пенсії із урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 відповідно до статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також – КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.33-34).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву №0900-0802-8/45635 від 03.12.2021, який разом із письмовими доказами надійшов на адресу суду 15.11.2021 (а.с.38-46, 47-56). Заперечуючи позовні вимоги представник Головного управління ПФУ в області зазначив, що згідно положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу – в березні 2014 року, розрахований відповідачем відповідно до вислуги років (36 років) загальний розмір пенсії, обчислений за правилами статті 13 такого Закону, становив 80% суми грошового забезпечення (максимальне значення такої величини на той час могло дорівнювати 80 відсотків відповідних сум грошового забезпечення).

Із розрахунку 80 відсотки суми грошового забезпечення позивачу призначено і обчислено пенсію за вислугу років. З часу призначення позивачу пенсії механізм обчислення пільгової вислуги років та відсоткового значення розміру пенсії змінювався неодноразово. Аналогічно й відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та Законів України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011, "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України" від 27.03.2014 (набрав чинності з 01.04.2014), на момент проведення перерахунку пенсії позивачу у 2018 році, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", становив 70% відповідних сум грошового забезпечення. А тому, враховуючи наведені зміни у законі, відповідачем правомірно з 01.01.2016 здійснено перерахування пенсії позивачу в розмірі 70 відсотків сум грошового забезпечення. Зміни в законодавстві, на переконання Управління, не призвели до зниження розміру пенсій, а навпаки – до її збільшення, що спростовує факт звуження прав позивача на пенсійне забезпечення.

Окрім цього, порядок перерахунку пенсії визначений у розділі VIII Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який в 2018 році у відношенні до позивача був проведений з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 та у зв`язку із введенням в дію постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі по тексту також – Постанова №988, постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988) нових розмірів і зміненого складу грошового забезпечення поліцейських, що враховувався для перерахунку пенсій колишніх працівників/співробітників органів внутрішніх справ (надалі по тексту також – колишні працівники/співробітники МВС).

В межах вказаних постанов Кабінету Міністрів України в 2018 уповноважений орган, з лав якого мало місце звільнення ОСОБА_1 , видав довіку встановленої форми і змісту про розмір грошового забезпечення, яку відповідачем в тому ж році враховано при проведенні чергового перерахунку пенсії позивачу, починаючи з січня 2016 року.

Так як станом на січень 2016 року (місяць, з якого мало місце перерахунок пенсії) і березень 2018 року (місяць, в якому проведено перерахунок) положеннями Закону №2262-XII основний розмір пенсії колишніх працівників МВС не міг перевищувати 70 відсотків сум грошового забезпечення, то вимоги позивача, заявлені у позовній заяві, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В подальшому, видаючи нову довідку, відмова у перерахунку за якою є предметом оскарження у цій справі (№1625 від 30.08.2021), уповноважений орган не надав органу пенсійного фонду будь-яких відомостей про те, що попередня його довідка №1747/8-18, яка оформлена/складена 20 березня 2018 року, є недійсною.

Більше того, оновлена довідка не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України №45 від 21.02.2008, якою передбачено зразок довідки, а саме відсутнє словосполучення "станом на". Така довідка, за переконаннями відповідача, носить інформаційний характер і законних підстав проводити перерахунок пенсії з врахуванням цієї довідки немає.

Також, за переконаннями представника Управління, тільки після направлення відповідних списків осіб, яким повинні видаватись довідки до відповідних структурних підрозділів, вони мають право видавати такі довідки на підставі Порядку №45. У спірному випадку не мало місце направлення Головне управління ПФУ в області відповідних списків осіб (колишніх працівників органів внутрішніх справ), які мають право на перерахунок пенсії до відповідних структурних підрозділів, з яких мало місце їх звільнення, і яким призначено пенсію, тому останні не мають права видавати та направляти довідки до пенсійного фонду.

Крім цього, представник відповідача послався на пункт 74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19) провадження №366заі1, за змістом правових висновків якого скасування в судовому порядку пункті 1 та 2 Постанови №103 не є підставою для задоволення позовних вимог, щодо врахування середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Поряд із вказаним, Управління просить суд в порядку статей 122, 123 КАС України застосувати строки позовної давності у даній справі.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, вивчивши відзив на позов, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення проти них, проаналізувавши норми матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та з березня 2014 року отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно поданням про призначення пенсії від 18.03.2014 за №11053 і заяви про призначення пенсії від 18.03.2014 (зворотній бік а.с.47, а.с.48).

На підставі поданих до відповідача документів, позивачу згідно із коментованим Законом, в редакції станом на березні 2014 року, виходячи із загального стажу служби 36 років (а.с.50), призначена пенсія за вислугу років у розмірі 80% грошового забезпечення, свідченням чого, серед іншого, є протокол за пенсійною справою №0903003332 (МВС) від 20.03.2014 (а.с.47).

Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято Постанову №103.

У березні 2018 року СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області на виконання вимог постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", та від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", на ім`я ОСОБА_1 видало довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за №1747/8-18 від 20.03.2018 (а.с.51).

Як слідує із змісту такої довідки, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами, чинними на січень 2016 року, за прирівняною посадою в загальному становив 16 735,68 гривень, в тому числі: посадовий оклад – 3 600,00 гривень, оклад за спеціальним званням (полковник поліції) – 2 400,00 гривень, надбавка за стаж служби 50% – 2 400,00 гривень, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук/вчене звання (5%) – 360,00 гривень, премія 78,80 – 7 375,68 гривень (а.с.51).

Керуючись положеннями постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області позивачу з 01.04.2018, в тому числі за період з 01.01.2016, проведено перерахунок пенсії відповідно до коментованої довідки СзППЗ Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області №1747/8-18 від 20.03.2018, свідченням чого є протокол (розпорядження від 27.03.2018) перерахунку за пенсійною справою №0903003332-МВС (зворотній бік а.с.50).

При цьому, відповідач застосував максимальний розмір грошового забезпечення – 70%, який відповідає положенням частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в редакції станом на момент здійснення перерахунку, та відповідно до пункту 23 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України" від 27.03.2014 за №1166-VII (надалі по тексту також – Закон №1166-VII).

Згідно із протоколом за пенсійною справою №00-6043 (МВС) пенсія позивача з 01.01.2016 обраховувалась (перерахована) в основному розмірі 70% грошового забезпечення, яке включало такі складові: посадовий оклад – 3 600,00 гривень, оклад за спеціальним званням (полковник поліції) – 2 400,00 гривень, надбавка за стаж служби 50% – 2 400,00 гривень, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук/вчене звання (5%) – 360,00 гривень, премія 78,80 – 7 375,68 гривень (а.с.52).

Загальний нарахований розмір пенсії після перерахунку склав 14 057,98 гривень, в тому числі основний розмір 11 714,98 гривень та надбавки за проживання в гірській місцевості в розмірі 2 343,00 гривень (а.с.52).

В подальшому у зв`язку із визнанням в судовому порядку протиправними і нечинними окремих положень Постанови №103 ДУ ''Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області'' 30.08.2021 видало ОСОБА_1 оновлену довідку №1625 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, в примітках, якої вказано, що довідка складена враховуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 в справі №826/12704/18 та рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у справі №160/8324/19 (а.с.28).

