Рішення № 102375930, 23.12.2021, Перечинський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/989/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна та приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого напису № 803 від 19 квітня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Юлією Олександрівною про стягнення з нього на користь відповідача заборгованості в розмірі 1 096 530,64 гривень.

Позовні вимоги мотивує тим, що 09 липня 2021 року ОСОБА_1 отримав лист від приватного виконавця Романа Р.М. із постановою про відкриття виконавчого провадження від 05 липня 2021 року (ВП № 65983945), з якого йому стало відомо про вказане виконавче провадження та те, що воно відкрите з метою примусового виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Юлією Олександрівною і зареєстрованого в реєстрі за № 803 від 19 квітня 2021 року. Як вбачається із зазначеного виконавчого напису, стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача проводиться за період з 01 травня 2018 року по 13 квітня 2021 року в розмірі 1 096 530, 64 грн, у тому числі 367 784, 31 грн – основний борг, 509 108, 85 грн – відсотки та 219 637, 48 грн – комісія, а також 2 500 грн витрат за вчинення виконавчого напису. При цьому, 14 липня 2021 року приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Роман Р.М. виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , який отримує пенсію в Перечинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України. Щодо вчинення виконавчого напису нотаріусом, позивач стверджує, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений з грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки такий не містить переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис, оскільки в позивача не існує боргу перед відповідачем, а вимоги позивачу не надсилалися. Окрім того, незрозумілим та безпідставним є розрахунок боргу. У виконавчому написі не вказано за який строк (період) станом на 19 квітня 2021 року в сумі – 1 096 530, 64 грн стягуються кошти, лише зазначено «стягнення заборгованості проводиться за період з 01 травня 2018 року по 13 квітня 2021 року». Про існування заборгованості перед відповідачем, про яку зазначено у виконавчому написі, йому взагалі не було відомо, жодних угод чи договорів, інших правовідносин, визначених ст. ст. 11, 509 ЦК України з даним товариством він не укладав, жодної вимоги від кредитора про порушення кредитних зобов`язань чи обов`язкове погашення заборгованості він не отримував.

Таким чином, оскільки виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, тому просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12 серпня 2021 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 304/989/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна та приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни, вчиненого 19 квітня 2021 року та зареєстрованого в реєстрі за № 803, про звернення стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості у розмірі 1 096 530,64 грн, що перебуває на виконанні у приватного виконавця Виконавчого округу Закарпатської області Романа Романа Михайловича (реєстраційний номер виконавчого провадження 65983945).

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 серпня 2021 року відкрито провадження в справі за вказаним позовом.

28 вересня 2021 року представник відповідача подав відзив на позов, в якому зазначив, що позовна заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення. Так, 30 липня 2020 року на підставі договору № GL48N718070_I_6 про відступлення права вимоги ними було отримано право вимоги у ПАТ «Комерційний банк «Надра» за кредитними договорами, зокрема, Договором Іпотеки, укладеним між ОСОБА_1 , та ВАТ «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог ЗУ «Про акціонерні товариства» в зобов`язання до Кредитного договору № 895/12-2006 від 01 грудня 2006 року. Строк платежу по кредитному договору настав, боржником допущено прострочення платежів. Також зазначає, що відповідачем на адресу позивача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором та договором іпотеки. Також було повідомлено позивача, що всі подальші виплати будь-яких коштів, що є належними та підлягають сплаті за умовами кредитного договору, повинні сплачуватись на банківський рахунок нового кредитора, а саме ТОВ «ФК«Дніпрофінансгруп», та надано відповідні реквізити. Представник відповідача також зазначив, що ними було надіслано позивачу вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у тридцяти денний строк. За вказаних обставин вважає, що позивача було повідомлено про те, що в зв`язку з порушенням скаржником своїх зобов`язань за кредитом, відповідач вимагає в тридцяти денний строк виконати порушене ним зобов`язання, а саме повернути заборгованість. При цьому зазначає, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Крім цього зазначає, що відповідачем було подано нотаріусу всі документи відповідно до вимог діючого законодавства України. При цьому, позивач у своєму позові не надає належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису є іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення. Також не надає доказів часткового чи повного погашення заборгованості. На підставі викладеного вважає, що позовна заява позивача є необґрунтованою та безпідставною, а тому просить залишити таку без задоволення.

