Рішення № 102386933, 10.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року Справа № 280/6482/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - не прибув

представника відповідача - Крамар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688)

про визнання протиправними та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на посаді та стягнення суми за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ № 1051 від 24.06.2021 р. “Про застосування дисциплінарного с тягнення” та наказ №296 о/е від 25.06.2021 року “По особовому складу” та скасувати їх;

поновити ОСОБА_1 па посаді старшою слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Запорізького районного управління поліції;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 25 червня 2021 року по день поновлення на посаді;

стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.06.2021 ОСОБА_1 отримав копію наказу №1051 від 24.06.2021 «Про застосування дисциплінарного стягнення» з посиланням на матеріали службового розслідування, проведеного на підставі наказу ГУ Нацполіції в Запорізькій області від 26.05.2021 №752, яким встановлено, що ОСОБА_1 не вжив заходів щодо уникнення поведінки, яка була сприйнята як підстава підозрювати його в корупційному правопорушенні, що ганбить звання слідчого та підриває авторитет поліції. Позивач не погоджується із оскаржуваним наказом, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню з урахуванням наступного. Так, матеріали службового розслідування не містять жодних відомостей про встановлені обставини та факти. Висновок не містить відомостей про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, твердження про не вжиття заходів щодо уникнення поведінки, яка була сприйнята як підстава підозрювати позивача в корупційному правопорушенні, або ганбить звання слідчого та підриває авторитет поліції не утворюють складу дисциплінарною правопорушення, тож не можуть бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Вказує, що матеріали службової перевірки містять пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких, він під час обідньої перерви лише відвіз свого колегу на зустріч та пригостив кавою, будь-яких відомостей на спростування його пояснень матеріали службової перевірки не містять. Окрім того, вважає, що матеріали службовою розслідування, як і висновок не відповідають вимогам ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Висновок носить формальний характер для штучного створення підстав для звільнення ОСОБА_2 з органів внутрішніх справ України. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві від 25.08.2021 вх. №48279 посилається на те, що підставою для призначення проведення службового розслідування, з метою встановлення наявності або відсутності у діях ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку стала доповідна записка від 25.05.2021 на ім`я начальника ГУНП за фактом повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення слідчому слідчого управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітану поліції ОСОБА_1 . Вказує, що проаналізувавши зібрані у ході проведеного службового розслідування матеріали у їх сукупності дисциплінарною комісією встановлено, що старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Запорізькою районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_1 , який як поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого, а також, будучи суб`єктом дії Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язаний утримуватися від поведінки, яка може бути розцінена як готовність вчинити корунційнс правопорушення, неухильно дотримуватись аптикорупційного законодавства України, обмежень та заборон, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України, не вжив заходів щодо уникнення поведінки, яка була сприйнята як підстава підозрювати його в корупційному правопорушенні, що ганьбить звання слідчого та підриває авторитет поліції, чим порушив вимоги, передбачені: пунктами 1, 2 частини І статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»; частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію»; статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» ; частиною 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції»; статтею 38 Закону України «Про запобігання корупції»; пунктом 2 частини 3 статті 61 Закону України «Про запобігання корупції»; пунктом 1 розділу ІІ пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 М 1179; підпунктом 6 пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570. З урахуванням вищезазначеного, вважає, що обраний ГУНП в Запорізькій області вид дисциплінарного стягнення відповідає характеру та тяжкості проступку, вчинення якого підтверджується належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах перевірки, який долучається до матеріалів справи. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 02.08.2021 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 02.09.2021.

Протокольною ухвалою суду від 02.09.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22.09.2021.

Протокольною ухвалою суду від 22.09.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20.10.2021.

Ухвалою суду від 20.10.2021 відкладено судове засідання на 09.11.2021.

Протокольною ухвалою суду від 09.11.2021 оголошено перерву у судовому засіданні до 10.11.2021.

У судовому засіданні 09.11.2021 представником позивача підтримано позовні вимоги, просить суд позовну заяву задовольнити.

Пердставник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 10.11.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

26.05.2021 начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ № 752 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», за відомостями про те, що 25.05.2021 працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, у кримінальному провадженні № 62021080000000059 від 23.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. З ст. 369 КК України, старшому слідчому відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Запорізького РУН ГУНП в Запорізькій області капітану поліції Федьку MM повідомлено про підозру, провести службове розслідування.

