Рішення № 102382049, 31.12.2021, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1138/21

Провадження № 2/188/478/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 грудня 2021 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П.О.,

при секретарі судового засідання Гречко В.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в смт Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області (далі – відповідач) про визнання права власності на спадкове майно.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_2 (далі – спадкодавець). 23 березня 2005 року його батько склав заповіт, згідно з яким усе своє майно заповів у власність позивачу. Позивач спадщину після смерті батька прийняв, оскільки був зареєстрований разом зі спадкодавцем на день смерті за однією адресою та 14.04.2021 подав заяву про прийняття спадщини до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори.

14 квітня 2021 року позивач звернувся до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки, прилеглі до належного позивачу житлового будинку: земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га, розташованої на території Брагинівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,4160 га, розташованої на території Брагинівської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1 . Постановою від 14.04.2021 завідувач Другої Синельниківської державної нотаріальної контори відмовив позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спірні земельні ділянки у зв`язку з неподанням оригіналу правовстановлюючого документу - державного акту на право приватної власності на землю, який спадкодавцем було втрачено.

Посилаючись на ст.ст. 328, 377, 392, 1216, 1217, 1268, 1277 ЦК України, позивач просить визнати за ним як спадкоємцем за заповітом право власності на вказані земельні ділянки.

Ухвалою суду від 25 серпня 2021 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 21.09.2021р.

Позивач подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позов підтримав і просив задовольнити.

Відповідач до суду не з`явився, направив до суду листа, в якому прохав справу розглянути за відсутності його представника. Проти задоволення позову відповідач не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу (далі – ЦПК) України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Вивчивши надані позивачем докази, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 3 та 4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, яке складається з таких об`єктів нерухомого майна:

земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2500 га, розташованої на території АДРЕСА_1 ;

земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 0,4160 га, розташованої на території Брагинівської сільської ради по АДРЕСА_1 .

Вказані земельні ділянки належать на праві приватної власності батькові позивача ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №132837, виданого 10.04.2001 головою Брагинівської сільської ради на підставі рішення 8 сесії 23 скликання Брагинівської сільської ради народних депутатів №40 від 24.12.1999 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2142.

Вказані земельні ділянки є прилеглими до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який за життя перебував у приватній власності батька позивача ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок.

23.03.2005 батько позивача ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Брагинівської сільської ради та зареєстрований в реєстрі 23.03.2005 за №45, згідно з яким усе своє майно, яке належить йому на час посвідчення заповіту, на випадок своєї смерті заповів у власність позивачу ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкодавець ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 29.09.2005 серії НОМЕР_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з довідкою виконкому Брагинівської сільської ради від 09.04.2021 №298 на день смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом зі спадкодавцем на день смерті були зареєстровані такі особи: ОСОБА_3 – дружина спадкодавця; ОСОБА_1 – син спадкодавця (позивач); ОСОБА_4 – невістка спадкодавця; ОСОБА_5 – онук спадкодавця.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3).

Отже, позивач спадщину після смерті спадкодавця прийняв, оскільки був зареєстрований разом зі спадкодавцем на день смерті за однією адресою. Вказані обставини підтверджуються копіями вказаних доказів, а також копією рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2006 у цивільній справі №2-631/2006, яке 07.05.2006р. набрало законної сили. Цим судовим рішенням за позивачем ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1 , яке було зареєстроване комунальним підприємством «Павлоградське МБТІ», що вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.05.2006 за №10803584.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Інша донька ОСОБА_2 ОСОБА_6 від прийняття спадщини після його смерті відмовилася шляхом подання 24.02.2006, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, заяви про відмову від спадщини, підпис заявника на якій посвідчено секретарем виконкому Брагинівської сільської ради. Вказана обставина встановлена рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 27.04.2006р. по цивільній справі №2-631/2006, яке набрало законної сили 07.05.2006.

ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом майна після померлого ОСОБА_2 , який прийняв спадщину. Заяв про прийняття спадщини від інших осіб не надходило, що підтверджується довідкою завідувача Другої Синельниківської державної нотаріальної контори Мельникова О.Ж., від 08.07.2021 №135/01-16.

Дружина спадкодавця (мати позивача) ОСОБА_3 за свого життя до нотаріуса за прийняттям спадщини після смерті її чоловіка не зверталася, свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно не отримувала. Доказом перебування батьків позивача у родинних відносинах є відмітка в паспорті громадянина України ОСОБА_3 про шлюб з ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть серії НОМЕР_2 від 25.05.2021. Згідно з довідкою виконкому Брагинівської сільської ради від 19.05.2021 №420 на день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Разом з нею на день смерті були зареєстровані такі особи: ОСОБА_1 – син спадкодавця (позивач); ОСОБА_4 – невістка спадкодавця; ОСОБА_5 – онук спадкодавця.

14.04.2021 позивач звернувся до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спірні земельні ділянки, прилеглі до належного позивачу житлового будинку.

Згідно з постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.04.2021 завідувач Другої Синельниківської державної нотаріальної контори відмовив позивачу у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на спірні земельні ділянки у зв`язку з неподанням оригіналу правовстановлюючого документа – Державного акту на право приватної власності на землю, який спадкодавцем було втрачено.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 1 ст. 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Згідно з ч. 3 ст. 1277 ЦК України спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Спадкове майно знаходиться на території Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. Таким чином, відповідачем по цій справі правомірно залучено Брагинівську сільську раду Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Оскільки позивач не має змоги отримати у встановленому законом порядку свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірні земельні ділянки, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до звітів ТОВ «ДЕПАРК ГРУПП» про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 26.04.2021 сукупна вартість спірних земельних ділянок складає 32 242,00 грн.

Виходячи з цієї ціни позову та вимог пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», позивачем був сплачений судовий збір в розмірі 908 грн, про що до позову додана квитанція банку.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позовних вимог покладається на відповідача. У прохальній частині позовної заяви позивач просить сплачений судовий залишити за ним, тому суд вважає за можливе судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. залишити на позивачу.

На підставі викладеного, ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України, керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 352, 354, п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , до Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, яка знаходиться за адресою: вул. Шкільна, №7, с. Богинівка Синельниківського (колишнього Петропавлівського) району Дніпропетровської області,код ЄДРПОУ 04339037, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за заповітом право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, розташовану на території Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №132837 від 10.04.2001 спадкодавцеві ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 як спадкоємцем за заповітом право власності на земельну ділянку площею 0,4160 га, розташовану на території Брагинівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДП №132837 від 10.04.2001 спадкодавцеві ОСОБА_2 .

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.