Рішення № 102386474, 30.12.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2021 р. Справа№200/14475/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області (ЄДРПОУ 44120358, адреса місця знаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 37) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області про скасування рішення від 28.07.2021 року про відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території; зобов`язання призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу відповідно до заяви від 20.07.2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України(надаліКАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що є внутрішньо переміщеною особою.20.07.2021 року звернувся до відповідача для отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, проте йому та його дружині відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги, з посиланням на п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року.Зазначив, що з він та його дружина працевлаштовані з 2017 року. Рішення відповідача від 28.07.2021 року про відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої територіївважає протиправним, просив задовольнити позов.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що грошова допомога сім`ї ОСОБА_2 призначалась з 28.10.2014 по 27.12.2014 року та з 28.12.2014 по 27.02.2015 року. На виконання пункту 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 1 жовтня 2014 року виплату грошової допомоги припинено. Зазначив, що 20.07.2021 року позивач подав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам. До складу сім`ї входить позивач та його дружина ОСОБА_3 . Щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам не призначено відповідно до 7 Порядку рішенням від 28.07.2021 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданим Центрально-Міським РВ УМВС України у м. Горлівці 23 березня 1997 року),РНОКПП НОМЕР_1 , є внутрішньо переміщеною особою (довідка від 28.01.2021 року №1445-5000337232. (а.с. 4-6)

Відповідно до свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 29 серпня 1987 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено шлюб. (а.с. 14)

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 від 17.02.1982 року ОСОБА_1 прийнято на посаду слюсаря-сантехніка БВ «Смерека» на умовах строкового договору з 03.04.2017 року. (а.с. 7)

Відповідно до довідки, виданої ФОП ОСОБА_4 25.10.2021 року №11, ОСОБА_1 працює в БВ «Смерека» слюсарем-сантехніком з 03.04.2017 року. (а.с. 8)

Крім того, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_5 від 29.03.1988 року ОСОБА_5 прийнято на посаду покоївки БВ «Смерека» на умовах строкового договору з 28.03.2017 року. (а.с. 12)

Відповідно до довідки, виданої ФОП ОСОБА_4 25.10.2021 року №12, ОСОБА_3 працює в БВ «Смерека» покоївкою з 28.03.2017 року. (а.с. 13)

20.07.2021 року позивач звернувся із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, що не є спірною обставиною між сторонами.

Відповідно до повідомлення Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області від 28.07.2021 року позивачу відмовлено у наданні допомоги переміщеним особам на проживання, на підставі п. 7Постанови КМУ №505 від 01.10.2014 року, а саме якщо працездатна особа не працевлаштувалась протягом двох місяців з дня призначення допомоги на проживання, її розмір на наступні два місяці зменшується на 50%, а на наступний період припиняється. (а.с. 15)

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати адресної допомоги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на пенсійне забезпечення, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначений «Порядком про надання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505.

Згідно п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (надалі за текстом - Порядок №505) передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім`ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`явлення довідки всіх членів сім`ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

При цьому, суд дійшов висновку про те, що пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), наступним за періодом в якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505. Тому вищезазначеним Порядком не заборонено звертатись позивачу з заявою саме про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, після того, як вона вже отримувала її та підстав для відмови у призначенні такої допомоги немає, оскільки чинним законодавством не встановлено чіткої заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

Згідно з п. 8 Порядку № 505, уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Верховним Судом у постанові від 27 березня 2018 року у справі №333/3750/17 (2-а/333/199/17) висловлено правову позицію, що у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому. З системного аналізу пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав. Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше. Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України» зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Суд дійшов висновку, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. У разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2-7,12 Порядку №505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Судом встановлено, що позивач та його дружина працевлаштувались з 03.04.2017 на посаду слюсаря-сантехніка та з 28.03.2017 року на посаду покоївки відповідно, у ФОП ОСОБА_4 .

Оскільки на момент звернення до відповідача з заявою про призначення адресної грошової допомоги позивач з дружиною були офіційно працевлаштовані, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у призначенні зазначеної допомоги.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області від 28.07.2021 року, яким відмовлено позивачу у наданні адресної грошової допомоги переміщеним особам на проживання, є протиправним.

Оскільки під час розгляду справи встановлено протиправність рішення органу владних повноважень щодо не призначення адресної грошової допомоги позивачу, то належним способом відновлення порушеного права позивача, суд вважає буде саме зобов`язання відповідача призначити та виплатити щомісячну адресну грошову допомогу позивачу відповідно до його заяви від 20.07.2021 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.

Нормами частини третьої статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області від 28.07.2021 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні допомоги переміщеним особам на проживання.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області (ЄДРПОУ 44120358, адреса місця знаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 37) призначити та виплатити щомісячну адресну грошову допомогу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) відповідно до його заяви від 20.07.2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Краматорської районної державної адміністрації Донецької області (ЄДРПОУ 44120358, адреса місця знаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 37) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 грн.

Рішення прийнято, складено та підписано в повному обсязі в нарадчій кімнаті 30 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя О.В. Троянова