Рішення № 102378678, 31.12.2021, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1770/21

Провадження №2-о/157/46/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Антонюк О.В.,

з участю секретаря судового засідання – Вавдіюк Т.О.,

заявниці – ОСОБА_1 ,

представник заінтересованої особи – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи – ОСОБА_3 , служба у справах дітей Камінь-Каширської районної державної адміністрації, про видачу обмежувального припису,

в с т а н о в и в:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася в суд з заявою, в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 на 6 місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: обмежити спілкування з нею та їхніми дітьми: дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; заборонити ОСОБА_3 наближатися на відстань у 200 метрів та ближче до неї та дітей: дочки ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 та інших місць їхнього частого перебування; заборонити ОСОБА_3 вести листування, телефонні переговори (у тому числі смс-повідомлення) з нею, дочкою та сином і спілкуватись з нею та дітьми через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; заборонити ОСОБА_3 користуватись автомобілем марки «Мерседес-Бенц», моделі «Спрінтер 312Д», н.з. НОМЕР_1 , який є спільним її та ОСОБА_3 майном; встановити ОСОБА_3 місце постійного проживання у квартирі, що знаходиться за адресою постійної реєстрації останнього: АДРЕСА_2 . В обґрунтування вимог зазначає, що вона з 27 липня 2003 року знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 . З 30 березня 2021 року вона разом із дітьми, які перебувають на її утриманні, проживаю в приватному будинку АДРЕСА_1 , який є її та ОСОБА_3 спільною власністю. Чоловік у будинку за цією адресою не проживає. У веденні господарства участі вона не приймає, не надає матеріальної допомоги у сплаті комунальних платежів. Годувальником, який отримує постійний заробіток, являється вона. Чоловік офіційно не працює. Вони перебувають у шлюбі, тобто офіційно не розлучені, ОСОБА_3 має доступ до будинку, приїжджає у нетверезому стані, дебоширить, чинить домашнє насильство над нею та дітьми, однак проживає він за адресою: АДРЕСА_2 , зазначена квартира належить ОСОБА_3 та його матері, яка формально була дарована ним на їхньому весіллі. Під час їхнього спільного проживання з ОСОБА_3 мало місце неодноразово застосування останнім домашнього насильства щодо неї, зокрема, він неодноразово вчиняв умисні дії психологічного характеру, а саме, висловлювався в її сторону нецензурною лайкою; погрожував їй фізичною розправою; принижував її людську гідність. На особисті численні звернення до органу поліції з питанням про захист від домашнього насильства, яке має місце із сторони ОСОБА_3 , ефективного захисту отримано не було. Попередні вжиті державою заходи виявилися неефективними, а ймовірність настання тяжких наслідків для життя та здоров`я її та здоров`я їхніх дітей, а відповідно і оцінка ризиків вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства повторно, є високою. З 2020 року вона неодноразово зверталася за захистом до правоохоронних органів у вигляді письмових звернень, однак це не призвело до позитивних результатів, ОСОБА_3 не змінив своєї поведінки. Як наслідок такої поведінки йому було винесено правоохоронними органами терміновий заборонний припис від 27 лютого 2021 року серії АА №100799. Також неодноразово виносились офіційні попередження про недопустимість вчинення насильства в сім`ї; неодноразово він притягався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім`ї, що свідчить про систематичність вчинення насильства у сім`ї. Факти вчинення насильства у формі образ, погроз, залякувань, нанесення тілесних ушкоджень викликали у неї емоційну невпевненість, побоювання за безпеку свого життя та здоров`я і безпеку їхніх дітей. Неправомірність дії ОСОБА_3 стосовно неї почалися з лютого 2021 року, а саме, такі дії мали місце: 21 лютого 2021 року ; 10 березня 2021 року; 11 березня 2021 року; 19 березня 2021 року. Вказані факти підтверджуються такими доказами: терміновим заборонним приписом серії АА №100799 від 27 лютого 2021 року, видача якого встановлено в постанові Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 26 травня 2021 року; постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 16 грудня 2021 року; письмовим зверненням від 6 грудня 2021 року начальника РВ Національної поліції до начальника служби у справах дітей. Вважає, що вказані нею докази, копії яких додаються до заяви, відповідають критеріям достатності, допустимості, належності і достовірності та підтверджують те, що ОСОБА_3 вчиняє насильство щодо неї протягом тривалого часу, не зважаючи на заходи вжиті поліцією і судом. Після кожного рішення суду і її особистих звернень до правоохоронних органів, він і надалі продовжує погрожувати їй розправою та бути впевненим у своїй безкарності. Його агресія щоразу посилюється. Зважаючи на це, вона переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства ОСОБА_3 щодо неї та їхніх дітей, а також отримання нею тяжких наслідків для життя та здоров`я є дуже високою і тому звертається до суду з заявою про видачу обмежувального припису, оскільки попередні заходи вжиті поліцією та судом до кривдника виявились неефективними та не захистили її та їхніх дітей від насильства.

