Рішення № 102372605, 24.12.2021, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2665/20

24 грудня 2021 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Олійника П. В.

з участю секретаря Рубельського О.С.

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Польової Е М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Идеал Груп" про визнання договору про надання послуг припиненим та визнання недійсним акту здачі-прийняття наданих послуг

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання договору про надання послуг припиненим та визнання недійсним акту здачі-прийняття наданих послуг.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що у нього виникла необхідність продажу будинку, для допомоги дочці на придбання та встановлення протезу ноги після травми, отриманої в наслідок ДТП, у зв`язку з чим 24.10.2019 він уклав договір відповідачем про надання послуг, відповідно до якого ТзОВ "Компанія Идеал Груп" зобов`язувалось надати інформаційно-консультативні послуги по продажу будинку АДРЕСА_1 . На протязі двох тижнів на огляд його будинку прийшло лише двоє клієнтів, в результаті чого у нього виникли сумніви щодо належності виконання обов`язків ТзОВ "Компанія Идеал Груп". За допомогою колег ОСОБА_1 знайшов на сайті DOM.RIA оголошення, з якого виявив, що його будинок продається не за 65000, 00 доларів США, як було обумовлено договором, а за 70000,00 доларів США, що не було передбачено ні умовами договору ні його інтересами терміново продати будинок. В кінці листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ "Компанія Идеал Груп" з заявою про припинення договору №87. Будинок по АДРЕСА_1 позивач продав самостійно без допомоги відповідача. Тому просить, визнати договір №87 від 24.10.2020 року припиненим з 08.12.2020 року, визнати недійним акт здачі приймання робіт від 27.01.2020 року до договору про надання послуг від 24.10.2019 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов і дав покази як свідок.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позові та просив суд позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечила проти позову.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.627 ЦК України та статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або частково у повному обсязі на підставах, втановлених договором або законом.

Встановлено, що 24.10.2019 року між ОСОБА_1 та ТзВО "Компанія Идеал Груп" було укладено та підписано договір № 87 про надання послуг з реалізації квартири позивача.

На виконання умов укладеного договору між сторонами, ТзОВ "Компанія Идеал Груп" розмістило низку оголошень про продаж об`єкта нерухомості, що підтверджується копіями оголошень про продаж об`єкта нерухомості.

З п.п. 5.1, 6.12 договору № 87 вбачається, що під час укладання договору № 87 сторони дійшли згоди, що договір укладається строком на 1.5 місяців з продовженням строку дії на той самий термін, за умовами відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом 10 днів до закінчення строку його дії.

Відповідно до п. 6.10. договору про надання послуг, замовник визначив, що вартість об`єкту складає 65 000,00 доларів США. В той же час п. 3.9 договору передбачено, що у випадку продажу об`єкту за ціною вищою ніж вказана замовником, замовник зобов`язується виплатити виконавцю винагороду у розмірі 10% від різниці між ціною за яку реалізовано об`єкт та вартістю об`єкта, яку визначив замовник.

З копії договору купівлі-продажу житлового будинку від 27.12.2019 року та копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.12.2019 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 продав житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, що за адресою АДРЕСА_1 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 233440839 від 20.11.2020 року, вбачається, що позивач ОСОБА_1 21.11.2019 р. на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на садибний будинок, за адресою АДРЕСА_2 ; 21.11.2019 р. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на земельну діляну, за адресою Рівненський район, с/р Новоукраїнська садове товариство “Західний”, Західний масив; 27.01.2020 р. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу набув право власності на квартиру, що за адресою : АДРЕСА_3 .

Звертаючись з даним позовом позивач ОСОБА_1 вказує, що договір про надання послуг № 87 від 24.10.2021 року було достроково припинено так як він звернувся до відповідача в кінці листопада 2019 року з відповідною заявою про припинення договору №87 про надання послуг. Крім того, зазначає, що акт здачі прийняття робіт від 27.01.2020 року до договору про надання послуг № 87 від 24.10.2019 р., був підписаний без будь яких сум і дат.

