Вирок № 102385447, 31.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/19939/21

Номер провадження № 1-кп/756/1576/21

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі судді Пономаренка А. А., за участі секретаря судового засідання Рекеди С. С., розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, затверджений 29.12.2021 у кримінальному провадженні, яке внесене 08.12.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021105050004061, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, не заміжньої, офіційно не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

07.12.2021, близько 17:00 год., ОСОБА_1 знаходилась у приміщенні магазину «Кроп», який належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 1-б, де у неї виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи указаний умисел, ОСОБА_1 , діючи таємно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, переконавшись, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, узяла з торгової вітрини належної ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», товар, а саме: куртка чол., у кількості 1 шт., арт. 8997G-59X, вартістю 959 грн 20 коп., (без урахування ПДВ), штани жін., у кількості 1 шт., арт. 8642L-88X, вартістю 559 грн 20 коп., (без урахування ПДВ), светр жін., у кількості 1 шт., арт. 8637L-88X, вартістю 559 грн 20 коп., (без урахування ПДВ). Після чого, ОСОБА_1 у приміщенні примірочної одягнула на себе указаний товар, під свій верхній одяг у який була одягнена в той час, та помістивши товар до рюкзаку світлого кольору пройшла повз лінію кас магазину «Кроп», не розрахувавшись, направилась до виходу з нього у невідомому напрямку.

Унаслідок учинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 спричинила ТОВ «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (ЄДРПОУ № 32435513) майнову шкоду на загальну суму 2077 грн 60 коп. без урахування ПДВ.

Отже, ОСОБА_1 учинила кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

29 грудня 2021 року до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України у якому міститься клопотанням прокурора Плиски В. В. про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваної ОСОБА_1 , складена в присутності захисника Фогеля В. В., щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- заяву представника потерпілого про відсутність заперечень відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 302 КПК України, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному порядку за обвинуваченням ОСОБА_1 ;

- матеріали досудового розслідування.

Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_1 не застосовано затримання після виявлення вчиненого кримінального проступку.

Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Відповідно до частин 1, 2, ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, статей 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням було встановлено, що 07.12.2021, близько 17:00 год. ОСОБА_1 , знаходилась у приміщенні магазину «Кроп», який належить ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», що розташований за адресою: м. Київ, проспект Оболонський, 1-б, де у неї виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи указаний умисел, ОСОБА_1 , діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, переконавшись, що за її діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, взяла з торгової вітрини належної ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП», товар, а саме: куртка чол., у кількості 1 шт., арт. 8997G-59X, вартістю 959 грн 20 коп., (без урахування ПДВ), штани жін., у кількості 1 шт., арт. 8642L-88X, вартістю 559 грн 20 коп., (без урахування ПДВ), светр жін., у кількості 1 шт., арт. 8637L-88X, вартістю 559 грн 20 коп., (без урахування ПДВ). Після чого, ОСОБА_1 у приміщенні примірочної одягнула на себе указаний товар, під свій верхній одяг у який була одягнена в той час, та помістивши товар до рюкзаку світлого кольору пройшла повз лінію кас магазину «Кроп», не розрахувавшись, направилась до виходу з нього у невідомому напрямку.

Унаслідок учинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 спричинила ТОВ «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» (ЄДРПОУ № 32435513) майнову шкоду на загальну суму 2077 грн 60 коп. без урахування ПДВ.

Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачена ОСОБА_1 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акту за її відсутності.

Окрім того, обвинувачена ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємному викраденні чужого майна (крадіжку).

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_1 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутності обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують її покарання.

Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_1 беззаперечно визнавала свою винуватість, співпрацювала з органом досудового розслідування, повністю повідомила про обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надала дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_1 як каяття (щирий жаль з приводу вчинення кримінального проступку та осуд своєї поведінки), а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом`якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора Плиски В. В., уважає наявність такої обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття, та вказана в обвинувальному акті.

4. Мотиви призначення покарання.

Суд вважає, що підстави застосування ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання - відсутні.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

З урахуванням викладених обставин по справі, особистості обвинуваченої, яка не працює, не заміжня, тяжкості вчиненого кримінального проступку, фактично відсутності завданої шкоди, бо майно було повернути власникові, вартість та вид майна, яким намагалась заволодіти обвинувачена, зокрема речі на суму 2077 грн 60 коп., покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт строком на 110 годин.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченої, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченої та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Бо, на думку суду, залучення до такого виду праці створить процес позитивних змін, які відбуваються в особистості та створюють готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Крім того, такий вид покарання застосується через органи пробації, якими передбачено проходження пробаційних програм, які передбачені для осіб, які засуджені до покарань не пов`язаних з позбавленням волі, і що наддасть можливість ОСОБА_1 змінити прокримінальне мислення та попередити вчинення нею повторних злочинів.

Оскільки суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді громадських робіт, відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України до ОСОБА_1 не може бути застосовано відбуття покарання з іспитовим строком.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченої запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченої запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченої.

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні відсутні. Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема передане на відповідальне зберігання ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» майно (куртка чол., у кількості 1 шт., арт. 8997G-59X, штани жін., у кількості 1 шт., арт. 8642L-88X, светр жін., у кількості 1 шт., арт. 8637L-88X) необхідно залишити у володінні останнього. Диск для систем лазерного зчитування формату CD, який зберігається в матеріалах провадження (а.п. 55), слід залишити в матеріалах провадження протягом всього строку його зберігання.

Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді громадських робіт строком на 110 (сто десять) годин.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Речові докази:

- куртка чол., у кількості 1 шт., арт. 8997G-59X, штани жін., у кількості 1 шт., арт. 8642L-88X, светр жін., у кількості 1 шт., арт. 8637L-88X, які передано на відповідальне зберігання ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» - залишити у володінні останнього;

- диск для систем лазерного зчитування формату «СД», який зберігається в матеріалах провадження (а.п. 55), залишити в матеріалах провадження протягом усього строку його зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя А. А. Пономаренко