24.06.2021 складено та затверджено висновок службового розслідування, проведеного за фактом повідомлення старшому слідчому відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Запорізького РУ ГУНП в Запорізькій області капітану поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.

Наказом ГУ Нацполіції в Запорізькій області від 24.06.2021 № 1051 «Про застосування дисциплінарного стягнення» за скоєння дисциплінарного проступку застосовано до старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУ Національної поліції в Запорізькій області від 25.06.2021 № 296 о/с відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за п.6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) капітана поліції ОСОБА_1 старшого слідчого відділу Запорізького районного управління поліції, з 25.06.2021.

Не погоджуючись із наказами від 24.06.2021 № 1051, від 25.06.2021 № 296 о/с та з вимогою поновити на посаді та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 580-VIII, Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону №580-VIII.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського та професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Положеннями частини 1 статті 59 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно частини 1 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 статті 19 Закону №580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статус Національної поліції України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Згідно частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком згідно статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Змістовний аналіз наведених вище положень Дисциплінарного статуту дає змогу зробити висновок, що службова дисципліна поліцейського полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів з питань службової діяльності, бездоганному та неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені, та належному виконанні обов`язків поліцейського, визначених законом. Водночас порушення поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватися заходи дисциплінарного стягнення.

Однак, для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, факт вчинення ним дисциплінарного проступку повинен бути встановлений у передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Частинами 1, 2 статті 15 Дисциплінарного статуту визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.

До складу дисциплінарних комісій можуть також включатися представники громадськості, які мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Відповідно до частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Разом з тим, згідно із частиною 1 статті 19 Дисциплінарного статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту висновок за результатами службового розслідування підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07 листопада 2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань в Національній поліції України (надалі - Порядок № 893).

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку № 893 передбачено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку…

За змістом наказу ГУ Національної поліції в Запорізькій області від 26.05.2021 № 752 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» судом встановлено, що підставою для призначення службового розслідування слугувала інформація про те, що «25.05.2021 працівниками Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, у кримінальному провадженні № 62021080000000059 від 23.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, старшому слідчому відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Запорізького РУН ГУНП в Запорізькій області капітану поліції Федьку MM повідомлено про підозру…».

Отже, призначення службового розслідування відбулося з передбачених законом підстав.

Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Судом з`ясовано, що відповідно до п. 3 наказу ГУ Національної поліції в Запорізькій області від 26.05.2021 № 752 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у формі письмового провадження.

Відтак, суд вважає такими, що не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що в ході службового розслідування позивачу не було роз`яснено його права та порушено право позивача на захист.

Також, суд звертає увагу, що положеннями пункту 2 розділу IV Порядку № 893 та пункту 7 частини шостої статті 1, частини другої статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено саме право поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, ознайомлюватися з висновками службового розслідування та матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, а не обов`язок дисциплінарної комісії пропонувати поліцейському ознайомитися з цими документами.

Беручи до уваги обізнаність позивача про факт провадження щодо нього службового розслідування, позивач не був обмежений у праві подати рапорт (клопотання) про ознайомлення з матеріалами та висновком службового розслідування. У свою чергу, позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідача із відповідним рапортом про ознайомлення з висновком та матеріалами службового розслідування, а судом таких доказів не встановлено.

Відтак, доводи позивача щодо допущених процедурних порушень під час проведення службового розслідування не знайшли свого підтвердження.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VI Порядку №893).

Висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.

Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в цьому випадку - щодо накладення дисциплінарного стягнення, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.

За результатами проведеного службового розслідування комісією 24.06.2021 складено висновок за фактом повідомлення старшому слідчому відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Запорізького РУ ГУНП в Запорізькій області капітану поліції ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч.4 ст. 27, ч.3 ст. 369 КК України.

У висновку службового розслідування зокрема встановлено, що 26.01.2021 до ГУНП в Запорізькій області з ТУ ДБР у м. Мелітополі надходило повідомлення про затримання 26.01.2021 ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62021080000000037 від 19.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за підозрою в отриманні від громадянки ОСОБА_4 неправомірної вигоди в сумі 10 000 доларів США за вирішення питання в суді щодо зміни запобіжного заходу громадянину ОСОБА_5 у виді тримання під вартою на більш м`який.

