Рішення № 102386584, 30.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 р. Справа№200/14805/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій в частині відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; зобов`язання повторно розглянути заяву від 12.05.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням періодів роботи, які визначені в трудовій книжці.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 рокусуд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надаліКАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 12.05.2021 року звернувся до відповідача із заявою про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 21.05.2021 року відповідачем було ухвалено рішення про відмову у призначенні пенсії, яке обґрунтоване тим, що документально підтверджено пільговий стаж на основних роботах в металургії 18 років 4 місяці 5 днів з необхідних 20 років. Дії відповідача в частині відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах вважає протиправними, просив задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що у пенсійній справі позивача відсутні накази про атестацію робочих місць за умовами праці, тому у управління відсутні підстави для зарахування періодів роботи позивача з 14.06.2000 по 19.05.2007, з 26.12.2008 по 26.01.2015 та з 05.01.2016 по 31.12.2020 року. Рішення №056950000885 від 14.05.2021 року вважає правомірним та обґрунтованим.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Авдіївським МВ УМВС України в Донецькій області 05 жовтня 1998 року, РНОКПП НОМЕР_2 ). (а.с. 4,6).

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Судом встановлено, що 12.05.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою за призначенням пенсії №315. До заяви позивачем додано трудову книжку № НОМЕР_3 , довідки №05-1/20/52, №157, №299, №05-1/20/52, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року.

Судом встановлено на підставі даних трудової книжки серії НОМЕР_4 від 20 липня 1991 року, що ОСОБА_1 працював у ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у період з 03.08.1995 по 19.05.2007 року, а саме:

- на підставі наказу №142 від 02.08.1995 року прийнято електрогазозварником 4 розряду;

- на підставі наказу №65 від 13.06.2000 року переведено в коксовий цех №1 дверевим 4 розряду;

- на підставі наказу №134 від 02.10.2002 року переведено люковим 6 розряду до коксового цеху №1;

- на підставі повідомлення №82 від 18.05.2007 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. (а.с. 10-11)

Крім того, судом встановлено на підставі даних трудової книжки серії НОМЕР_4 від 20 липня 1991 року, що ОСОБА_1 працював у ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у період з 26.12.2008 по 26.01.2015 року, а саме:

- на підставі наказу №183 від 25.12.2008 року прийнято в коксовий цех №1 дверевим 5 розряду;

- на підставі наказу №7 від 15.01.2009 року переведено люковим 6 розряду коксового цеху;

- на підставі наказу №44 від 09.04.2010 року переведено машиністом коксових машин 6 розряду коксового цеху №1;

- на підставі наказу №15 від 26.01.2015 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. (а.с. 11-12)

Крім того, судом встановлено на підставі даних трудової книжки серії НОМЕР_4 від 20 липня 1991 року, що ОСОБА_1 працює у ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» у період з 05.01.2016, а саме:

- на підставі наказу №1 від 05.01.2016 року прийнято в коксовий цех №1 дверевим 5 розряду;

- на підставі наказу №31 від 31.05.2016 року переведено машиністом коксових машин 6 розряду коксового цеху №1. (а.с. 12)

Відповідно до наказу ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 03.12.2001 року №299 затверджено за результатами атестації перелік робочих місць, професій і посад, які мають право на пільгове пенсійне забезпечення: спеціалізований цех з ремонту коксохімічного обладнання основних цехів: електрогазозварник, слюсар-ремонтник, монтажник обладнання КХП дільниці коксових цехів Список №1.

Крім того, відповідно до довідки ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 22.04.2021 року №05-1/20/52 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 працював у період з 14.06.2000 по 19.05.2007 року, з 26.12.2008 по 26.01.2015 року, з 05.01.2016 по 10.05.2021 року за професіями, що передбачені Списком №1. За період роботи відпустки без оплати, протягом більш ніж 30 календарних днів, не використовував. У довготривалих і короткочасних відрядженнях не був. До іншої роботи не залучався.

14.05.2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №056950000885 про відмову у призначенні пенсії.

Рішення обґрунтовано тим, що до пільгового стажу не зараховано періоди: з 14.06.2000 по 19.05.2007 року, з 26.12.2008 по 26.01.2015 та з 05.01.2016 по 31.12.2020 року, оскільки відсутня інформація про результати атестації робочих місць за умовами праці коксового цеху КЦ-1 за професіями дверевого, люкового, машиніста коксових машин. Дата з якої позивач матиме право на пенсійну виплату 15.05.2023, в разі підтвердження вищезазначених періодів пільгового стажу. На загальних підставах матиме право на пенсійну виплату 15.05.2033 року.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача з 14.06.2000 по 19.05.2007 року, з 26.12.2008 по 26.01.2015 та з 05.01.2016 по 31.12.2020 року у зв`язку з відсутністю інформації про результати атестації робочих місць за умовами праці.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення`відповідно доКонституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Пунктом 1 частини 2статті 114 Закону № 1058передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Нормами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, відомості про пільговий характер роботи позивача за Списком №1 містяться в довідці ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 22.04.2021 року №05-1/20/52, наданій позивачем разом із заявою про призначення пенсії.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного, суд дійшов висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість зарахування спірних періодів до пільгового стажу через відсутність інформації про атестацію робочих місць за ці період з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі №520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року висловила правовому позицію, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу спірних періодів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позивач при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах надав всі необхідні документи в підтвердження такого права.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 травня 2021 року №056950000885 про відмову у призначенні пенсії; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 12.05.2021 року №315, зарахувавши до пільгового стажу позивача періоди роботи з 14.06.2000 по 19.05.2007 року, з 26.12.2008 по 26.01.2015 та з 05.01.2016 по 31.12.2020 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.

Нормами частини першої статті 139 КАС України встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79,90,94,122,123,132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295, 371 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14 травня 2021 року №056950000885 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії від 12.05.2021 року №315, зарахувавши до пільгового стажу позивача періоди роботи з 14.06.2000 по 19.05.2007 року, з 26.12.2008 по 26.01.2015 та з 05.01.2016 по 31.12.2020 року.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 30 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя О.В. Троянова