Рішення № 102369731, 13.12.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18416/21

Провадження № 2/752/8287/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2021 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ТОВ «Перший український експертний центр» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг до ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_1 . Як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг зобов`язана своєчасно та в повному обсязі вносити плату за отриманні комунальні послуги. Відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр». Актом приймання передачі ТОВ «Перший український експертний центр» прийняло житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на подальшу експлуатацію. Згідно розрахунку заборгованості б/н від 08.07.2021 р. по квартирі АДРЕСА_1 , станом на 08.07.2021 року існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 7 461,28 грн. за період з березня 2019 року по вересень 2020 року. На даний час заборгованість не сплачена та завдає збитків Товариству, у зв`язку з чим здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 817,47 грн. та 3 % річних у розмірі 341,79 грн. У зв`язку з викладеним вище, просило стягнути з відповідачки заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг, втрати від інфляції, 3% річних та судові витрати.

Представник позивача ТОВ «Перший український експертний центр» подав до суду заяву про проведення розгляду справи за її відсутності, просив позов задовольнити в повному обсязі.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з

додатками, які повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, відповідач викликався до суду в порядку встановленому ч. 11 ст. 128 ЦПК України, яка передбачає, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 ЦПК України.

Дослідивши заяви по суті справи, матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заявлених позовних вимог з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд», протокол №31 від 08.08.2013 р., житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».

Позивач прийняв житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 на подальшу експлуатацію та обслуговування, що підтверджується актом прийому-передачі.

ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності серія та номер: 23820362 від 04.07.2014, видавник: Реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 .

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Перший український експертний центр» зазначає, що згідно розрахунку заборгованості станом на 08.07.2021 р. по квартирі АДРЕСА_1 , станом на 08.07.2021 року існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 7 461,28 за період з березня 2019 року по вересень 2020 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»

житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо-будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо: купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення. поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Пунктом 5 частиною 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено зобов`язання споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами Закону споживачі зобов`язані здійснювати оплату житлово-комунальних послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Фактичне падання таких послуг підтверджується актами виконаних робіт.

Позивач відповідно до Акту приймання-передачі будинку був виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів у будинку по АДРЕСА_2 .

З березня 2019 по вересень 2020 року відповідач отримував житлово-комунальні послуги, не відмовлявся від їх отримання, отримував рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги, які містять у собі суму заборгованості. Також, від відповідача не надходило жодного звернення на адресу позивача з відповідними заявами та необхідними документами, які б могли підтверджувати тимчасову

відсутність споживача у житловому приміщенні в спірний період. Окрім того, жодних заяв про відмову від користування житлово-комунальних послуг, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялось.

Підтвердженням того, що позивачем дійсно надавались житлово-комунальні послуги є копії Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, копії: Договору № 107-0 на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012 р., Договору № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронения) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012 р.; Договору №47 від 01.10.2012.

Водночас, зменшення розміру плати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в разі відсутності споживача, чинним законодавством не передбачена.

З огляду на вищенаведені норми Закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, при цьому відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Враховуючи викладене, відповідач зобов`язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якими він користувався та які були надані позивачем.

Відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує, а стаття 322 ЦК України наголошує на те що, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач, будучи власником майна, зобов`язаний його утримувати.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК. інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На даний час заборгованість яка виникла у зв`язку із отримання відповідачем житлово-комунальних послуг, не сплачена та завдає збитків позивачу, у зв`язку з чим здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 817,47 грн. та 3 % річних у розмірі 341,79 грн.

Щодо нарахування втрат від інфляції та 3 % річних, то зазначені нарахування входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утриманими грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, частина 1 статті 625 визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% (три проценти) річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% (трьох процентів) річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових кошт і її внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

Передбачена, п. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків частини 2 статті 625 ЦК (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12 від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов`язання умов (неналежне виконання).

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом..

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг підлягають задоволенню у повному обсязі.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до правил ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ЖК Української РСР, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» основну заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 7 461,28 (сім тисяч чотириста шістдесят одна грн. 28 коп.) грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» суму інфляційних втрат у розмірі 817,47 (вісімсот сімнадцять грн. 47 коп.) грн. та 3 % річних у розмірі 341,79 (триста сорок одна грн. сімдесят дев`ять) грн.

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю «Перший український експертний центр» на витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 (дві тисячі двісті сімдесят грн. 00 коп.) грн.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр», адреса місця знаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле. 14/55 . офіс №1004, Код ЄДРПОУ: 36844047.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса : АДРЕСА_3 , РНОКПП: невідомий.

Суддя І.О. Ольшевська