Під час ознайомленим з матеріалами вищевказаного службового розслідування (висновок від 09.02.2021 № 589/01/3-21) дисциплінарною комісією встановлено, що ОСОБА_3 затримано 26.01.2021 о 13.20 біля автомобіля BMW-523, номерний знак НОМЕР_2 , який знаходився поблизу торгівельного комплексу по АДРЕСА_2 . Під час особистого обшуку, здійсненого у ході затримання, у ОСОБА_3 вилучено мобільний телефон iPhone 11, ключі, флешносій з гравіруванням «ЄРДР», печатку № 37, флешносій «Kingston», картку-замісник № 35.

Ознайомленням з протоколом огляду місця події встановлено, що під час огляду місця затримання ОСОБА_3 за вказаною адресою вилучено поліетиленовий пакет з грошовими коштами купюрами номіналом по 500 грн. на суму 282 000 гри.

27.01.2021 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК України, а також обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів у Запорізькому СІЗО з правом внесення застави (внесено грошові кошти 01.02.2021).

Також, у рамках проведеного службового розслідування встановлено, що досудове розслідування в об`єднаному кримінальному провадженні № 42018081060000109 від 31.07.2018 відносно ОСОБА_5 та інших осіб за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 та 4 статті 190, частинами 1 та 3 статті 258, частиною 4 статгі 27, частиною 2 статті 15, частиною 1 статгі 369 КК України, перебувало у провадженні групи слідчих СУ ГУНП в Запорізькій області. Під час досудового розслідування у вказаному провадженні ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою. 28.06.2019 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 слідчим управлінням ГУНП в Запорізькій області направлено для розгляду до Ленінського районного суду м. Запоріжжя. Слідчі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до складу групи слідчих СУ ГУНП з розслідування кримінального провадження № 42018081060000109 від 31.07.2018 не залучалися (довідка СУ ГУНГІ від 26.02.2020 № 643/107/02/6-2020).

Згідно зі змістом повідомлення про підозру, копію якого відповідно до вимог, передбачених частиною 1 ст. 222 KK України, надано дисциплінарній комісії ГУНП слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією в місті Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі, для долучення до матеріалів службового розслідування, приблизно на початку січня 2021 року слідчий слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції Єрьоменко Гліб Романович (наказом ГУНГІ в Запорізькій області від 02.03.2021 № 123 о/с звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»), перебуваючи в позаслужбових стосунках з громадянином ОСОБА_5 , який у рамках кримінального провадження № 42018081060000109 від 31.07.2018, утримується в Запорізькому слідчому ізоляторі у зв`язку з обранням останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, дізнався, що ОСОБА_5 під час наступного судового засідання має намір заявити клопотання про заміну зазначеного запобіжного заходу на більш м`який.

25.01.2021 ОСОБА_3 у ході телефонної розмови із ОСОБА_5 повідомив останньому, що працівники ГУНІ1 в Запорізькій області будуть перешкоджати прийняттю судом рішення щодо звільнення його з-під варти, тому для позитивного вирішення цього питання необхідно передати йому ( ОСОБА_3 ) грошові кошти в розмірі 10 000 доларів США через цивільну дружину ОСОБА_5 громадянку ОСОБА_6 .

У подальшому ОСОБА_3 продовжуючи злочинні дії, спрямовані на заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), а також на підбурення ОСОБА_5 до надання неправомірної вигоди судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя, повідомив, що ОСОБА_1 , з яким ОСОБА_3 раніше вступив у змову на вчинення шахрайських дій відносно ОСОБА_5 , здійснюється робота, спрямована на отримання позитивного судового рішення на його користь, для чого необхідно передати неправомірну вигоду судді, яка розглядає справу.

26.01.2021 ОСОБА_1 за домовленістю з ОСОБА_3 , з метою підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі за вчинення нею в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, розуміючи нротнправність своїх дій, та з метою особистого збагачення зустрілися з ОСОБА_6 . Під час розмови ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 , шо вирішувати питання з суддею щодо швидкого розгляду справи та позитивного рішення на користі, ОСОБА_5 буде ОСОБА_1 .