Заявниця ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву про видачу обмежувального припису підтримала з викладених у ній підстав, уточнила вимогу в частині визначення місця проживання відповідача, а саме те, що фактично вона просить суд заборонити ОСОБА_3 проживати разом з нею та її дітьми у будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 , де зареєстроване їхнє постійне місце проживання, та пояснила, що за вчинення домашнього насильство ОСОБА_3 неодноразово притягувався судом до адміністративної відповідальності, неправомірні дії щоразу він вчиняв у присутності неповнолітніх дітей, що негативно впливає на їх психіку та здоров`я, на даний час у провадженні суду є ще одна справа про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.

Представник заінтересованої особи – служби у справах дітей Камінь-Каширської районної державної адміністрації Голубчук Т.П. у судовому засіданні проти задоволення заяви про видачу обмежувального припису не заперечила, проте із визначенням обмежень, які передбачені законодавством.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, викликався до суду на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик ОСОБА_3 вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Причину неявки у судове засідання ОСОБА_3 не повідомив.

Заслухавши пояснення заявниці та представника заінтересованої особи, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що заяву належить задовольнити частково, зважаючи на таке.

Згідно зі ст. 350-2 ЦПК України заяву про видачу обмежувального припису може бути подано, зокрема, особою, яка постраждала від домашнього насильства.

У відповідності до ст. 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила, зокрема, домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», на строк від одного до шести місяців.

Статтею 1 зазначеного закону визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника – це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється, в тому числі, на колишнє подружжя, дітей подружжя.

У відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону обмежувальний припис є спеціальним заходом щодо протидії домашньому насильству. Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

Оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 27 липня 2003 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 27 липня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Камінь-Каширського рай управління юстиції Волинської області, актовий запис № 47.

Від шлюбу у сторін є двоє дітей: дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають, як пояснила у судовому засіданні заявниця, з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 у спільному з ОСОБА_1 будинку не проживає.

Як вбачається з пояснень заявниці, ОСОБА_3 проживає у спільній з його матір`ю квартирі по АДРЕСА_2 .

Встановлено також, що постановами судді Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 26 травня 2021 року та від 16 грудня 2021 року, які набрали законної сили, ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173-2 КпАП України, тобто у вчиненні домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_1 та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. З цієї ж постанови вбачається, що очевидцями вчинення ОСОБА_3 домашнього насильства були неповнолітні (малолітні) діти.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що між подружжям існують неприязні відносини, часто виникають конфліктні ситуації, проти чого заявниця не заперечила і в судовому засіданні.

Наявність між заявницею та заінтересованою особою зазначених конфліктів негативно відображається на психологічному, фізичному стані заявниці, так і на їх дітях, які проживаю у цьому ж житлі по АДРЕСА_1 і стають вимушеними очевидцями вищезазначених подій.

З урахуванням наведених обставин у сукупності, зокрема, наявності триваючого конфлікту між подружжям, притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення відносно заявниці домашнього насильства, на думку суду, існує високий ступінь ризику продовження ОСОБА_3 вчинення дій фізичного та психологічного насильства, а отже наявні правові підстави для застосування до нього обмежувального припису, що є необхідним з метою забезпечення безпеки заявниці, недопущення загрози її здоров`ю, а також і не допущення психологічного травмування дітей сторін.

