Рішення № 102386493, 30.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 р. Справа№200/15163/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Узбеккарго & Імпорт» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Узбеккарго & Імпорт» (далі – ТОВ «Узбеккарго & Імпорт») звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці від 09.10.2021 року № UA 500500/2021/200132/2 про коригування митної вартості товарів (збільшення митної вартості на 29381,72 грн.).

Позов обґрунтовувало тим, що при митному оформленні товару заявлена представником декларанта митна вартість товару була визначена по першому методу (за ціною договору (контракту)), для чого в її підтвердження надані належним чином оформлені первинні документи. Надані документи базувалися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, і були достатнім документальним підтвердженням та обґрунтуванням для визначення позивачем митної вартості товару за першим (основним) методом.

Між тим, Одеською митницею неправомірно, на його думку, митну вартість товарів визначено за другорядним – резервним методом, що призвело до її завищення, та, відповідно до збільшення митних платежів на загальну суму 29381,72 грн.

Вважав, що митним органом надана помилкова оцінка документам, що подані декларантом позивача, крім того не прийнято до уваги наявний в додатках до декларації висновок експертного органу оцінки вартості товару.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав, що воно відповідало вимогам законодавства.

Також зазначав, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) від 01.10.2021 року № UА500500/2021/216080, містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2) не міг бути використаний у зв`язку з відсутністю даних щодо фізичних характеристик товару та якості та репутації на ринку. При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у ст. 59 Митного кодексу України. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Метод визначення митної вартості за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3) не міг бути використаний у зв`язку з відсутністю даних щодо схожих складових компонентів товару. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ст. 60 Митного кодексу України).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (метод 4) не міг бути використаний у зв`язку з відсутністю даних щодо: 1) витрат на виплату комісійних, що були фактично сплачені або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов`язаних з такими операціями витрат).

Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (метод 5) - не міг бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, що надаються виробником товарів, які оцінюються, або від його імені інформації про вартість, яка повинна складатися із сум: вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються; обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну; загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів та інших витрат, пов`язаних із ввезенням цих товарів в Україну).

Тому щодо товарів позивача було застосовано резервний метод (метод 6), при якому використано інформацію, що отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор», та встановлено, що рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим. Тому у відповідності до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України Одеською митницею прийнято оскаржене рішення та видана картка відмови.

Також зазначав, що товар позивача було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) № UА500500/2021/217309 від 09.10.2021 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 29381,72 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Просив в задоволені позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, якою підтримав доводи позовної заяви. Також зазначав, що відповідач у відзиві належних доказів, що підтверджують заперечення проти позову, не вказав і до відзиву не додав.

Вважав безпідставними посилання відповідача у відзиві на результати застосування митним органом інформаційної бази Держмитслужби України АСМО «Інспектор».

Так, позивач звернувся до спеціально уповноваженого органу - Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України із запитом про дотримання законодавчих вимог при створенні бази даних Держмитслужби України АСМО «Інспектор». З відповіді на запит (лист від 10.11.2021 року № 01/04-15267) вбачається, що вказана база не пройшла реєстрацію у Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України; заяв на проведення державних експертиз в сфері технічного захисту інформації цієї бази до Адміністрації Держспецзв`язку не надходило; державна експертиза не проводилася; атестати відповідності не видавалися/не реєструвалися.

Отже, ця база не узгоджена з Держспецзв`язку, без чого вона не має права на існування, оскільки не має ознак легітимності.

Вважав безпідставними посилання відповідача у відзиві на Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, що затверджені наказом ДФС України від 11.09.2015 року № 689. Адже ДФС України є контролюючим органом та органом стягнення, а центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику є Міністерство фінансів України, відповідні повноваження якого щодо митної політики наведені в абз. 2 п. 1 та пп. 3 п. 3 Положення про Міністерство фінансів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.08.2014 року № 375. Тому вважав, що наказ ДФС України від 11.09.2015 року № 689 апріорі є протиправним не може бути застосований при розмитненні.

Вважав, що відповідач жодної конкретної причини коригування в більший бік митної вартості товарів за митною декларацією позивача не навів, належних доказів на надав.

