Рішення № 102367553, 30.12.2021, Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/807/21

2-а/680/11/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року смт Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Олійник А.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача – адвокат Книш С.І.,

відповідач – Державна служба України з безпеки на транспорті,

представник відповідача – адвокат Доготер О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

11 листопада 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до суду позовну заяву, яка надійшла 17 листопада 2021 року, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ №00000419 від 20 жовтня 2021 року у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Позов мотивує тим, що 20 жовтня 2021 року уповноваженою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесено спірну постанову. Правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі.

Вважає постанову незаконною, оскільки він є лише власником сідлового тягача марки «DAF FT 95 XF», д.р.н. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні автомобільного перевізника - ПП «Хорольська спілка перевізників», тому вважає, що він не є суб`єктом адміністративного правопорушення. Постанова складена відносно нього як власника тягача, однак власником причепа з д.р.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_2 . В розумінні ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та Правил дорожнього руху відповідальність передбачена за порушення нормативів транспортним засобом, який складається з тягача та причепу (тобто перевищення загальної маси).

Крім того зазначив, що на місці вчинення правопорушення за адресою: М-22, км.74+810 Полтавська область, відсутній відповідний дорожній знак, який би інформував учасників дорожнього руху про фіксацію порушень в автоматичному режимі. Вказав на недоліки самої постанови, оскільки вона не відповідає вимогам ст.283 КУпАП та п. 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512, а саме відсутні: дата та час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, марка, модель, державний знак причепу, категорія, тип, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі.

Також зазначив, що про складання відносно нього спірної постанови дізнався лише 01 листопада 2021 року через сервіс перевірки адміністративних правопорушень, постанову серії №00000419 від 20 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку від відповідача не отримував.

Представник відповідача - Державної служби України з безпеки на транспорті Доготер О.Г. направив до суду відзив, в якому просив відмовити у позові.

Відзив мотивував тим, що 18 жовтня 2021 року о 08 год. 54 хв. на автодорозі М-22, км. 74+810 Полтавської області, зафіксовано транспортний засіб марки «DAF FT 95 XF», д.р.н. НОМЕР_1 , виміряні в автоматичному режимі параметри якого перевищили нормативно-вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів: перевантаження загальної маси транспортного засобу на 9,7 % (8,764 тон), навантаження на строєні осі на 15,8 % (8,35 тон), тобто зафіксовано порушення п. 22.5 ПДР.

20 жовтня 2021 року провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюком Л.М. винесено постанову №000000419 від 20 жовтня 2021 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Вважає, що позивач ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу - сідлового тягача марки «DAF FT 95 XF», д.р.н. НОМЕР_1 , відповідно до ст. 14-3 КУпАП є належним суб`єктом адміністративного правопорушення. Нормативні параметри передбачені п. 22.5 ПДР визначені для руху саме транспортних засобів та їх составів.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого п. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку п. 7 Порядку № 1174, інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних.

Зазначив, що в контексті п. 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі (висновок ВС по справі №803/1540/16).

Також відповідач не погодився з сумою судових витрат на правничу допомогу, оскільки такі заявлені без детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат.

Розгляд справи суд здійснює в порядку письмового провадження без виклику сторін.

Сторони про дату, час і місце розгляду справи повідомлені згідно з частиною другою статті 268 КАС України.

Процесуальні дії у справі

18 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

02 грудня 2021 року відкрито провадження, призначено розгляд справи на 13 грудня 2021 року.

06 грудня 2021 року задоволено заяву представника позивача Книша С.І. про забезпечення позову.

13 грудня 2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача Книша С.І. про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції.

13 грудня 2021 року витребувано з Державної служби України з безпеки на транспорті належним чином завірену копію постанови серії ВМ №00000419 від 20 жовтня 2021 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладено до 30грудня 2021 року.

У відповідності до вимог частини четвертої статті 229 КАС фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

20 жовтня 2021 року провідним фахівцем відділу цифрової трансформації та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюком Любомиром Миколайовичем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00000419, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Згідно постанови 18 жовтня 2021 року о 08 год. 54 хв. за адресою М-22, км 74+810, Полтавська область зафіксовано транспортний засіб «DAF FT 95XF», д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: загальної маси транспортного засобу на 9,7% (8,764 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 15,8% (7,5 тон), вага – 48,764 т. Постанова містить назву технічного засобу, яким в автоматичному режимі зафіксоване правопорушення – зав. №1 WAGA-WIM35, (арк.спр.111-112).

