Ухвала суду № 102385534, 26.10.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/131/21

ун. № 759/1604/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головування судді Сенька М.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду скаргу ОСОБА_1 на дії Старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Представник заявника ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк звернення до суду. Визнати протиправною бездіяльність Старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука К.Р. щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 та заборони на його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року в рамках виконавчого провадження № 45377024. Зобов`язати Старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича зняти арешт з майна ОСОБА_1 та заборону на його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року в рамках виконавчого провадження № 45377024. Зобов`язати Старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука К.Р. внести до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис щодо вилучення арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року в рамках виконавчого провадження № 45377024. Стягнути з Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.) В судове засідання представник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та ОСОБА_2 не з`явилися, про поважність причин не з`явлення суд не повідомили, про дату, час та місце його проведення повідомлялися відповідно до вимог ч. 7,8 ст. 128 ЦПК України та їх неявка не перешкоджає розгляду скарги. В судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу та просив її задовольнити з підстав зазначених у ній.

Скарга мотивована тим, що на виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 45377024 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 05.11.2014 року № 2/759/9/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 23 840,76 грн.

10.11.2014 року постановою державного виконавця Святошинського РВДВС у м. Києві Кириленко Андрія Валерійовича відкрито виконавче провадження № 45377024, постанови немає у наявності у Заявника, після відкриття виконавчого провадження не була вручена Заявникові.

11.12.2014 року Старшим державним виконавцем Святошинського РВДВС у м. Києві Пилипчуком К.Р. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (постанови немає у наявності у Заявника, постанова не була вручена Заявникові). На підставі даної постанови в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно накладено обтяження - арешт нерухомого майна, номер запису про обтяження: 8048699.

Як вбачається з витягу з реєстру обтяжень від 08.01.2021 року, стан виконавчого провадження - завершено. Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 252281806 від 12.04.2021 року, сформованої за ідентифікаційними даними Заявника, до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесена інформація про реєстрацію обтяження: номер запису про обтяження - 8048699; Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, код ЄДРПОУ: 34999049, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 03148, м.Київ, вул. Гната Юри, 9; підстава для державної реєстрації обтяження - постанова, про арешт майна боржника, серія та номер: 45377024, виданий 11.12.2014, видавник: ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві, старший державний виконавець Пилипчук К. Р.; опис предмета обтяження - все майно.

Після виконання рішення суду 20.01.2015 року Заявник звернулась до Відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження (копія додається, оригінал знаходиться у Заявника). Підставою для закінчення виконавчого провадження № 45377024 були наступні обставини, зазначені у заяві. 15.01.2015 року Апеляційним судом м. Києва задоволено Апеляційну скаргу Заявника та зобов`язано сплатити на користь ОСОБА_4 1280,00 грн. - матеріальної шкоди (франшизи), 1500,00 грн. моральної шкоди, 320,00 грн. - судового збору, разом 3100,00 грн. (копії рішень судів додаються). Заявник виконала вказане рішення суду, що набрало законної сили, та сплатила стягувачеві суму 3100,00 грн., на підтвердження чого надала Заінтересованій особі квитанцію № 19V541699 від 20.01.2015 року (копія додається; оригінал знаходиться у Заявника). Однак в порушення вимог законодавства України державним виконавцем не винесено постанови про закінчення виконавчого провадження.

Натомість постановою Старшого державного виконавця Пилипчука Костянтина Ростиславовича від 28.12.2015 року повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено).

На початку жовтня 2020 року Заявник у нотаріуса при підготовці документів щодо оформлення продажу квартири дізналась, що її усе майно перебуває під арештом. У зв`язку з цим Заявник 21.10.2020 року звернулась із заявою до Заінтересованої особи з проханням зняти арешт з майна (копія додається, оригінал знаходиться у Заявника). Із заявою Заявник звернулась через поштову скриньку, що розміщена у приміщенні Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відповіді на заяву Заявник не отримала.

22.12.2020 року Заявник звернулась до Міністерства юстиції України із скаргою на бездіяльність державного виконавця (копія скарги додається; оригінал знаходиться у Заявника). Як вбачається із скарги, у прохальній частині Заявником вказано: 1) Зобов`язати Державного виконавця Відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Пилипчука К.Р., винести Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 45377024 ; 2) Зобов`язати Державного виконавця Відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Пилипчука К.Р. зняти арешт з усього мого рухомого та нерухомого майна та заборону на його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року в рамках виконавчого провадження № 45377024; 3) Про проведені дії щодо бездіяльності Державного виконавця Відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Пилипчука К.Р., повідомити її письмово.

Заявник отримала від Міністерства юстиції України лист-відповідь про розгляд звернення від 21.01.2021 року № Р-251, де йшлося надати додаткову інформацію щодо ходу виконавчого провадження та направлення кореспонденції в рамках даного виконавчого провадження не являється можливим, у зв`язку із закінченням терміну зберігання документів, які можуть містити такі відомості.

17.02.2021 року Заявник повторно звернулась до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна (копія додається, оригінал знаходиться у Заявника). Із заявою Заявник звернулась через поштову скриньку, що розміщена у приміщенні Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відповіді на вказану заяву Заявник не отримала.

Заявник вважає бездіяльність Старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука К.Р. протиправною з огляду на наступне.

В рамках даного виконавчого провадження були 2 підстави для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з майна Заявника, а саме: 1) фактичного виконання боржником рішення суду, що набрало законної сили; 2) закінчення строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Державний виконавець Пилипчук К.Р., отримавши від Заявника лист з документальним підтвердженням сплати боргу від 20.01.2015 року, повинен був винести постанову про закінчення виконавчого провадження та зняти арешт з майна. Натомість державним виконавцем 28.12.2015 року винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-ХІV (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Відтак, строк пред`явлення виконавчого документа сплинув 29.12.2016 року, оскільки постановою державного виконавця від 28.12.2015 року виконавчий документ повернуто стягувачеві, а строк пред`явлення складав один рік (п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону №606-ХIV).

Виконавчий документ по виконавчому провадженню № 45377024 повернуто стягувачеві, строки повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинули 29.12.2016 р., а тому відпала необхідність обтяження майна боржника, в рамках вказаного виконавчого провадження.

Враховуючи наведені норми та зважаючи на те, що Заявником повністю виконане рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2014 року, що змінене рішенням Апеляційного суду міста Києва від 15.01.2015 року (сплачено на користь стягувача 1280,00 грн. - матеріальної шкоди, 1500,00 грн. моральної шкоди, 320,00 грн. - судового збору, разом 3100,00 грн.), а також приймаючи до уваги той факт, що виконавче провадження № 45377024 від 10.11.2014 року завершене та знищене у зв`язку з закінченням терміну зберігання завершених виконавчих проваджень, а по виконавчому провадженню № 45377024 прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та пропущено строк для повторного пред`явлення його до виконання, вважаємо, що станом на теперішній час відсутні правові підстави для обтяження майна Заявника за постановою державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року. Таким чином належним та достатнім способом захисту порушених прав та інтересів Заявника є зобов`язання Старшого державного виконавця Пилипчука К.Р. зняти арешт з майна Заявника, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року № 45377024.

В судове засідання заявник та представник заявника не з`явилися надіслали до суду заяву про розгляд скарги за відсутності заявника, просять задовольнити вимоги скарги.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх належність та допустимість, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження № 45377024 з примусового виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 05.11.2014 року № 2/759/9/14 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в сумі 23 840,76 грн.

10.11.2014 року постановою державного виконавця Святошинського РВДВС у м. Києві Кириленко Андрія Валерійовича відкрито виконавче провадження № 45377024.

11.12.2014 року Старшим державним виконавцем Святошинського РВДВС у м. Києві Пилипчуком К.Р. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (постанови немає у наявності у Заявника, постанова не була вручена Заявникові). На підставі даної постанови в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно накладено обтяження - арешт нерухомого майна (номер запису про обтяження: 8048699 (спеціальний розділ).