Беручи до уваги, вищезазначені конкретні обставини справи, обмежувальний припис доцільно видати на строк шість місяців, про що просить заявниця.

Надаючи оцінку всім вищезазначеним обставинам та доказам, враховуючи, що факти вчинення домашнього насильства мали місце у присутності неповнолітніх (малолітні) дітей, та беручи до уваги положення ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд дійшов висновку, що належить визначити такі заходи тимчасового обмеження прав ОСОБА_3 і покласти на нього обов`язки: 1) заборонити наближатися на відстань 200 метрів до місця проживання (перебування) заявниці ОСОБА_1 та неповнолітніх (малолітніх) дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та інших місць частого відвідування заявницею ОСОБА_1 та її дітьми, а саме робочого місця на ринку у м. Камені-Каширському та місця частого перебування за адресою: АДРЕСА_3 ; 2) заборонити вести листування, телефонні переговори (у тому числі смс-повідомлення) з заявницею ОСОБА_1 та неповнолітніми (малолітніми) дітьми ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , контактувати з заявницею та дітьми через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб; 3) заборонити перебувати у місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з заявницею та дітьми.

Такі заходи та обов`язки не будуть надмірно обмежувати права ОСОБА_3 , не будуть обмежувати права останнього на свободу пересування, на перебування в місцях загального користування, і є пропорційними меті застосування до нього обмежувального припису.

Правових підстав для покладення на ОСОБА_3 інших обов`язків, про які просила заявниця, суд не вбачає.

Заборонити ОСОБА_3 користуватись автомобілем марки «Мерседес-Бенц», моделі «Спрінтер 312Д», н.з. НОМЕР_1 , який, як пояснила заявниця, є спільним її та ОСОБА_3 майном, встановити останньому місце постійного проживання у квартирі, що знаходиться за адресою постійної реєстрації останнього: АДРЕСА_2 , немає підстав, адже положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» покладення таких обов`язків не передбачено, а тому у цій частині вимог належить відмовити.

Щодо вимог заявниці обмежити спілкування ОСОБА_3 з його дітьми; заборонити йому вести листування, телефонні переговори (у тому числі смс-повідомлення) з дочкою та сином, та спілкуватись з дітьми через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб, то суд також не вбачає підстав.

На підставі ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, належить віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 350-1 – 350-6, 350-8, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи – ОСОБА_3 , служба у справах дітей Камінь-Каширської районної державної адміністрації, про видачу обмежувального припису задовольнити частково.

Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , та встановити наступні тимчасові обмеження його прав та покласти на нього обов`язки:

1) заборонити наближатися на відстань 200 метрів до місця проживання (перебування) заявниці ОСОБА_1 та неповнолітніх (малолітніх) дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та інших місць частого відвідування заявницею ОСОБА_1 та її неповнолітніми (малолітніми) дітьми ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а саме, робочого місця на ринку у м. Камені-Каширському та місця частого перебування за адресою: АДРЕСА_3 ;

2) заборонити вести листування, телефонні переговори (у тому числі смс-повідомлення) з заявницею ОСОБА_1 та неповнолітніми (малолітніми) дітьми ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , контактувати з заявницею ОСОБА_1 та неповнолітніми (малолітніми) дітьми ОСОБА_4 і ОСОБА_5 через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб;

3) заборонити перебувати у місці спільного проживання за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_1 та неповнолітніми (малолітніми) дітьми ОСОБА_4 і ОСОБА_5 .

Встановити строк дії обмежувального припису терміном на 6 (шість) місяців, який обчислювати з дня ухвалення рішення.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, віднести на рахунок держави.

Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити Камінь-Каширський РВП ГУНП у Волинській області для взяття ОСОБА_3 на профілактичний облік, а також Камінь-Каширську району державну адміністрацію, Камінь-Каширську міську раду.

В решті заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається через Камінь-Каширський районний суд Волинської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.