У подальшому, 26.01.2021 приблизно о 13.26, перебуваючи біля торгівельного комплексу, розташованого по АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 за попередньою домовленістю із ОСОБА_7 отримали від ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 282 000 грн. що еквівалентно 10 000 доларів США начебто для передачі судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя, за безперешкодну зміну запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою на більш м`який, заздалегідь усвідомлюючи, що жодних коштів він нікому передавати не буде та ніяким чином не зможе вплинути на прийняття такого рішення суддями.

Опитаний під час проведення службового розслідування ОСОБА_3 від надання пояснень за обставинами його затримання відмовився, пославшись на положення статгі 63 Конституції України.

Опитаний капітан поліції ОСОБА_1 пояснив, що 26.01.2021 з 09.00 він знаходився на своєму робочому місці. У добовому наряді того дня не перебував. Близько 13.00 до нього звернувся слідчий ОСОБА_3 , який попрохав відвезти його на вул. Сергія Синенка, де у нього повинна була відбутись зустріч зі знайомою жінкою. Про мету цієї зустрічі ОСОБА_3 йому не повідомляв. Близько 13.20, в обідню перерву, вони на автомобілі «BMW 523», який перебував у його ( ОСОБА_1 ) тимчасовому користуванні, приїхали до поштового відділення по АДРЕСА_2 , де на ОСОБА_3 чекала невідома йому ( ОСОБА_1 ) жінка, яку ОСОБА_3 покликав до салону автомобіля. Утрьох вони під`їхали до кіоску, розташованого поблизу на цій же вулиці, щоб випити кави. Він ( ОСОБА_1 ) замовив дві чашки кави (собі та ОСОБА_3 ). Жінка від кави відмовилась. Під час вживання кави він ( ОСОБА_1 ) розмовляв по мобільному телефону, тому не звертав ніякої уваги на ОСОБА_3 та жінку, які спілкувались, стоячи поблизу за столиком. Про що вони розмовляли, він не чув. Закінчивши розмову по телефону, він ( ОСОБА_1 ) помітив, що жінка поклала на стіл якийсь поліетиленовий пакет. Що знаходилось у цьому пакеті, йому було не відомо. Після цього жінка пішла у невідомому напрямку. Далі ОСОБА_3 забрав цей пакет зі столу й, тримаючи його у руці, пішов разом з ним до його ( ОСОБА_1 ) автомобіля. У цей час до них з ОСОБА_3 під`їхало декілька автомобілів, з яких вийшло близько десяти осіб, які представились працівниками СБУ, ДБР та прокуратури. У цей же час він ( ОСОБА_1 ) помітив, що ОСОБА_3 вказаний вище пакет викинув на землю. Працівники ДБР повідомили ОСОБА_3 про його затримання за підозрою в отриманні неправомірної вигоди, після чого провели огляд місця події за його ( ОСОБА_3 ) участю, вилучивши вказаний пакет. Наступного дня йому ( ОСОБА_1 ) стало відомо від колег, що сума неправомірної вигоди, отриманої ОСОБА_3 за обіцянку в сприянні вирішенню питання про заміну забіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який, складає 282 000 грн. Він зрозумів, що зазначену неправомірну вигоду ОСОБА_3 надала жінка, з якою вони зустрічались 26.01.2021 на вул. Сергія Синенка в м. Запоріжжя.

Таким чином, проаналізувавши зібрані у ході проведення службового розслідування матеріали у їх сукупності дисциплінарною комісією встановлено, що старший слідчий відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Запорізькою районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_1 , який як поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, не вчиняти будь-яких дій, що ганьблять звання слідчого, а також, будучи суб`єктом дії Закону України «Про запобігання корупції», зобов`язаний утримуватися від поведінки, яка може бути розцінена як готовність вчинити корунційне правопорушення, неухильно дотримуватись аптикорупційного законодавства України, обмежень та заборон, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України, не вжив заходів щодо уникнення поведінки, яка була сприйнята як підстава в підозрювані ного в корупційному правопорушенні, що ганьбнть звання слідчого та підриває авторитет поліції, чим порушив вимоги, передбачені:

-пунктами І, 2 частини І статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» Поліцейський зобов`язаний: І) неухильно дотримуватися положень Конституції України. законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов 'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов 'язків, наказів керівництва;

-частиною і статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» (присяга поліцейського);

-статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» «Обмеження щодо використання службових повноважень чи свого становища» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов 'язані з цим .можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах;

-частиною 1 статті 24 Закону України «Про запобігання корупції» «Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов 'язані невідкладно вжити таких заходів:відмовитися від пропозиції;за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це мож-ливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб 'сктів у сфері протидії корупції;

-статтею 38 Закону України «Про запобігання корупції» «Особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.