Також відповідач неправомірно не врахував останні постанови Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 815/6804/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/799/1037, від 25.03.2021 року у справі № 815/3626/17, від 22.04.2017 року у справі № 815/341/17.

Просив задовольнити позов.

Судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 44366988) видами діяльності ТОВ «Узбеккарго & Імпорт» є: код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами (основний); код КВЕД 46.16 Діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами; код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; код КВЕД 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами; код КВЕД 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям; код КВЕД 46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; код КВЕД 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.21 Роздрібна торгівля фруктами й овочами в спеціалізованих магазинах; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.51 Роздрібна торгівля текстильними товарами в спеціалізованих магазинах; код КВЕД 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами; код КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; код КВЕД 78.10 Діяльність агентств працевлаштування; код КВЕД 78.20 Діяльність агентств тимчасового працевлаштування; код КВЕД 78.30 Інша діяльність із забезпечення трудовими ресурсами; код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

07.08.2021 року між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Nur-sam-gur» (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт № 07/08 на постачання трикотажного та господарського товару (товару); країна виробник товару – Узбекистан.

Згідно з п.п. 2.1 - 2.4 контракту ціна за одиницю товару вказується в доларах США; конкретні ціни на товар вказуються в інвойсах, що додаються до цього контракту. Ціна товару включає вартість упаковки, маркування, навантажувальних робіт, експертних видатків в країні продавця та транспортні витрати.

Точне найменування, ціни та кількість товару вказується в інвойсах. Інвойси до контракту складаються на кожну партію товару, що відвантажується, та є його невід`ємною частино.

Вартість ціни в контракті дана на умовах СРТ – Одеса (згідно з Інкотермс – 2010).

Загальна орієнтовна вартість контракту – 1 млн. долл США, і вона може бути збільшена шляхом підписання додаткової угоди до контракту, яка є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1 контракту оплата за товар відбувається в доларах США.

Згідно з п.п. 4.1, 4.2 контракту продавець поставляє товар на умовах СРТ – Одеса згідно з правилами Інкотермс – 2010.

Відвантаження товару відбувається окремими партіями. Конкретний термін поставки кожної партії товару, вартість, кількість та асортимент товару вказуються в інвойсах, що додаються до контракту, а також в комерційних пропозиціях на кожну окрему поставку.

Згідно з п.п. 4.5 – 4.7 контракту товар поставляється автотранспортом. Вантажовідправник - ТОВ «Nur-sam-gur» Узбекистан, вантажоотримувач - ТОВ «Узбеккарго & Імпорт», України.

Відповідно до п. 4.9 контракту при відвантаженні товар повинен супроводжуватися наступними документами в оригіналах: комерційний інвойс, пакувальний лист, товаротранспортна накладна (CMR), сертифікат походження товару форми СТ-1, фітосанітарний сертифікат, експортна митна декларація.

Відповідно до п.п. 10.10 та 10.11 контракту строк дії контракту до 31.12.2021 року. Може бути пролонгований на умовах, що визначені п. 10.11 контракту.

Відповідними додатковими угодами від 27.08.2021 року № 1 та від 13.09.2021 року № 2 внесені зміни до контракту щодо юридичної адреси продавця.