Відомості у довідці №1625 внесені згідно положень постанови Кабінету Міністрів України №988, за листопад 2019 року, за прирівняною посадою поліцейського (на день звільнення зі служби) – "заступник начальника управління (апарат Головного управління Національної поліції в місті Києві)", за змістом якої грошове забезпечення, становить всього 16 486,65 гривень та складається з:

- посадового окладу – 3 600,00 гривень,

- окладу за військовим званням (полковник поліції) – 2 400,00 гривень,

- надбавка за стаж служби в поліції 50% – 3 000,00 гривень;

- надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції 76,21% – 6 858,90 гривень;

- доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук (5%) – 180,00 гривень;

- доплата за вчене звання ''доцента'' (старшого наукового співробітника) чи ''професора'' (5%) – 180,00 гривень

- премія 52,92% – 8 586,29 гривень (а.с.28).

Позивач особисто, в тому числі через свого представника адвоката Хомича І.О., звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявами (запитами), в яких просив провести:

- перерахунок пенсії на підставі нової довідки №1625 від 30.08.2021 із урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії;

- перерахунок основного розміру пенсії та виплату пенсії з 01.01.2016, виходячи з 80% від суми грошового забезпечення.

Листом від 04.10.2021 за №8014-7599/Б-02/08-0900/21 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відмову у задоволенні його заяви, так як після визнання в судовому порядку (рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у адміністративній справі №826/3858/18) протиправними та скасування пунктів 1-2 Постанови №103, Урядом України не приймалося інших рішень про умови та порядок проведення перерахунку пенсій. Відтак, Управління немає ні законних підстав, ні відповідних повноважень для проведення спірного перерахунку пенсії (а.с.16-17).

Разом з цим, листом від 20.08.2021 за №0900-0202-8/3040 Управління роз`яснило представнику позивача про неможливість застосування іншого відсоткового значення від суми грошового забезпечення ніж 70%, що встановлений ОСОБА_1 при здійсненні перерахунку пенсії в 2018 році у відповідності до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положення якої щодо максимального значення основного розміру пенсії від суми грошового забезпечення (70%), станом на день надання відповіді, не змінився (а.с18-20).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії згідно нової довідки від №1625 від 30.08.2021 про розмір грошового забезпечення із включенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виданої уповноваженим органом, а також не погоджуючись із застосованим обмеженням щодо відсоткового значення грошового забезпечення із якого обчислено основний розмір пенсії, в результаті проведеного у квітні 2018 року перерахунку (із 80% до 70 %), позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходив з таких мотивів і підстав та норм права.

Положеннями статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

В частині позовних вимог щодо зменшення Управлінням з 1 січня 2016 року відсоткового значення розміру грошового забезпечення, із якого обраховується пенсія з 80% до 70%, суд формує наступні висновки.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (надалі по тексту також – Закон №2262-XII).

Призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", здійснюються органами Пенсійного фонду України (стаття 10 Закону №2262-XII).

29.12.2015 набрав чинності Закон України від 23.12.2015 за №900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" (надалі по тексту також – Закон №900-VIII), яким статтю 63 Закону №2262-XII доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Цим же Законом пункт 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 за №580-VIII доповнено абзацом другим, зі змісту якого за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

За приписами частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 за №2262-XII (в редакції чинній на момент перерахунку пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону №2262-XII, здійсненої на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за №393" (надалі по тексту також – Порядок №45), яка набрала чинності 20.02.2008.

Пунктами 1, 2 та 3 Порядку №45 (в редакції чинній на час перерахунку) визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (надалі по тексту також – головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (надалі по тексту також – списки), та надсилає, серед іншого, відповідну інформацію МВС і Національній поліції (надалі по тексту також – державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (надалі по тексту також – уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (надалі по тексту також – довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Отже, згідно з даними нормами, підставою для перерахунку раніше призначених пенсій за правилами коментованого Закону в першу чергу є прийняття Кабінетом Міністрів України рішення відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та подання органами, передбаченими цим Порядком, відповідних повідомлень до територіальних органів Пенсійного фонду України.

Кабінет Міністрів України 11.11.2015 прийняв постанову №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (надалі по тексту також – Постанова №988), постанова набрала чинності 02.12.2015. Згідно з пунктом першим цієї постанови Кабінет Міністрів України установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Правовою дією пункту 3 Постанови №988 Кабінет Міністрів України затвердив: схему окладів за спеціальним званням поліцейських у розмірах згідно з додатком 1; схему посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання в розмірах згідно з додатком 2; схеми посадових окладів поліцейських у розмірах згідно з додатками 3-10.

Окрім цього, на виконання вимог статті 94 Закону №580-VII та Постанови №988 Міністерство внутрішніх справ України 06.04.2016 видало наказ №260, яким затвердило "Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання" (надалі по тексту також - Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським, Порядок №260, Наказ №260).

За приписами пункту 2 Порядку №260, наказ яким затверджений цей Порядок, набирає чинності з дня його офіційного опублікування (27.05.2016) та застосовується з дня набрання чинності Закону №580-VII, тобто з 07.11.2015.

Як уже зазначалось вище судом, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України на реалізацію частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ прийняв постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за №103.

Відповідно до правого регулювання абзацу першого пункту третього цієї Постанови №103 постановлено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (Офіційний вісник України, 2015 р., №96, ст. 3281). Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Пунктом 5 Постанови №103 визначено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 (Офіційний вісник України, 2008 р., №12, ст. 301).

Повертаючись до фактичних обставин у справі, матеріалами справи засвідчено, що відповідачем на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, який враховується при перерахунку пенсій за №1747/8-18 від 20.03.2018, виданої Сз ППЗ ГУ НП в Івано-Франківській області, та на підставі Постанови №103 проведено позивачу перерахунок пенсії 01.01.2016 (зворотній бік а.с.50, а.с.51, 52).

Здійснюючи такий перерахунок пенсії відповідачем застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення – 70% відповідних сум грошового забезпечення, при цьому правомірність своїх дій Головне управління ПФУ в області обґрунтовує необхідністю застосування основного розміру пенсії у відсотках від грошового забезпечення, встановленого законодавством на момент проведення чергового перерахунку пенсії, що в даному випадку становить 70% сум грошового забезпечення, як це передбачено частиною 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції станом на 01.04.2018 (зворотній бік а.с.50).

Суд не може повністю погодитися з такими доводами відповідача і відповідно обґрунтуванням правомірності таких своїх дій, виходячи з наступного.

Згідно пункту "а" частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ (в редакції на час призначення позивачу пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше.

Відповідно до вимог пункту "а" частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції на час призначення позивачу пенсії) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 2 вказаної статті Закону №2262-ХІІ (в редакції на час призначення позивачу пенсії – 19.03.2014) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

В подальшому, Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 за №1166-VII, який набрав чинності 01.04.2014, внесено зміни у частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (на підставі якої позивачеві в квітні 2018 року обраховано спірний розмір пенсії), згідно яких цифрове значення "80" замінено цифрами "70" (максимальний розмір пенсії).