Допитані свідки надали суду наступні покази. Зокрема, допитаний як свідок ОСОБА_1 показав, що він звернувся до відповідача для отримання послуг по продажу будинку, оскільки йому потрібні були кошти на придбання протезу ноги для доньки, яка потрапила в ДТП. Договір укладали терміном на один місяць. В оголошенні була вказана ціна 70 000,00 доларів США натомість він просив продати будинок за 65 000,00 доларів США. В кінці листопада 2019 року він звернувся до відповідача з заявою про припинення договору про надання послуг. Будинок був проданий самостійно без допомоги відповідача.

Свідок ОСОБА_4 , рідна сестра позивача, надала суду покази, що позивач продавав будинок, щоб придбати протез для доньки, позивач хотів продати будинок за 60 000, 00 доларів США, однак, відповідач виставив в оголошеннях завищену ціну.

Свідок ОСОБА_5 , знайомий позивача, надав суду покази, що позивач звернувся до його батька за допомогою, щоб продати будинок, після чого знайшли клієнта на будинок та продали будинок.

Статтею 218 ЦК України передбачено, що заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

З акту здачі-прийняття наданих послуг, вбачається, що даний акт було підписано позивачем 27.01.2020 року, також вартість наданих послуг, вказана в акті, дорівнює вартості, визначеній сторонами у п. 6.11 договору № 87 становить 65 000, 00 грн.

Відповідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 654 ЦК України встановлює загальні правила щодо форми зміни або розірвання договору: зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 5.1 договору № 87 від 24.10.2019 року, передбачено, що даний договір може бути розірваний виконавцем або замовником в односторонньому порядку у разі порушеня замовником або виконавцем умов даного договору. Договір є розірваним з моменту одержання замовником або виконавцем повідомлення про розірвання договру.

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказів на підтвердження того, що відповідачем порушено умови договору, та доказів того, що позивач звертався до відповідача з відповідною заявою про припинення договору про надання послуг №87, позивачем суду не надано.

З огляду на вищезазначене, аналізуючи викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

Представником відповідача до матеріалів подано клопотання про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу та було додано: Ордер на надання правничої (правової) допомоги від 09.11.2021 року; копію Договору про надання правової допомоги від 27.11.2020 року, укладеного з адвокатським бюро “Катерина Самардак”, у відповідності до якого вартість послуг (гонорар) бюро складає з розрахунку 750 грн. за 1 годину адвоката, 1000 грн. за одне судове засідання.; копію детального опису робіт наданих послух адвокатським бюро “Катерина Самардак” від 29.10.2021 року, згідно якого підготовка відзииву на позовну заяву 27.11.2020 року складає 3000, грн. (витрачено 4 години) участь адвоката в судовому засіданні 31.03.2021 року складає 1000 грн. (одне судове засідання), підготовка письмових пояснень 12.08.2021 року складає 1500 грн. (витрачено 2 години); копію Акту приймання-передачі наданої правової допомоги згшідно договору б/н від 27.11.2020 року, наданих відповідно, згідно якого послуги адвокатським бюро “Катерина Самардак” надані клієнту такі послуги піготовка відзиву на позовну заяву 3000 грн. (витрачено 4 години 750 грн. за 1 годину); участь адвоката в судовому засіданні 31.01.2021 року 1000 грн. (одне судове засіданні за участю адвоката); підготовка письмових пояснень 1500 грн. (витрачено 2 години, 750 грн. 1 година).

Згідно з ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність`договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність`встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Разом з тим, дослідивши надані докази на підтвердження витрати на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу має не обґрунтовано завищену вартість. Таким чином, судом встановлена не співмірність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу складності справи та фактично виконаними адвокатським бюро (наданих послуг), часові, витраченому адвокатським бюро на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Виходячи із встановленої реальності участі адвоката та її необхідності, а також з урахуванням очевидної неспівмірності заявленого розміру витрат на правову допомогу та беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3 ст. 2 ЦПК України і усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2500 грн., які можна вважати необхідними і неминучими для відповідача, який був змушений до залучення професійної допомоги адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 89, 141, 259, 260 ЦПК України, суд, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Идеал Груп" про визнання договору про надання послуг припиненим та визнання недійсним акту здачі-прийняття наданих послуг.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Идеал Груп" 2500 (дві тисячі п"ятсот) грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4

Відповідач: Товариствоз обмеженою відповідальністю "Компанія Идеал Груп" , 35000, м. Костопіль, вул. Сонячна, 53.

Повний текст рішення виготовлено 29 грудня 2021 року.