01.10.2021 року в рамках даного контракту декларантом позивача для підтвердження митної вартості товару за основним методом – першим (за ціною договору (контракту)) при митному оформленні товару до відповідача подано митну декларацію від 01.10.2021 року № UA500500/2021/216080. Разом з митною декларацією до митного оформлення подані наступні документи: контракт від 07.08.2021 року № 07/08 з додатковими угодами від 27.08.2021 року № 1 та від 13.09.2021 року № 2; специфікація від 07.08.2021 до вказаного контракту на суму 27938,60 долл.; рахунок-фактура (інвойс) від 15.09.2021 року №40 (згідно з контрактом від 07.08.2021 року № 07/08) всього на суму 27938,60 долл. (в якій зазначена вартість одиниці товару, яка відповідає вартості, що зазначена в калькуляції на кожний товар); калькуляції на кожний товар б/н, в яких зазначені вартість одиниці товару; сертифікат походження товару форми СТ-1, складений 15.09.2021 року; пакувальний лист від 15.09.2021 року №3 до рахунку-фактури (інвойсу) від 15.09.2021 року №40 згідно з контрактом від 07.08.2021 року № 07/08; автотранспортна накладна від 15.09.2021 року №003153; книжка МДП (TIR carnet) від 15.09.2021 року № ХС.85248923; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (у випадках митного огляду) від 01.10.2021 року № UA500500/2021/215738; комерційна пропозиція від 15.09.2021 року, що складена продавцем ТОВ «Nur-sam-gur»; прайс-лист від 15.09.2021 року, що складений продавцем ТОВ «Nur-sam-gur»; оборотно-сальдова відомість по рахунку 632 за 07.08.2021 – 28.09.2021 року, складена позивачем; вантажна митна декларація від 15.09.2021 року; висновок від 17.08.2021 року № 20-57/08-2021; висновок експерта від 08.09.2021 року № 20-26/09-2021; довіреність від 21.08.2021 року б/н; лист продавця ТОВ «Nur-sam-gur» від 27.09.2021 року №1/09-27 на ім`я позивача, яким повідомлялося про те, що по рахунку-фактурі (інвойсу) від 15.09.2021 року №40 вартість пакувальних матеріалів склала 2318 долл. США; вартість робіт, що пов`язані з пакуванням, - 43,16 долл. США; вартість навантажувальних робіт - 184 долл. США; вартість транспортних витрат до Одеси - 1800 долл. США; всього – 4345,16 долл. США, що включені у вартість товару; лист від 30.09.2021 року; копія митної декларації країни відправлення від 15.09.2021 року №18005/15.09.2021/0019395; митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 01.10.2021 року № UA500500.2021.216080.

В той же день відповідачем сформовано електронне повідомлення (запит) митного органу про необхідність надання для підтвердження заявленої митної вартості товару протягом 10-ти календарних днів таких додаткових документів: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом позивача до митного органу поданий лист-пояснення від 09.10.2021 року №09/10, в якому зазначалося наступне.

1. Щодо виділення вартості пакувальних матеріалів з ціни товару. Відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. У випадку щодо ТОВ «Узбеккарго & Імпорт» згідно з п. 2.1 зовнішньоекономічного договору від 07.08.2021 року №07/08 ці витрати включені до вартості товару. Тобто вони вже включені до митної вартості товару і незалежно від їх розміру митна вартість товару не зміниться, оскільки згідно з п. «в» ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України у даному випадку ці витрати додавати ще раз до вартості товару не потрібно. Виділення вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, із загальної ціни, що фактично сплачена підприємством, не передбачають ні чинне законодавство України, ні умови поставки СРТ-Одеса правил «Інкотермс», ні умови договору.

2. Крім того, до митного оформлення був наданий лист ТОВ «Nur-sam-gur» від 27.09.2021 року №1/09-27, в якому є інформація щодо вартості упаковки та вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

3. Інформація щодо торгівельної марки зазначена у пакувальному листі від 15.09.2021 року №5; цього достатньо для підтвердження митної вартості.

4. Звернуто увагу митного органу на те, що виписка бухгалтерської документації від 28.09.2021 року №632 була надана при надсиланні декларації: код документу 3011 у графі 44.

До листа додатково дані, зокрема: видаткова накладна від 20.09.2021 року № 1: податкова накладна від 20.09.2021 року № 1.

У вказаному листі містилося прохання завершити митне оформлення товару.

09.10.2021 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.10.2021 року № UA 500500/2021/200132/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00709.

В рішенні зазначено наступне обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано:

1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 - 4 ст. 53 Митного кодексу України або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у гл. 9 Митного кодексу України.

