Рішення № 102387108, 29.12.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2021 р. справа № 300/6535/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

про визнання відмови протиправною та зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ) 28.10.2021 звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), у якій просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні позивачу у пільговому обчисленні до страхового стажу періоду роботи в зоні відчуження з 12.09.2012 по 31.10.2018 в Компанії “Вінсі Констрюксьон Гран Проже”/Компанії “Буйг Траво Пюблік” на посаді стропальника та охоронника як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до абзацу 10 частини 3 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати у пільговому обчислені до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в зоні відчуження з 12.09.2012 по 31.10.2018 в Компанії “Вінсі Констрюксьон Гран ІІроже”/Компанії “Буйг Траво Пюблік” на посаді стропальника та охоронника як роботу по Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, затвердженими Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу 10 частини 3 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та провести перерахунок і виплату пенсії у зв`язку зі збільшенням страхового стажу, починаючи з 20.04.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно відмовлено у зарахуванні в пільговому обчисленні до страхового стажу період роботи в зоні відчуження з 12.09.2012 по 31.10.2018 в Компанії “Вінсі Констрюксьйон Гран Проже”/Компанії “Буйг Траво Пюблік” на посаді стропальника та охоронника як роботу за Списком №1 відповідно до абзацу 10 частини 3 статті 24 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” у зв`язку з відсутністю пільгової довідки, документів про результати атестації робочих місць за умовами праці, а також відсутність компанії, у якій працював позивач протягом спірного періоду, у Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1, затвердженому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13.03.2012 №576 (надалі, також - Перелік №576). Позивач переконаний, що такі причини незарахування в пільговому обчисленні періоду роботи в зоні відчуження є необґрунтованими, оскільки основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Щодо відсутності Компанії “Вінсі Констрюксьйон Гран Проже”/Компанії “Буйг Траво Пюблік” у Переліку №576, звернув увагу, що така компанія не може бути віднесена до цього переліку, оскільки не має статусу юридичної особи та діє в Україні на підставі свідоцтва про акредитацію в якості виконавця проекту міжнародної технічної підтримки. Зазначив, що зазначеній компанії у період з 2010 року по 2019 рік видавалися спеціальні дозволи на провадження окремих видів діяльності на території зони відчуження і зони безумовного (обов`язкового) відселення. Отже діяльність Компанії “Вінсі Констрюксьйон Гран Проже”/Компанії “Буйг Траво Пюблік”, що полягає в технічній допомозі в рамках Грантової угоди (Чорнобильський фонд “Укриття”: Новий безпечний конфаймент), пов`язана з діяльністю ДСП “Чорнобильська АЕС”, яке внесене до Перелік №576. Позивач зазначив, що укладаючи договір з Компанією “Вінсі Констрюксьйон Гран Проже”/Компанії “Буйг Траво Пюблік”, мав законні очікування на пільги та компенсації, передбаченні чинним законодавством, у тому числі й на пенсійне забезпечення на пільгових умовах. Однак відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо незарахування спірного періоду роботи в пільговому обчисленні та порушив право на пенсійне забезпечення в належному розмірі, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до правил, встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України) (а.с.49-50).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 09.12.2021 (а.с.54-60). Так, у відзиві за №0900-0802-7/45716 від 03.12.2021 представниця відповідача вказала, що оскільки позивачем не подавалася заява про перерахунок пенсії встановленого зразка, то рішення про відмову в зарахуванні страхового стажу в пільговому обчисленні відповідачем не приймалося, отже права позивача не порушені. Також звернула увагу на необхідності підтвердження пільгового характеру роботи уточнюючою довідкою підприємства або архівною установою та атестацією робочих місць. Вказала на неможливості пільгового обчислення періоду роботи позивача у Компанії “Вінсі Констрюксьйон Гран Проже”/Компанії “Буйг Траво Пюблік” у зв`язку з відсутністю даної компанії у Перелік №576. Окрім цього, представниця ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зауважила, що з 01.01.2004 діє Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, згідно з яким з 01.01.2004 стаж зараховується за даними системи персоніфікованого обліку в одинарному розмірі. Звернула увагу на порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами про зобов`язання провести перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням страхового стажу, починаючи з 20.04.2020. З огляду на вказані обставини, представниця ГУ ПФУ в Івано-Франківській області просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.

Як свідчать записи у трудовій книжці ОСОБА_1 від 26.08.1977 (а.с.9-10), позивач, серед іншого:

12.09.2012 - прийнятий на роботу в Компанію “Вінсі Констрюксьйон Гран Проже”/Компанії “Буйг Траво Пюблік” на виконання проекту «Грантова угода (Чорнобильський фонд «Укриття»: Новий безпечний конфаймент» на посаду стропальника;

01.01.2018 - переведений на посаду охоронника;

31.10.2018 - звільнений на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України (закінчення строку трудового договору).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та з 20.04.2020 отримує пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позивач 14.05.2021 звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про зарахування до страхового стажу періоду роботи в зоні відчуження за 2012-2018 роки у пільговому обчисленні, за результатами розгляду якої відповідач листом від 16.06.2021 №4192-3576/Ш-02/8-0900/21 повідомив позивача про відсутність підстав для пільгового обчислення спірного періоду роботи позивача (а.с. 44-46).