30 вересня 2021 року представник позивача подала відповідь на відзив, в якому зазначила таке. Так, відповідачем у відзиві вказано, що він є новим кредитором згідно з договором про відступлення права вимоги № GL48N718070_I_6 від 30 липня 2020 року, при цьому копію повідомлення листа про відступлення права вимоги за кредитним договором № 895/12-2006 від 01 грудня 2006 року позивач не отримував, а також відповідач не надав жодного доказу про направлення даної вимоги позивачу, що ставить під сумнів надсилання вказаного повідомлення. Також зазначає, що відповідачем до відзиву не надано основного кредитного договору № 895/12-2006 від 01 грудня 2006 року та належний розрахунок заборгованості щодо сум, які зазначені у виконавчому написі № 803 від 19 квітня 2021 року. Як вбачається із зазначеного виконавчого напису, стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача проводиться за період з 01 травня 2018 року по 13 квітня 2021 року в розмірі 1 096 530, 64 грн, у тому числі 367 784, 31 грн – основний борг, 509 108, 85 грн – відсотки та 219 637, 48 грн – комісія. Проте, позивач не згідний з вказаним розрахунком, оскільки він не отримував кредит у національній валюті, йому не відомо який розмір відсотків нараховувався та як порахована комісія. При цьому представник позивача зазначила, що нотаріус, вчиняючи виконавчий напис, не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» щодо безспірності заборгованості, а в позивача взагалі такої немає. Відповідачем у відзиві не надано жодного доказу, який би підтверджував відсутності безспірності заборгованості та доказів, які б підтверджували правомірність винесення виконавчого напису № 803 від 19 квітня 2021 року. Крім цього звертає увагу, що відповідач у відзиві зазначає, що кредитний договір діє, проте не надав суду сам кредитний договір щоб перевірити чинність такого на момент винесення вказаного виконавчого напису. У виконавчому написі № 803 від 19 квітня 2021 року зазначено, що стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача проводиться за період з 01 травня 2018 року по 13 квітня 2021 року, однак такий період викликає сумніви та є необґрунтований, оскільки відповідач отримав право вимоги лише 30 липня 2020 року, про що він сам зазначає у відзиві. На підставі викладеного вважає, що виконавчий напис необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

29 жовтня 2021 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна через канцелярію надала суду письмові пояснення на позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В таких зазначила, що позовна заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки під час вчинення виконавчого напису нею було дотримано всіх вимог, передбачених чинним законодавством.

У судове засідання ні позивач, ні його представник не з`явилися, однак подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких також зазначають, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна в судове засідання не з`явилася, однак у поданих нею письмових поясненнях до позовної заяви просила розгляд цієї справи проводити в її відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович у судове засідання також не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд вказаної справи проводити без його участі.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, суд відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми в своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 19 квітня 2021 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Юлією Олександрівною вчинено виконавчий напис № 803 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості в розмірі 1 096 530,64 гривень, яка виникла за договором іпотеки, зареєстрованим за № 3221, посвідченим 05 грудня 2006 року приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.Ю., який укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» в забезпечення кредитного договору № 895/12-2006 від 01 грудня 2006 року. Як зазначено у виконавчому написі, згідно з випискою з рахунку боржника від 13.04.2021 заборгованість становить 1 096 530, 64 гривень, у тому числі 367 784, 31 гривень – основний борг, 509 108, 85 гривень – відсотки та 219 637, 48 гривень – комісія; стягнення заборгованості проводиться за період з 01.05.2018 по 13.04.2021.

Між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки від 05 грудня 2006 року, який посвідчено приватним нотаріусом Перечинського районного нотаріального округу Конончук В.Ю. та зареєстровано в Реєстрі за № 3221.

Тридцятого липня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» укладено Договір про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ КБ «Надра» відступило відповідачу в цій справі право вимоги за договорами, зазначеними в Додатках №№1-4 до цього Договору.

Відповідно до Додатку № 3, в якому міститься Реєстр договорів, право вимоги за якими відступлене відповідачу в цій справі, одним із договорів є Договір іпотеки від 05.12.2006 № 895/12-2006, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра».

Згідно з умовами вказаного Договору іпотеки його укладено для забезпечення кредитного договору № 895/12-2006 від 01 грудня 2006 року, а предметом Іпотеки є нерухоме майно: квартира, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 69,2 кв.м.

Відповідно до п. 1.2 Договору іпотеки визначена сторонами вартість предмета іпотеки складає 135 515, 00 гривень.

Згідно з п. 3.3 згаданого Договору одним із прав іпотекодержателя є право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов`язання воно не буде виконане.

Відповідно до п.п. 5.1 та 5.3 Договору іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим Договором. Звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса; домовленості сторін на передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права іпотеко держателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

П`ятого липня 2021 року приватним виконавцем Романом Романом Михайловичем відкрито виконавче провадження № 65983945 на підставі виконавчого напису № 803 від 19.04.2021.

На виконання вказаного виконавчого напису 14 липня 2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Закарпатської області Романом Романом Михайловичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, відповідно до якої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» стягується заборгованість в розмірі 1 096 530,64 грн.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один зі способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Тому вчинення нотаріусом виконавчого напису є окремим, самостійним способом захисту цивільних прав серед інших способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених главою 3 розділу 1 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року № 3425 (далі - Закон України «Про нотаріат») нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закон України «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, – стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, в якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до пункту 3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Пунктом 1 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

За результатами аналізу наведених норм можна дійти висновку, що вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність в сфері безспірної юрисдикції та не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно з статтею 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Такий правовий висновок викладений в постанові Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 23 січня 2018 року в справі № 310/9293/15ц.

