Рішення № 102371270, 07.09.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

07.09.2021 Єдиний унікальний номер 208/4268/19

Єдиний унікальний номер судової справи 208/4268/19

Номер провадження 2/205/385/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу №208/4268/19 за позовом Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» до ОСОБА_1 про розірвання договору реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2019 року Комунальне підприємство Кам`янської міської ради «Тепломережі» (далі – КП КМР «Тепломережі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за послуги з центрального опалення квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 за період з листопада 2007 року по березень 2018 року в розмірі 33 774,33 грн.

13 листопада 2018 року між позивачем та донькою відповідача ОСОБА_2 , яка зареєстрована за вищевказаною адресою та є споживачем послуг з теплопостачання, укладено договір про погашення боргу за постачання теплової енергії № 1631/йт (далі - Договір), чим визнано наявність заборгованості. Відповідно до Договору боржник зобов`язується сплачувати щомісячні та поточні платежі в порядку та терміни, визначені Договором. Однак, всупереч умовам Договору боржник обов`язки по оплаті послуг з теплопостачання не виконує.

На підставі викладеного позивач просить розірвати Договір та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 32 363,83 грн. за період з листопада 2007 року по березень 2018 року, пені у розмірі 1 410,50 грн., а всього 33 774,33 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

05 лютого 2020 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог. Заперечення обґрунтовано тим, що вона не зареєстрована за адресою, за якою постачалися послуги, тому не є споживачем послуг. Окрім того, у відзиві зазначено, що строк позовної давності по стягненню заборгованості сплив. Щодо вимоги розірвання Договору ОСОБА_1 вказала на те, що вона не є стороною договору, тому не є належним відповідачем за даною вимогою.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 квітня 2021 року витребувано докази у позивача.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Від представника КП КМР «Тепломережі» Лисак А.М. надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Порядкова В.Б. надійшло клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його присутності, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив задоволенні позову відмовити.

Через неявку в судове засідання учасників справи судом, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідно до договору від 11 жовтня 1994 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3/4371, квартира АДРЕСА_2 подарована ОСОБА_1 (а.с.86-87).

У КП КМР «Тепломережі» у зв`язку з надання послуг з центрального опалення за адресою: АДРЕСА_1 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідно до виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 заборгованість за послуги з центрального опалення за період з листопада 2007 року по березень 2018 року складає 32 354,02 грн. За вказаний період не оплачувалися (а.с.9-10).

Згідно з довідкою № 3/6067 від 28 березня 2019 року про реєстрацію та склад сім`ї, виданою ТОВ «ЄРЦ КП» зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8) значаться: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 .

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.23).

13 листопада 2018 року між ОСОБА_2 та позивачем укладено договір № 1631-йт про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання (а.с.11).

Відповідно до Договору розраховано пеню за період з 21 грудня 2018 року по 01 червня 2019 року в розмірі 1410,50 грн.

Згідно ч. 3, 5, 6 ст. 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач теплової енергії F це фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року №1198, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів, форми яких затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Тарифи формуються для трьох категорій споживачів - населення, бюджетних установ, інших споживачів.

Відповідно п.п. 7.1., 7.2 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року F 630 (із змінами), передбачено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Згідно із ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 13 Конституції України власність зобов`язує та не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Оскільки, як встановлено судом, відповідач є власником вищевказаної квартири, в неї виник обов`язок на укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, зокрема, центрального опалення, позивачем надавалися послуги з теплопостачання до квартири, належної відповідачу, таким чином, суд доходить висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за послуги, надані позивачем.

Відповідачем у відзиві заявлено про застосування строків позовної давності.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Загальний строк позовної давності 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК, зокрема відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Нарахування заборгованості за такі послуги здійснюється кожного місяця опалювального періоду. Плата за послуги центрального опалення вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Отже, в даному випадку, до кожного місяця нарахування суми заборгованості за надані послуги розпочинається строк позовної давності з 21 числа місяця наступного за розрахунковим.

Враховуючи, що КП КМР «Тепломережі» звернулося з даним позовом 01 липня 2019 року, тобто пропустило строк позовної давності щодо стягнення заборгованості, яка виникла до червня 2016 року, тому вимоги про стягнення з заборгованості за період з липня 2007 року по червень 2016 року задоволенню не підлягають у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності для звернення до суду.

Отже, з відповідача підлягає стягненню заборгованість, в межах позовних вимог, яка виникла з жовтня 2016 року по березень 2018 року, в розмірі 16 506,50 грн.

Щодо посилання позивача на визнання боргу шляхом підписання договору № 1631/йт про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом відповідно до розрахунку, надано позивачем, за вказаний період заборгованості ОСОБА_3 жодного разу не сплачувала борг, а отже не визнавала його.

Договір № 1631/йт про реструктуризацію заборгованості за послуги теплопостачання було укладено між КП КМР «Тепломережі» та ОСОБА_2 , тому не можна стверджувати, що підписання іншою особою Договору є визнанням боргу відповідачем.

Також позивач просив у позові розірвати вказаний договір та стягнути з ОСОБА_3 пеню, розраховану відповідно до Договору, який укладено між КП КМР «Тепломережі» та ОСОБА_2 .

За змістом ст. 51 ЦПК України належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежним відповідачем є особа, яка не має відповідати за пред`явленим позовом.

З аналізу наведеної статті слідує, що законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас, якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2020 року в задоволенні клопотання позивача про залучення співвідповідача відмовлено.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорення його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача не можуть бути задоволені судом.

З урахуванням викладеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову в частині розірвання Договору та стягнення з ОСОБА_3 пені, розрахованої відповідно до вказаного договору, оскільки вона не є його стороною, тобто належним відповідачем за цією позовною вимогою.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов КП КМР «Тепломережі» частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за послуги теплопостачання, надані за адресою: АДРЕСА_1 , за період з жовтня 2016 року по березень 2018 року, в розмірі 16 506,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина, сплаченого позивачем позову за вимогу майнового характеру, а саме в розмірі 938,85 грн. (16 506,50 грн. * 1921 грн./ 33 774,33 грн.).

На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 257, 267, 526, 527, 530 ЦК України , Законом України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, ст. ст. 4, 5,, 12, 13, 2, 81, 89, 141, 247, 259, 265, 354 ЦПК України -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» до ОСОБА_1 про розірвання договору реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги та стягнення заборгованості по оплаті за теплопостачання – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі», код ЄДРПОУ: 03342573, місцезнаходження: 51914, м. Кам`янське, вул. Тритузна, буд. 168) заборгованість за постачання теплової енергії з жовтня 2016 року по березень 2018 року, в розмірі 16 506,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства Кам`янської міської ради «Тепломережі» судовий збір в розмірі 938,85 грн.

У задоволенні позову в іншій частині – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.Г.Остапенко