Ухвала суду № 102382985, 31.12.2021, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

Господарський суд Житомирської області у складі судді Вельмакіної Т.М.,

розглядаючи заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська102" про забезпечення позову у справі

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська102"

до 1) Фізичної особи-підприємця Тарковської Надії Іванівни

2) Виконавчого комітету Житомирської міської ради

3) Житомирської міської ради

про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов`язання повернути приміщення,

(Без участі представників сторін)

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська102" звернулось з позовом до суду, згідно якого просить суд:

1. Ухвалити рішення, яким визнати недійсними:

- договір купівлі-продажу приміщення від 14 листопада 2019 року, укладений між Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою в особі Житомирської міської ради та фізичною особою підприємцем Тарковською Надією Іванівною, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського МНО Сєтаком В. Я., зареєстрований в реєстрі за № 11351, за яким було відчужене нежитлове приміщення площею 22, 6 кв. м. за адресою: вул. Київська, 102 у місті Житомирі та похідні від договору і невід`ємно пов`язані з ним

- акт прийому-передачі, серія та номер: б/н, виданий і підписаний 20.11.2019, Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою в особі Житомирського міського голови Сухомлина С. І. та Тарковською Н. І.,

- акт про відсутність матеріальних претензій та проведений розрахунок, серія та номер: б/н, виданий і підписаний 20.11.2019 р. Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою в особі Житомирського міського голови Сухомлина С. І. та Тарковською Н. І. і припинити право власності фізичної особи-підприємця Тарковської Надії Іванівни ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_1 на нежитлове приміщення площею 22, 6 кв. м. за адресою: вул. Київська, 102 у місті Житомирі, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480281418101, номер запису про право власності: 34310018 від 22.11.2019.

3. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 49855249 від 26.11.2019 року за фізичною особою-підприємцем Тарковською Надією Іванівною на нежитлове приміщення площею 22, 6 кв. м. за адресою: вул. Київська, 102 у місті Житомирі, прийняте приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком Віктором Ярославовичем.

4. Зобов`язати фізичну особу-підприємця Тарковську Надію Іванівну повернути Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку ’’Київська 102” нежитлове приміщення площею 22, 6 кв. м. за адресою: вул. Київська, 102 у місті Житомирі, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1480281418101, номер запису про право власності: 34310018 від 22.11.2019 р. і передати ключі від нього.

Також просить стягнути з Виконавчого комітету Житомирської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ’’Київська 102” понесені і документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 (двадцять тисяч), 00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 4540, 00 грн. за подання позовної заяви та 1 135, 00 грн за заяву про забезпечення позову.

Разом з позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська102" подало заяву від 28.12.2021 про забезпечення позову, згідно якої просить суд постановити ухвалу, якою вжити заходи забезпечення позову ОСББ "Київська 102" та заборонити фізичній особі-підприємцю Тарковській Надії Іванівні (рнокпп НОМЕР_1 ) у будь який спосіб відчужувати нежитлове приміщення площею 22,6 м2, розташоване за адресою: вул. Київська, 102 у м. Житомирі, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1480281418101, номер запису про право власності 34310018 від 22.11.2019, яке належить Тарковській Н.І. на підставі договору купівлі-продажу приміщення від 14.11.2019 №11351, акта прийому-передачі б/н від 20.11.2019 та акта про відсутність матеріальних претензій та проведений розрахунок б/н від 20.11.2019.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник зсилається на те, що ОСББ ’’Київська 102” подано позов про визнання недійсним договору купівлі - продажу приміщення від 14.11.2019 року, який укладений між Житомирською міською об`єднаною територіальною громадою в особі Житомирської міської ради та фізичною особою підприємцем Тарковською Надією Іванівною, та посвідчений приватним нотаріусом Житомирського МНО Сєтаком В. Я., зареєстрований в реєстрі за № 11351, за яким було відчужене нежитлове приміщення площею 22, 6 кв. м. за адресою: вул. Київська, 102 у місті Житомирі та похідних від нього акту прийому- передачі, серія та номер: б/н, виданий і підписаний 20.11.2019 р. та акту про відсутність матеріальних претензій та проведений розрахунок, припинення права власності на приміщення і зобов`язання повернути приміщення.