Як вбачається з витягу з реєстру обтяжень від 08.01.2021 року (додається), стан виконавчого провадження - завершено. Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 252281806 від 12.04.2021 року, сформованої за ідентифікаційними даними Заявника (додається), до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесена інформація про реєстрацію обтяження: номер запису про обтяження - 8048699; Обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, код ЄДРПОУ: 34999049, країна реєстрації: Україна, адреса: Україна, 03148, м.Київ, вул. Гната Юри, 9; підстава для державної реєстрації обтяження - постанова, про арешт майна боржника, серія та номер: 45377024, виданий 11.12.2014, видавник: ВДВС Святошинського РУЮ у м.Києві, старший державний виконавець Пилипчук К. Р.; опис предмета обтяження - все майно.

Після виконання рішення суду 20.01.2015 року Заявник звернулась до Відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві із заявою про закінчення виконавчого провадження (копія додається, оригінал знаходиться у Заявника). Підставою для закінчення виконавчого провадження № 45377024 були наступні обставини, зазначені у заяві.

15.01.2015 року Апеляційним судом м. Києва задоволено Апеляційну скаргу Заявника та зобов`язано сплатити на користь ОСОБА_4 1280,00 грн. - матеріальної шкоди (франшизи), 1500,00 грн. моральної шкоди, 320,00 грн. - судового збору, разом 3100,00 грн. (копії рішень судів додаються). Заявник виконала вказане рішення суду, що набрало законної сили, та сплатила стягувачеві суму 3100,00 грн., на підтвердження чого надала Заінтересованій особі квитанцію № 19V541699 від 20.01.2015 року (копія додається; оригінал знаходиться у Заявника). Однак в порушення вимог законодавства України державним виконавцем не винесено постанови про закінчення виконавчого провадження.

Натомість постановою Старшого державного виконавця Пилипчука Костянтина Ростиславовича від 28.12.2015 року повернуто виконавчий документ стягувачові на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено).

На початку жовтня 2020 року Заявник у нотаріуса при підготовці документів щодо оформлення продажу квартири дізналась, що її усе майно перебуває під арештом. У зв`язку з цим Заявник 21.10.2020 року звернулась із заявою до Заінтересованої особи з проханням зняти арешт з майна. Із заявою Заявник звернулась через поштову скриньку, що розміщена у приміщенні Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відповіді на заяву Заявник не отримала.

22.12.2020 року Заявник звернулась до Міністерства юстиції України із скаргою на бездіяльність державного виконавця Як вбачається із скарги, у прохальній частині Заявником вказано: 1) Зобов`язати Державного виконавця Відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Пилипчука К.Р., винести Постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 45377024 ; 2) Зобов`язати Державного виконавця Відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Пилипчука К.Р. зняти арешт з усього мого рухомого та нерухомого майна та заборону на його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року в рамках виконавчого провадження № 45377024; 3) Про проведені дії щодо бездіяльності Державного виконавця Відділу виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Пилипчука К.Р., повідомити мене письмово.

Заявник отримала від Міністерства юстиції України лист-відповідь про розгляд звернення від 21.01.2021 року № Р-251 та зазначив, що надати додаткову інформацію щодо ходу виконавчого провадження та направлення кореспонденції в рамках даного виконавчого провадження не являється можливим, у зв`язку із закінченням терміну зберігання документів, які можуть містити такі відомості.

17.02.2021 року Заявник повторно звернулась до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з проханням зняти арешт з усього рухомого та нерухомого майна (копія додається, оригінал знаходиться у Заявника). Із заявою Заявник звернулась через поштову скриньку, що розміщена у приміщенні Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відповіді на вказану заяву Заявник не отримала.

