Рішення № 102386108, 23.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2021 року Справа № 160/16549/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/16549/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» (27502, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Грушевського Михайла, буд. 37, кв. 35, код ЄДРПОУ 40725285) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про скасування рішення та коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

10.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» до Дніпровської митниці Державної митної служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000312/2 від 15.09.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» та «XINJANG ZONG TAO SNTERNATIONAL TRADING CO. LTD» укладений контракт №2020-1. Згідно п. 3.2 контракту сума контракту складала 300000,00 доларів США. 19.05.2020 року сторонами Контракту №2020-1 від 19.05.2020 року був підписаний Додаток №1, згідно якого перша партія товару повинна була бути поставлена вартістю 22886,80 доларів США. 15.09.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» здійснили митне оформлення в режимі імпорту товару за контрактом №2020-1 від 19.05.2020 року. Позивачем подано до Дніпровської митниці декларацію від 15.09.2020 року, у якій задекларував митну вартість товару відповідно до ст. 58 МК України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1), а саме Товар, що визначений у Додатку №1 від 15.09.2020 року в повному обсязі. Разом з митною декларацією позивачем надано наступні документи: сертифікат якості від 23.06.2020 року, пакувальний лист від 23.06.2020 року, рахунок – фактуру №004/1531 від 23.06.2020 року, коносамент MEDQ20073881 від 16.07.2020 року, автотранспортну накладну №380093 від 07.09.2020 року, декларацію про походження товару №004/1531 від 23.06.2020 року, платіжне доручення №17JBKLK5 від 25.05.2020 року, платіжне доручення №17JBKLK6 від 25.05.2020 року, рахунок про надання транспортно–експедиційних послуг №111 від 09.09.2020 року, довідку №ОРК34 від 31.08.2020 року, прайс-лист від 01.05.2020 року, Контракт №2020-1 від 19.05.2020 року, Додаток №1 від 22.06.2020 року, договір про надання послуг митного брокера №06/04/18 від 06.04.2018 року, договір про перевезення №18 від 01.05.2020 року, лист №04 від 23.06.2020 року, лист №07-09/20 від 11.09.2020 року, лист №65 від 11.09.2020 року, митну декларацію UA 110370/2020/00972 від 15.09.2020 року. Проте, 15.09.2020 року відповідачем прийнято рішення № UA 110000/2020/000312/2 від 15.09.2020 р., яким скориговано митну вартість товару №1 із визначенням вартості одиниці 5,76 доларів США за кг одиниці товару; товару №2 – 6,16 доларів США за кг одиниці товару; товару №5 – 4,21 доларів США за кг одиниці товару; товару №7 – 5,22 доларів США за кг одиниці товару; товару №9 – 8,02 доларів США; товару №10 – 5,01 доларів США за кг одиниці товару; товару №11 – 5,8 доларів США за кг одиниці товару; товару №12 – 6,16 доларів США за кг одиниці товару, товару №13 – 1,218 доларів США за кг одиниці товару на загальну суму 103250,84 грн., з якими позивач не погоджується, оскільки вважає, що вказані рішення прийняті з порушенням вимог ст. 53-55 МК України, та спростовуються наданими позивачем документами, необхідними для документального підтвердження митної вартості товару, зазначеної у Контракті на поставку товару. Позивач не погоджується з скоригованою відповідачем митною вартістю товарів, оскільки митним органом жодними чином не було повідомлено про ідентичність за своїми фізичними характеристиками товару за ЕМД від 05.09.2020 року №UA500110/2020/10746, ЕМД від 17.08.2020 року №UA500500/2020/502065, ЕМД від 14.08.2020 року №UA500490/2020/500683, ЕМД від 10.09.2020 року №UA500110/2020/11033, ЕМД від 09.09.2020 року №UA500130/2020/707641, ЕМД від 10.09.2020 року №UA500110/2020/11033, ЕМД від 14.07.2020 року №UA500130/2020/19285, ЕМД від 17.08.2020 року №UA500500/2020/502065, ЕМД від 27.07.2020 року №UA209140/2020/66678 та товару задекларованого позивачем згідно митної декларації від 15.09.2020 року. Документи додані до митної декларації, на підтвердження задекларованої митної вартості товару, не містять розбіжностей, ознаки підробки відсутні. Відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за товар містяться в наданих відповідачу документах. За таких обставин зазначає про наявність підстав для визнання та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000312/2 від 15.09.2020 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» до Дніпровської митниці Державної митної служби України про скасування рішення та коригування митної вартості товарів залишено без руху та запропоновано усунути недоліки, вказані в мотивувальній частині ухвали.