Як зазначено у вказаному рішенні, спочатку: 1) у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) були відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням (пп. «в» п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України), внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у прайс-листі, комерційній пропозиції, калькуляції та висновку експерта була відсутня інформація щодо торгівельної марки, яка зазначена у пакувальному листі від 15.09.2021 року №3. Потім, на пропозицію митного органу про надання додаткових документів 09.10.2021 року ТОВ «Узбеккарго & Імпорт» надіслано лист з роз`ясненнями щодо визначення митної вартості та інформацію, що всі необхідні документи надані. Додатково були надіслані наступні документи: лист відправника щодо складових митної вартості; оборотно-сальдова відомість до рахунку 632; каталог продукції, який не містить інформацію про торгівельні марки та фото товарів; прайс-лист, який не містить інформацію про торгівельні марки; висновки експертів про вартісні характеристики товарів (посилання на інші номери інвойсів, ніж заявлені в митній декларації); в наданій калькуляції б/н не вказано в якій валюті вона складена; надані податкова та видаткова декларація. Зроблений висновок, що додатково надані документи мають розбіжності.

В рішенні також зазначено, що у митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до ст.ст. 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст.ст. 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в органі доходів та зборів відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. За результатом проведеної консультації шляхом обміну електронними повідомленнями між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.

В рішенні також зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів є більшим: товар 1 - МД від 23.09.2020 року № UА100100/2021/603243 становить 8,30 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 2,01 дол. США/кг); товар 2 - МД від 04.10.2021 року № UА807170/2021/064981 становить 7,55 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 5,88 дол. США/кг); 3 - МД від 04.10.2021 року № UА807170/2021/064981 становить 8,10 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 3,06 дол. США/кг).

Вказаним рішенням коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом; позивачем додатково сплачені відкориговані платежі; товар випущено у вільний обіг.

Різниця між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом (повноваженою ним особою), та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, яка додатково сплачена позивачем, становила 29381,72 грн.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частиною 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 вказаного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 4 ст. 52 Кодексу визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 260 Кодексу якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов`язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.

Відповідно до ч. 1 – 3 ст. 57 цього Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 57 Кодексу застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 ст. 53 Кодексу також визначено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Отже, Митним кодексом України визначено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 4, 5, 9, 21 ст. 58 Кодексу митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Послідовність дій посадових осіб митних органів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 №362.

Згідно з п. 6 та 7 гл. 2 Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п`ятою – восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості (далі – ДМВ); наявність арифметичних помилок в митній декларації, ДМВ або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, згідно з Митним кодексом України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється в першу чергу за основним методом, тобто, за ціною договору (вартістю операції).

Митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Верховний Суд у постанові від 14.05.2019 року в справі №820/2474/16 зазначив, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Верховний Суд також звернув увагу на те, що вимоги законодавства зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2019 року в справі №821/107/16, в якій висловлена аналогічна правова позиція, також зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Суд вважає безпідставними посилання митного органу на необхідність надання декларантом позивача додаткових документів з огляду на наступне.

Так, 01.10.2021 року в рамках зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2021 року № 07/08, що укладений між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Nur-sam-gur» (як продавцем), декларантом позивача для підтвердження митної вартості товару за основним методом – першим (за ціною договору (контракту)) при митному оформленні товару до митного органу подано митну декларацію від 01.10.2021 року № UA500500/2021/216080, в якій визначена сума митної вартості товару.

Митна вартість товару відповідала специфікації та інвойсу, які є невід`ємною частиною даного зовнішньоекономічного контракту.

В жодному з документів, що подав позивач, не було розбіжностей щодо зазначених ним показників вартості товару.

Невідповідність поданих документів умовам законодавства ні відповідачем, ні судом не встановлено.

Отже, з урахуванням вимог митного законодавства та обставин справи суд вважає, що подані позивачем документи для визначення митної вартості містили об`єктивно, документально підтверджені дані, що піддавалися обчисленню, на підставі яких відповідач повинен був визначити митну вартість товару (фероніобію), що заявлена декларантом, по першому методу.

Щодо посилань відповідача на не надання до митного оформлення документів про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням

Відповідно до пп. «в» п. 1, п. 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Виходячи з наведених положень Митного кодексу України вартість тари та пакування, а також витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони включені до контрактної вартості товару, не повинні додатково декларуватися та підтверджуватися окремо.