-пунктом 2 частини 3 статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» «Посадові та службові особи юридичних осіб, інші особи, які виконують роботу та перебувають з юридичними особами у трудових відносинах, зобов 'язані; утримуватися від поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов 'язане з діяльністю юридичної особи»;

-пунктом і розділу ІІ, пунктом 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179;

- підпунктом 6 пункту 3 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570 « При виконанні своїх службових обов 'язків слідчий зобов 'язаний: 6) не вчиняти будь- яких дій, що ганьблять звання слідчого і можуть викликати сумнів у його об`єктивності та неупередженості».

Суд зазначає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового i начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника Національної поліції України, статутів i наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Зі змісту присяги працівника поліції слідує, що його поведінка має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивного іміджу органів поліції.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Крім того, суд зауважує, що кожний поліцейський незалежно від місця перебування, часу доби у разі отримання інформації про кримінальне правопорушення чи іншу подію (у будь-якій формі) повинен вжити всіх можливих заходів з метою належного реагування та припинення кримінального правопорушення чи іншої події, всебічно сприяти їх розслідуванню і розкриттю. Вступаючи на службу в поліції кожний поліцейський взяв на себе підвищені зобов`язання щодо дотримання службової дисципліни, як у службовий так і позаслужбовий час. Присяга поліцейського зобов`язує вірно служити, дотримуватися законодавства, поважати права людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Авторитет поліції багато в чому пов`язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Суд не погоджується із доводами представника позивача з приводу того, що висновок службового розслідування не містить конкретного опису дій ОСОБА_1 , які були розцінені комісією як такі, що ганблять звання слідчого та підривають авторитет поліції.

На переконання суду, опис фактичних подій, який наведений як у підозрі, так і в поясненнях осіб, зібраних в ході службового розслідування надає змогу встановити яка саме поведінка позивача є свідченням порушення з його боку положень присяги поліцейського, Правил етичної поведінки поліцейських тощо.

При цьому суд зазначає, що у вимірі обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні кримінального правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни. При цьому, наявність факту притягнення до кримінальної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Слід ураховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов`язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06 жовтня 1982 року у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07 жовтня 1987 року у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Тож вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.

Такий підхід до вирішення питання про правомірність притягнення осіб до дисциплінарної відповідальності застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, а також Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 та від 20 жовтня 2020 року у справі № 340/1502/19 та інш.

Аналіз змісту висновку службового розслідування, який став підставою для винесення спірних у справі наказів, дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах.

В свою чергу, відсутність обвинувального вироку суду ніяким чином не ототожнюється з відсутністю в діях позивача порушення службової дисципліни. Кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними і самостійними видами відповідальності особи.

З урахуванням наведеного, висновок про порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, є обґрунтованим.

Твердження позивача про те, що висновок за результатами службового характеру носить формальний характер, оскільки фактично в повному обсязі відтворює зміст підозри, суд вважає безпідставним. Так, згідно долучених до справи матеріалів службового розслідування, останні складаються не тільки з повідомлення про підозру від 25.05.2021. Судом встановлно, що в ході службового розслідування був досліджений висновок службового розслідування від 09.02.2021, відібрані пояснення як у поззивача, так і у його колег по службі (керівництва), проаналізовані наявні в особовій справі ОСОБА_1 . Функціональні обов`язки, службові характеристики тощо.

Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , відповідно до вимог частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Обставини, які б пом`якшували відповідальність ОСОБА_1 , передбачені частиною 4 етап і 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відсутні.

Матеріалами службового розслідування підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, а тому відповідачем обґрунтовано та правомірно застосовано до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, вул.Олександра Матросова, 29, код ЄДРПОУ 40108688) про визнання протиправними та скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення, поновлення на посаді та стягнення суми за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 30.12.2021.

Суддя Л.Я.Максименко