Таким чином, з 01.04.2014 положення частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин (як 01.01.2016 так і 01.03.2018) було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до коментованої статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Разом з тим, проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд вважає, що внесені законами зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Суд наполягає на тому, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року за №704 та від 21 лютого 2018 року за №103, тому застосування у спірному випадку органом пенсійного фонду статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним.

Більше того, положення Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 за №1166-VII про зменшення граничного розміру грошового забезпечення до 70% не містить будь-яких положень, якими б врегульовано питання перерахунку пенсії, призначених і обчислених до 19.04.2014. При цьому, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 за №3668-VI, містить умови наступного змісту – обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019, ухваленій у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18).

Адміністративна справа №300/6471/21 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо зменшення при перерахунку пенсії до 70 відсотків суми грошового забезпечення, із якої обчислено пенсію, та зобов`язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, виходячи із 80 відсотків відповідної суми грошового забезпечення, з 01.03.2018, - частково відповідає ознакам типової справи, визначених у рішенні суду, ухваленого за результатом розгляду Верховним Судом зразкової справи №240/5401/18 (Пз/9901/58/18).

При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3 статті 291 КАС України).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ПФУ в області при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на виконання Постанови №103, використовуючи довідку про розмір грошового забезпечення №1747/8-18 від 20.03.2018, протиправно зменшено розмір процентної складової грошового забезпечення із 80% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, а тому позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, згідно зазначених рішень Конституційного Суду України, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, останні не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що вказаний вище сформований висновок про право позивача на перерахунок, обчислення і виплату пенсії за вислугу років у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення стосується саме забезпечення, яке визначено у попередній довідці за №1747/8-18, виданої 20 березня 2018 року Сз ППЗ ГУ НП в Івано-Франківській області (16 735,68 гривень), у відповідності до положень Постанов №103 і Порядку №45, які були чинними в період з 01.01.2018 по 05.03.2019 та по 19.11.2019 (а.с.51).

Складові грошового забезпечення ОСОБА_1 у такій довідці (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням (майор), надбавка за вислугу років і премія) визначені уповноваженим органом на підставі введеної в дію із 02.12.2015 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Так, постановою №988 з 11.11.2015 значно підвищено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення (їх відсоткове значення) поліцейських, чого не мало місце при призначенні в березні 2014 року позивачу пенсії, і якому із старого складу відповідного забезпечення пенсію обчислено в розмірі 80% суми його грошового забезпечення.

Надалі спірні правовідносини додатково врегульовані правовими висновками, сформованими Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).

У вказаній зразковій справі суд з 05.03.2019 відновив право колишнього військовослужбовця на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія.

В той же час, іншим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019 (часткове рішення), залишеним постановою від 19.11.2019 Шостим апеляційним адміністративним судом (http://reestr.court.gov.ua/Review/82368814; http://reestr.court.gov.ua/Review/85866053), визнано протиправним та скасовано пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

Отже, пункт 3 Постанови №103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), втратив чинність з 19.11.2019.

Надалі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №826/6453/18 від 29.01.2020 (http://reestr.court.gov.ua/Review/87361222) визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким вносилися зміни у Порядок № 45 (зокрема, у пункти 1, 2, 3, 5 та додаток 2, а також доповнено цей Порядок додатком 3).

Поряд з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №640/6077/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/94263854) визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" у частині пункту 5, яким визначалося, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постанови, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку №45.

З наведеного слідує, що з 19.11.2019, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/12704/18, пункт 3 Постанови №103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б надалі обмежували склад та розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення та перерахунку пенсії, відсутні.

Тому суд вважає, що з цієї дати, за умови ініціювання такого питання позивачем окремо від даної справи, а в одному судовому провадженні (про що зазначено нижче по тексту судового рішення), виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Порядком №260 і Постановою №988, та відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ.

Втім, потрібно зважати на те, що поліцейські, яким призначається пенсія з 01.01.2016 мають право на розрахунок її розміру, виходячи із значення 70% грошового забезпечення із врахуванням основних і додаткових її видів/складових, так як Уряд України значно підвищив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення (їх відсоткове значення) такої категорії посадових осіб.

Разом з тим, в окремих випадках виникають обставини, за яких колишні працівники/співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які, покликаючись на висновки, сформовані Верховним Судом у рішенні від 17.12.2019 і Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19) та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №826/12704/18 від 14.05.2019, бажають отримати від уповноважених органів з 19.11.2019 нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із включенням до неї додаткових щомісячних її видів і премії (за показниками, які вже виплачувалися в Порядку №260), а також розраховують на обчислення пенсії із урахуванням такої довідки в значенні, більшого ніж 70% сум грошового забезпечення.

У випадку який досліджується судом, застосовуючи принцип офіційного з`ясування усіх обставин у справі і диспозитивності, визначених частинами 2 і 4 статті 9 КАС України, ОСОБА_1 також ставить питання визнання протиправним не здійснення Управлінням з 01.12.2019 перерахунку його пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача №1625 від 30.08.2021 за показниками станом на листопад 2019 року.

Відтак, може скластися ситуація, за якої колишні співробітники органів внутрішніх справ (МВС), які до звільнення в порівнянні із співробітниками Національної поліції України займали одну і ту ж посаду (рівнозначні посади), мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, одинакові додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати) та премію, матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті, які вийшли на пенсію до 01.01.2016 претендують і вимагають в судовому порядку відсоткове значення більше ніж 70% (до 90%), яке у спірному випадку становить 80% (хоча їх грошове забезпечення не обчислювалося за правилами Порядку №206 у відповідності до Постанови №988), а ті, що отримали право на пенсію після 01.01.2016 – не більше 70%.

Суд переконаний, що таке правове регулювання спірних відносин не є справедливим по відношенні до колишніх чи діючих співробітників Національної поліції України, що отримали/отримують право на пенсію після 01.01.2016, та створює дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян, в тому числі службових осіб, які розпочинали службу в органах МВС, а завершили в органах НП України.

Визначення різних підходів до порядку обчислення розміру пенсійного забезпечення однієї категорії громадян порушує основоположний принцип судочинства рівність усіх громадян у своїх права перед законом, в тому числі у праві на справедливе встановлення пенсії, що закріплено в статтях 21, 24 Конституції України.

Таким чином, у колишнього співробітника органів внутрішніх справ (МВС), який отримає нову довідку про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 19.11.2019 на підставі і Постанови №988, відбудуться фактичні зміни у його пенсійній справі і відповідно в правовому регулюванні даних відносин, які визначають порядок перерахунку його пенсії, так як попередній розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у відповідності до Постанови №103 взятий станом на січень 2016 року, а Порядку №260 набрав чинності з 27.05.2016.

З урахуванням вказаного відпадуть процесуальні підстави керуватися і застосовувати правову позицію, викладену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019, ухваленої у зразковій справі №240/5401/18 (Пз/9901/58/18), так як зміняться фактичні обставини правового регулювання спірних правовідносин на підставі іншої постанови Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.06.2020 в зразковій справі №160/8324/19 (адміністративне провадження №Пз/9901/20/19).