11.01.2021 року відповідачем, засобами поштового зв`язку, направлено до суду лист про усунення недоліків з копією уточненої позовної заяви, квитанцією про доплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №160/16549/21, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження) та витребувано від відповідача докази на обґрунтування підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000312/2 від 15.09.2020 року.

09.03.2021 року 12.03.2021 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву в якому заперечував проти позову та зазначив, що наданий позивачем платіжний документ №17JBKLK5 від 25.05.2020 року свідчить про здійснення предоплати вартості до настання договірних відносин між позивачем та XINJANG ZONG TAO SNTERNATIONAL TRADING CO. LTD». Зокрема, Додаток №1 до Контракту №2020-1 укладено лише 22.06.2020 року, рахунок-інвойс №004/1531 складено 23.06.2020 року. Номенклатура, асортимент та вартість товару визначені додатком від 22.06.2020 року, тобто після здійснення оплати товару у розмірі 6887,26 доларів США. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.05.2020 року містить ціни на більший асортимент товару, ніж заявлено у рахунку №004/1531. Даним документом закріплено умови оплати за товар-30% предоплата, 70% оплата за фактом готовності товару до відвантаження покупцю. Додатком №1 передбачено, що вартість товару оплачується шляхом 100% предоплати. За таких обставин відповідач вважає, що платіжні доручення не підтверджують факт оплати вартості саме заявленої до митного оформлення партії товару. Відповідно до частини шостої статті 53 МК України декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Надано довідку про транспортні витрати від 31.08.2020 відповідно до якої до вартості послуг експедитора включено лише навантажувальні роботи. Це може свідчити про відсутність всіх складових митної вартості. На підставі ст.254 МК України від декларанта відповідачем витребовувалися переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу ІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 року №631. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні документи, відповідач просив декларанта повідомити шляхом надсилання електронного повідомлення на що позивач повідомив про неможливість подання таких документів. В результаті митну вартість товару вищезазначеної декларації було скориговано та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000312/2 від 15.09.2020 р. З урахуванням наведених обставин, відповідач вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів від вартості є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.04.2021 року призначено розгляд справи за правилами позовного провадження.

16.06.2021 року позивачем надано до суду копію декларації, яку суд долучив до матеріалів справи.

16.06.2021 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання щодо розгляду справи в якому просить розглянути справу без його участі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.06.2021 року продовжено строк підготовчого провадження та призначено наступне судове засідання.

13.07.2021 року від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представників.

22.07.2021 року від представника позивача Дашко М.В. до суду надійшла заява про вступ у справу як представника в якій просить провести судовий розгляд справи №160/16549/20 без його участі.

18.08.2021 року та 26.08.2021 позивачем надано до суду копію Рішення про коригування митної вартості товарів №UA110000/2020/000312/2 від 15.09.2020 року, яке суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.09.2021 року.

09.09.2021 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання щодо розгляду справи без його участі.

В судове засідання призначене на 23 вересня 2021 року учасники справи не з`явились про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» та «XINJANG ZONG TAO SNTERNATIONAL TRADING CO. LTD» був укладений зовнішньо-економічний контракт №2020-1 від 19.05.2020 року.

Згідно п. 3.2 контракту сума контракту складала 300 000,00 доларів США.