Власником транспортного засобу «DAF FT 95XF», д.н.з. НОМЕР_1 ,є ОСОБА_1 , тип транспортного засобу - спеціалізований вантажний сідловий тягач, повна маса - 16 000 кг, маса без навантаження – 7240 кг, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (арк.спр.8).

Власником напівпричіпа-спеціалізованого, самоскида-Е марки «BODEX» моделі «KIS 3W», д.н.з. НОМЕР_3 , є ОСОБА_3 , що підтверджуєтся свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , повна маса - 35500 кг, маса без навантаження – 7400 кг, що підтверджується свідчить свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (арк. спр.9).

Згідно з даними товарно-транспортної накладної №00000059203 від 18 жовтня 2021 року автомобільний перевізник ПП «Хорольська спілка перевізників» автомобілем «DAF FT 95XF», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричіпом «BODEX» моделі «KIS 3W», д.н.з. НОМЕР_3 , здійснював перевезення вантажу - ЩПС 0-40 насипом загальною вагою 15,4 т. до м. Кременчук, Полтавської області. Загальна маса транспортного засобу з вантажем 35,89 т. (арк.спр.10).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

При вирішенні питання про дотримання позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частина друга статті 286 КАС України передбачає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Позивач покликався на те, що копію спірної постанови не отримував, а про її наявність дізнався через сервіс перевірки адміністративних правопорушень 01 листопада 2021 року.

Відповідач у свою чергу зазначив, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк для подання позову, оскільки як зазначено у позовній заяві ОСОБА_1 01 листопада 2021 року дізнався про постанову серії №00000419 від 20 жовтня 2021 року, проте звернувся з позовом до суду лише 17 листопада 2021 року, тобто після 10-денного строку, визначеного ст.289 КУпАП, з клопотанням про поновлення строку не звертався.

Окрім того посилався на те, що копію спірної постанови ОСОБА_1 отримав 27 жовтня 2021 року, про що надав роздруківку поштового відстеження, яка не містить ні прізвища позивача, ні повної адреси його проживання.

Статтею 279-5 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім`ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання. У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.

Оскільки відповідач не надав належних доказів вручення позивачу спірної постанови 27 жовтня 2021 року, яким є поштове повідомлення про вручення, матеріали справи підтверджується, що до суду позивач звернувся 11 листопада 2021 року, про що свідчить поштовий штемпель про відправку листа, тобто в межах 10-денного строку, тому підстав вважати, що строк звернення до суду позивачем пропущено у суду немає.

Стосовно правомірності винесення відповідачем спірної постанови, слід зазначити таке.

В силу вимог статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Визначення поняття великовагових та великогабаритних транспортних засобів міститься у постанові Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», зокрема це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 3 Правил №30 передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР України.

Пунктом 22.1 розділу 22 «Перевезення вантажу» ПДР встановлюється, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

Пунктом 22.5 ПДР встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Отже пунктом 22.5 ПДР передбачені обмеження як вагових так і габаритних параметрів транспортних засобів та їх составів.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у виді штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Щодо доводів позивача про те, що він не повинен нести адміністративну відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП у зв`язку з тим, що транспортний засіб перебував у користуванні ПП «Хорольська спілка перевізників», слід зазначити наступне.

Суд встановив, що транспортний засіб «DAF FT 95XF», д.н.з. НОМЕР_1 ,належить позивачу ОСОБА_1 .

Відповідно до п.п.2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Таким чином, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року №1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до пунктів 3, 21 яких підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.

Позивач, в порушення вимог статті 77 КАС України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача транспортного засобу «DAF FT 95XF», д.н.з. НОМЕР_1 , в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент розгляду справи.

Крім того, частиною другою статті 14-1 КУпАП визначено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.

Однак, позивачем не було надано жодних доказів, які підтверджували б відповідне звернення до відповідача та повідомлення ним таких обставин.

Як наслідок, суд відхиляє доводи позивача про те, що адміністративну відповідальність за за ч.2 ст.132-1 КУпАП він не повинен нести, оскільки транспортний засіб перебував у користуванні ПП «Хорольська спілка перевізників».

Суд встановив, що габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі М-22, км. 74+810 Полтавської області.