З огляду на таке слід керуватися рішенням від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Отож, у випадку перерахунку призначеної пенсії колишніх співробітників органів внутрішніх справ (МВС) на підставі оновленої довідки, виданої станом на 19.11.2019 за правилами Постанови №988 (із включенням додаткових щомісячних видів грошового забезпечення і премії, нарахованих/визначених за правилами Порядку №260), таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.

У подібних правовідносинах Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 по справі №640/1744/20 виснував, що право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб`єкта владних повноважень).

Такий підхід до врегулювання спірних правовідносин, на переконання суду у даній справі, є достатньо справедливим.

Аналогічний підхід щодо обчислення розміру пенсії та відсотків від заробітку для нарахування пенсійних виплат при проведенні її перерахунку з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, застосований Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у відношенні до іншої категорії пенсіонерів, виплата пенсій яким здійснюється не із солідарної системи пенсійного фонду, а за рахунок коштів Державного бюджету України, зокрема колишніх співробітників органів прокуратури та суддів.

В даному випадку мова йде про позицію суду касаційної інстанції, визначеної в:

- постановах від 08.09.2021 (адміністративне провадження № К/9901/13961/20) у справі №340/3185/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/99458809) та від 20.01.2021 (адміністративне провадження №К/9901/27613/20) у справі №640/1744/20 (http://reestr.court.gov.ua/Review/94264232) ), в яких предмет спору стосувався перерахунку пенсії працівників прокуратури, що вийшли на пенсію при дії положення закону із правом на обрахунок пенсії від заробітку до 90%, а при отриманні нової довідки із значно вищим складом заробітної плати - до 70%;

- постанові від 27.09.2021 (провадження К/9901/25475/21) у справі №580/585/21, в якій предметом спору є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із урахуванням нових довідок про розмір грошового забезпечення (із значно більшим розміром, в порівнянні до такого, який отримувався до набуття права на відставку), на час видачі яких положення спеціального закону про право відповідного обчислення розміру утримання від 80% до 90%, втратило чинність.

Верховний Суд в останніх актуальних коментованих постановах переглядаючи спори про не врахування органами пенсійного фонду при перерахунку пенсії колишніх прокурорських працівників з розрахунку 90 відсотків від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, сформував правовий висновок, за змістом якого право на перерахунок призначеної пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку (звернення особи у встановленому порядку до відповідного суб`єкта владних повноважень). При цьому не має значення з настанням якої обставини позивач пов`язує право на перерахунок пенсії, Постанови Уряду України №657 чи №1013, оскільки як було зазначено судом вище, перерахунок призначеної пенсії працівникам органів прокуратури може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може ґрунтуватися на законі, який втратив чинність.

Як і у даній справі, на час отримання позивачем (колишнім співробітником органів внутрішніх справ (МВС)) нової довідки (№1625 від 30.08.2021) і звернення його до органу пенсійного фонду за перерахунком пенсії, кореспондуючись до коментованих висновків Верховного Суду, суд касаційної інстанції вказує, що положення статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 за №1789-ХІІ, яким передбачалося право на обчислення розміру пенсії працівників прокуратури до 90% розміру заробітку, вже не були чинними, а на час перерахунку за новою довідкою таке значення не може перевищувати 70%.

У відношенні до питання перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд касаційної інстанції також надав правову оцінку різним відсотковим значенням суддівської винагороди, які визначалися для суддів у відставці в розмірі від 80% до 90% до 08.06.2016 (при застосуванні суддівської винагороди за правилами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI в редакції від 07.07.2010) та від 50% (при застосуванні значно підвищеної суддівської винагороди за правилами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII в редакції від 02.06.2016).

Зокрема, у коментованій вище постанові Верховного Суду зазначено:

"Отже, оскільки чинним Законом № 1402-VIII передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї для нарахування щомісячного грошового утримання, то відсутні правові підстави для обрахунку щомісячного грошового утримання судді одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку грошового утримання (розміру щомісячної суддівської винагороди) за Законом № 1402-VIII, а розміру відсотку – за Законом № 2453-VI.

Колегія суддів зазначає, що зворотне зумовить неоднакове визначення розміру довічного грошового утримання суддів, що вийшли у відставку відповідно до Закону №2453-VI, та тих, які вийшли або вийдуть у відставку відповідно до Закону №1402-VIII. Вказане призведе до дискримінації останніх та суперечитиме положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів".

У вказаних двох категоріях пенсіонерів (колишніх працівників органів прокуратури і суддів) Верховний суд дійшов єдиного висновку, що у випадку перерахунку призначеної пенсії, таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 (провадження №14-435цс18) у справі №755/10947/17 зазначила, що під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (http://reestr.court.gov.ua/Review/79834955).

У досліджуваному випадку суд керується саме останні правові висновки, визначені Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в постановах ухвалених 08.09.2021 (справа №340/3185/19) і від 20.01.2021 (№640/1744/20).

Вказане узгоджується із положеннями частини 5 статті 242 КАС України.

В котре, повертаючись до обставин даної справи, ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 26.10.2021 (день звернення до суду) для перерахунку пенсій отримав від уповноваженого органу дві довідки, зокрема:

- довідку про розмір грошового забезпечення №1747/8-18, видану 20 березня 2018 року у відповідності до Постанови №103 за відповідною (прирівняною) посадою за показниками станом на січень 2016 року, в загальній сумі 16 735,68 гривень (а.с.51);

- довідку про розмір грошового забезпечення №1625 від 30.08.2021, видану на підставі рішення Верховного суду України від 17.12.2019 у справі №160/8324/19 та рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, станом на листопад 2019 року (місяць в якому 19.11.2019 набрання чинності рішення суду у справі №826/12704/18, яким визнано протиправними та нечинними пункт 3 положення Постанови №103), на загальну суму 24 805,19 гривень (а.с.28).

Суд констатує, що розмір обрахунку при нарахуванні (не виплаті) основної пенсії із застосуванням 70% грошового забезпечення за даними довідки №1625 від 30.08.2021 за показниками станом на листопад 2019 року є значно більшим (17 363,63 гривень) від основного розміру пенсії, обчисленого в значенні 80%, виходячи із відомостей попередньої довідки №1747/8-18 від 20.03.2018 за показниками станом на січень 2016 року (13 388,54 гривень).

Виходячи із вказаного, суд вважає, що при застосуванні різних відсотків (80% і 70%) із врахуванням відомостей довідок уповноваженого органу №1625 (станом на листопад 2019 року) і №1747/8-18 (станом на січень 2016 року) не має місце зменшення нарахування (не виплати) розміру пенсії, а відповідно і звуження права позивача на гарантоване законом справедливе пенсійне забезпечення.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, виходячи із змісту спірних правовідносин, суд у спірному випадку застосовує положення абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, за змістом яких у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У зв`язку із вказаним адміністративний позов в цій частині вимог підлягає до часткового задоволення.

Перевіряючи аргументи позивача про протиправність неврахування органом пенсійного забезпечення відомостей із оновленої довідки від 30.08.2021 за №1625, суд керуються такими мотивами.

