Рішення № 102376320, 23.12.2021, Якимівський районний суд Запорізької області

Якимівський районний суд Запорізької області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

2/330/592/2021

Справа № 330/2193/21

"23" грудня 2021 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді - Нестеренко Т.В.

при секретарі - Корнієнко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду смт. Якимівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

23.09.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що між нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Мелітопольським міськрайоним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізької області 06.08.2019 року вдруге був зареєстрований шлюб, про що зроблений актовий запис № 521 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 . 19 серпня 2015 року між нею та відповідачем був вперше зареєстрований шлюб, який був розірваний згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 14.02.2017 р. (справа № 320/8242/16-ц). Після розірвання шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ». З відповідачем подружнє життя не склалося. Між ними неодноразово виникали сварки. Шлюбні відносини між ними відсутні з початку жовтня 2019 року. Як подружжя вони не мешкають і не ведуть спільне господарство тому примирення між ними не відбудеться. Подальше спільне життя, як і подальше збереження шлюбу є не можливим. Від шлюбу позивач та відповідач мають сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дитина мешкає разом з матір`ю і знаходиться на повному її утриманні. Відповідач не виділяє грошових коштів на дитину і матеріально їй не допомагає. За власний рахунок позивачка ростить сина, своїми силами купує йому одяг та іграшки. Матеріально забезпечує. Але власними силами позивачка не може забезпечити належний життєвий рівень дитини і потребує фінансової допомоги колишнього чоловіка. Ч. 2 ст. 110 Сімейного Кодексу України дає позивачу право пред`явлення позову про розірвання шлюбу. Ст. 104 ч. 2 Сімейного Кодексу України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Ст. 180 Сімейного Кодексу України покладає на батьків зобов`язання утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримування дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батьків, або у твердій грошовій сумі (ст. 181 Сімейного Кодексу України). Згідно статті 184 Сімейного Кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Спір між Позивачем та Відповідачем у добровільному порядку вирішити не можливо.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Карягін П.І. надав письмову заяву, в якій просить розглянути дану справу без участі сторін, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду або проведення розгляду справи за його відсутності не надав, відзив не надавав.

На підставі письмової заяви позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247, 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Небажання відповідача надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, а саме: копія свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження, копія паспорта дитини ОСОБА_6 , копія паспорта позивачки, копія довідки про реєстрацію місця проживання, копія ордеру та свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю, заяви представника позивача.

Судом встановлено, що 19 серпня 2015 року між нею та відповідачем був вперше зареєстрований шлюб, який був розірваний згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду від 14.02.2017 р. (справа № 320/8242/16-ц). Після розірвання шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 ».

06.08.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Мелітопольським міськрайоним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізької області вдруге був зареєстрований шлюб, про що зроблений актовий запис № 521 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 .

06.02.2016 року від шлюбу позивач та відповідач мають сина: ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до позовної заяви, шлюбні відносини між позивачем та відповідачем відсутні з початку жовтня 2019 року. Дитина мешкає разом з позивачкою і знаходиться на повному її утриманні. Відповідач не виділяє грошових коштів на дитину і матеріально їй не допомагає. За власний рахунок позивачка ростить сина, своїми силами купує йому одяг та іграшки. Матеріально забезпечує. Але власними силами позивачка не може забезпечити належний життєвий рівень дитини і потребує фінансової допомоги колишнього чоловіка. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_7 , щомісяця, з дня пред`явлення позову, у розмірі 1/4 з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

За таких обставин, вивчивши всі обставини справи, стан здоров`я, матеріальне становище платника аліментів, суд приходить до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до статті 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанція звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі зазначеного суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_9 , судовий збір в розмірі 908 гривень в дохід держави.

Керуючись п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»,ст.ст. 12, 13, 18, 81, 141, 223, 247, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.09.2021 року та до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Якимівський районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т.В. Нестеренко