Рішення № 102381812, 21.12.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3181/21

Провадження № 2/202/1874/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:головуючого судді - Слюсар Л.П.,

за участю секретаря – Пеки Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про постачання теплової енергії,-

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2021 року на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська надійшла позовна заява Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про постачання теплової енергії, відповідно до якої (в уточненій редакції) просили стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_1 виданого Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 10.07.2020, РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради суму заборгованості за теплопостачання в розмірі 26 709,42 грн., в тому числі: основний борг: 18 939,37 грн.; 3% річних: 2 065,71 грн.; інфляційні збитки: 5 593,91 грн.; пеня: 110,43 грн. та стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , серія та номер паспорта: НОМЕР_1 виданого Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 10.07.2020, РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування своїх позовних вимог (в уточненій редакції) позивач у позовній заяві посилався на те, що 28.01.2005 року між Міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» та ОСОБА_1 було укладено Договір №010906 про постачання теплової енергії (далі - Договір).Зазначений Договір набув чинності з моменту підписання та діяв до 28.01.2008 року (п. 11.1 Договору), однак відповідно до п 11.4 Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Так, оскільки жодних заяв про припинення Договору не надходило, Договір продовжує свою дію та є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, Енергопостачальна організація взяла на себе зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Згідно з п 5.2. Договору, облік споживання теплової енергії Споживачем здійснюється за адресою АДРЕСА_2 , або розрахунковим способом. Так, позивачем фіксувались показання приладу обліку, що підтверджується копіями Актів використання теплової енергії та Довідкою про загальне споживання теплової енергії.

Власником зазначеного нежитлового приміщення та відповідальним за Договором є саме ОСОБА_1 . Підтвердженням даного є відомості, зазначені в Договорі, Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення ВВС № 498277 реєстровий № 729 від 15.04.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Грищенко В.І.

З положень Договору про постачання теплової енергії № 010906 від 28.01.2005 слідує, що послуги з постачання теплової енергії за даною адресою споживання надавало міське комунальне підприємство «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради. Однак, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 24/23 від 19.07.2016 року «Про надання дозволу на передачу з балансу КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» на баланс КП «Теплоенерго» об`єктів і мереж теплопостачання», акту приймання - передачі об`єктів і мереж теплопостачання, КП «Теплоенерго» отримало від КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» засоби для теплопостачання приміщень відповідача. А, згідно з рішенням Дніпровської міської ради № 24/23 від 19.07.2017 року «Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП «Дніпровські міські теплові мережі» на баланс КП «Теплоенерго». КП «Теплоенерго» було передано право вимоги за заборгованістю, яка виникла перед КП «Дніпровські міські теплові мережі».

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 покладеного Договором обов`язку із оплати послуг з постачання теплової енергії впродовж опалювальних сезонів 2015-2020 років виникла заборгованість у розмірі 26 709,42 грн., з яких 18 939,37 грн. сума основного боргу; 2 065,71 грн. - 3 % річних; 5 593,91 грн. - інфляційні збитки; 110,43 грн. - пеня. Відповідачу засобами поштового зв`язку направлялася досудова вимога та акт звірки взаємних розрахунків. Наведене зумовило позивача звернутись до суду з відповідною позовною заявою з метою захисту порушених прав та інтересів.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 червня 2021 року, головуючим суддею у розгляді вказаної позовної заяви визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 07 червня 2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із наявністю її недоліків та позивачу було надано строк для їх усунення.

15 червня 2021 року на виконання ухвали судді від 07 червня 2021 року, позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

13 липня 2021 року ухвалою судді позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, надала через канцелярію суду заяву, відповідно до якої підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, просила розглядати справу без її участі та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила, відзиву, заяв, заперечень до суду не надано, у зв`язку з чим, враховуючи, що представник позивача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.280-282ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що 28.01.2005 року між Міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» та ОСОБА_1 було укладено Договір №010906 про постачання теплової енергії.