Як установлено в судовому засіданні, позивачу невідомо яким чином здійснено розрахунок заборгованості, що зазначена в постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

При цьому, як вбачається із виконавчого напису № 803 від 19 квітня 2021 року, стягнення заборгованості з позивача на користь відповідача проводиться за період з 01 травня 2018 року по 13 квітня 2021 року в розмірі 1 096 530, 64 грн, у тому числі 367 784, 31 грн – основний борг, 509 108, 85 грн – відсотки та 219 637, 48 грн – комісія. Проте, ОСОБА_1 , не згідний із вказаним розрахунком, оскільки він не отримував кредит у національній валюті, йому не відомо як нараховано відсотки та як порахована комісія.

Наведені обставини вказують на те, що розмір заборгованості, зазначений у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, не є безспірним, оскільки позивач звернувся до суду одразу після того, як йому стало відомо про те, що відносно нього відрито виконавче провадження № 65983945, відповідно до якого з нього стягується заборгованість за виконавчим написом нотаріуса, при цьому він заперечив наявність боргу, що є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відповідач, у свою чергу, не позбавлений можливості пред`явити свої вимоги в позовному провадженні.

При цьому, суд враховує, що, ухвалою Вищого адміністративного суду від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 викладено правову позицію та залишено в силі постанову суду апеляційної інстанції, якою визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в тому числі в пункт 2. Тобто, на даний час та на момент винесення оскаржуваного виконавчого напису, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Крім того, враховуючи те, що виконавчий напис нотаріуса, як у ньому зазначено, вчинено на підставі Договору іпотеки, який, у свою чергу, взагалі не містить ні графіка повернення кредитних коштів, ні порядку сплати відсотків за користування коштами чи комісії, навпаки цим договором визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається, зокрема, на підставі виконавчого напису нотаріуса. Тобто, Договором іпотеки взагалі не передбачено стягнення безпосередньої заборгованості у розмірі 1 096 530, 64 гривень. Крім того, оскільки договір іпотеки укладено для забезпечення кредитного договору від 01 грудня 2006 року, а період за який проводиться стягнення, нотаріусом зазначено – з 01.05.2018 по 13.04.2021, то підстави для зазначення саме такого періоду стягнення відсутні, а виписку з рахунку боржника, що складена ТОВ «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп» та подана нотаріусу 13 квітня 2021 року суд оцінює критично, оскільки товариством отримано права іпотекодержателя тільки 30.07.2020. Крім того, заборгованість за основним боргом, відсотками та комісією, які визнано нотаріусом безспірними, не співпадає із вартістю предмету іпотеки, права іпотекодержателя за яким передано відповідачу у цій справі.

Крім того, враховуючи те, що фактично виконавчий напис стосується стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки нотаріусом не звернуто стягнення на нерухоме майно, а вказано саме про стягнення заборгованості за основним боргом, відсотками та комісією, то дата укладення кредитного договору – 01 грудня 2006 року, і дата відступлення права вимоги за іпотечним зобов`язанням, у свою чергу, 30 липня 2020 року, також не свідчать про безспірність заборгованості, враховуючи, окрім іншого, ще і строки позовної давності, оскільки нотаріусу не було подано жодних доказів прострочення сплати кредитних платежів у межах графіку кредитного договору.

Враховуючи, крім іншого, те, що матеріали справи містять докази відступлення права вимоги відповідачу лише за Договором іпотеки, а не за кредитним договором від 01 грудня 2006, то стягнення заборгованості 1 096 530, 64 гривень, у тому числі 367 784, 31 гривень – основного боргу, 509 108, 85 гривень – відсотків та 219 637, 48 гривень – комісії, яка фактично виникла на підставі кредитного договору, може бути здійснено виключно у судовому порядку.

За вказаних вимог заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення шляхом визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Рички Юлії Олександрівни від 19 квітня 2021 року таким, що не підлягає виконанню.

Крім цього, відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Враховуючи ухвалення судом рішення про задоволення позову, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Перечинського районного суду від 12 серпня 2021 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Що стосується питання розподілу понесених позивачем судових витрат, то суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У той же час, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір – збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно з ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору – громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908 грн); заяви про забезпечення доказів або позову, яку подала фізична особа, – 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (454 грн).

Встановлено, що відповідно до квитанцій № 0.0.2248337522.1 від 30 серпня 2021 року та № 0.0.2213702315.1 від 29 липня 2021 року, які містяться в матеріалах справи, позивачем ОСОБА_1 сплачено 908 грн та 454 грн судового збору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 362 грн судового збору.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4, 12, 141, 247, 265, 352-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна та приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, – задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 19 квітня 2021 року, що вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Юлією Олександрівною, зареєстрований в реєстрі за № 803 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» заборгованості в сумі 1 096 530, 64 гривень.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 серпня 2021 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»; код ЄДРПОУ 40696815; місцезнаходження: 49089, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, № 2, офіс 205.

Третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, № 3/13.

Третя особа: приватний виконавець Виконавчого округу Закарпатської області Роман Роман Михайлович; місцезнаходження: 90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Карпатської Січі, № 40, каб. 13-14.