Не погоджуючись із такою відмовою відповідача, з метою захисту свого права на пенсійне забезпечення в належному розмірі, звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (надалі, також - Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі, також - Закон №1058-IV).

Закон №1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно з преамбулою Закону №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і частина 1 статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року (частина 3 статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Так, предметом спору є встановлення правомірності дій відповідача щодо незарахування у пільговому обчисленні до страхового стажу позивача періоду роботи в зоні відчуження з 12.09.2012 по 31.10.2018 в Компанії "Вінсі Констрюксьон Гран Проже"/Компанії "Буйг Траво Пюблік" на посадах стропальника та охоронника як роботу по Списку №1.

При цьому, з листа ГУ ПФУ в Івано-Франківській області від 16.06.2021 №4192-3576/Ш-02/8-0900/21 вбачаться, що підставою такого незарахування були: непідтвердження пільгового характеру роботи уточнюючою довідкою підприємства або архівною установою, атестацією робочих місць, а також відсутність Компанії “Вінсі Констрюксьйон Гран Проже”/ “Буйг Траво Пюблік” у Переліку №576.

Щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача через неподання уточнюючої довідки, суд зазначає таке.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 (надалі, також - Порядок №383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (надалі, також - Порядок №637).

Статтею 62 Закон №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналогічне положення міститься у Порядку №637, відповідно до пунктів 1 та 2 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.

Таким чином, відсутність уточнюючої довідки не може бути достатньою підставою для відмови у пільговому зарахуванні до стажу позивача певного періоду його роботи.

Надаючи оцінку правомірності дій відповідача щодо незарахування спірного періоду роботи позивача в пільговому обчисленні з підстав відсутності документів про результати атестації робочих місць за умовами праці, суд зазначає таке.

Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

Частинами 1 та 2 статті 153 Кодексу законів про працю України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020, в результаті розгляду справи №520/15025/16-а дійшла висновку про те, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII - "за результатами атестації робочих місць" як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що атестація робочого місця є важливим елементом запобігання порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, ставлячи в залежність право особи на пільгове обчислення певного періоду роботи від результатів атестації робочих місць, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та, відповідно, надмірний тягар на пенсіонера.

Що стосується відмови у зарахуванні в пільговому обчисленні спірного періоду роботи у зв`язку з відсутністю компанії, у якій працював позивач протягом спірного періоду у Переліку №576, суд зазначає таке.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закон №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 №173), в пункті 22.1-1г передбачено працівників, зайнятих повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ.

На виконання вимог статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах від 16.01.2003 №36 Міністерством надзвичайних ситуацій України наказом від 13.03.2012 №576 затверджено Перелік підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Крім того, 03.08.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі - Постанова №461), згідно якої, постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 та від 24.02.2010 №173 втратили чинність.

При цьому, у Постанові №461 відсутні положення згідно з якими, працівники, зайняті повний робочий день у зоні відчуження на підприємствах, в установах і організаціях, перелік яких затверджується МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ.

З аналізу зазначеного убачається, що підставою для зарахування періоду роботи особи у зоні відчуження до пільгового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах до 03.08.2016 є наявність підприємства на якому працювала ця особа у переліку підприємств, який затверджується МНС за погодженням з Мінпраці та МОЗ.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.05.2021 по справі №750/4715/16-а (К/9901/20069/18), у якій предметом касаційного перегляду були власне правовідносини щодо незарахування пенсійним органом до пільгового стажу періоду роботи особи у зоні відчуження у Компанії " ОСОБА_2 " з підстав невключення такого підприємства до Переліку №576.

У цій постанові Верховний Суд зазначив про правомірність відмови пенсійного органу у зарахуванні до пільгового стажу періоду роботи особи у зоні відчуження із посиланням на відсутність підприємства, на якому працював позивач у переліку, затвердженому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13.03.2012 №576.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Компанія " ОСОБА_2 "/ " ОСОБА_3 ", на якій працював позивач не була включена до зазначеного Переліку №576.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини та проаналізовані правові положення, враховуючи відсутність Компанії " ОСОБА_2 "/" ОСОБА_3 " у Переліку підприємств, установ і організацій зони відчуження, працівники яких зайняті повний робочий день, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, затвердженому наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 13.03.2012 №576, суд зазначає, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області правомірно відмовило ОСОБА_1 в зарахуванні у пільговому обчисленні до страхового стажу періоду роботи в зазначеній компанії.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому у їх задоволенні слід відмовити.

Стосовно пропущеного строку на звернення до суду, про що вказує представниця відповідача у відзиві на позов, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач в адміністративному позові просить визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні в пільговому обчисленні до страхового стажу періоду роботи в зоні відчуження з 12.09.2012 по 31.10.2018 та зобов`язати зарахувати такий період.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем направлено ОСОБА_1 лист від 16.06.2021 №4192-3576/Ш-02/8-0900/21, яким повідомлено про відсутність підстав для пільгового обчислення спірного періоду роботи позивача (а.с. 44-46).

При цьому, до суду ОСОБА_1 з позовом про оскарження такої відмови звернувся 25.10.2021, в межах шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Відтак, висновок ГУ ПФУ в Івано-Франківській області про порушення позивачем строку на звернення до суду є помилковим.

У зв`язку із відмовою в задоволенні позову та відсутністю доказів, що підтверджували б понесення відповідачем будь-яких витрат, пов`язаних з розглядом справи, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.