Ухвала суду № 102376078, 01.10.2021, Василівський районний суд Запорізької області

Провадження 2/311/1013/2021

Справа № 311/3079/21

01.10.2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2021 року м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., перевіривши виконання вимог ст.ст.175-177 Цивільного процесуального кодексу України по цивільній справі за позовом Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області (адреса місцезнаходження: 69600 вул.Чубанова буд.235 м.Запоріжжя ЄДРПОУ 41157495) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), про відшкодування збитків, завданих рибному господарству, -

В С Т А Н О В И В :

26 липня 2021 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків, завданих рибному господарству, в якому позивач просить: 1) стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ., проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави Україна 4080,00 гривень збитків, зарахувавши кошти на розрахунковий рахунок: UA868999980333169331000008471, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Василівка/24062100, ЄДРПОУ-37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 02.08.2021 року зазначений позов був залишений без руху та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, усунути зазначені в ухвалі суду недоліки.

Копія ухвали суду від 02.08.2021 року про залишення позовної заяви без руху була отримана 09.09.2021 року уповноваженим представником позивача (Кузнецова), що підтверджується поштовим рекомендованим повідомленням про отримання копії ухвали.

Проте, на усунення викладених в ухвалі суду недоліків, позивачем не надано платіжного документу про сплату судового збору за пред`явлення до суду позову майнового характеру.

Отже, позивачем так і не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, що передбачено ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

28.09.2021 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено клопотання, в якому позивач просить про відстрочення сплати судового збору на строк до ухвалення судового рішення у справі №311/3079/21, посилаючись на відсутність на рахунку позивача коштів для сплати належної суми судового збору, надаючи лише виписку по рахунку Управління станом на 20 вересня 2021 року..

. Дослідивши матеріали заяви про відстрочення сплати судового збору, суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк в порядку передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно частини 2 статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення при певних умовах.

Отже, питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Таким чином, положення частини першої статті 136 ЦПК України, як загальної норми, що регулює питання звільнення від сплати судового збору, деталізовані конкретизуючими нормами спеціального закону - статтею 8 Закону України «Про судовий збір», що свідчить про необхідність при застосуванні положень статті 136 ЦПК України та вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору, застосовувати критерії, визначені статтею 8 Закону.

Частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік осіб та умов, за яких суд може відстрочити сплату судового збору.

Аналізуючи положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» необхідно дійти до висновку про те, що вони не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових,

сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Предметом позовних вимог Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, отже позивач не підпадає під ознаки осіб та умов, які перелічені у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Крім того, необхідно зауважити, що в розумінні положень ст.136 ЦПК України та ст.8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення сплати судового збору стороною є правом суду, а не його обов`язком, навіть за наявності однієї з умов для такого відстрочення.

Такі правові позиції викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За правилами частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

За змістом частини 7 статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.136,185 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Управління Державного агентства рибного господарства у Запорізькій області до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків, завданих рибному господарству - вважати неподаною та повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали направити позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО