Рішення № 102375443, 30.12.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

30.12.2021 227/3700/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 грудня 2021 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Корнєєвої В.В.,

при секретарі Лагутіній К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження та заочного розгляду цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник КП «Добро» Добропільської міської ради звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії в розмірі 14076,48 грн., в обґрунтування якого зазначив, що КП «Добро» надає житлово - комунальні послуги з постачання теплової енергії в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , споживачем є ОСОБА_1 . Відповідач оплату за житлово - комунальні послуги з постачання теплової енергії не вносить, але фактично ними користується. Між позивачем та ОСОБА_1 існують фактичні правовідносини з надання житлово - комунальних послуг з постачання теплової енергії за період з 31.10.2018 р. по 13.09.2021 р., і відсутність договору про надання таких послуг не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги з централізованого опалення. КП «Добро» своєчасно, в повному обсязі та належної якості надавало відповідні послуги, від цих послуг відповідач у встановленому законодавством порядку не відмовлявся. Свої обов`язки стосовно здійснення оплати за надані йому житлово - комунальні послуги з постачання теплової енергії за цінами, тарифами, встановленими відповідно до законодавства, щомісяця, своєчасно та в повному обсязі не здійснює, внаслідок чого станом на 13.09.2021 року виникла заборгованість в сумі 14076,48 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 24.09.2021 року провадження у справі за вказаним позовом було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву. В строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву не надійшло.

Сторони в судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду цивільної справи повідомлялись належним чином. Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує, від відповідача жодних заяв або доказів поважності неявки не надходило.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому, за згодою позивача, є підстави для заочного розгляду справи у відсутність відповідача, на підставі наявних у справі доказів, направивши після розгляду справи копію рішення за місцем реєстрації відповідача.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживачів. Так, правом споживача є одержання вчасно та належної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами укладених договорів, а обов`язком оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, а також укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Статтею 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.

Як передбачено ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняться від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частиною першою статті 10 Закону встановлено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 р. № 630, споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Статтею 20 вказаного Закону встановлено, що тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством

Пунктом першим частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок споживача теплової енергії укласти договір із теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії передбачено ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання».

Разом з тим відсутність відповідного договору не є підставою для відмови у стягненні заборгованості з теплопостачання, оскільки, відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Судом встановлено, що КП «Добро» Добропільської міської ради надає житлово-комунальні послуги за централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_1 .

Із долученої до матеріалів справи вибірки на 14.09.2021 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послуги постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , судом вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 з оплати житлово - комунальних послуг за централізоване опалення становить 14076,48 грн. (а.с.5).

Позивачем на адресу відповідача було направлено попередження про необхідність сплати заборгованості у зазначеному розмірі, проте як зазначив представник позивача в позовній заяві, добровільно сума заборгованості відповідачем погашена не була. (а.с.6)

Однак суд звертає увагу на те, що згідно із вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З повідомлення виконавчого комітету Білозерської міської ради № 02/02-2455 від 22.09.2021 року на запит суду, вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , була зареєстрована з 30.09.2009 року по 14.03.2017 року, знята з реєстрації місця проживання на АДРЕСА_2 . За адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована з 31.01.2019 року по теперішній час. (а.с.33)

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28.12.2021 року, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 .

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 19.03.2020 року відмовлено АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у відкритті провадження по справі за їх позовом до ОСОБА_2 про стягнення вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил роздрібного ринку електричної енергії, оскільки ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 28.12.2021 року, за ОСОБА_1 будь-якого права власності не зареєстровано.

Позивачем не надано відомостей, які б підтвердили право власності або право користування ОСОБА_1 на вказану квартиру.

Таким чином, в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт користування ОСОБА_1 житлово-комунальними послугами з постачання теплової енергії, які надає КП «Добро» Добропільської міської ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки відповідач не зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , та немає документів, які підтверджують право власності на цю квартиру, та позивачем не доведено, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд відмовляє також і у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 68 ЖК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст. 625 ЦК України, ст.ст.2, 10, 12, 13, 27, 81 82, 89, 141, 206, 247, 258-259, 263, 265, 268, 273, 280-283, 289 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства «Добро» Добропільської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з постачання теплової енергії - відмовити.

Судові витрати по справі, понесені позивачем по сплаті судового збору, в розмірі 2270,00 грн. - залишити за позивачем.

Направити відповідачу копію заочного рішення суду в порядку, передбаченому ст. 272 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

Позивач – Комунальне підприємство «Добро» Добропільської міської ради, р/р НОМЕР_2 в Донецькому обласному управлінні АТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ЄДРПОУ 40507613, юридична адреса: Донецька область, м. Добропілля, пров. Луганський, 2А;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя В.В. Корнєєва

30.12.2021