19.05.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» та «XINJANG ZONG TAO SNTERNATIONAL TRADING CO. LTD» був підписаний Додаток №1, згідно якого перша партія товару повинна була бути поставлена вартістю 22886,80 доларів США. Кількість, ціна, держава походження кожної партії вказується у інвойсах, які є частиною цього контракту.

06.04.2018 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір доручення №06/04/18 про надання послуг з декларування та митного оформлення товарів і транспортних засобів.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПК Груп» та Позивачем був укладений Договір транспортного експедирування №18 від 01.05.2020 року та Договір №17 від 01.12.2016 року, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПК Груп» бере на себе зобов`язання за винагороду виконувати або організовувати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування і організації перевезень експортних, імпортних і транзитних вантажів клієнта морським і наземним транспортом, а також інші послуги, необхідні для доставки вантажів клієнта.

На умовах та в рамках зовнішньо-економічного контракту між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» та «XINJANG ZONG TAO SNTERNATIONAL TRADING CO. LTD» №2020-1 від 19.05.2020 року було організовано y грудні 2020 року поставку товарів до України.

15.09.2020 року представником декларанта було подано митну декларацію №UA110370/2020/009589, у якій задекларовано митну вартість товару відповідно до ст. 58 МК України в розмірі відповідно до ціни контракту, а саме товар, що визначений в Додатку №1 від 15.09.2020 року.

На підтвердження митної вартості товарів до митного органу було надано наступні документи: сертифікат якості від 23.06.2020 року, пакувальний лист від 23.06.2020 року, рахунок – фактуру №004/1531 від 23.06.2020 року, коносамент MEDQ20073881 від 16.07.2020 року, автотранспортну накладну №380093 від 07.09.2020 року, декларацію про походження товару №004/1531 від 23.06.2020 року, платіжне доручення №17JBKLK5 від 25.05.2020 року, платіжне доручення №17JBKLK6 від 23.06.2020 року, рахунок про надання транспортно–експедиційних послуг №111 від 08.09.2020 року, довідку №ОРК34 від 25.06.2020 року, прайс-лист від 01.05.2020 року, Контракт №2020-1 від 19.05.2020 року, Додаток №1 від 22.06.2020 року, договір про надання послуг митного брокера №06/04/18 від 06.04.2018 року, договір про перевезення №18 від 01.05.2020 року, лист №04 від 23.06.2020 року, лист №07-09/20 від 11.09.2020 року, лист №65 від 11.09.2020 року, митна декларація країни відправлення № 425820200000529496 від 13.07.2020 року.

Відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення про відмову у митному оформлені товарів № UA110370/2020/00181.

На підставі ст.254 МК України від декларанта відповідачем витребовувалися переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу ІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 року №631.

Електронним повідомленням від 14.09.2020 року №б/н декларантом заявлено про неможливість подання додаткових документів.

За результатами перевірки митної декларації та доданих до них документів відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів - №110000/2020/000312/2 від 15.09.2020 року. В обґрунтування свого рішення відповідачем зазначено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять розбіжності, а саме: у платіжних дорученнях не містяться вказівки на рахунок-фактуру (інфойс), наданий прайс-лист від 01.05.2020 року містить ціни на більший асортимент товару, ніж заявлено у рахунку, додаток до договору №1 та рахунок оформлені після предоплати за товар в розмірі 6887,26 доларів США, у прайс-листі від 01.05.2020 року та контракті зазначений різний порядок оплати за товар, до митного оформлення не надано договір про надання транспортних послуг між перевізником ТОВ «Зегерт транс експорт» та ТОВ «ОПК груп», декларантом надано до митного оформлення платіжні доручення, які не підтверджують повної оплати вартості партії оцінюваного товару, ціна товару фактично встановлена на умовах FOB, а до митної вартості не включено витрати на транспортування.

