Ухвала суду № 102385428, 28.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/18210/21

Номер провадження № 1-кп/756/1500/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Пономаренка А. А.,

за участі секретаря судового засідання Рекеди С. С.,

прокурора Ходака Є. С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Кандибова Ю. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , внесеного 31.10.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100050002399, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурором у судовому засіданні заявлено клопотання відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України про продовження тримання під вартою ОСОБА_1 . На думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та учинити інше кримінальне правопорушення.

На вказані ризики, на думку прокурора, вказують ті обставини, що ОСОБА_1 може переховуватись від органу досудового слідства та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків є те, що останні не допитувались у судовому засіданні.

Ризиком того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що відносно останнього слухається кримінальне провадження в Оболонському районному суді м. Києва, а тому останній не зробив для себе належних висновків та знову обвинувачується у вчиненні умисного злочину.

Захисник Кандибов Ю. Ю. у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, просив у його задоволенні відмовити посилаючись на те, що наведені прокурором ризики не є обґрунтованими.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав захисника та просив обрати інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого, захисника, дослідивши клопотання прокурора, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 інкримінується вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою продовжити, змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Як вбачається з положень ч. 4 ст. 199 КПК України розгляд клопотання про продовження строку дії тримання під вартою здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Аналізуючи положення ст. 194 КПК України разом із загальними положеннями КПК України щодо судового провадження в суді першої інстанції, можна дійти висновку, що при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри, тобто відповідно до статей 194, 199 КПК України під час процедури продовження запобіжного заходу, слід ураховувати, що надання оцінки доказів у справі відбувається лише в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що на стадії судового розгляду суд не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри чи то обвинувачення безпосередньо шляхом надання оцінки доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Цими відомостями, на думку суду, є висунуте в передбаченому законом порядку обвинувачення, яке є предметом дослідження суду наразі.

Отже, суд, на підставі розумної оцінки, уважає причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для вирішення питання щодо подальшого застосування запобіжного заходу.

Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення прокурора, беручи до уваги пояснення обвинуваченого в судовому засіданні, а також відомості про особистість ОСОБА_1 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконний вплив на свідків. Між тим, на думку суду, такий ризик як переховування від органів досудового розслідування не було доведено прокурором, оскільки ризиком є певні дії, чи певний умисел особи, а не сама по собі лише можливість їх вчинити, а в якості цього ризику прокурором наведено лише тяжкість покарання.

Отже, на думку суду, наразі існують підстави для продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу. Також суд наголошує, що наразі саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає особистості обвинуваченого та встановленим обставинам - наявності ризиків, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством. Приймаючи таке рішення, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України також перевірив характеризуючи відомості щодо особистості обвинуваченого та наведені прокурором у клопотанні, як і тяжкість покарання в випадку визнання ОСОБА_1 винуватим.

Даючи оцінку доводам сторони захисту, зокрема ненадання разом з клопотанням саме доказів в обґрунтування ризиків, суд ураховує, що ризиками є будь-які фактичні дані. При цьому, такі фактичні дані не можуть бути обмеженими тими, які визначені в ст. 84 КПК України. Оскільки такі дані, на думку суду, повинні свідчити лише про можливості існування певних підозр, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжником яких є запобіжний захід. А отже, судом наведено існування саме тих достатніх підстав відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, які, на його думку, є доказами в розумінні положень ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку суду, саме обраний запобіжний захід - тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу та особистості обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.

Судом, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при прийнятті такого рішення, було також вивчено відомості, що характеризують особистість обвинуваченого, які наведені прокурором у клопотанні, а також стороною захисту. Але, їх сукупність не дає підстав аби змінити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України строку дії запобіжного заходу.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину визначається від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року для працездатних осіб складає 2270 гривень.

Для того, аби можна було вважати заставу такою, яку обвинувачений здатен внести та яка може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд повинен урахувати положення статей 177, 178 КПК України, а також раціонально співставити її розмір з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю вчиненого злочину, як і матеріальним станом обвинуваченого.

Ураховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, стадію судового провадження, строк застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, а також те, що вирішення питання застосування альтернативного запобіжного заходу в виді застави є правом суду, останній вважає можливим при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 визначити також і розмір застави, яку обвинувачений має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільненим з-під варти та на нього може бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На переконання суду, застава в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 22 700 грн 00 коп. встановлена для ОСОБА_1 здатна забезпечити виконання обвинуваченим покладеного на нього обов`язків, а саме з`являтися за першою вимогою до суду, не відлучатися із міста Києва, повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, докласти зусиль до пошуку роботи.

Керуючись статтями 7, 177, 178, 182, 183, 193-194, 331, 350, 369-372, 376, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Установити ОСОБА_1 заставу в розмірі 10 (десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ - 26268059, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду - 02896785).

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави зобов`язати ОСОБА_1 з`являтися за першою вимогою до суду, а також покласти наступні обов`язки:

- не відлучатися із міста Києва без дозволу суду;

- повідомляти суд про необхідність зміну свого місця проживання або роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання, за наявності, до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на два місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала діє до 25.02.2022 та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а також для виконання конвойній службі.

Ухвала про обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, або в той же строк та в тому ж порядку, з моменту отримання повного тексту ухвали.

Суддя А. А. Пономаренко