Судом встановлено, що згідно з п. 2.1 зовнішньоекономічного контракту, що надавався до митного органу, в ціну товару включається вартість упаковки, маркування, навантажувальних робіт, експертних видатків в країні продавця та транспортні витрати.

Отже, вказані витрати не повинні додатково декларуватися та підтверджуватися окремо.

При застосуванні до спірних відносин пп. «в» п. 1, п. 6 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України судом враховані правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 21.08.2018 року в справі № 815/4619/17.

Крім того, до митного оформлення декларантом позивача додатково був наданий лист продавця ТОВ «Nur-sam-gur» від 27.09.2021 року №1/09-27, в якому містилася інформація, яка цікавила митний орган. Так у вказаному листі зазначалося, що по рахунку-фактурі (інвойсу) від 15.09.2021 року №40 (до зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2021 року № 07/08) вартість пакувальних матеріалів склала 2318 долл. США; вартість робіт, що пов`язані з пакуванням, - 43,16 долл. США; вартість навантажувальних робіт - 184 долл. США; вартість транспортних витрат до Одеси - 1800 долл. США; всього – 4345,16 долл. США, що включені у вартість товару.

Щодо посилань відповідача на те, що у прайс-листі, комерційній пропозиції, калькуляції та висновку експерта відсутня інформація щодо торгівельної марки, яка зазначена у пакувальному листі від 15.09.2021 року №3, то такі посилання не відповідають дійсності, оскільки подані позивачем документи (і прайс-лист, і комерційна пропозиція, і висновок експерта) містять інформацію про фірму-виробника - ТОВ «Nur-sam-gur», з якою позивачем укладений зовнішньоекономічний контракт від 07.08.2021 року № 07/08, також містять посилання на вказаний контракт, згідно з п. 1.3 якого виробником товару є ТОВ «Nur-sam-gur», Узбекистан. Зазначення такої інформації в калькуляції законодавством не вимагається.

Висновок експерта від 08.09.2021 року № 20-26/09-2021 містить посилання на зовнішньоекономічний контракт від 07.08.2021 року № 07/08, що укладений між позивачем (як покупцем) та ТОВ «Nur-sam-gur» на постачання трикотажного та господарського товару (країна виробник товару – Узбекистан), специфікацію до вказаного контракту. У висновку чітко зазначено фірму-виробника - ТОВ «Nur-sam-gur», країну виробництва – Узбекистан.

Крім того, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару не є обов`язковими документами, які підтверджують митну вартість товарів, а є тими документами, які подаються за наявності (п. 6 ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Щодо посилань відповідача на недоліки калькуляції, то суд вважає їх неприйнятними з огляду на наступне

Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2021 року № 07/08 ціни за одиницю товару вказані в доларах США. З огляду на це подані позивачем калькуляції містили ціни (в тому числі за одиницю товару) в доларах США, що відповідало умовам контракту.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи як розрахунок ціни (калькуляцію).

Отже, розрахунок ціни (калькуляція) може бути наданий на вимогу митного органу за наявності, і цей документ не є обов`язковим документом.

В спірних правовідносинах митний орган розрахунок ціни (калькуляцію) у позивача не вимагав, що додатково свідчить про безпідставність відповідних посилань відповідача.

Посилання представника відповідача на інші обставини, які не відображені в оскаржуваному рішенні, є неприйнятними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем надані належні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його вимоги. Надані позивачем до митного оформлення товару документи не містять суперечностей та ознак підробки, а містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Митним органом як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірність винесення оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів.

Прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості порушувало права та законні інтереси позивача.

З огляду на наведене прийняте митним органом щодо позивача рішення про коригування митної вартості товарів не можна вважати законними і обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, тому судові витрати у вигляді судового збору, які оплачені позивачем в сумі 2270 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Узбеккарго & Імпорт» (87539, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Металургів, 89, кв. 97, код ЄДРПОУ 44366988) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці від 09.10.2021 року № UA 500500/2021/200132/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21-а, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Узбеккарго & Імпорт» (87539, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Металургів, 89, кв. 97, код ЄДРПОУ 44366988) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 2270 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 30 грудня 2021 року.

Суддя Т.В. Логойда