Рішення № 102368697, 02.12.2021, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/3763/19

Провадження № 2-а/505/26/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2021 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючої судді: Павловської Г.В.,

при секретарі судового засідання: Шевчук С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Подільського ВП ГУНП в Одеській області, сержанта поліції Черній Т.Т., Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського Подільського ВП ГУНП в Одеській області, сержанта поліції Черній Т.Т. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ДП18№232418 від 14.11.2019 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 14.11.2019 року відповідачем була складена постанова серії ДП18 №232418, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 170 грн. У вищезазначеній постанові відповідач вказав, що він керував транспортним засобом та мав неосвітлений задній державний номерний знак в темну пору доби, чим порушив п.п. «в» п. 2.9 ПДР України.

Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 122 КУпАП є незаконним, необґрунтованим та недоведеним, а постанова ДП18 №232418 підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, відповідно до пп. «а» п.2.3. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Позивач зазначив, що перед початком руху ним був перевірений стан транспортного засобу, усі лампочки горіли. Під час руху можливо і перегоріла лампочка, але він фізично цього не міг бачити, жодних індикаторів на панелі приладів також не висвічувалося.

Враховуючи, що перед початком руху він пересвідчився у справності транспортного засобу, вважає, що в його діях відсутня винна дія чи бездіяльність, адже підсвітка номерного знаку перестала працювати під час руху та відповідно він не міг цього бачити.

Також, відповідно до п.31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених в пункті 31.4 Правил, водій повинен вижити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо – рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 Правил. Однак, на його прохання доїхати із ввімкненою аварійною сигналізацією до найближчого місця відповідач проігнорував і одразу склав постанову. Відповідач не надав жодного доказу вчинення правопорушення.

Крім того відповідач не роз`яснив йому права і обов`язки, передбачені ст.. 63 Конституції України, ст..ст. 307, 308, 268, 287-289 КУпАП.

Вважає, що його вина у скоєнні правопорушення не була доказана поліцейським і в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 22.10.2020 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року залучено Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у якості другого відповідача.

Ухвалою суду від 02.11.2021 р замінено неналежного відповідача з управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції на Головне управління Національної поліції в Одеській області.

В судове засідання позивач не з`явився, надав заяву, про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідачі поліцейський Подільського ВП ГУНП в Одеській області, сержант поліції Черній Т.Т. та представник Головного управління Національної поліції в Одеській області повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, заяв, клопотань від них не надходило. Суд, керуючись ч.3 ст.205 КАС України, розглянув справу за відсутності відповідачів.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши оригінал постанови, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що за постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №232418, ОСОБА_1 14.11.2019 року о 17 год. 55 хв. керуючи транспортним засобом, автомобілем ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 на якому в темну пору доби не освітлювався державний номерний знак чим порушив п. 2.9 В ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене частиною 6 ст. 121 КУпАП, за що накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП ( в редакції КУпАП на момент вчинення адміністративного правопорушення) керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим тягне за собою накладення штрафу в розмірі від десяти до пятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пп. «а» п.2.3. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Також, відповідно до п.31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених в пункті 31.4 Правил, водій повинен вижити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо – рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивнез`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.ст.75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Також Законом України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395, передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відеорегістратори.

Таким чином, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в порушення зазначених вище вимог закону щодо обов`язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови по справі про адміністративне правопорушення не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, не було надано суду матеріалів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Натомість позивач, заперечуючи проти вищевказаної постанови надав суду фото, з яких видно державний номерний знак

Постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом в розумінні ст.ст.73,74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази які б її обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яких спростувань чи заперечень обставинам, зазначеним у поясненні позивача у позовній заяві, відповідач суду не надав. Не надано відповідачем суду і жодних доказів, визначених ст.251 КУпАП.

Відповідач не довів правомірність своїх дій, які полягають у притягненні позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.122 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170.00 грн.

Відповідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що постанова була винесена з порушенням вимог щодо її форми та змісту, без доказової бази, які б підтверджували факт порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України.

За наведених обставин, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню,

На підставі ст. ст. 1, 7, 245, 247, 251, 280, 283 КУпАП, керуючись ст. ст. 9, 72-77, 241-246, 250, ст. 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Подільського ВП ГУНП в Одеській області, сержанта поліції Черній Т.Т., Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 14.11.2019 року серії ДП18 №232418 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.В.Павловська