Заявник вважає бездіяльність Старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука К.Р. протиправною з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 6, 8 ч. 1 статті 49 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (який був чинним на час здійснення виконавчого провадження, далі - Закон № 606-ХІV) виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення; 8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з частиною 3 статті 49 Закону № 606-ХІV про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону № 606-ХІV у разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

В рамках даного виконавчого провадження були 2 підстави для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження та зняття арешту з майна Заявника, а саме: 1) фактичного виконання боржником рішення суду, що набрало законної сили; 2) закінчення строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Державний виконавець Пилипчук К.Р., отримавши від Заявника лист з документальним підтвердженням сплати боргу від 20.01.2015 року, повинен був винести постанову про закінчення виконавчого провадження та зняти арешт з майна. Натомість державним виконавцем 28.12.2015 року винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону № 606-ХІV (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Згідно з ч.3 ст.23 Закону №606-ХIV у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №606-ХIV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відтак, строк пред`явлення виконавчого документа сплинув 29.12.2016 року, оскільки постановою державного виконавця від 28.12.2015 року виконавчий документ повернуто стягувачеві, а строк пред`явлення складав один рік (п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону №606-ХIV).

Виконавчий документ по виконавчому провадженню № 45377024 повернуто стягувачеві, строки повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання сплинули 29.12.2016, а тому відпала необхідність обтяження майна боржника, в рамках вказаного виконавчого провадження.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 49 Закон № 606-XIV визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Враховуючи наведені норми та зважаючи на те, що Заявником повністю виконане рішення Святошинського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2014 року, що змінене рішенням Апеляційного суду міста Києва від 15.01.2015 року (сплачено на користь стягувача 1280,00 грн. - матеріальної шкоди, 1500,00 грн. моральної шкоди, 320,00 грн. - судового збору, разом 3100,00 грн.), а також приймаючи до уваги той факт, що виконавче провадження № 45377024 від 10.11.2014 року завершене та знищене у зв`язку з закінченням терміну зберігання завершених виконавчих проваджень, а по виконавчому провадженню № 45377024 прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачу та пропущено строк для повторного пред`явлення його до виконання, вважаємо, що станом на теперішній час відсутні правові підстави для обтяження майна Заявника за постановою державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року.

Таким чином належним та достатнім способом захисту порушених прав та інтересів Заявника є зобов`язання Старшого державного виконавця Пилипчука К.Р. зняти арешт з майна Заявника, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року № 45377024.

Крім того, відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників, яка є у відкритому доступі на веб-сайті https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Заявник не значиться боржником у жодному виконавчому провадженні.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (в редакції станом на час звернення з цією скаргою до суду) підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1 2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служб під час виконання судових рішень у цивільних справах» встановлено, що відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Пунктом 2 цієї Постанови визначено, що при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи неодноразові намагання Заявника вирішити питання щодо зняття арешту з майна шляхом звернення до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також до Міністерства юстиції України, Заявник просить поновити строк звернення до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями ст.452 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат і підлягають розподілу, у тому числі за результатами розгляду скарги, поданої у відповідності до положень Розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України.

На підтвердження сплати гонорару адвоката Заявник надає суду ордер, копію договору про надання правничої допомоги № 12042021 від 12 квітня 2021 року, копію квитанції про сплату послуг професійної правничої допомоги № 8P11-PK18-8PH6-T2AB від 16.04.2021 року, копію акту приймання-передачі наданих послуг № 1 від 08 червня 2021 року.

Таким чином, представником скаржника документально доведено понесені витрати на правничу допомогу у справі за скаргою.

Враховуючи вище викладене скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 22, ч.3. ст. 23, п.п. ч. 1 статті 49, ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-452 ЦПК України,

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича (03148, місто Київ, вул. Гната Юри, буд. 9) щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та заборони на його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року в рамках виконавчого провадження № 45377024.

Зобов`язати Старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича (03148, місто Київ, вул. Гната Юри, буд. 9) зняти арешт з майна ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) та заборону на його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року в рамках виконавчого провадження № 45377024.

Зобов`язати Старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича (03148, місто Київ, вул. Гната Юри, буд. 9) внести до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис щодо вилучення арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.12.2014 року в рамках виконавчого провадження № 45377024.

Стягнути з Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп.)

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Суддя М.Ф. Сенько