Позивач не погоджується із вищевказаними рішенням про коригування митної вартості товарів вважає його таким, що не відповідають вимогам законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті та надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Наказом Державної митної служби України № 689 від 11.09.2015 року затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. (частина 1 статті 337 Митного кодексу України).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, що підставою для прийняття спірного рішення були такі обставини: платіжні доручення не підтверджують факт оплати вартості саме заявленої до митного оформлення партії товару, а наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.05.2020 містить ціни та більший асортимент товару, ніж заявлено у рахунку.

Разом з тим, суд зазначає, що платіжний документ від 25.05.2020 свідчить про здійснення передплати вартості товару на суму 22 886,80 дол. США, контракт укладено 19.05.2020 року, додаток №1 до контракту від 22.06.2020 року на суму 22 886,80 дол. США, де зазначено про 100 % передплату, рахунок - інвойс складено 23.06.2020.

При цьому, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку, з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо транспортних витрат, слід зауважити, що поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс в редакції 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін в рамках цього контракту.

У разі використання правил Інкотермс FОВ (вільно на борту) у порту відвантаження продавець зобов`язаний за свій рахунок здійснити завантаження товару на борт зазначеного покупцем судна в узгоджену дату або в межах обумовленого терміну в названому порту відвантаження відповідно до звичаїв порту, а також виконати митні формальності, необхідні для вивозу. Покупець повинен за свій рахунок зафрахтувати судно і своєчасно сповістити продавця про терміни, умови та місце навантаження, назву, часу прибуття судна. Ціна FОВ (FОВ price) означає, що контрактна ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) у порт призначення.

Згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Отже, ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі.

До митного оформлення надано договір № 18 від 01.05.2020 року транспортного експедирування, надано довідку про транспортні витрати № ОРК від 31.08.2020 року до вартості послуг включені витрати на навантажувальні роботи, рахунок №11 від 08.09.2020 року, банківські платіжні документи №17JBKLK5 від 25.05.2020 року та №22JBKLK6 від 23.06.2020 року, автотранспортну накладну від 07.09.2020 на перевезення даного товару, перевізником є ТОВ "Зегерт транс експорт", коносамент від 16.07.2020 року, згідно декларації митної вартості до ціни товару додані транспортні витрати-11 012 грн., у підтвердження зазначених витрат заявлений договір про транспортне експедирування № 18 від 01.05.2020 між експедитором ТОВ "ОПК груп" та ТОВ "Автопроммаркет". До суду надано договір № 17 від 01.12.2016 року про здійснення транспортно-експедиторських послуг та організацію перевезення вантажу автомобільним транспортом між ТОВ "ОПК груп" та ТОВ "Зегерт транс експорт".

Таким чином, вищевказані документи, які надані митному органу підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість.

Крім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товарів ґрунтується на митній вартості товару за ЕМД від 05.09.2020 року №UA500110/2020/10746, ЕМД від 17.08.2020 року №UA500500/2020/502065, ЕМД від 14.08.2020 року №UA500490/2020/500683, ЕМД від 10.09.2020 року №UA500110/2020/11033, ЕМД від 09.09.2020 року №UA500130/2020/707641, ЕМД від 10.09.2020 року №UA500110/2020/11033, ЕМД від 14.07.2020 року №UA500130/2020/19285, ЕМД від 17.08.2020 року №UA500500/2020/502065, ЕМД від 27.07.2020 року №UA209140/2020/66678. При цьому, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене, не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаними митними деклараціями.

Суд зауважує, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст. ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

Отже, у ході розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000312/2 від 15.09.2020 р. є протиправним та підлягає скасуванню, отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2270,00 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями №363 від 04.12.2020 року та №392 від 05.01.2021 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2270,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» (27502, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Грушевського Михайла, буд. 37, кв. 35, код ЄДРПОУ 40725285) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) про скасування рішення та коригування митної вартості товарів - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110000/2020/000312/2 від 15.09.2020 р.

Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопроммаркет» (27502, Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Грушевського Михайла, буд. 37, кв. 35, код ЄДРПОУ 40725285) судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко