Рішення № 102386072, 30.12.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року ЛуцькСправа № 140/13508/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дій щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення згідно статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) (в редакції, що діяла на час призначення пенсії), положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2021 №22/6-1159у; зобов`язання здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії відповідно до вказаних нормативно-правових актів, на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2021 №22/6-1159у в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 1995 року отримує пенсію за вислугу років, яка йому призначена на підставі Закону №2262-ХІІ.

31.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення обчислення та перерахунку пенсії з 01.04.2019 відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року №140/3114/21 на підставі довідки від 01.03.2021 №22/6-1159у з врахуванням призначеної пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру.

Однак ГУ ПФУ у Волинській області листом від 16.07.2021 відмовило у здійсненні такого перерахунку, натоміcть, здійснило перерахунок його пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 01.03.2021 №22/6-1159у, однак таку виплату коштів було обмежено застосуванням обмеження в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

Таким чином, перерахований розмір пенсії становить 27 289,89 грн., проте виплачується з урахуванням обмеження, тобто у розмірі 18 540,00 грн.

Такі дії відповідача щодо обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб позивач вважає протиправними, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону України №2262-ХІІ, якою було встановлено обмеження пенсій максимальним розміром.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач у відзиві на позов його вимоги заперечив та у задоволенні позову просив відмовити, з огляду на те, що згідно зі статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Ця норма застосовується як для призначення, так і для перерахунку пенсії.

Окрім того, обмеження виплати пенсії максимальним її розміром вперше було встановлено Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі – Закон №3668-VI). Відповідно до частини першої статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Положення норм цього Закону, яким обмежувався максимальний розмір пенсії, не визнавались у встановленому порядку Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), тому вони підлягають застосуванню. З наведених підстав відповідач вважає, що обмеживши розмір пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, діяв правомірно.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши доводи сторін у заявах по суті справи, письмові докази, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та 1995 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.

31.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про проведення обчислення та перерахунку пенсії з 01.04.2019 відповідно до рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року №140/3114/21 на підставі довідки від 01.03.2021 №22/6-1159у з врахуванням призначеної пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення без обмеження її максимального розміру.

16.07.2021 відповідач листом № 13534-13445/Л-02/8-0300/21 відмовило у здійсненні такого перерахунку, натоміть, здійснило перерахунок його пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 01.03.2021 №22/6-1159у, однак таку виплату коштів було обмежено в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Таким чином, перерахований розмір пенсії становить 27 289,89 грн., проте виплачується з урахуванням обмеження у розмірі 18 540,00 грн.

Не погоджуючись із діями ГУ ПФУ у Волинській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону №2262-XII, а саме статтю 43 доповнено новою частиною (частина п`ята), згідно з якою максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Зміну визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року №10-рп/2008.

Відповідно до частини п`ятої статті 43 Закону №2262-XII (в редакції Закону №3668-VI) з 01 жовтня 2011 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” частину п`яту статті 43 Закону №2262-XII доповнено реченням такого змісту “Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень”.

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 12 квітня 2016 року №1080-VІІІ “Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей” частина п`ята статті 43 Закону №2262-ХІІ стала вважатись частиною сьомою.

Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зі змінами, а саме частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності із 20 грудня 2016 року частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII.

Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №1774-VIII) передбачено, що у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року” (пункт 10 вказаного Закону). Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві положення” Закону №1774-VIII, встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.

Поряд з тим рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційною перше речення та друге речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто усю частину сьому названої статті. Втрата із 20 грудня 2016 року чинності частиною сьомою статті 43 Закону №2262-XII виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму, яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною в цілому частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII така норма вважається “відсутньою” у тексті Закону. При цьому після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення зміни до першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII аналогічного змісту новими законами не вносились.

Отже, із 2017 року стаття 43 вказаного Закону не містить норм про обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, а внесені Законом №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії) є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18, від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 та інших.

Аргументи відповідача про існування законних підстав для обмеження пенсії позивача не узгоджуються із нормативним регулюванням спірних правовідносин та правовими висновками Верховного Суду щодо застосування норм права. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 31 березня 2021 року у справі №815/3000/17 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку, висловленого щодо питання обмеження граничного розміру пенсії у попередніх постановах від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі №522/16881/17.

Суд визнає помилковими посилання пенсійного органу щодо наявності у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії позивачу, яка призначена відповідно до Закону №2262-ХІІ, максимальним розміром на рівні десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004).

Обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України (рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016).

При цьому суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VI є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Окрім того, суд також вважає безпідставними доводи відповідача про обмеження позивачеві розміру пенсії відповідно до Закону №3668-VI, оскільки як встановлено судом з листа відповідача на звернення позивача від 16.07.2021 № 13534-13445/Л-02/8-0300/21, максимальний розмір пенсії позивача відповідачем обмежено саме відповідно до статті 43 Закону №2262-ХІІ, а не відповідно до Закону №3668-VI. Тобто, відповідач покликається на нові підстави, які не були покладені ним в основу прийнятого рішення про обмеження пенсії позивача при її перерахунку з 01 грудня 2019 року.

За таких обставин, а також зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, обмеживши позивачеві пенсію максимальним розміром з 01 квітня 2019 року, діяв всупереч Конституції України та Закону №2262-ХІІ.

У свою чергу позовна вимога про проведення перерахунку пенсії у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення є безпідставною, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявність спору щодо відсоткового розміру пенсії позивача. Судом встановлено, що у судовому порядку був вирішений спір за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Волинській області щодо відсоткового розміру пенсії у зв`язку із її перерахунком з 01 грудня 2019 року (рішення Волинського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 у справі №140/3114/21). Цим судовим рішенням, яке набрало законної сили 01.07.2021 року, підтверджено право позивача на отримання пенсії у розмірі 90 % грошового забезпечення. Будь-які докази про зменшення позивачу розміру пенсії у відсотковому співвідношенні на момент звернення до суду із цим позовом відсутні.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження максимальним розміром призначеної пенсії за вислугу років; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії (з урахуванням виплачених сум) з 01 грудня 2019 року без обмеження її максимальним розміром на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2021 №22/6-1159у.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області дій щодо застосування обмежень граничного розміру при нарахуванні та виплаті пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення ОСОБА_1 згідно статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) (в редакції, що діяла на час призначення пенсії), положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2021 №22/6-1159у.

Зобов`язати здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до вказаних нормативно-правових актів, на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України від 01.03.2021 №22/6-1159у в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження розміру пенсії величиною в десять прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.Ф. Костюкевич