В котре повертаючись до фактичних обставин справі як встановлено вище на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18 та рішення Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19, ДУ "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області" видало ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року №1625 від 30.08.2021 (а.с.28).

Обставину отримання довідки №1625 від 30.08.2021, із визначенням розміру грошового забезпечення за листопад 2019 року, орган пенсійного фонду не заперечує.

Перевіряючи питання необхідності врахування відповідачем оновленої довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області" суд виходить із наступних положень норм матеріального права.

Так, за приписами пункту 3 Порядку №45 довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Отже, на Державну установу "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно з додатком 1 до Порядку №45.

У визначенні змісту правового регулювання спірних правовідносин необхідно вказати, що наказом Міністерства внутрішніх справ України №760 від 17.09.2018 затверджено Інструкцію про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з інших соціальних питань (надалі по тексту також – Інструкція №760).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №760 уповноважені структурні підрозділи (визначені МВС, ЦОВВ та Національною гвардією України структурні підрозділи, на які покладено функції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів абзац 4 пункту 3 розділу 1 Інструкції №760) організують роботу з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій особам, які мають право на пенсію відповідно до чинного законодавства; розглядають листи та звернення із питань оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій, для отримання пільг, а також здійснюють прийом громадян, які звертаються з цих питань; приймають від підрозділів персоналу (кадрового забезпечення) та фінансового забезпечення (бухгалтерських підрозділів) документи, передбачені Порядком та цією Інструкцією для призначення (перерахунку) пенсій; готують та подають у встановленому чинним законодавством порядку до органів, які призначають пенсії, документи для призначення (перерахунку) пенсій; ведуть облік осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону.

При проведенні перерахунку пенсій відповідно до списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, складених головними управліннями Пенсійного фонду України, уповноважений структурний підрозділ готує довідки про розмір грошового забезпечення (пункт 2 розділу ІІІ Інструкції №760).

Підрозділи фінансового забезпечення (бухгалтерські підрозділи) апарату МВС, територіальних органів з надання сервісних послуг МВС, закладів, установ та підприємств, що належать до сфери управління МВС, ЦОВВ та Національної гвардії України, за приписами пункту 4 розділу ІІІ Інструкції №760 готують:

1) грошовий атестат;

2) довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі по тексту також - довідка про додаткові види грошового забезпечення) (додаток 4).

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за №3-1 (надалі по тексту також – Порядок №3-1).

Пунктом 23 Порядку №3-1 визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, які призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-XII. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Відповідно до пункту 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-XII уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).

Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.

Згідно з пунктом 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

При прийнятті рішення суд виходить з таких мотивів.

За обставинами цієї справи позивач є колишнім працівником органів внутрішніх справ (міліції) України, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону №2262-ХІІ.

Розмір цього виду пенсії обчислюється у відсотках від розміру грошового забезпечення за посадою, яку особа займала на момент звільнення зі служби.

На момент призначення позивачу пенсії (березень 2014 року) розмір основних та додаткових складових грошового забезпечення визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 за №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі по тексту також – Постанова №1294).

З 07.11.2015 введено в дію Закон України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII.

Надалі, 02.12.2015 набрала чинності Постанова №988, якою затверджені схеми посадових окладів поліцейських та визначено перелік надбавок та доплат для поліцейських.

Законом України №900-VIII з 29.12.2015 доповнено статтю 63 Закону №2262-ХІІ новою частиною, відповідно до якої перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Грошове забезпечення поліцейських на підставі Постанови №988 є суттєво більшим за грошове забезпечення працівників органів внутрішніх справ на підставі Постанови №1294.

Отже, з 29.12.2015 виникли підстави для перерахунку пенсій за вислугу років усім колишнім працівникам міліції на підставі положень статті 63 Закону №2262-XII та Порядку №45, з урахуванням визначеного Постановою №988 грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського.

Разом з тим, як вказує судова практика в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в період 2016-2017 років Міністерство внутрішніх справ України і його територіальні підрозділи, а також Пенсійний фонд України та інші уповноважені Порядком №45 державні органи ухилялися від вчинення дій, алгоритм яких був передбачений цим Порядком, та, як наслідок, автоматичний перерахунок пенсій колишніх працівників міліції не відбувся.

Так, чисельні звернення колишніх працівників органів внутрішніх справ України до судів з типовими позовами (про спонукання територіальних підрозділів МВС України видати нову довідку про грошове забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, потім - до територіальних органів Пенсійного фонду України про зобов`язання провести перерахунок пенсії на підставі такої довідки) стали передумовою для розгляду Верховним Судом зразкових справ щодо таких спорів.

Першим таким рішенням Верховного Суду у зразковій справі було рішення від 15.02.2018 №Пз/9901/8/18 (№820/6514/17) щодо перерахунку пенсій пенсіонерам МВС України з урахуванням грошового забезпечення поліцейських (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/zrazkova-sprava/rishenna_zrazkova_820_6514_17).

Суд переконаний, що однією з підстав для прийняття 21.02.2018 Урядом України постанови за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" було вказане рішення Верховного Суду у зразковій справі.

Постановою №103 Кабінет Міністрів України вирішив перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені на підставі Закону №2262, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до Постанови №988, при цьому розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Постановою №103 також внесено відповідні зміни до Порядку №45, зокрема:

- абзац другий пункту 5 містив аналогічні норми щодо пункту 3 Постанови №103;

- доповнено Порядок №45 додатком №3, який визначав форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).

На підставі положень пункту 3 Постанови №103 перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою здійснено з 01.01.2016, виходячи з грошового забезпечення поліцейського у встановлених законом розмірах (за відповідним окладом за посадою, спеціальним званням, відсотковою надбавкою за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії) за січень 2016 року, розмір премії визначався в середніх розмірах, що також фактично була виплачена за відповідною посадою поліцейського за січень 2016 року.

Попри вказане, лише в квітні 2016 року Міністерство внутрішніх справ України видало наказ №260, яким затвердило Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських. Цим Порядком Міністерство внутрішніх справ України унормувало критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, а грошове забезпечення поліцейських визначалось залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. При цьому, Порядок установлював додаткові види грошового забезпечення як-от: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції; надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі; надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; надбавка за почесне звання заслужений; доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності; доплата за вчене звання; доплата за службу в нічний час.

Таким чином, Порядком №260 Міністерство внутрішніх справ України в квітні 2016 року упорядкувало виплату грошового забезпечення поліцейських з врахування додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавок, доплат, премії, які, хоча і були передбачені Постановою №988, проте (окрім премії) фактично не виплачувалися (не були виплачені) поліцейським в січні 2016 року.

У даній справі відповідач не заперечує обставину, що в січні 2016 року із передбачених Постановою №988 додаткових видів грошового забезпечення поліцейським була виплачена лише премія, інші передбачені Постановою №988 надбавки за січень 2016 року не виплачувалися.

Як наслідок ці додаткові види грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського не враховувались при формуванні довідки розмір грошового забезпечення позивача на виконання Постанови №103, оскільки не виплачувалися поліцейським у січні 2016 року.

В 2018 році ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ, у порядку та розмірах, визначених Постановою №103 на підставі довідки уповноваженого органу (зворотній бік а.с.35), в якій зазначено складові грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, що фактично виплачувалися в січні 2016 року (без зазначення інших додаткових видів грошового забезпечення, окрім доплати за науковий ступінь, вчене звання і премії).

Отже, пенсія позивача на підставі Постанови №103 обчислена з грошового забезпечення за прирівняною посадою станом на січень 2016 року, що фактично не враховує додаткових видів грошового забезпечення (окрім доплати за науковий ступінь, вчене звання і премії), оскільки такі почали виплачуватися поліцейському за прирівняною посадою після квітня 2016 року.

Рішенням суду у справі №826/3858/18 від 12.12.2018, що набрало законної сили 05.03.2019, визнано нечинними, серед іншого, внесені зміни до пункту 5 Порядку за №45 Постановою за №103. Таким чином, з 05.03.2019 пункт 5 Порядку №45 відновив дію в редакції, до внесення змін Постановою №103. Разом з тим, положення щодо перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського саме за січень 2016 року зберігали свою дію, оскільки дублювалися в пункті 3 Постанови №103. Частковим рішенням у справі №826/12704/18 від 14.05.2019, що 19.11.2019 набрало законної сили, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103, а тому відпала прив`язка грошового забезпечення за прирівняною посадою до виплаченого в січні 2016 року.

Більше того, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 у справі №640/6077/19 визнати протиправною та нечинною Постанову у частині пункту 5, яким визначалося, що перерахунок пенсій особам з числа колишніх працівників органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 постанови проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку №45.

Відтак, з дня набрання чинності судовим рішенням в адміністративній справі №826/12704/18, тобто 19.11.2019, виникли підстави для перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою поліцейського, оскільки до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, слід включити інші передбачені Постановою №988 додаткові види грошового забезпечення, які фактично виплачені за прирівняною посадою поліцейського в листопаді 2019 року.

З системного аналізу вказаних вище норм чинного законодавства, випливає, що закон і підзаконні нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання, фактично прямо прив`язують (актуалізують) пенсії колишніх військовослужбовців (прирівняних до них осіб) до грошового забезпечення осіб, які на момент виникнення права на перерахунок проходять військову службу іншу відповідну службу. Тобто чинним законодавством про пенсійне забезпечення не передбачено право чи обов`язок відповідного органу надавати довідки для перерахунку пенсії за вислугою років, виходячи із розміру посадового окладу, окладу за спеціальне звання і набавки за вислугу років одного періоду на певну календарну дату, а додаткових видів грошового забезпечення чи їх середньомісячного значення у відсотках та премії – за інший період. На переконання суду, такі відомості не можуть міститися в одному документі про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, які фіксуються у відповідній довідці, виданій за правилами пункту 3 Порядку № 45, або у відповідному зведеному списку, оформленому згідно пункту 24 Порядку №3-1.

У спірному випадку суд вважає, що при виданні довідок для перерахунку пенсій відповідним компетентним органам необхідно враховувати не тільки підвищені оклади основного грошового забезпечення, але і розміри відповідних додаткових видів грошового забезпечення, які виплачуються діючому поліцейському за прирівняною посадою, за новою сіткою посадових окладів, та премії станом на листопад 2019 року.

Вказане було реалізовано шляхом самостійного добровільного оформлення і надання уповноваженим органом позивачу довідки №1625 від 30.08.2021, відмова у перерахунку по якій є предметом спору у цій справі.

На переконання суду, з врахуванням норми пункту 23 Порядку №3-1, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

З огляду на викладене суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність в нього законних підстав для перерахунку пенсії на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача через те, що Кабінетом Міністрів України не встановлено умов та порядку перерахунку пенсії після визнання нечинними пунктів 1, 2, 5 і 6 Постанови №103, бо така процедура встановлена Порядком №45.

З урахуванням вказаного є очевидно протиправною відмова Управління позивачу у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року.

В силу приписів статті 51 Закону №2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 01.12.2019 року.

Таким чином, відновлення права позивача на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у значеннях/розмірах, що фактично виплачені за відповідною (прирівняною) посадою поліцейського у листопаді 2019, підлягає саме з 01.12.2019.

Враховуючи положення Інструкції №760, обов`язок забезпечувати оформлення та подання довідок про розміри грошового забезпечення до ПФУ для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, покладено на МВС України.

Таку довідку уповноважений орган видав позивачу.

У даній справі відповідач не навів перед судом жодного обґрунтування та не надав належних доказів про те, що довідка Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" від 30.08.2021 за №1625 за змістом і формою, в тому числі за її окремими складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, не складена за вимогам пункту 5 Постанови №988.

Головне управління ПФУ в області не повідомили суд про наявність чи відсутність порушень в частині відомостей, зафіксованих у згаданій вище довідці, встановлених за наслідками перевіряти правильність її складення, проведеної на виконання пункту 9 Порядку №45.

Отримавши спірну довідку, відповідач не звернувся до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" із будь-якими запереченнями чи зауваженнями, зміст яких би свідчив про невідповідність вказаного документа вимогам чинного законодавства.

У спірному випадку в силу вимог пункту 9 Порядку №45 саме Пенсійний фонд України та його головні управління мають право перевіряти правильність складення довідок.

Зауваження відповідача, сформовані у відзиві на позов, не враховується судом так як спірна довідка містить конкретний період, станом на який вона оформлена і видана, - "листопад 2019 року", тобто календарний місяць, як розрахунковий період в якому/за який здійснено нарахування і виплату грошового забезпечення поліцейського за посадою, яка прирівнюється до посади, яку на день звільнення займала позивач.

Надаючи оцінку вимогам позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 відповідний перерахунок пенсії на підставі виданої нової довідки про розмір грошового забезпечення, із врахуванням в грошовому забезпеченні, з якого перераховується пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення суд, насамперед, зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, та у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказана правова позиція викладена і в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 23.04.2019 по справі №766/12481/16-а.

Відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ.

Згідно із частинами 2 і 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, перерахунок пенсій, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Зважаючи на висновок суду про виникнення у ОСОБА_1 права на перерахунок пенсії з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з моменту набрання рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва законної сили 19.11.2019, в силу приписів статті 51 Закону №2262-ХІІ, пенсія позивача підлягає перерахунку з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, які тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 1 грудня 2019 року.

Відтак, слід визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні перерахунку на підставі довідки від 30.08.2021 за №1625.

Суд також не враховує посилання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на відсутність підстав для врахування в довідці середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у рішенні від 19.02.2020 по справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19) (пункт 74).

Зокрема відповідно до змісту вказаного рішення, предметом розгляду Верховним Судом у межах цієї справи була бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з 1 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.

Натомість, позивачем у позовній заяві зазначено про протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з 01.12. 2019.

Великою Палатою під час розгляду справи №240/6263/18 досліджено питання правомірності проведеного територіальним управлінням Пенсійного фонду України перерахунку пенсії саме з 01.01.2018 на підставі положень Постанови №103 та Порядку №45, які на той момент були чинними, й у встановленому законом порядку не скасованими.

Проте спірні правовідносини в межах даної адміністративної справи не охоплюють період з 01.01.2018 до 04.03.2019, оскільки виникли з моменту набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2019 по справі №826/12704/18, у зв`язку із скасуванням вищевказаних положень Постанови №103 та Порядку №45, а відтак обставини в даній справі є відмінними від вищезгаданої адміністративної справи №240/6263/18.

В зв`язку із вищенаведеним посилання представника відповідача на пункт 74 рішення Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 суд відхиляє як безпідставні.

Досліджуючи вимогу позивача в частині:

- протиправними дії щодо виплати пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зобов`язати виплатити пенсію без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01.01.2016

- обов`язок відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії, виходячи з значення 80% з урахуванням усіх видів його грошового забезпечення на підставі відомостей оновленої довідки 30.08.2021 за №1625, суд дійшов наступних висновків.

По перше, задовольняючи у даній справі вимогу позивача про необхідність здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи із значення 80% сум грошового забезпечення, визначеного на підставі довідки №1747/8-18 від 20.03.2018, виданої у відповідності до положень Постанови №103, суд констатує, що фактично такий перерахунку ще не вчинений.

А відтак стверджувати про перевищення чи/або не перевищення загального розміру пенсії позивача величини, яка з 01.01.2016 і надалі становить десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, та може підпадати під правову дію рішення Конституційного Суду України за №7-рп/2016 від 20.12.2016, яким визнано неконституційними частину 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI, – є передчасним.

В тому числі, є передчасним передбачати обставину добровільного перерахунку чи відмові у такому перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016, виходячи із значення 80% сум грошового забезпечення, визначеного на підставі довідки №1747/8-18 від 20.03.2018, із застосування Управлінням обмеження максимальним розміром, встановленого Законом №3668-VI.

Поряд з вказаним, суд звертає увагу на правову позицію Судова палата для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 24.06.2020, ухваленій по справі №580/234/19 (провадження №К/9901/16845/19), де касаційний суд зазначив, що наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо.

Верховний Суд зауважив, що з часу набрання чинності Законом №3668-VI він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України.

Відтак, на осіб, яким пенсія призначена (перерахована) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, в тому числі на підставі Закону України "Про прокуратуру", та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

При цьому, Суд звернув увагу на те, що окрім пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження максимального розміру пенсії колишніх працівників прокуратури встановлені також і Законом України "Про прокуратуру" №1697-VII.

Зокрема, застосовуючи висновки коментованої постанові від 24.06.2020 по справі №580/234/19 суду у даній справі слід керуватися таким:

"41. З огляду на викладене, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії:

1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI,

2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Суд не знаходить у такому різному ставленні правомірної, об`єктивно обґрунтованої мети.

42. При цьому, звертає на себе увагу факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI)".

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку."

Враховуючи, що перевищення у даній справі розміру пенсії мало місце 01.01.2016 в результаті проведення перерахунку, в період дії загальної норми частини 1 статті 2 Закону №3668-VI, до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення вказаної статі, які визначають обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, зазначені положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Аналогічні підхід щодо обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність, судом касаційної інстанції застосовується і у відношенні до пенсії, призначеної прокурорським працівникам до 01.10.2011, зокрема, такі правові висновки містяться в постанові Верховного Суду від 10.09.2021 (адміністративне провадження № К/9901/17612/21) у справі №580/5238/20 (http://reestr.court.gov.ua/Review/99521692) і від 17.09.2021 (адміністративне провадження №К/9901/23994/21) у справі №580/1285/20 (https://reestr.court.gov.ua/Review/99686965).

Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI (у відношенні прокурорських працівників), як зазначив у коментованій справі Верховний Суд, узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19, а також Верховним Судом у постановах від 08.07.2020 у справі №607/7115/17, від 10.09.2020 у справі №280/5154/19 та від 24.09.2020 у справі №640/5854/19.

У спірному випадку слід також звернув увагу на положення Європейської соціальної хартії 1996 року, яка ратифікована Україною згідно із Законом України №137-V від 14 вересня 2006 року. Вказаним міжнародно-правовим актом передбачено, що держави-сторони зобов`язані вживати заходів для забезпечення рівності між власними громадянами у сфері реалізації прав на соціальний захист, які надаються законодавством про соціальне забезпечення, докладати зусиль для поступового піднесення системи соціального забезпечення на більш високий рівень (стаття 12).

Тобто, утверджуючи та забезпечуючи права осіб на соціальний захист, держава повинна в процесі виконання своїх соціальних обов`язків вживати заходів для забезпечення рівності між пенсіонерами.

Досліджуючи питання, чи мало місце втручання держави у право позивача мирно володіти своїм майном (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) слід відзначити, що відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі "Суханов та Ільченко проти України" (рішення від 26.06.2014, пункт 35, заяви №68385/10 та №71378/10) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже як зазначено положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування. Більше того, перевищення максимального розміру пенсії настало з січня 2016 року, тобто під час дії положень коментованого Закону.

З огляду на це, у позивача немає "законних сподівань" на виплату пенсії в розмірі понад десять прожиткових мінімумів, установленими для осіб, які втратили працездатність, які (сподівання) могли б підпадати під дію статті 1 Першого протоколу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі "Великода проти України" (заява №43331/12) Суд розглянув скаргу за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у спірних правовідносинах факту втручання держави у право позивача на мирне володіння майном.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 27.01.2021 у справі №344/1326/17 адміністративне провадження №К/9901/29375/18, в постанові від 21.05.2021 у справі №681/549/16-а адміністративне провадження №К/9901/18350/18, в постанові від 04.03.2021 у справі №752/9907/16-а адміністративне провадження №К/9901/16067/18, в постанові від 17.09.2021 у справі №580/1285/20 адміністративне провадження №К/9901/23994/21, в постанові від 10.12.2020 у справі №580/492/19 адміністративне провадження №К/9901/18348/19, в постанові від 05.11.2020 у справі №440/2423/19 адміністративне провадження №К/9901/31127/19 і в постанові від 24.09.2020 у справі №640/5854/19 адміністративне провадження №К/9901/11820/20.

Застосування Верховним Судом такого ж правового регулювання як і щодо спору у даній справі (в частині правовідносин пенсійного забезпечення, визначеного за правилами Закону №2262-ХІІ) здійснено судом касаційної інстанції в постановах від 21.05.2021 у справі №347/2083/16 адміністративне провадження №К/9901/17628/18 та від 18.11.2021 у справі №521/20962/16-а адміністративне провадження №К/9901/29418/18.

По друге, оскаржені дії відповідача, які оформлені листом від 04.10.2021 за №8044-7599/Б-02/8-0900/21 не містить жодної згадки чи будь-якого заперечення стосовно перерахунку і виплати ОСОБА_1 пенсії в залежності від відсотка розміру грошового забезпечення на підставі оновленої довідки (а.с.16-17). Орган пенсійного фонду констатував в принципі відсутність законних підстав здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки від 30.08.2021 за №1625.

Вирішуючи публічно-правовий спір у даній справі суд констатує, що Управління ще не вчинило дії/не прийняло у відношенні до позивача владного управлінського рішення щодо перерахунку пенсії на підставі нової довідки.

Таким чином, відсоткове значення пенсії, як похідний результат дій/прийняття рішення за наслідками врахування спірної довідки, станом на момент ухвалення рішення у справі, за показниками довідки від 30.08.2021, також не є спірними.

До завдань адміністративного судочинства належить не просто констатування існування певного права у особи, яка звернулася в суд, - а саме захист такого права, порушення якого вже настало.

Відтак, позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії на підставі оновленої довідки від 30.08.2021 за №1625, виходячи з відсоткового значення 80% розміру грошового забезпечення, є передчасною і такою, що задоволенню не підлягає.

Щодо посилань ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у відзиві з приводу пропущення позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду з позовом, суд виходить із наступного.

Так, заробітна плата та пенсія мають однакову правову природу, тобто є джерелом існування, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Таке твердження слідує з норм законодавства. Зокрема, згідно статті 1 Закону України №2235-III "Про громадянство України" заробітна плата і пенсія включені до переліку законних джерел існування.

Як уже відзначено, згідно з частиною 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, перерахунок якої має здійснюватися у зв`язку із збільшенням/введенням в дію нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, і яку особа не отримувала у зв`язку з не проведенням відповідного перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.04.2019 по справі 809/248/18.

Окремо суд надає оцінку посиланням представника органу пенсійного фонду на правові висновки, визначені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19).

Дійсно у коментованій постанові Великою Палатою Верховного Суду сформовано певна правова позиція щодо застосування строків звернення до суду у справах про перерахунок раніше призначених пенсій.

Варто, в першу чергу відмітити, що вирішені по суті спірні правовідносини у вказаній постанові найвищої судової інстанції регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (надалі по тексту також – Закон №1788-XII) і Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за №1058-ІV (надалі по тексту також – Закон №1058-ІV).

По друге, питання, яке було предметом судового розгляду у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) стосувалося особи, якій пенсію призначено як державному службовцю, а у даній справі (№300/6471/21) така пенсія призначена ОСОБА_1 , як співробітнику органів МВС, прирівняних до військовослужбовців.

По третє, в вказаному остаточному судовому рішенні Велика Палата Верховного Суду надавала оцінку і застосовувала загальних норм пенсійного законодавства в частині строків перерахунку пенсії за попередній період, зокрема, положення статті 87 Закону №1788-ХІІ, статті 46 Закону №1058-ІV і статей 51, 55 Закону №2262-ХІІ (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Разом з тим питання щодо застосування строків звернення до адміністративного суду, що передує вирішенню спору по суті (стаття 99 КАС у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, стаття 122 КАС), слід розмежовувати з питанням щодо застосування строку (періоду), за який проводиться перерахунок пенсії, у разі встановлення судом вини пенсійного органу.

При цьому, у справі, яка розглядається №300/6471/21, необхідність розрізняти правове регулювання положень, визначених частиною 3 статті 51 і частиною 3 статті 55 Закону №2262-ХІІ, зокрема:

- у першому випадку йде мова про не нараховану і не виплачену пенсію внаслідок не проведеного перерахунку (за наявності підстав для її перерахунку) саме з вини не тільки пенсійного органу, але й і уповноваженого органу, який надає вихідні дані для такого перерахунку (не обмежується будь-яким строком), що має місце у даній справі (№300/6471/21);

- у другому ж випадку норма закону вказує на випадки нарахування пенсії (без перерахунку) та її не виплати виключно з вини органу пенсійного фонду (також не обмежується жодним строком).

Суд наголошує, що такого особливого визначення правовідносин, яке врегульовано положеннями частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ не міститься в жодній із статей Закону №1788-ХІІ і Закону №1058-ІV. Умовами застосування вказаної норми права є дії уповноваженого органу, який повинен самостійно видати у відношенні до пенсіонера (колишнього військовослужбовця чи співробітника органів внутрішніх справ), без активних дій такої особи, відповідну довідку для проведення перерахунку його пенсії, в той час, як застосована касаційним судом стаття 98 Закону №1788-ХІІ вказує на виключні підстави для відповідного перерахунку пенсії особи – особисте подання таким пенсіонером до органу пенсійного фонду необхідних вихідних даних для перерахунку пенсії.

Велика Палата Верховного Суду застосувала у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) положення статей 87 і 98 Закону №1788-ХІІ, а у даній справі регулювання спірних відносин визначено частини 3 статті 51 Закону №2262-ХІІ, що як за своїм змістом так юридичним визначенням є відмінними між собою.

З огляду на особливість даних спірних правовідносин і фактичних обставин відсутні підстави для застосування правових висновків, визначених Великою Палатою Верховного Суду в судовому рішенні по справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19).

Також суд звертає увагу на відсутність у даних спірних правовідносинах "триваючої пасивної поведінки позивача", мова про яку йде у постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо соціальних справ Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (адміністративне провадження №К9901/15971/20).

Як свідчать обставини справи для відновлення свого права на належний розмір пенсії ОСОБА_1 змушений був окремо самостійно звертатися до Головного управління Пенсійного фонду України в області, яке як уповноважений орган і без звернення позивача в силу вимог Закону повинно було самостійно відновити права позивача.

Вчинення органом пенсійного фонду дій на забезпечення своєчасного перерахунку пенсії не залежить від волі пенсіонера (колишнього військовослужбовця чи прирівняних до них осіб), а повинні в силу вимог нормативно-правових актів самостійно вчинятися останнім.

Окрім цього, після визнання протиправними і визнання нечинними в судовому порядку окремих положень Постанови №103 і Порядку №45 Кабінет Міністрів України так і не врегулював спірні правовідносини в частині питань, які ОСОБА_1 порушені у даній справі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з копією Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АБ №0230853 від 09.04.2014 ОСОБА_1 є особою із інвалідністю ІІ-ої групи, а отже відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору за подання позову з таким характером спору (а.с.10).

З огляду на те, що позивач не поніс судових витрат по сплаті судового збору, за відсутності доказів понесення сторонами інших судових витрат у справі, керуючись частиною 1 статті 139 КАС України, відсутні підстави для розподілу судових витрат у справі.

Сторонами справи не подано до суду будь-яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх стягнення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо перерахунку, обчислення і виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" з 1 січня 2016 року у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 1 січня 2016 року перерахунок, обчислення та виплату ОСОБА_1 основної пенсії за вислугу років у розмірі 77% відповідних сум грошового забезпечення, зважаючи на раніше виплачені суми, з у рахуванням правових висновків, наданих судом в рішенні у даній справі.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у здійсненні з 01.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які визначені у довідці Державної установи "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області" за №1625 від 30.08.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки за №1625, виданої 30.08.2021 Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області", про розмір грошового забезпечення, визначеного станом на листопад 2019 року, та здійснити з 01.12.2019 виплату перерахованої пенсії, з урахуванням фактично виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання: с. Яблуниця, Яремчанська міська рада, Івано-Франківська область, 78592; адреса для листування: АДРЕСА_1 ;

відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 20551088), вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.