Зазначений Договір набув чинності з моменту підписання та діяв до 28.01.2008 року (п. 11.1 Договору), відповідно до п 11.4 Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Оскільки жодних заяв про припинення Договору не надходило, Договір продовжує свою дію та є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору, Енергопостачальна організація взяла на себе зобов`язання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов`язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Згідно з п 5.2. Договору, облік споживання теплової енергії Споживачем здійснюється за адресою АДРЕСА_2 , або розрахунковим способом. Позивачем фіксувались показання приладу обліку, що підтверджується копіями Актів використання теплової енергії та Довідкою про загальне споживання теплової енергії.

Відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ВВС № 498277 реєстровий № 729 від 15.04.2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Грищенко В.І., власником нежитлового приміщення кв. АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

Як вбачається з Договору про постачання теплової енергії № 010906 від 28.01.2005 року послуги з постачання теплової енергії за даною адресою споживання надавало Міське комунальне підприємство «Дніпровські міські теплові мережі» Дніпровської міської ради. Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради № 28/12 від 27.07.2016 року «Про надання дозволу на передачу з балансу КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» на баланс КП «Теплоенерго» об`єктів і мереж теплопостачання», акту приймання - передачі об`єктів і мереж теплопостачання, КП «Теплоенерго» отримало від КП «Дніпропетровські міські теплові мережі» засоби для теплопостачання приміщень відповідача. А, відповідно до рішення Дніпровської міської ради № 24/23 від 19.07.2017 року «Про надання дозволу на передачу основних фондів та інших активів, заборгованості за пільги та субсидії з балансу КП «Дніпровські міські теплові мережі» на баланс КП «Теплоенерго». КП «Теплоенерго» було передано право вимоги за заборгованістю, яка виникла перед КП «Дніпровські міські теплові мережі».

Як зазначає позивач та підтверджено доказами, заборгованість ОСОБА_1 із оплати послуг з постачання теплової енергії впродовж опалювальних сезонів 2015-2020 років складає у розмірі 26 709,42 грн., з яких 18 939,37 грн. сума основного боргу; 2 065,71 грн. - 3 % річних; 5 593,91 грн. - інфляційні збитки; 110,43 грн. - пеня.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 598 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно з ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до п. 5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У пункті 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» визначено, що споживач зобов`язаний вносити щомісячну плату за надані послуги згідно встановлених тарифів.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 3 статті 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи із вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, законні та підлягають задоволенню, оскільки відповідач отримувала послуги з теплопостачання, але не сплачувала належним чином за надані послуги з теплопостачання відповідно до умов договору № 010906 про постачання теплової енергії від 28 січня 2015, та з відповідача підлягає стягненню заборгованість за Договором про постачання теплової енергії за період з січня 2015 року по квітень 2020 року в розмірі 26 709,42 грн., з яких 18 939,37 грн. - сума основного боргу; 2 065,71 грн. - 3% річних; 5 593,91 грн. - інфляційні збитки; 110,43 – пеня.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується приписами ст.141 ЦПК України та вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 2 270 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 598, 625 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 12, 13, 14, 81, 141, 259, 263-265,280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 29, оф.504, Ідентифікаційний код юридичної особи 32688148) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за Договором про постачання теплової енергії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 29, оф.504, Ідентифікаційний код юридичної особи 32688148) заборгованість за теплопостачання за період з січня 2015 року по квітень 2020 року в розмірі 26 709,42 грн. (двадцять шість тисяч сімсот дев`ять грн. 42 коп.), з яких 18 939,37 грн. - сума основного боргу; 2 065,71 грн. - 3% річних; 5 593,91 грн. - інфляційні збитки; 110,43 - пеня.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49081, м.Дніпро, пр.Слобожанський, 29, оф.504, Ідентифікаційний код юридичної особи 32688148) судові витрати у розмірі 2 270 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду у тридцятиденний строк з дня проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.П. Слюсар