Представником відповідача до відзиву на позовну заяву надані експертний висновок, який свідчить про те, що автоматичний пункт ваго-габаритного контролю у русі «WAGA» відповідає вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Автоматичний пункт ваго-габаритного контролю у русі «WAGA», технічні вимоги за критеріми технічного захисту інформації з рівнем гарантій Г-2; сертифікат перевірки типу від 20.09.2021 №ANPR-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA», чинний до 19.09.2031; сертифікат перевірки типу від 21.09.2021 №SIZE-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA», чинний до 20.09.2031.

Водночас спірною постановою підтверджується, що транспортний засіб «DAF FT 95XF», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався загальною масою 48, 764 т., тобто із перевищенням нормативних вагових параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР, зокрема із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 9,7% (8,764 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 15,8% (7,5 тон).

Зазначені обставини позивач не спростував.

Також суд вважає за необхідне вказати, що товаро-транспортною накладною не спростовуються вагові параметри транспортного засобу, оскільки, відповідно до змісту абзацу 27 глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Статтею 283 КУпАП встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Посилання позивача на положення Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512 є помилковим, оскільки зазначений нормативно-правовий акт встановлює порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язаних з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, які зафіксовані не в автоматичному режимі.

Водночас механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 № 1174 (далі - Порядок № 1174).

Так, відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи (п. 12 Порядку №1174).

Враховуючи вищенаведені положення закону та з урахуванням того, що згідно п. 4 Порядку №1174 основними функціями системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, є в тому числі, автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів та автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення, - суд дійшов висновку, що зміст спірної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.

Окрім цього, постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису.

Доказів порушень порядку розгляду справи, передбаченого ст. 279-5 КУпАП позивач не надав.

Твердження позивача щодо відсутності дорожніх знаків про інформування учасників дорожнього руху про фіксацію автоматичними пунктами (фотозйомку та/або відеозапис) фактів правопорушень спростовується наданими відповідачем схемою розміщення пункту зважування на дорозі.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Із наведеного вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства, адміністративне стягнення накладено органом, який має на це повноваження та в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, підстав для скасування постанови суд не встановив, а отже в позові необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право зокрема залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Письмові пояснення представника позивача Книш С.І. від 13 грудня 2021 року (арк.спр.61-83) та додаткові письмові пояснення від 28 грудня 2021 року (арк.спр.118-119) суд не бере до уваги з наступних підстав.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС).

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення (ст.262 КАС).

За загальним правилом заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Проте стаття 269 КАС України передбачає особливості подання заяв по суті справи в окремих категоріях адміністративних справ, зокрема у справах передбачених статтею 286 КАС, - заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Розгляд даної справи здійснюється судом у порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями визначеними статтями 268-272, 286 КАС України, без виклику сторін.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін не надходило.

Таким чином відсутні підстави для долучення судом письмових пояснень та додаткових пояснень представника позивача, оскільки такі не є заявами по суті.

Окрім того статтею 79 КАС України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви, а відповідач - разом із поданням відзиву .

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Представник позивача Книш С.І. до письмових пояснень до позову від 13 грудня 2021 року, які були направленні на електронну адресу суду, долучив ряд доказів, а саме: копію довіреності від 04 квітня 2019 року, копію наказу від 15 червня 2020 року №22, копію акту прийому-передачі до договору оренди від 01 грудня 2020 року, копію договору оренди від 31 травня 2019 року, акт прийому-передачі до договору оренди, копію листа, адресованого адвокату Книш С.І., копію схеми (арк.спр.84-97).

Однак клопотання про їх приєднання до матеріалів справи не заявив, також не обґрунтував неможливість їх подання разом із позовом, тому суд зазначені вище докази не приймає до розгляду.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням (ч. 6 ст. 157 КАС України).

Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, в силу ст. 139 КАС України та з огляду на відмову у задоволенні позову, відсутні підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст. ст. 9, 10, 77, 90, 139, 243-246, 250, 286 КАС України, суд

ухвалив:

У позові ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали Новоушицького районного суду Хмельницької області від 06 грудня 2021 року щодо зупинення виконавчого провадження №67729952, яке перебуває на виконанні у Новоушицькому відділі державної виконавчої служби у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с. Вільховець, Новоушицької ОТГ, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, РНОКПП – НОМЕР_5 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, ЄДРПОУ - 39816845.

Суддя А. О. Олійник