Ухвала суду № 102372229, 31.12.2021, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/2671/21

Провадження № 2-з/293/24/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський О.М., розглянувши заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

30.12.2021 до суду надійшла позовна заява керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки площею 2 га, за кадастровим номером 1825687000:04:000:0013.

Разом з вищевказаною позовною заявою прокурором подано заяву про забезпечення позову, згідно якої він просить: накласти арешт на земельну ділянку площею 56 га, кадастровий номер 1825687000:04:000:0003, що знаходиться за межами населених пунктів на території Черняхівської селищної ради (колишньої Салівської сільської ради) Житомирського району Житомирської області, яка підлягає витребуванню у ОСОБА_2 на користь Черняхівської об`єднаної територіальної громади в особі Черняхівської селищної ради Житомирської області; заборонити ОСОБА_2 відчужувати, змінювати цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 1825687000:04:000:0003, здійснювати її перетворення, поділ, об`єднання з іншими земельними ділянками; заборонити земельним кадастровим реєстраторам, які входять до складу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних органів, вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки кадастровий номер 1825687000:04:000:0003.

Вказану заяву, позивач обґрунтовує тим, що відповідач по справі ОСОБА_2 має реальну можливість вільно розпоряджатись об`єднаною земельною ділянкою, в яку входить спірна земельна ділянка, що у свою чергу обумовлює високу вірогідність здійснення повторного їх відчуження, зміни їх конфігурації (об`єднання, поділу) тощо. З метою запобігання вчинення дій, які можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а саме витребування земельної ділянки на користь територіальної громади, та для забезпечення належного захисту законних прав і охоронюваних інтересів держави, виникає необхідність у накладені арешту на об`єднану земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст.152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) - ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

У відповідності до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 183/5864/17-ц (№6-846цс16), який відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, має враховуватися судом.

Однак, заявник не надав будь-яких належних доказів того, що ОСОБА_2 вчиняються дії, які свідчать про можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, зокрема щодо відчуження земельної ділянки за кадастровим номером 1825687000:04:000:0003, не надав доказів вартості майна, на яке просить накласти арешт, у зв`язку з чим немає можливості визначити майнову співмірність заявлених позовних вимог із заходами забезпечення позову про які просить заявник, при цьому площа земельної ділянки, на яку заявник просить накласти арешт, значно перевищує площу спірної земельної ділянки (56 га та 2 га, відповідно).

До того ж заявником не надано доказів імовірності утруднення виконання або невиконання майбутнього рішення суду в разі невжиття зазначених у заяві заходів забезпечення позову.

Про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову свідчить також наступне. Згідно повідомлення Коростишівської окружної прокуратури, скерованого 27.08.2021 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Черняхівської селищної ради, зазначено, що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Черняхівської селищної ради до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельної ділянки площею 2 га. Однак, вказану позовну заяву та заяву про забезпечення позову подано до суду лише 30.12.2021, що також свідчить про відсутність реальних ризиків того, що спірна земельна ділянка може бути відчужена відповідачем ОСОБА_2 на користь третіх осіб.

Отже, заява прокурора не містить доказів та чіткого обґрунтування реальних ризиків того, що відповідач ОСОБА_2 вчиняє дії по відчуженню об`єднаної земельної ділянки, в яку входить спірна земельна ділянка, на користь третіх осіб з метою утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 259-261, 353 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви керівника Коростишівської окружної прокуратури про забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в разі пропуску строку з поважних причин. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.