Рішення № 102367477, 28.12.2021, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/1194/21

Провадження № 2/673/535/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

28 грудня 2021 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючий - суддя Ягодіна Т.В.

за участю секретаря судового засідання Ясінської М.О.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» в особі Хмельницької філії, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

В жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» в особі Хмельницької філії, про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 20.12.2018 року №2280 таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування поданого позову позивач вказує, що являється майновим поручителем ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору від 26.03.2008 року за кредитним договором №HDM0GA00008045 від 26.03.2008 року, укладеним ОСОБА_2 із АТ КБ «Приватбанк». Так, позивачу стало відомо про наявність виконавчого провадження про стягнення предмету іпотеки, яким є належне позивачу майно: житловий будинок та земельна ділянка, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Натомість, позивач вказує, що заборгованість за означеним кредитним договором не є безспірною та на час подачі позовної заяви розмір заборгованості оспорюється в судовому порядку, однак рішення по суті немає. В зв`язку з наведеним позивач звернувся до суду та просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 20.12.2018 року №2280 таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати.

11.10.2021 року ухвалою судді означену позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Згідно з ухвалою судді від 21.10.2021 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

У встановлений судом строк відповідач без поважних причин відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.

01.12.2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначеного справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, натомість від останнього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору приватний нотаріус Бондар І.М. в судове засідання не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

За таких обставин, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи.

З огляду на викладене та при відсутності заперечень сторони позивача, суд постановив ухвалу про розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 20.12.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Київської області Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2280 про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою : АДРЕСА_1 , що належать на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованому по АДРЕСА_2 , який є майновим поручителем ОСОБА_2 за його кредитними зобов`язаннями перед АТ КБ «ПриватБанк» згідно кредитного договору №HDM0GA00008045 від 26.03.2008 року. Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки, посвідченого 26.03.2008 року приватним нотаріусом Деражнянського районного нотаріального округу Бас Л.Й. передане в іпотеку АТ КБ «ПриватБанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного нерухомо майна задоволено вимоги АТ КБ «ПриватБанк», що становлять 32199,01 доларів США, що за курсом НБУ на 01.11.2018 року становить 908398,55 грн., з яких 9642,11 доларів США - заборгованість за кредитом, 2443,48 доларів США - заборгованість за відсотками, 67,24 доларів США - комісія, 20046,18 доларів США - пеня, а також плата за вчинення виконавчого напису в розмірі 3500,00 грн. Строк, за який провадиться стягнення - з 26.03.20008 року по 01.11.2018 року. Вказаний виконавчий напис набрав законної сили 20.12.2018 року, строк пред`явлення виконавчого напису - 3 роки.

24.09.2021 року головним державним виконавцем Деражнянського відділу ДВС у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Падневич І.О. за заявою представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Дубініна Р.В. відкрито виконавче провадження №66930278 по примусовому виконанню означеного виконавчого напису нотаріуса.

Відомості щодо направлення вказаної постанови приватним виконавцем ОСОБА_1 для відома в матеріалах справи відсутні.

В межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем була винесена постанова про арешт майна боржника від 28.09.2021 року, якою накладено арешт на належне ОСОБА_1 майно, яким є житловий будинок і земельна ділянка.

Серед представлених суду доказів відсутнє підтвердження отримання позивачем претензії від відповідача щодо сплати заборгованості за Кредитним договором №HDM0GA00008045 від 26.03.2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «ПриватБанк», а також повідомлення позивача про звернення стягнення на належне йому нерухоме майно за договором іпотеки від 26.03.2008 року.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» щодо можливості здійснення виконавчого напису на підставі оригіналу кредитного договору.

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Таку ж позицію висловлено у п. 83 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року по справі № 910/10374/17, згідно якої кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Серед документів наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, відсутній. Наданий нотаріусу кредитний договір №HDM0GA00008045 від 26.03.2008 року, укладений ОСОБА_2 із АТ КБ «Приватбанк» не міг бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржник, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що наведена норма спрямована на фактичне повідомлення іпотекодавця/боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти зверненню стягнення на його майно. Тому повідомлення іпотекодавця/боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.( Постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року,Справа № 645/1979/15-ц).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус не переконалася у безспірності заборгованості та застосувала норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними.

Крім того, відповідачем надано до суду копію висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи №3155 від 29.09.2021 року, якою встановлено, що заборгованість за кредитним договором №HDM0GA00008045 від 26.03.2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ КБ «Приватбанк» станом на 06.02.2014 року погашена в повному обсязі та станом на 07.12.2015 року відсутня. При цьому, станом на 07.12.2015 року вбачається переплата в розмірі 1010,47 доларів США.

Також, згідно постанови Хмельницького апеляційного суду від 18.11.2021 року, яка набрала законної сили, в задоволенні позову АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В силу ч.1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, що складається з 908 грн., які були сплачені позивачем при подачі позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» в особі Хмельницької філії, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задоволити.

Визнати виконавчий напис №2280 від 20.12.2018 року, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок та земельну ділянку, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 , та за рахунок реалізації такого майна стягнення на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №HDM0GA00008045 від 26.03.2008 року в загальному розмірі 32199,01 доларів США, що становить 908898,55 грн. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» в особі Хмельницької філії на користь ОСОБА_1 судовий збір в загальному розмірі 908 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін та учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий 15.11.2018 року органом 6818, РНОК ПП - НОМЕР_1 ;

- відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» в особі Хмельницької філії, місце знаходження: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 19;

- третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору:

-приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, місце знаходження: м. Дніпро, вул. Центральна, 6/9.