Зазначив, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 02.09.2021 р., залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 р. у справі № 906/1227/19, визнано протиправним та скасовано рішення Житомирської міської ради № 1092 від 26.06.2018 року ’’Про проведення у відповідність до вимог Закону України ’’Про приватизацію державного і комунального майна”, рішення Житомирської міської ради від 18.12.2017 р. № 870 та від 01.03.2018 р. № 952 в частині виключення з Переліку об`єктів комунальної власності міста Житомира, що підлягають приватизації у 2018 році (Додаток №1) пункту 10 Розділу 2, а саме: щодо нежитлового приміщення, літера ”А”, площею 22,6 кв. м, що розташоване в м. Житомирі по вул. Київська, 102 та визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Житомирської міської ради про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 39572570 від 08.02.2018 на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення загальною площею 22,6 кв. м, що розташоване за адресою: м. Житомир, вулиця Київська, будинок 102, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1480281418101. Вищевказане судове рішення беззаперечно свідчить про недійсність договору купівлі-продажу від 14.11.2019.

Заявник вважає, що у випадку незабезпечення позову існує достатньо обґрунтоване припущення, що відповідачем під час розгляду справи може бути відчужене спірне нежитлове приміщення загальною площею 22, 6 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Житомир, вулиця Київська, будинок 102, на користь третіх осіб з метою унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Забезпечення позову шляхом заборони ФОП Тарковській Надії Іванівні у будь- який спосіб відчужувати нежитлове приміщення площею 22, 6 м2 за адресою: вул. Київська, 102 у місті Житомирі, на думку заявника, є співмірним з заявленими позивачем вимогами, оскільки застосований захід забезпечення позову унеможливить вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна та не матиме наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності відповідача, а також буде спрямованим на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи інтереси сторін.

При цьому, заявник зсилається на постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. (постанова Верховного Суду від 29.07.2019 у справі № 905/491/19).

Відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Частиною 11 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (постанова Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №916/2786/17).

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу (іншим особам) здійснювати певні дії.

За таких обставин, обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

При цьому особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

(Постанови Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18 та від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

Так, суд враховує, що предметом позову у даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення, припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зобов`язання повернути приміщення, а необхідність забезпечення позову шляхом заборони ФОП Тарковській Надії Іванівні у будь-який спосіб відчужувати нежитлове приміщення площею 22, 6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 обґрунтовано тим, що застосований захід забезпечення позову унеможливить вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна та не матиме наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності відповідача, а також буде спрямованим на запобігання імовірним порушенням прав позивача, забезпечуючи інтереси сторін.

Водночас суд бере до уваги, що, у разі задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення припинення права власності, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, не вимагається примусового виконання, у даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

При цьому судом враховується, що неправомірність дій відповідача - ОСОБА_1 в частині придбання приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2019 є предметом спору, що потребує доведення в установленому законом порядку, тому суд не розглядає твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову з метою уникнення обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Також суд враховує, що відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів позивача, без обґрунтування підстав, підтверджених доказами, для вжиття таких заходів не може бути підставою для забезпечення позову.

Однак, будь-яких доказів щодо подальшого відчуження приміщення, придбаного ОСОБА_1 , заявником не подано. Тобто, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях останнього, оскільки, жодних доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову не надано, в той час як відповідно до вимог ст.74 ГПК України, обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості заяви позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів до забезпечення позову, ймовірності утруднення виконання або неможливості виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; проаналізувавши наявність обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду, а також наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, у зв`язку з чим у задоволенні поданої заяви слід відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 2 ст. 136 ГПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 74, 136, 137, 140, 234 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська102" про забезпечення позову відмовити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 31.12.2021

1 - у справу;

2,3,4,5 - сторонам (рек.).